Постанова

від 16.10.2024 по справі 756/11601/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/6966/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м. Київ

Справа № 756/11601/23

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

за участю секретаря судового засідання Мех В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2024 року, постановлену у складі судді Яценко Н.О.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування наказів, скасування свідоцтва про право власності, визнання недійсними актів приймання-передачі, скасування державної реєстрації з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно, відновлення становища, що існувало до порушення, та заборону вчиняти певні дії,

встановив:

У вересні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просив визнати недійсними та скасувати:

- наказ головного управління комунальної власності м. Києва № 139-В від 29 лютого 2012 року про оформлення права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 ;

- наказ головного управління комунальної власності м.Києва № 161-В від 06 березня 2012 р. про оформлення права власності нерухомого майна за ОСОБА_2 ;

- скасувати свідоцтва про право власності: НОМЕР_1 видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва про те, що нежилі приміщення з № 1 по № НОМЕР_2 (групи приміщень АДРЕСА_1 (літ. А) дійсно належать ОСОБА_2 ; НОМЕР_4 видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва про те, що нежилі приміщення з № 1 по № НОМЕР_3 (групи приміщень АДРЕСА_2 (літ.А) дійсно належать ОСОБА_2 ;

- визнати недійсними: акт прийому-передачі групи вбудованих нежитлових приміщень № 72 від 28 листопада 2011 р. за підписом голови комісії з припинення виконавчого органу Оболонської районної ради у м. Києві та ОСОБА_4 ; акту прийому-передачі групи вбудованих нежитлових приміщень № 72 від 08 грудня 2011 р. за підписом ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ; акт прийому передачі вбудованих нежитлових приміщень № 73 від 08 грудня 2011 р. за підписом ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ;

- скасувати державну реєстрацію з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно: нежилі приміщення з № 1 по № 17 (групи приміщень АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_2 ; нежилі приміщення з № 1 по № НОМЕР_3 (групи приміщень АДРЕСА_2 , що належать ОСОБА_2 ;

- зобов`язати ОСОБА_2 відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом приведення нежилих вбудованих приміщень №72 та №73 місць загального користування та частин майна, яке перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку, в яких нею були виконані певні види робіт, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , до стану, що відповідає робочій документації на будинок;

- заборонити ОСОБА_2 проводити будь-які будівельні роботи в місцях загального користування та в частині майна, що перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

23 листопада 2023 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. У вказаній заяві, крім уточнених вищеперелічених вимог, позивач просить визнати недійсним: - договір інвестування №133-1-ВПП(1) від 22 червня 2007 року укладеного ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» з інвестором;

- договір інвестування №133-2-ВПП(1) від 22 червня 2007 року укладеного ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» з інвестором.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2024 року - заяву позивача ОСОБА_1 від 23 листопада 2023 року про збільшення розміру позовних вимог - визнано не поданою і повернуто позивачу.

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2024 року та ухвалити нове судове рішення про прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог.

Звертає увагу на те, що в первинній позовній заяві, позивач обґрунтовував свої вимоги, посилаючись на недійсність інвестиційних договорів №133-1-ВПП(1) та №133-2- ВПП(І) від 22.06.2007р., адже рішення щодо вчинення правочинів , сума яких перевищує 500 000 грн., завжди знаходилось у компетенції наглядової ради або загальних зборів. Відтак, підписані директором ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» Бабичем В.П. дані договори без необхідного обсягу цивільної дієздатності та поза межами його компетенції, суперечать вимогам цивільного законодавства України та Статуту товариства.

Також, на момент укладання договорів інвестування №133-1-ВПП(1) від 22 червня 2007р. та № 133-2-ВПП(1) від 22 червня 2007р. ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» з Інвестором, всі площі будинку, які в майбутньому увійшли як нежитлові приміщення до складу груп нежитлових приміщень №72 та №73 є місцями загального користування - спільним майном багатоквартирного будинку. Відповідно до Наказу №127 від 24.05.2001 року Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», вважає, що група нежитлових приміщень №72 та №73 (вбудовані приміщення (офіси) №1 та №2) згідно робочої документації на будинок не підпадають під визначення вищезазначеної інструкції, з наступних підстав: не мають сполучення між собою, не мають окремого виходу на сходову клітку, коридор, земельну ділянку чи прилеглу територію та не є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

А також згідно Договору інвестування «Оболоні», 5 % площі вбудовано-прибудованих приміщень передавалися ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" для залишення в своєму розпорядженні в рахунок передачі в комунальну власність району - середньої школи на 36 класів.

