Постанова

від 05.11.2024 по справі 906/65/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року Справа № 906/65/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В.

суддя Василишин А.Р.

суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Захарова М.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Гіліс І.В.

позивача Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області - не з`явилися

відповідача Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Киянське" - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Киянське"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.06.2024 р.

постановлене у м. Житомир, повний текст складено 28.06.2024 р.

у справі № 906/65/24 (суддя Кравець С.Г.)

за позовом Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області

до відповідача Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Киянське"

про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення від 21.06.2024 р. Господарський суд Житомирської області задоволив позов Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області у справі № 906/65/24. Судом ухвалено рішення про витребування з незаконного володіння Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Киянське" у власність Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області наступні земельні ділянки: кадастровий номер 1821782700:05:000:0035, площею 12,0223 га; кадастровий номер 1821782700:01:000:0483, площею 1,2698 га; кадастровий номер 1821782700:01:000:0479, площею 5,7076 га; кадастровий номер 1821782700:01:000:0480, площею 1,5613 га; кадастровий номер 1821782700:03:000:0413, площею 2,6217 га; кадастровий номер 1821782700:03:000:0410, площею 1,6996 га; кадастровий номер 1821782700:03:000:0409, площею 3,9384 га; кадастровий номер 1821782700:01:000:0481, площею 2,9854 га; кадастровий номер 1821782700:05:000:0034, площею 5,6047 га; кадастровий номер 1821782700:05:000:0033, площею 7,4671 га; кадастровий номер 1821782700:03:000:0411, площею 1,7598 га; кадастровий номер 1821782700:01:000:0482, площею 1,4892 га; кадастровий номер 1821782700:01:000:0478, площею 3,6524 га; кадастровий номер 1821782700:05:000:0032, площею 3,1140 га; кадастровий номер 1821782700:03:000:0406, площею 1,1333 га; кадастровий номер 1821782700:03:000:0407, площею 1,5821 га; кадастровий номер 1821782700:01:000:0485, площею 0,9135 га; кадастровий номер 1821782700:03:000:0415, площею 2,0008 га; кадастровий номер 1821782700:03:000:0414, площею 3,0533 га; кадастровий номер 1821782700:03:000:0416, площею 3,5607 га; кадастровий номер 1821782700:03:000:0418, площею 3,4957 га; кадастровий номер 1821782700:01:000:0489, площею 17,9517 га; кадастровий номер 1821782700:05:000:0039, площею 17,7278 га.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Киянське" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, а саме пункт 21 Перехідних положень Земельного кодексу України. Вважає, що метою запровадження такої норми є створення ефективного механізму використання масивів земель сільськогосподарського призначення з метою запобігання рейдерству та стимулювання зрошення, а також вирішення проблеми використання земель колективної власності на землю, тому необхідно визнати комунальною власністю територіальних громад землі колективної власності тільки тих колективних сільськогосподарських підприємств, які ліквідовані.

Не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що реорганізація ПКСП "Авангард" шляхом перетворення у ПОСП "Киянське" не відбувалась та зазначає, що при цьому судом було проігноровано докази у справі, які підтверджують факт правонаступництва. Вважає, що судом неправильно застосовано законодавство, чинне на момент реорганізації підприємства, і проігноровано факт ідентичності коду ЄДРПОУ підприємств.

Звертає увагу, що суд першої інстанції помилково ототожнив членів КСП з власниками земельних часток (паїв), тоді як на момент проведення зборів колективного сільськогосподарського підприємства вже не існувало, відповідно не було і членів КСП.

Стверджує, що не мала місця жодна з умов статті 140 ЗК України, а вимоги статті 142 ЗК України не були виконані. Натомість у матеріалах справи відсутні докази припинення права власності, оскільки відсутні як заява про відмову від земельної ділянки так і нотаріально посвідчена угода про передачу права власності на користь органу місцевого самоврядування, що прямо передбачено Земельним кодексом України.

Просить врахувати наведені доводи, рішення Господарського суду Житомирської області від 21.06.2024 р. у справі № 906/65/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

Керівник Звягельської окружної прокуратури подав відзив на апеляційну скаргу у якому вважає скаргу відповідача безпідставною, а оскаржуване судове рішення - законним та обґрунтованим.

