Рішення

від 23.10.2024 по справі 496/1528/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/1528/24

Провадження № 2/496/1500/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року Біляївський районний суд

Одеської області

у складі: головуючого судді Трушиної О.І.

за участю секретаря Ткаченко В.М.

представника позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного Підприємства Агрофірма «Промінь» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього розрахунку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом і просить стягнути з ПП Агрофірма «Промінь» на його користь заборгованість із заробітної плати на дату звільнення у загальному розмірі 83411,83 грн, що складається з: заборгованості із виплат заробітної плати за листопад 2023 року у розмірі 6920,45 грн, заборгованості із виплат компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 76491,38 грн, а також стягнути середній заробіток із розрахунку 472,09 грн за 1 робочий день за посадою заступника директора ПП Агрофірма «Промінь» за період з 21.11.2023 року та по дату прийняття рішення у справі, що буде порушена на підставі цієї позовної заяви із утриманням із цієї суми податків та обов`язкових неподаткових платежів, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн та витрати на оплату судового збору.

Свої вимоги мотивує тим, що він працював у ПП Агрофірма «Промінь» на посаді заступника директора. 29.11.2023 року наказом в.о. директора ПП Агрофірма «Промінь» Вовченка Д.І., його було звільнено із займаної посади заступника директора ПП Агрофірма «Промінь» на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України (прогул без поважних причин) на підставі наказу від 29.11.2023 року № 13. При цьому копію наказу про звільнення йому для ознайомлення надано не було. 18.12.2023 року позивач особисто звернувся до виконуючого обов`язки директора ПП Агрофірма «Промінь» ОСОБА_4 з вимогою у досудовому порядку належно провести розрахунок при звільненні, але він, не пояснюючи причин, відмовився виконати його вимоги. Адвокат Щукін О.С. звернувся до ПП Агрофірма «Промінь» із адвокатським запитом № 22/12/23-2 щодо негайного поновлення порушених трудових прав позивача, зокрема належного проведення розрахунку із позивачем при звільненні, та отримання від відповідача певної інформації та документів, але відповіді на заначений вище адвокатський запит не надходило. Станом на дату подання позовної заяви розрахунок із позивачем при звільненні належно не проведений. У відповідача утворилася заборгованість перед позивачем із заробітної плати у розмірі заробітної плати, належної позивачеві за листопад 2023 року на дату звільнення, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки на дату звільнення. Крім того, вважає, що підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, при цьому визначив період стягнення з дня звільнення по день ухвалення судового рішення у вказаний цивільній справі. Таким чином, період, за який на користь позивача має бути стягнутий середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні слід визначити з 29.11.2023 року по день ухвалення рішення у вказаній справі. У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Позивач ОСОБА_3 у судовому засіданні на задоволенні позову наполягали. ОСОБА_3 пояснив, що 29 листопада 2023 року він був звільнений з посади заступника директора ПП Агрофірми «Промінь», але наказ про звільнення та трудова книжка йому видані не були, розрахунок з ним проведений не був. 30.11.2023 року начальник відділу кадрів ПП Агрофірма «Промінь» надала йому виписки з наказів, з яких вбачається, що він має невикористані дні відпустки за період з 2017 по 2023 р.р. - усього 200 календарних днів, за які має отримати компенсацію при звільненні. 22.12.2023 його представник адвокат Щукін О.С. звернувся до ПП Агрофірма «Промінь» з вимогою провести повний розрахунок, видати трудову книжку, але вказана вимога була залишена без реагування. Трудову книжку він отримав 24.01.2024 року, але розрахунок до теперішнього часу з ним не проведений. Окрім розрахунку при звільненні просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 29.11.2023 року і до дня ухвалення рішення.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позов.