Звертає увагу на відсутність підстав для укладання Договорів інвестування №133-1-ВПП(1) від 22 червня 2007р. та №133-2-ВПП(1) від 22 червня 2007р. без Оболонської районної місті Києві державної адміністрації та відповідних законних документів. Відтак ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" не мав прав на укладання інвестиційних договорів щодо нежитлових вбудованих приміщень - офіс №1 та нежитлових вбудованих приміщень - офіс №2.

Таким чином ПрАТ «Трест Київміськбуд-1», Виконавчий орган Оболонської районної у місті Києві ради (Оболонська районна у місті Києві державна адміністрація), Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації та КП Київської міської ради «Київське бюро технічної інвентаризації» є сторонами по справі.

Вважає незаконною ухвалу суду від 01 березня 2024 року, оскільки ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року позивача було зобов`язано визначитись з процесуальним статусом ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» та державних органів, щодо яких стосуються позовні вимоги та залучити їх до участі у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду - без змін.

Звертає увагу на те, що заявлені позивачем додаткові позовні вимоги є новими самостійними вимогами щодо визнання певних правочинів недійсними та які не є похідними до початково заявлених вимог і які за своїм змістом не можуть розглядатись як вимоги, що збільшуються, оскільки в заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач вказав на відміну від початково заявлених вимог - визнати недійсними договір інвестування №133-1-ВПП(1) від 22 червня 2007 року, укладеного ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» з інвестором та договір інвестування №133-2-ВПП(1) від 22 червня 2007 року, укладеного ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» з інвестором.

Крім того, подаючи заяву про збільшення позовних вимог окрім ОСОБА_2 позивач просить також залучити відповідачами і Приватне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1», і виконавчий орган Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація), і Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: ОСОБА_3 , Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації». Проте належне обґрунтування залучення відповідних осіб - відсутнє.

Відповідач вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали від 01 березня 2024 року суд правильно надав правову оцінку обставинам справи, які були предметом розгляду під час її прийняття.

В поясненнях по справі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишити без змін ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 01.03.2024 року у справі № 756/11601/23 про повернення заяви позивачу від 23.11.2023 року про збільшення розміру позовних вимог.

Вважає, що висновки суду першої інстанції, які містяться в оскаржуваній ухвалі, підтверджуються правовими позиціями Верховного Суду з подібних питань. Згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду скасувати.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу за їх відсутності відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає : повне найменування(для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі);зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Статтею 49 ЦПК України визначено процесуальні права та обов`язки сторін.

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу:

1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;

2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Згідно з ч.5 ст.49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».

Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного способу захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).

У постанові Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зазначено, що «під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви».

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2023 року у справі № 161/7449/22, «особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/обраних способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.»

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсними актів приймання-передачі, скасування свідоцтва про право власності, визнання недійсними актів приймання-передачі, скасування державної реєстрації з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно, відновлення становища, що існувало до порушення та заборону вчиняти певні дії.

Позивач просив визнати недійсними та скасувати:

- наказ головного управління комунальної власності м. Києва № 139-В від 29 лютого 2012 року про оформлення права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 ;

- наказ головного управління комунальної власності м.Києва № 161-В від 06 березня 2012 р. про оформлення права власності нерухомого майна за ОСОБА_2 ;

- скасувати свідоцтво про право власності: НОМЕР_1 видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва про те, що нежилі приміщення з № 1 по № НОМЕР_2 (групи приміщень АДРЕСА_1 (літ. А) дійсно належать ОСОБА_2 ; НОМЕР_4 видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва про те, що нежилі приміщення з № 1 по № НОМЕР_3 (групи приміщень АДРЕСА_2 (літ.А) дійсно належать ОСОБА_2 ;

- визнати недійсними: акт прийому-передачі групи вбудованих нежитлових приміщень № 72 від 28 листопада 2011 р. за підписом голови комісії з припинення виконавчого органу Оболонської районної ради у м. Києві та ОСОБА_4 ; акту прийому-передачі групи вбудованих нежитлових приміщень № 72 від 08 грудня 2011 р. за підписом ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ; акт прийому передачі вбудованих нежитлових приміщень № 73 від 08 грудня 2011 р. за підписом ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ;

- скасувати державну реєстрацію з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно: нежилі приміщення з № 1 по № 17 (групи приміщень АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_2 ; нежилі приміщення з № 1 по № НОМЕР_3 (групи приміщень АДРЕСА_2 , що належать ОСОБА_2 ;

- зобов`язати ОСОБА_2 відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом приведення нежилих вбудованих приміщень №72 та №73 місць загального користування та частин майна, яке перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку, в яких нею були виконані певні види робіт, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , до стану, що відповідає робочій документації на будинок;

- заборонити ОСОБА_2 проводити будь-які будівельні роботи в місцях загального користування та в частині майна, що перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем було заявлено вимоги лише до відповідача ОСОБА_2 . Вимог до суб`єктів владних повноважень в межах первісного позову ОСОБА_1 не заявлено, а тому враховуючи коло учасників процесу та зміст позовних вимог, судом відкрито провадження в порядку ЦПК України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, серед іншого посилався на те, що відповідачем ОСОБА_2 без погодження із забудовником та внесення відповідних змін до проектної документації було здійснено самочинне перепланування та реконструкцію групи нежитлових приміщень № 72 та 73 шляхом втручання в несучі конструкції будинку та зміни геометричних параметрів, які є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку, в результаті чого загальна площа приміщень № 73 була зменшена відносно затвердженої робочої документації на будинок, шляхом віднесення одного із приміщень до спільного майна багатоквартирного будинку, що в свою чергу призвело до збільшення площі, що обслуговується спільно співвласниками, а отже - і до збільшення витрат на управління багатоквартирним будинком, включаючи витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку.

Також позивач посилався на те, що задля легалізації самовільного перепланування та реконструкції нежитлових вбудованих приміщень № 72 та № 73 відповідачем ОСОБА_2 під час реєстрації права власності на відповідні об`єкти було надано документи, які є сфальсифікованими дублікатами первісних правочинів та підписані особою, що не мала повноважень на вчинення таких правочинів : акти прийому передачі вбудованих нежитлових приміщень від 28 листопада 2011 року та від 08 грудня 2011 року.

Також позивач зазначав, що накази Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради ( КМДА) щодо реєстрації права власності на вбудовані нежитлові приміщення № 72 та № 73 за ОСОБА_2 були видані на підставі документів на інший об`єкт будівництва та невідповідного розпорядження Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації «Про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом житлових будинків в 3-А мікрорайоні житлового масиву «Оболонь»

Серед інших підстав позову, посилався на те, що Бабичем В.П. як представником ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» неодноразово вчинялися правочини з перевищенням повноважень та необхідного обсягу цивільної дієздатності, адже рішення щодо вчинення правочинів , сума яких перевищує 500 000 грн. завжди знаходилось у компетенції наглядової ради або загальних зборів. Тому позивач зазначав, що правочини за підписом Бабича В.П. мають бути визнані судом недійсними.

При цьому, виходячи із обсягу заявлених позовних вимог у позовній заяві, вбачається, що спірні правовідносини, на думку позивача, стосуються незаконного перепланування та реконструкції відповідачем ОСОБА_2 проінвестованих нежитлових приміщень, неправомірного оформлення права власності на них, що мало місце у 2011 - 2012 роках, що призвело до порушення його прав як співвласника багатоквартирного будинку.

23 листопада 2023 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. У вказаній заяві позивач зазначає збільшений обсяг позовних вимог та просить :

- визнати недійсними : договір інвестування №133-1-ВПП(1) від 22 червня 2007 року укладеного ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» з інвестором; договір інвестування №133-2-ВПП(1) від 22 червня 2007 року укладеного ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» з інвестором.

Визнати недійсним та скасувати:

- наказ головного управління комунальної власності м. Києва №139-B від 29 лютого 2012 р. про оформлення права власності нерухомого майна за ОСОБА_2 ;

- наказ головного управління комунальної власності м. Києва №161-В від 06 березня 2012р. про оформлення права власності нерухомого майна за ОСОБА_2 .

Скасувати свідоцтво про право власності:

- CAE № 553591 видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва про те, що нежилі приміщення з №1 по № НОМЕР_2 (групи приміщень АДРЕСА_4 , корп.2 (літ. А) дійсно належать ОСОБА_2 ;

- CAE № 553612 видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва про те, що нежилі приміщення з №1 по № НОМЕР_3 (групи приміщень АДРЕСА_2 (літ. А) дійсно належать ОСОБА_2 .

Визнати недійсними:

- акт прийому-передачі групи вбудованих нежитлових приміщень №72 від 28 листопада 2011р. за підписом Голови комісії з припинення виконавчого органу Оболонської районної ради у м. Києві та ОСОБА_4 ;?

- акт прийому-передачі групи вбудованих нежитлових приміщень №72 від 08 грудня 2011р. за підписом ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ;

- акт прийому-передачі групи вбудованих нежитлових приміщень №73 від 28 листопада 2011р. за підписом Голови комісії з припинення виконавчого органу Оболонської районної ради у м. Києві та ОСОБА_4 ;

- акт прийому-передачі вбудованих нежитлових приміщень №73 від 08 грудня 2011р. за підписом ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ..

На підставі визнання недійсними та скасування документів, на підставі яких було проведено державну реєстрацію прав, скасувати державну реєстрацію прав з одночасним припиненням речових прав, на нерухоме майно:

- нежилі приміщення з №1 по №17 (групи приміщень АДРЕСА_1 що належать ОСОБА_2 ;

- нежилі приміщення з №1 по № НОМЕР_3 (групи приміщень АДРЕСА_2 , що належать ОСОБА_2 ;

Зобов`язати відповідача відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом приведення нежилих вбудованих приміщень №72 та №73 місць загального користування та частин майна, яке перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку, в яких нею були виконані певні види робіт, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , до стану, що відповідає робочій документації на будинок.

Заборонити ОСОБА_2 проводити будь-які будівельні роботи в місцях загального користування та в частині майна, що перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог залишена без руху для усунення недоліків, відповідно до ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме визначення позивачем процесуального статусу ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» та державного органу, накази та свідоцтва, яких оскаржує, щодо яких стосуються позовні вимоги та залучити їх до участі у справі, а також надати примірники уточнених позовних заяв з додатками для сторін для їх належного сповіщення.

06 лютого 2024 року ОСОБА_1 отримав копію повного тексту ухвали про залишення без руху для усунення недоліків.

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 01 березня 2024 року про повернення позивачу заяви про збільшення позовних вимог, суд першої інстанції керувався ст.49 ЦПК України та виходив із того, що за вказаною заявою позивачем заявлено вимогу, яка є новою, що не є за своїм змістом збільшенням розміру позовних вимог та суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, тобто є новою позовною вимогою, що не передбачено процесуальним законом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів справи, подаючи заяву про збільшення позовних вимог, окрім ОСОБА_2 , позивач просив також залучити відповідачами : Приватне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1», виконавчий орган Оболонської районної у м.Києві ради (Оболонська районна у м.Києві державна адміністрація), Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та окрім іншого, також заявляє нові вимоги про визнання недійсними договорів інвестування :

- договір інвестування №133-1-ВПП(1) від 22 червня 2007 року укладеного ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» з інвестором;

- договір інвестування №133-2-ВПП(1) від 22 червня 2007 року укладеного ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» з інвестором.

З викладеного вбачається, що заява позивача «про збільшення позовних вимог» є фактично поданням нових позовних вимог із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог.

Відповідно до ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Однак, таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Можливість об`єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог до поданого позову ЦПК України не передбачено.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що вимоги, викладені у заяві про збільшення позовних вимог, не є похідними від вимог позову в первісній редакції.

Крім того, заявляючи вимоги про визнання недійсними договорів інвестування №133-1-ВПП(1) від 22 червня 2007 року та №133-2-ВПП(1) від 22 червня 2007 року , позивач вказує , що такі договори були укладені ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» з інвестором. При цьому позивач не зазначає, що відповідно до змісту цих договорів таким інвестором була юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Столиця-Інвест», з яким в подальшому, відповідно до матеріалів справи, було укладено договори про відступлення права вимоги від 04.12.2007 року з ОСОБА_2 .

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем заявлено дві нові позовні вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви, та за своїм змістом не носять характер збільшення позовних вимог, оскільки збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19, під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у заяві; неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що про підстави позову для визнання недійсними договорів інвестування №133-1-ВПП(1) від 22 червня 2007 року та №133-2-ВПП(1) від 22 червня 2007 року, а саме - перевищення повноважень директором ЗАТ «Трест «Київміськбуд-1» Бабичем В.П., він заявляв у первісній позовній заяві, не заявляючи при цьому позовних вимог про визнання цих договорів недійсними, - не можуть бути прийняті до уваги як підстава для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та зазначає позивач в апеляційній скарзі, нові позовні вимоги у заяві «про збільшення позовних вимог» про визнання недійсними договорів інвестування, позивач обґрунтовував також тим, що законні підстави для укладення цих договорів були відсутні, адже на те були відсутні «законні документи» та в їх укладенні не приймала участь Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація. Відповідно ЗАТ «Трест «Київміськбуд-1» не мало прав на укладення інвестиційних договорів.

Разом з тим, одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і не свідчить про порушення судом норм матеріального та процесуального права, адже з матеріалів справи встановлено, що заявлені вимоги у заяві про збільшення позовних вимог є новими вимогами, що не є за своїм змістом збільшенням розміру позовних вимог.

Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, доводи апеляційної скарги позивача висновків суду не спростовують, підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 375, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2024 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 20 листопада 2024 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.