Посилається на висновки Великої Падати Верховного Суду, викладені у постанові від 01.09.2020 р. у справі № 907/29/19, та доводить, що навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени КСП автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників.

Пояснює, що в статуті ПОСП «Киянське» 2000 року закріплено положення про те, що всі землі, крім власних землі та майна засновника, передані підприємству в строкове платне договірне користування, та стверджує, що відповідач не мав права реєструвати такі землі в свою приватну власність.

Звертає увагу, що посилання відповідача на ст. ст. 140, 142 Земельного кодексу України є безпідставними з огляду на те, що землі, які передані у колективну власність членам ПКСП, ніколи не переходили у приватну власність ПОСП, і в останнього відсутні будь які правовстановлюючі документи на такі землі.

Просить рішення Господарського суду Житомирської області від 21.06.2024 р. у справі № 906/65/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Киянське" без задоволення.

Позивачем Барашівською сільською радою Звягельського району Житомирської області відзив на апеляційну скаргу не поданий.

Барашівська сільська рада Звягельського району Житомирської області та відповідач/скаржник Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Киянське" не забезпечили явку представників у судові засідання 17.09.2024 р., 22.10.2024 р. та 05.11.2024 р. тоді як були повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку /а.с. 106, 143, 159 у т.2/.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Визначальним з урахуванням наведених норм є можливість розгляду справи в даному судовому засіданні, а не явка в судове засідання представників сторін/учасників.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, позиція у спорі Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Киянське" викладена у апеляційній скарзі, тому колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників позивача та відповідача/скаржника.

В судових засіданнях 17.09.2024 р., 22.10.2024 р., та 05.11.2024 р. прокурор заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим та законним.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Рішенням Киянської сільської ради народних депутатів від 28.09.1995 р. № 9 передано у колективну власність Приватно-колективному сільськогосподарському підприємству "Авангард" земельні ділянки для сільськогосподарського використання загальною площею 2198,9 га, у тому числі 298,5 га земель загального користування /а.с. 26 т. 1/. На підставі такого рішення ради ПКСП "Авангард" виданий Державний акт на право колективної власності на землю серії ЖТ № 14-14.0028, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 28 /а.с.27-29 т.1/.

11.03.2000 р. було зареєстровано Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Киянське", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи /а.с. 43 зв. у т.1/ та статутом, який затверджений засновником ОСОБА_1 09.03.2000 р. /а.с. 64 зв. 66 у т.1/.

Пунктом 1.1. статуту ПОСП "Киянське" визначено, що Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Киянське" засноване за рішенням засновника, створене на базі власних землі і майна засновника підприємства та орендованих майна і землі в громадян України для виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва. У п. 2.1. статуту зазначено, що засновником підприємства є громадянин України ОСОБА_1 .

Згідно з п. 2.2 статуту засновник одноосібно здійснює право власності на майно та інші активи підприємства в тому числі через призначених ним осіб.

Відповідно до п. 4.4. статуту підприємство є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства "Авангард" Ємільчинського району Житомирської області.

Відповідно до п. 4.5. статуту майно підприємства складають основні фонди, обігові кошти та інші цінності, вартість яких відображена в балансі.

Пунктом 4.6. статуту передбачено, що підприємство є власником:

- майна, земельних угідь, коштів, майнових та інших прав, переданих йому засновником;

- майна, земельних угідь, коштів, одержаних в результаті її фінансово - господарської діяльності;

- інших майна, коштів та прав, набутих на підставах не заборонених чинним законодавством.

Підприємство здійснює володіння, користування і розпорядження своїм майном у відповідності з метою своєї діяльності.

Пунктом 4.7. статуту визначено, що майно і землі, передані в оренду підприємству при реструктуризації КСП бувшими його членами знаходяться у строковому договірному платному сільськогосподарському користуванні і володінні.

Пунктом 5.2. статуту передбачено, що статутний фонд формується за рахунок разової передачі засновником землі і коштів, що є його власністю.