Представник відповідача ПП Агрофірма «Промінь» Вовченко І.В. позовну заяву не визнав, подав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, з підстав, викладених у відзиві. При цьому пояснив, що ОСОБА_3 у день звільнення був відсутній на роботі, тому була відсутня можливість провести з ним розрахунок та видати трудову книжку. ПП Агрофірма «Промінь» були прийняті невідкладні заходи щодо направлення на адресу його проживання листа з вказівкою про необхідність отримати трудову книжку, розрахунок, наказ про звільнення. Також дана інформація була йому доведена у телефонному режимі. Але усі направлені письмові та телефоні повідомлення були проігноровані ОСОБА_3 ПП Ангрофірма «Промінь» не заперечує проти того, що ОСОБА_3 належить до сплати 5997,73 грн. заробітної плати за листопад 2023 року (13 днів) та 9343,60 грн компенсації за невикористану відпустку за 2023 рік (28 днів), з вирахуванням податків, до сплати 12349,77 грн, але ОСОБА_3 не з`являється до ПП Агрофірма «Промінь» для отримання розрахунку. Оскільки розрахунок при звільненні не проведений не з вини ПП Агрофірма «Промінь», а вимогу представника позивача ОСОБА_1 від 22.12.2023 року про проведення розрахунку з ОСОБА_3 ПП Агрофірма «Промінь» не отримувало, тому відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Також наголошував на тому, що позивачем є ОСОБА_3 , а згідно наказу у ПП Агрофірма «Промінь» працював ОСОБА_3 , на його думку це різні особи. У зв`язку з викладеним вище просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 працював у ПП Агрофірма «Промінь» на посаді заступника директора, згідно наказу № 1 від 19.02.2000 року (а.с. 68).

Наказом № 13 від 29.11.2023 позивач був звільнений з посади заступника директора ПП Агрофірми «Промінь» за прогул без поважних причин, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 15).

Розрахунок при звільненні з позивачем у день звільнення зроблений не був.

У відповідності до ч.1 ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ч.1 ст. 83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Згідно ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 в день звільнення не працював, розрахунок з ним проведений не був, але матеріали справи не містять пред`явлення ним вимоги керівництву ПП Агрофірма «Промінь» про розрахунок.

В матеріалах справи міститься адвокатський запит від 22.12.2023 року на адресу ПП Агрофірма «Промінь», в якому представник позивача адвокат Щукін О.С. вимагає негайно виплатити ОСОБА_3 усю заборгованість із заробітної плати, що належить йому до сплати на дату звільнення, а саме: заробітної плати за листопад 2023 року, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки на дату звільнення (а.с. 26-29).

Разом з цим, відсутні відомості про отримання цього адвокатського запиту ПП Агрофірма «Промінь», квитанція кур`єрської служби доставки (а.с. 30) таких даних не містить.

Оскільки позивачеві не був виплачений розрахунок при звільненні, суд вважає, що з ПП Агрофірма «Промінь» на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі за листопад 2023 року у розмірі 6137,21 грн, заборгованість із виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 13096,72 грн., а всього 19233,93 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів.

Здійснюючи розрахунок вказаних сум, суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року за № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.

Згідно п.1 Розділу І цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках:

а) надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами) (далі - відпустка), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;

в) виконання працівниками державних і громадських обов`язків у робочий час;

г) переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров`я;

д) переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;

е) надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;

є) виплати вихідної допомоги;

ж) службових відряджень (крім службових відряджень державних службовців);

з) вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду;

и) направлення працівників на обстеження до медичних закладів;

і) звільнення працівників-донорів від роботи;

ї) залучення працівників до виконання військових обов`язків;

й) тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;

л) інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Згідно п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

З розрахунку при звільненні № РТ000000027 від 02.11.2023 року (а.с. 117 на розвороті) вбачається, що за листопад 2023 року позивачем відпрацьовано 13 днів.

Таким чином, за основу розрахунку суд бере до уваги суму нарахувань за попередні два місяці, які передують місяцю звільнення вересень і жовтень 2023 року. Так, 10150+10150=20300: (21+22)=472,09 грн, де 21 і 22 - кількість робочих днів у місяці. 472,09 грн це середня заробітна плата (за день). 472,09х13=6137,21 грн - заборгованість по заробітній платі за листопад 2023 року.

При цьому суд вважає за доцільне допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за листопад 2023 року у розмірі 6137,21 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів.

Щодо компенсації за невикористану відпустку.

Позивач стверджує, що не використав відпустки, починаючи з 2017 року. При цьому посилається на виписки з наказів, підписані завідуючим відділом кадрів ОСОБА_5 .

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що така посада як завідуючий відділом кадрів у ПП Агрофірма «Промінь» відсутня.

З розрахунку при звільненні № № РТ000000027 від 02.11.2023 року (а.с. 117 на розвороті) вбачається, що позивач не використав відпустку лише за 2023 рік, вона складає 28 днів, за інші роки він перебував щороку у відпустці, отримав відповідні виплати: за 2016 рік 1290 грн, за 2017 рік 1821,50 грн, за 2108 рік - 391,91 грн, за 2019 рік 1494,34 грн, за 2020 рік 4873,20 грн, за 2021 рік 1228,50 грн, за 2022 рік 1341,84 грн. За 2023 рік йому нарахована компенсація за невикористану відпустку у розмірі 9343,60 грн. При цьому надати Книги реєстрації наказів про відпустки та самі накази не має можливості, оскільки вони були викрадені, про що він подав відповідну заяву до правоохоронних органів.

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять без спростовних доказів невикористаної відпустки за період з 2017 по 2022 р.р., суд приходить до висновку, що позивачем не використана відпустка за 2023 рік у кількості 28 днів.

Розраховуючи розмір компенсації за невикористану відпустку, суд виходить з такого.

Абз. 2 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.

За 10 місяців 2023 року позивачеві нараховано 101500 грн. 10150х10=101500:217(кількість робочих днів за 2023 рік)=467,74 грн (середньоденна заробітна плата для розрахунку компенсації за невикористану відпустку).

Таким чином, за 28 днів невикористаної відпустки на користь позивача слід стягнути 13096,72 грн (467,74х28).

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки розрахунок при звільненні з позивачем не проведений, з ПП Агрофірма «Промінь» на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі за листопад 2023 року у розмірі 6137,21 грн, заборгованість із виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 13096,72 грн., а всього 19233,93 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку із розрахунку 472,09 грн за 1 робочий день за посадою заступника директора ПП Агрофірма «Промінь» за період з 21.11.2023 року та по дату прийняття рішення у справі, суд вважає, що позовна заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Ч.1 ст. 117 КЗпП передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток із розрахунку 472,09 грн за 1 робочий день за посадою заступника директора ПП Агрофірма «Промінь» за період з 21.11.2023 року та по дату прийняття рішення у справі, що буде порушена на підставі цієї позовної заяви із утриманням із цієї суми податків та обов`язкових неподаткових платежів. При цьому посилався на ту обставину, що розрахунок з позивачем у строки, визначені ст. 116 КЗпП України здійснені не були з вини ПП Агрофірма «Промінь».

Разом з цим, у судовому засіданні було встановлено, що на адресу позивача в.о. директора ПП Агрофірми «Промінь» Вовченко Д. було надіслано листа від 29.11.2023 року, в якому повідомлено про звільнення, надіслано копію наказу, розрахунку та повідомлено про необхідність з`явитися та отримати трудову книжку (а.с. 87). Вказаний лист позивачем не отриманий, конверт повернутий на адресу підприємства з надписом «за закінченням терміну зберігання».

Повторно, а саме 02.02.2024 року на адресу позивача було надіслано листа, де ОСОБА_3 повідомлено про необхідність прибуття до ПП Агрофірми «Промінь» для отримання коштів, нарахованих при звільненні. Конверт з вказаним листом також не був вручений позивачеві, повернутий відправнику з надписом «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 91-93).

Таким чином, судом встановлено, що розрахунок з позивачем при звільненні не здійснений не з вини ПП Агрофірми «Промінь», а з вини позивача. При цьому судом встановлено, що в.о. директора ПП Агрофірми «Промінь» ОСОБА_4 та директор ПП Агрофірми «Промінь» ОСОБА_2 вжили усіх можливих заходів для розрахунку з позивачем.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку із розрахунку 472,09 грн за 1 робочий день за посадою заступника директора ПП Агрофірма «Промінь» за період з 21.11.2023 року та по дату прийняття рішення у справі.

В частині стягнення з відповідача витрат на надання правової допомоги, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що адвокатом Щукіним О.С. договір про надання правової допомоги, розрахунок послуг, акт прийому-передачі наданих послуг не надано, тому, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача стягненню не підлягають.

З частини шостоїстатті 141 ЦПК Українивбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача в дохід держави судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 47, 115, 116, 117 КЗпП, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Приватного підприємства Агрофірма «Промінь» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього розрахунку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Приватного Підприємства Агрофірма «Промінь» (код ЄДРПОУ: 05539318) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі за листопад 2023 року у розмірі 6137,21 грн, заборгованість із виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 13096,72 грн., а всього 19233,93 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів.

В іншій частині позовну заяву залишити без задоволення.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за листопад 2023 року у розмірі 6137,21 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів.

Стягнути з Приватного Підприємства Агрофірма «Промінь» (код ЄДРПОУ: 05539318) на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, через Біляївський районний суд Одеської області.

Повне судове рішення складено 28.10.2024 року.

Суддя: О.І. Трушина