Ухвала

від 20.11.2024 по справі 2-957/2009

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-957/2009

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І.Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О. М., представника Зарічного ВДВС у місті Суми СМУ МЮ (м. Суми) Малікова А. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «ВТБ Банк» в особі Сумського центрального відділення, Зарічний відділ державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про скасування тимчасового обмеження фізичної особиу праві виїзду за межі України

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаною заявою, у якій просить суд скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, встановлене щодо нього ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 13 жовтня 2009 року у справі №2-957/2009 року, у зв`язку із виконанням ним зобов`язань за судовим рішенням та не перебуванням виконавчого листа щодо стягнення боргу за цим рішенням на виконанні.

Заявник ОСОБА_1 направив до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі.

Представник Зарічного ВДВС у місті Суми Східного МУМЮ (м. Суми) в судовому засіданні пояснив, що виконавчий лист щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 перебував у відділі на виконанні, однак 21 жовтня 2015 року виконавче провадження закрито у зв`язку з направленням виконавчого документу за належністю до іншого відділу ДВС, в який саме відділ направлено, йому не відомо, на цей час виконавче провадження відносно ОСОБА_1 не відкрито і на виконанні не пребуває.

Інші учасники справи про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явилися.

Суд вважає за можливе розглянути зазначену справу за відсутності учасників, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду зазначеної заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, додані до неї документи, вважає, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з ч. 5ст. 441 ЦПК Українисуд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

За ч. 6ст. 441 ЦПК Українисуд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

Тобто, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути скасовано судом за вмотивованою заявою боржника.

Згідно з ч. 1ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 8статті 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України»встановлено, що на Державну прикордонну службу відповідно до визначених законом завдань покладається, зокрема, запобігання та недопущення виїзду з України або в`їзду в Україну осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзду в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученням правоохоронних органів.

Крім інших, покладених на органи державної прикордонної служби України завдань, вони також мають право, зокрема, з`ясовувати підстави в`їзду в Україну або виїзду з України, не пропускати через державний кордон України осіб без дійсних документів під час одержання зазначених документів, осіб, яким Державною прикордонною службою України за порушення законодавства з прикордонних питань та про правовий статус іноземців чи за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволяється в`їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.

Відповідно до п. 19 ч. 3ст.18Закону України«Про виконавчепровадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Протоколом № 4 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції, та у Першому протоколі до неї, який ратифікованоЗаконом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, у статті 2 передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Судом встановлено, що ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 13 жовтня 2009 року у справі №2-957/2009 забезпечено позов ВАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом накладення арешту на належне майно ОСОБА_1 на загальну суму 11169 грн 58 коп. за місцем його мешкання: АДРЕСА_1 та встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань перед ВАТ «ВТБ Банк» та виконання рішення у цій справі (а.с. 21)

Згідно з Листа Окремого центру обробки спеціальної інформації прикордонної служби України №0.254-13262/0/6-09 від 06 листопада 2009 року прийнято до виконання ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 13 жовтня 2009 року (а.с. 26).

08 грудня 2009 року Сумським районним судом Сумської області у справі №2-957/2009 прийнято рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «ВТБ Банк» в особі Сумського Центрального відділення «ВТБ Банк» боргу на загальну суму 11169,58 грн (а.с. 35).

27 січня 2010 року на підставі заяви представника позивача ВАТ «ВТБ Банк» видано виконавчий лист у справі №2-957/2009 року (а.с. 38).

19 березня 2010 року ухвалою Сумського районного суду Сумської області видано дублікат виконавчого листа за рішенням Сумського районного суду Сумської області від 08 грудня 2009 року про стягнення заборгованості, відсотків та пені (а.с. 45).

01 квітня 2010 року представник позивача ВАТ «ВТБ Банк» отримав дублікат виконавчого листа у справі №2-957/2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 закону «Про виконавче провадження» (в редакції Закону №2677-VІ) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом.

З листа Сумського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №71303 від 08 жовтня 2024 року вбачається, що у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження за №18549842 з примусового виконання виконавчого листа №2-957/2009 від 19 березня 2010 року, виданого Сумським районним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «ВТБ Банк» в особі Сумського Центрального відділення «ВТБ Банк» боргу на загальну суму 11169,58 грн. 05 березня 2012 року, керуючись п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та направлено за належністю до іншого відділу, а саме до Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми. Згідно з перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень вищевказаний виконавчий документ до Сумського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконання не надходив. Станом на 08 жовтня 2024 року відкриті виконавчі провадження, щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у відділі на виконанні не перебувають (а.с.54).

У листі Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми №161308 від 04 жовтня 2024 року зазначено, що 23 березня 2012 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2-957/2009, виданим Сумським районним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «ВТБ Банк» в особі Сумського Центрального відділення «ВТБ Банк» боргу на загальну суму 11169,58 грн. 21 жовтня 2015 році державним виконавцем, керуючись п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», направлено виконавчий документ за належністю до іншого відділу ДВС. Виходячи з викладеного, а також відповідно до ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» у державного виконавця відсутні правові підставі для вжиття заходів щодо скасування заходів примусового характеру (а.с. 55).

Згідно з даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні в Ковпаківському відділі державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що проживає: АДРЕСА_1 , як боржника, не перебувають та зареєстрованими не значаться (а.с. 56).

Також з витягу із Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 24 жовтня 2024 року вбачається, що відносно боржника ОСОБА_1 було відкрито декілька виконавчих проваджень, а саме АСВП №31919801, стягувач ПАТ КБ «Приват банк», АСВП №62268800, стягуавч ПАТ КБ «Приват банк», АСВП №67413083, стягувач ОСОБА_2 та АСВП №6741319, стягувач ПАТ АК «Промінвест Банк» та АСВП №67413276, стягувач ОСОБА_3 , які мають статус «завершено» (а.с. 58).

З Єдиного реєстру боржників станом на 24 жовтня 2024 року вбачається, що відносно ОСОБА_1 записів не знайдено (а.с. 57).

У справі «Гочев проти Болгарії» («Gochev v. Bulgaria» від 26.11.2009) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) сформульовано загальні стандарти щодо права на свободу пересування, та зазначено, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по- перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте навіть, якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим на самому початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду. Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом (принаймні в останній інстанції) з метою з`ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, й у тому числі ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.

Згідно зі ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах будь-якої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.

Таким чином, суд вважає, що залишення тимчасових обмежень, які були встановлені відносно ОСОБА_1 при виконанні виконавчого провадження, є такими, що порушують основоположні права і свободи громадянина України.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані докази в їх сукупності, беручи до уваги доводи заявника щодо повної сплати заборгованості, а також відсутності в органах ДВС на виконанні виконавчого листа щодо стягнення боргу із заявника, суд дійшов до висновку про виконання ОСОБА_1 вищезазначеного судового рішення, що виключає можливість подальшого існування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України», ст. 441ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особиу праві виїзду за межі України задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у праві виїзду за межі України, встановлене на підставі ухвали Сумського районного суду Сумської області від 13 жовтня 2009 року у справі № 2-957/2009 за позовом Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Копію ухвали направити до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, буд. 26, м. Київ, 01601) для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І. Г. Вортоломей