Згідно з п. 6.1. статуту підприємство в процесі своєї діяльності у відповідності до чинного законодавства використовує земельні угіддя, передані йому засновником і орендовані землі членів реструктуризованого колективного сільськогосподарського підприємства та інших громадян України.

Пунктом 6.2. статуту визначено, що засновник передає підприємству земельні угіддя на умовах безстрокового платного користування, а члени КСП свої паї - на умовах оренди. Документами на право використання землі в агрофірмі є земельні сертифікати, державні акти на право приватної власності на землю, а також договори оренди землі, оформлені місцевими радами народних депутатів у встановленому чинним законодавством порядку (п. 6.3 статуту).

Відповідно до протоколу зборів уповноважених власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) реформованого КСП "Авангард" Киянської сільської ради від 01.10.2004 р. вирішено, що землі сільськогосподарського призначення, які заросли чагарниками і заболотилися, загальною площею 797,90 га та 19,74 га малопродуктивних земель передати до земель запасу сільської ради; затверджено акт обстеження земельних угідь реформованого КСП "Авангард"; узгоджено кінцеву експлікацію сільськогосподарських угідь, які підлягають розпаюванню /а.с.33 у т.1/.

Згідно з актом обстеження земельних угідь ПКСП "Авангард" на 01.10.2004 р. земельні ділянки загальною площею 797,73 га, з них: в чагарники 761,73 га та болота 36,0 га, рекомендовано перевести до земель запасу, вилучити з розпаювання малопродуктивні ґрунти на площі 19,74 га, в тому числі ріллі 13,8 га, сіножатей 5,94 га, та раніше надані земельні ділянки в приватну власність на площі 10,75 га, в тому числі ріллі 9,23 га, сіножатей 1,52 га. Загальна площа земель, яка залишилася до розподілу на частки (паї), становить 1091,75 га: рілля 824,20 га, сіножаті 249,65 га, пасовища 17,90 га /а.с. 42 зв. у т. 1/.

Рішенням Киянської сільської ради від 11.10.2004 р. затверджено акт обстеження та експлікація земель колективної власності реформованого ПКСП "Авангард" та рішення зборів уповноважених власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) реформованого КСП "Авангард" Киянської сільської ради від 01.10.2004 р.; погоджено список власників земельних часток (паїв) ПКСП "Авангард" в кількості 311 осіб; погоджено передачу 214,63 га сіножатей, 487,47 га ріллі, 95,8 га пасовищ до земель запасу сільської ради як непридатні для сільськогосподарського виробництва; крім того, передано до земель запасу 19,74 га малопродуктивних земель /а.с.40 у т.1/.

Розпорядженням голови Ємільчинської районної державної адміністрації від 19.04.2004 р. № 130 затверджено уточнену кількість осіб, які мають право на земельну частку/пай по сільських та селищних радах та надано дозвіл науково-впроваджувальній фірмі "Нові технології" на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), в тому числі ПКСП "Авангард". Кількість осіб, які набули право на земельну частку (пай) у ПКСП "Авангард" становить 309 чоловік /а.с. 83 84 у т.1/.

Згідно з пояснювальною запискою, яка міститься у технічній документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам власникам сертифікатів на земельну ділянку (пай) із земель колишньої колективної власності реформованого ПКСП "Авангард" Киянської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області /а.с.31 32 у т.1/, схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) реформованого ПКСП "Авангард" до розпаювання приймалась загальна площа угідь - 1900,4 га, в тому числі: ріллі - 1320,9 га; сіножатей - 465,8 га, пасовища - 113,7 га. У акті обстеження земельних угідь даного господарства рекомендовано вилучити з розпаювання угіддя на загальній площі 797,90 га: ріллі - 487,47 га, пасовищ - 95,80 га, сіножатей - 214,63 га; як такі, що не використовуються в сільськогосподарському виробництві та класифікувати їх як чагарники - 761,90 га, болота - 36,00 га. Вилучена з сільськогосподарських угідь площа 4,55 га під проектування під`їзних шляхів: з ріллі - 3,07 га; з пасовищ - 0,10 га; з сіножать - 1,38 га. Раніше видані земельні ділянки в приватну власність на площі 10,75 га, (на ріллі - 9,23 га, на сіножатях - 1,52 га). При розробці проекту землеустрою вилучені з розпаювання малопродуктивні ґрунти на площі - 19,74 га (з ріллі - 13,80 га, з сіножать - 5,94 га).

Всього площа сільськогосподарських угідь становить 1067,46 га. Перерахування вартості та розміру земельних часток (паїв) проведені на 311 власників сертифікатів згідно з уточненими списками.

Так, відповідно до протоколу зборів уповноважених власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) реформованого ПКСП "Авангард" Киянської сільської ради від 16.02.2005 р. вирішено затвердити проект землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв) реформованого ПКСП "Авангард" Киянської сільської ради, яким передбачено площу сільськогосподарських угідь, що підлягає розпаюванню у розмірі 1067,46 га, у тому числі рілля - 807,33 га, кормові угіддя - 260,13 га. До земель загального користування передано для під`їзних доріг 19,74 га. Кількість громадян, на які розподілені землі колективної власності, становить 311 /а.с. 39 у т.1/.

Розпорядженням Ємільчинської районної державної адміністрації від 27.09.2005 р. № 340 погоджено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) реформованого ПКСП "Авангард" Киянської сільської ради, згідно з яким площа сільськогосподарських угідь, яка підлягає розпаюванню, становить 1067,46 га. /а.с. 39 зв. у т.1/.

Пунктом 3 зазначеного розпорядження припинено право колективної власності земельними ділянками загальною площею 817,47 га, які передані до земель запасу Киянської сільської ради; передано до земель загального користування 4,55 га запроектованих під`їзних доріг (шляхів).

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством "Киянське" зареєстровано право власності на земельні ділянки: кадастровий номер 1821782700:05:000:0035 площею 12,0223 га; кадастровий номер 1821782700:01:000:0483 площею 1,2698 га; кадастровий номер 1821782700:01:000:0479 площею 5,7076 га; кадастровий номер 1821782700:01:000:0480 площею 1,5613 га; кадастровий номер 1821782700:03:000:0413 площею 2,6217 га; кадастровий номер 1821782700:03:000:0410 площею 1,6996 га; кадастровий номер 1821782700:03:000:0409 площею 3,9384 га; кадастровий номер 1821782700:01:000:0481 площею 2,9854 га; кадастровий номер 1821782700:05:000:0034, площею 5,6047 га; кадастровий номер 1821782700:05:000:0033 площею 7,4671 га; кадастровий номер 1821782700:03:000:0411 площею 1,7598 га; кадастровий номер 1821782700:01:000:0482 площею 1,4892 га; кадастровий номер 1821782700:01:000:0478 площею 3,6524 га; кадастровий номер 1821782700:05:000:0032 площею 3,1140 га; кадастровий номер 1821782700:03:000:0406 площею 1,1333 га; кадастровий номер 1821782700:03:000:0407 площею 1,5821 га; кадастровий номер 1821782700:01:000:0485, площею 0,9135 га; кадастровий номер 1821782700:03:000:0415 площею 2,0008 га; кадастровий номер 1821782700:03:000:0414 площею 3,0533 га; кадастровий номер 1821782700:03:000:0416 площею 3,5607 га; кадастровий номер 1821782700:03:000:0418 площею 3,4957 га; кадастровий номер 1821782700:01:000:0489 площею 17,9517 га; кадастровий номер 1821782700:05:000:0039 площею 17,7278 га /а.с. 122-144 у т.1/.

Підставою державної реєстрації права таких земельних ділянок зазначено державний акт на право колективної власності на землю серія та номер: ЖТ № 14-14.0028, виданий 27.12.1995 р., видавник: Киянська сільська рада народних депутатів Ємільчинського району Житомирської області.

Обґрунтовуючи позов, прокурор доводить, що набуття права приватної власності на зазначені земельні ділянки ПОСП "Киянське" є незаконними, оскільки Державний акт на право колективної власності на землю серія та номер ЖТ №14-14.0028 виданий ПКСП "Авангард" та посвідчує право колективної власності членів колективного сільськогосподарського підприємства.

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій згідно зі ст. 23 Закону "Про прокуратуру" стала усвідомлена пасивна поведінка позивача.

Так, листом Звягельської окружної прокуратури від 19.06.2023 р. № 54-84-2877вих-23, /а.с. 193 - 195 у т.1/ до Барашівської сільської ради прокурор повідомив орган місцевого самоврядування про факти порушення ПОСП "Киянське" вимог земельного законодавства при державній реєстрації права власності на земельні ділянки, що перебували на праві колективної власності у ПКСП "Авангард". Також прокурор просив повідомити про вжиті Барашівською сільською радою заходи із вказаного питання та зазначив, що у випадку не вжиття відповідних заходів у розумні строки Звягельська окружна прокуратура самостійно вживатиме заходів представницького характеру шляхом пред`явлення позову в інтересах держави в особі Барашівської сільської ради.

Листом від 22.06.2023 р. № 144 Барашівська сільська рада у відповідь на лист прокурора зазначила, що у зв`язку з тим, що на даний час посада юриста у Барашівській сільській раді є вакантною, сільська рада не заперечує щодо вжиття Звягельською окружною прокуратурою заходів представницького характеру шляхом пред`явлення позову в інтересах держави в особі Барашівської сільської ради /а.с. 196 у т.1/.

Позивач є органом місцевого самоврядування, до компетенції якого у відповідності до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» віднесені повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Так, 01.01.2019 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», яким Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 21 і з дня набрання чинності цим пунктом землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Колегія суддів враховує, що на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12.06.2020 р. зі створенням Барашівської територіальної громади, в яку об`єдналися громади населених пунктів, в т.ч. Киянська сільська рада, до Барашівської територіальної громади перейшли всі права та обов`язки на спірні земельні ділянки.

Отже, за доводами прокурора, земельні ділянки з 01.01.2019 р. мали б перебувати у комунальній власності Барашівської сільської ради.

Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі № 915/20/18 визначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також й у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 914/225/18 та враховується колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.

Отже, прокурор відповідно до норм ч.4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обґрунтував необхідність представництва інтересів держави, оскільки компетентний орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не відреагував на стверджуване порушення законності у сфері земельних відносин. Звертаючись до Барашівської сільської ради до подання позову, прокурор надав їй можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після повідомлення прокурора про стверджуване порушення, кваліфікується як бездіяльність відповідного органу та є достатньою підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Таким чином, колегія суддів встановила, що прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Суд першої інстанції задоволив позов прокурора про витребування спірних земельних ділянок з незаконного володіння Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Киянське" у власність Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області і колегія суддів з таким рішенням суду першої інстанції погоджується, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (тут і далі в редакції від 22.06.1993 р., чинній на час видачі КСП «Авангард» Державного акта на право колективної власності на землю серії ЖТ 14-14.0028), власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Земельного кодексу України земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю визначалися колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників (ч. 3 статті 5 ЗК України).

Згідно з ч. 1 ст. 60 Земельного кодексу України колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські акціонерні товариства можуть одержувати земельні ділянки у колективну власність, користування, у тому числі в оренду. Землі, передані цим господарствам у колективну власність, поділяються на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (у редакції від 21.01.1994 р., чинній на час видачі КСП «Авангард» Державного акта на право колективної власності на землю серії ЖТ 14-14.0028) колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Нормами ч. 2, 3 ст. 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" встановлено, що право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.

Статтею 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" унормовано, що земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених ЗК України.

Члену підприємства, який побажав вийти з його складу, земельна ділянка надається із земель сільськогосподарських угідь підприємства, придатних для сільськогосподарського виробництва, в частині, що припадає на одного члена підприємства (ч. 4 ст. 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство").

З огляду на викладені норми, суд першої інстанції правильно виснував, що хоча колективне сільськогосподарське підприємство і визначалося як суб`єкт права власності, за яким може бути зареєстровано майно, у тому числі шляхом отримання державного акта на землю, однак власниками, яким належить це майно, є його члени, а розпорядження таким майном здійснюють загальні збори членів підприємства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.07.2023 р. у справі № 906/987/21 та враховується колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.

Згідно з п.1 Указу Президента України від 08.08.1995 р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств підлягають паюванню.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю (пункт 2 Указу). Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації (пункти 5, 6 Указу).

Отже, паювання земель сільськогосподарських підприємств як особливий порядок набуття у приватну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення є способом приватизації цих ділянок членами таких підприємств, що узгоджується із змістом пункту 8 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції від 05.06.2003 р. чинній на час розпаювання земельних ділянок ПКСП "Авангард" Киянської сільської ради) визначено організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції від 05.06.2003 р., чинній на час розпаювання земельних ділянок ПКСП "Авангард" Киянської сільської ради) право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай); трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї (ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції від 05.06.2003 р. чинній на час розпаювання земельних ділянок ПКСП "Авангард" Киянської сільської ради).

У ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції від 05.06.2003 р. чинній на час розпаювання земельних ділянок ПКСП "Авангард" Киянської сільської ради) зазначено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Указом Президента України від 03.12.1999 р. № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" постановлено Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним та Севастопольській міській державним адміністраціям здійснити організаційні заходи щодо реформування протягом грудня 1999 - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом, зокрема:

- забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності (далі - приватні формування). Це право, гарантоване частиною другою статті 14 Конституції України, не може бути обмежено рішеннями загальних борів членів колективних сільськогосподарських підприємств або будь-якими іншими рішеннями;

- сприяння керівникам і спеціалістам колективних сільськогосподарських підприємств, що реформуються, у реорганізації зазначених підприємств і створенні на їх базі приватних формувань;

- запровадження обов`язкового укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, паїв з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що землі КСП "Авангард" підлягли розпаюванню між його членами та могли бути передані в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку. Натомість суду не надані будь які докази щодо волевиявлення пайовиків.

Як було зазначено вище, 01 січня 2019 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", яким Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 21. Цим пунктом передбачено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції, чинній від 01.01.2019 р.), нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Згідно зі статтею 37 Цивільного кодексу УРСР у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання); при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходять до новостворених юридичних осіб; при приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої; майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Відповідно до частин 1, 4, 7 статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні" у редакції, чинній до 01 січня 2004 року, ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) здійснюється за рішенням власника з дотриманням вимог антимонопольного законодавства, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду; підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з Державного реєстру України; при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду; при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства (частини 1, 6 статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство").

Верховний Суд у пункті 6.19 постанови від 19.07.2023 р. справі № 906/987/21 виснував, що відповідно до статті 37 ЦК УРСР, статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" розподіл між підприємствами-правонаступниками реорганізованого підприємства його майнових прав та зобов`язань оформлюється передавальним актом (балансом) - при злитті, приєднанні чи перетворенні підприємства. Правонаступник реорганізованого підприємства отримує за передавальним балансом його зобов`язання та майно під їх забезпечення.

У постанові Верховного Суду від 13.09.2022 р. у справі № 925/461/21 викладений висновок про те, що автоматичного переходу об`єктів права колективної власності у приватну власність у зв`язку зі змінами законодавства, якими визначено інші форми власності, ніж ті, що існували раніше, законодавством не передбачено; у контексті зазначеного необхідно враховувати правовий режим права колективної власності та права приватної власності, які є різними з огляду, зокрема на те, що майно у колективному підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам і право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства (статті 7, 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство"), натомість право приватної власності, в цьому випадку юридичної особи здійснюється такою особою за своєю волею, незалежно від волі інших осіб та на власний розсуд (статті 316-319 Цивільного кодексу України (подібні висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 20.12.2022 р. у справі № 924/250/19).

Правові висновки Верховного Суду враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.

Прокурор надав суду виписку з протоколу загальних зборів Приватно-колективного сільськогосподарського підприємства "Авангард", яка міститься у реєстраційній справі Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Киянське" (протокол № 1 від 12.01.2000 р.), якою підтверджено про рішення зборів вибрати форму господарювання - Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Киянське", а лідером обрати ОСОБА_1 /а.с.67 у т.1/. Виписка з протоколу підписана головою зборів ОСОБА_1 і секретарем ОСОБА_2 .

За змістом виписки з протоколу загальних зборів Приватно-колективного сільськогосподарського підприємства "Авангард" вьачається присутність на зборах 87 осіб та зазначено про те, що всього членів ПКСП 110 чол.; вирішено вибрати форму господарювання Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Киянське".

Повний текст протоколу суду не наданий, тоді як за змістом такої виписки вбачається, що має місце ситуація, коли частина учасників ПКСП «Авангард» погодилася із обранням іншої форми господарювання приватно-орендне сільськогосподарське підприємство, але не забажала переходити до новоствореної юридичної особи і не увійшла до складу засновників ПОСП «Киянське» з тих чи інших мотивів.

Так, у пунктах п. 2.1., 2.2. статуту ПОСП "Киянське" у редакції 2000 року зазначено, що засновником підприємства є громадянин України ОСОБА_1 . Засновник одноособово здійснює право власності на майно та інші активи підприємства, у тому числі через призначених осіб.

У п. 4.4. цього статуту зазначено, що підприємство є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства "Авангард" Ємільчинського району Житомирської області.

Отже, засновником (учасником) ПОСП "Киянське" є одна особа, тоді як згідно з протоколом зборів власників земельних часток (паїв) реформованого ПКСП "Авангард" членами КСП було 311 осіб.

Правонаступництвом є перехід суб`єктивного права і обов`язку від однієї особи до іншої (правонаступника) в порядку похідного право набуття. При цьому має місце зв`язок між набутими суб`єктивними правами і обов`язками та правовідносинами, в яких перебував їх носій-попередник.

Здійснення правонаступництва є результатом визначеного юридичного складу сукупності юридичних фактів, необхідних та достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект наступництва у правах і обов`язках.

Застосування матеріальних норм до конкретних обставин у справі дозволяє колегіі суддів дійти висновку про безпідставність доводів відповідача про правонаступництво за КСП «Авангард» внаслідок реорганізації.

На підставі доказів у справі встановлено, що ОСОБА_1 одержав право на отримання у власність земельну частку /пай/ реформованого ПКСП "Авангард" на підставі сертифікату ЖТ 0128005 на підставі рішення Киянської сільської ради від 11.10.2004 р. (у списку № 178 на а.с. 40-41 у т.1).

Натомість колегія суддів зазначає, що у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени КСП мали б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників. Встановлення тотожності складу учасників відповідного КСП та осіб, перелік яких наведено в статуті як засновників останнього має вирішальне значення для констатації факту правонаступництва з огляду на визначений чинним на момент створення відповідача законодавством правовий режим колективної власності на землю. Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 р. у справі № 907/29/19 та враховується колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.

Положення в статуті про те, що ПОСП "Киянське" є правонаступником ПКСП "Авангард" не може вважатись законною підставою для виникнення правонаступництва та не може бути підставою для реєстрації права приватної власності на спірні земельні ділянки, що були частиною земель, які згідно державного акту належали на праві колективної власності на землю членам ПКСП "Авангард".

Статут підприємства є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою для правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону.

Колегія суддів звертає увагу на відсутність передавального акту (балансу), який став би належним доказом правонаступництва майнових прав та зобов`язань у визначеному в акті обсязі.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції проігнорував факт єдності коду ЄДРПОУ підприємств колегія суддів оцінює як необгрунтовані та зазначає наступне.

Згідно з п. 1 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 118 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 р. № 499 Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.

Відповідно до пункту 6 Положення ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним; у разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код; у разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом; в інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб`єктам забороняється.

Згідно з п. 15 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (в редакції на момент створення ПОСП "Киянське") у разі включення суб`єкта господарської діяльності до Державного реєстру йому присвоюються ідентифікаційний код і коди класифікаційних ознак. Суб`єктам підприємницької діяльності ідентифікаційний код присвоюється органами державної реєстрації під час реєстрації. Ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб`єктом протягом усього періоду його існування; у разі перереєстрації (створення) суб`єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов`язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника.

Отже, ідентифікаційний код юридичної особи має бути унікальним, а присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правонаступником новоствореної юридичної особи, не допускається. Водночас помилкове присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правонаступником цієї новоствореної юридичної особи, свідчить про порушення законодавства, але така помилка не є підставою правонаступництва.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 р. у справі № 907/29/19 та враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що перетворення ПКСП "Авангард" у ПОСП "Киянське" не відбулося, Отже, ПОСП "Киянське" є новоствореною юридичною особою.

Крiм того, колегія суддів враховує, що до розпаювання прийнято загальну площу сiльськогосподарських угідь реформованого ПКСП "Авангард" 1900,4 га (2 198,9 га - 298,5 га землі загального користування, що визначено рішенням Киянської сільської ради № 9 від 28.09.1995 р.). Із земель, переданих у колективну власність, вилучено земельні ділянки площею: 797,90 га (як такі, що не використовуються у с/г виробництві), 4,55 га (під проектування під`їзних шляхів), 19,74 га (малопродуктивні землі) та передано їх до земель запасу Киянської сільської ради. Ділянки ріллі площею 10,75 га - раніше надані паї. Отже, розпайованими між 311 особами є сільськогосподарські угіддя площею 1067,46 га (1 900,4 - 797,90 - 4,55 - 10,75).

Земельні ділянки, які передані власниками до земель запасу Киянської сільської ради (правонаступником якої є Барашівська сільська рада), та землі загального користування (298,5 га землі загального користування, визначені рішенням Киянської сільської ради № 9 від 28.09.1995 р.), паюванню та розподілу не підлягали, у колективній власності не залишалися, відповідно на такі земельні дiлянки не могло бути зареєстровано право приватної власності на підставі Державного акта на право колективної власності на землю.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для висновку, що після розпаювання земель до ПОСП "Киянське" перейшло право власності на земельні ділянки, які набуло ПКСП "Авангард" за Державним актом на право колективної власності на землю серія ЖТ 14-14.0028 від 1995 року.

При цьому колегія суддів зазначає, що не відповідає нормам законодавства реєстрація приватної форми власності на землю на підставі Державного акта на право колективної власності на землю 1995 року, що підтверджує неправомірність вчинення відповідачем зазначених дій.

Колегія суддів зауважує, що факт реєстрації приватної власності земельних ділянок є підтвердженням неправомірного набуття такого права та, відповідно, незаконного позбавлення Барашівської територіальної громади права володіння щодо таких земельних ділянок з урахуванням норм ст.7 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" та ст.21 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Відповідно до ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до норм статті 387 Цивільного кодексу України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача, при цьому власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Об`єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 р. у справі № 522/1029/18 та постановах Верховного Суду від 05.10.2022 р. у справі № 910/8298/21, від 25.07.2023 р. у справі № 914/106/22.

У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна у власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 р. у справі № 925/1351/19 та постановах Верховного Суду від 09.08.2023 р. у справі № 910/9990/21, від 30.08.2023 р. у справі № 909/171/21, від 30.11.2022 р. у справі № 906/779/21, у постановах Верховного Суду від 01.03.2023 р. у справі № 915/690/19, від 09.02.2023 р. у справі № 904/4140/21, від 21.03.2023 р. у справі № 925/1288/20, від 25.07.2023 р. у справі № 917/1058/22.

Такі правові висновки Верховного Суду враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.

Враховуючи, що ПОСП "Киянське" не могло набути право власності на землі КСП "Авангард", які належали останньому на підставі Державного акта на право колективної власності на землю серія та номер ЖТ 14-14.0028, у зв`язку з чим реєстрація права власності за ПОСП "Киянське" відбулася з порушенням вимог земельного законодавства, що призвело до фактичного вибуття спірних земельних ділянок з володіння Киянської сільської ради, правонаступником якої є Барашівська сільська рада, поза її волею, колегія суддів висновує про недобросовісну поведінку відповідача як набувача права приватної власності на спірні земельні ділянки.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи були почуті, враховані судами першої та апеляційної інстанції, натомість оскаржуване рішення є вмотивованим, і судом першої інстанції зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає нормам ст..236 ГПК України та практиці Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України", "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

За результатом перегляду рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 21.06.2024 р. у справі № 906/65/24 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і немає підстав для його скасування чи зміни. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Киянське" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області від 21.06.2024 р. у справі № 906/65/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Справу № 906/65/24 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений 21.11.2024 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.