У Х В А Л А
"02" грудня 2024 р.
м. Київ
справа № 755/12179/24
провадження № 2/755/9471/24
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши письмові клопотання представника позивача ОСОБА_1 про зміну порядку розгляду справи, про проведення судової технічної експертизи, про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду, про залучення у справі третьої особи, подані в межах цивільної справи за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Максфорт» до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки,
УСТАНОВИВ:
14 жовтня 2024 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Максфорт» до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки, призначено справу до нового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику/повідомлення сторін, та встановлено строк подачі заяв по суті позову до 11 листопада 2024 року.
Копію ухвали Дніпровського районного суду м. Києва про відкриття провадження у справі отримано позивачем 14.10.2024 року о 17 год. 09 хв. (а.с. 159)
22.11.2024 року представником позивача ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» повторно подано до суду клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
27.11.2024 року представником позивача ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подано до суду клопотання про проведення судової технічної експертизи, про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду, про залучення у справі третьої особи.
Відповідно до статті 183 Цивільного процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.
Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов`язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).
Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв`язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 08 грудня 2022 року у справі № 910/102/22, поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
ВП ВС зазначає, що розумні строки в судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
При цьому, варто зазначити, що ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці щодо України неодноразово звертав увагу на норми, що стосуються процесуальних строків, але в аспекті порушення принципу правової визначеності у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, Європейський суд з прав людини у справі у справі Melnik v. Ukraine ЄСПЛ зазначив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. (ч. 1, 3 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України)
Разом з тим, судом встановлено, що представником позивача клопотання подано до суду із порушенням встановленого судом строку подачі письмових заяв, який було встановлено до 11.11.2024 року, про що представник позивача був обізнаним 14.10.2024 року, отримавши ухвалу суду про відкриття провадження у справі.
При цьому, представником позивача не заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку із поданням доказів на підтвердження поважності причин його пропуску, що індивідуально підлягає до оцінки судом.
Крім того, суд вважає необхідним зауважити, що відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву у встановлений судом п`ятнадцятиденний термін, оскільки представник відповідача ознайомився з матеріалами справи 04.11.2024 року, про що свідчить письмова розписка представника, долучена до матеріалів справи (а.с. 80), а письмовий відзив на позовну заяву представником відповідача подано 11.11.2024 року (а.с. 83), тобто з дотриманням процесуального строку.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 43, 183, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
УХВАЛИВ:
Письмові клопотання представника позивача ОСОБА_1 про зміну порядку розгляду справи, про проведення судової технічної експертизи, про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду, про залучення у справі третьої особи, подані в межах цивільної справи за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Максфорт» до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки,- залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В.І. Галаган
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2024 |
Оприлюднено | 04.12.2024 |
Номер документу | 123437211 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Галаган В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні