Ухвала

від 20.11.2024 по справі 308/16741/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/16741/24

1-кс/308/6828/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №22024070000000107 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч.1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 368-3 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні за №22024070000000107 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч.1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 368-3 КК України, про арешт майна.

Клопотання надійшло на адресу суду 12.11.2024 року поштовими засобами зв`язку. Згідно відмітки на поштовому конверті клопотання здано на пошту 30.10.2024 року.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженні №22024070000000107, відомості про яке внесено в ЄРДР 17.07.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що представниками ТОВ «Заклад вищої освіти Східно-європейський слов`янський університет», код ЄДРПОУ 38330147, організований та впроваджений протиправний механізм сприяння ухиленню від мобілізації для військовозобов`язаних громадян України, шляхом спрощеного вступу та формального навчання в іноземному закладі вищої освіти «Пряшівський університет» (м. Пряшів Словацька Республіка), для отримання права на відстрочку від мобілізації, чим унеможливлюється здійснення належного забезпечення армії мобілізаційними ресурсами в умовах воєнного стану та перешкоджається законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

В ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень (злочинів), серед інших, причетна громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Ужгород Закарпатської обл., зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рольова участь якої організатор вчинення злочинів, яка до своєї злочинної діяльності залучила громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 .

Так, ОСОБА_5 , будучи ректором ТОВ «Заклад вищої освіти Східно-європейський слов`янський університет», з метою реалізації розробленого злочинного плану організувала та налагодила тісну співпрацю з «Пряшівським університетом».

Надалі, ОСОБА_5 підшуковує осіб, які мають на меті ухилитися від мобілізації, яким за грошові кошти пропонує влаштуватися на денну форму навчання у вищевказаний вищий навчальний заклад та оформити відповідні документи, які свідчать про зарахування та навчання, фактично без самого навчання. Отримавши згоду, грошові кошти та пакет необхідних документів для поступлення, ОСОБА_5 вживає заходів щодо влаштування на навчання. Після отримання від «Пряшівського університета» відповідних документів, які підтверджують факт вступу та навчання, остання за додаткову плату через ОСОБА_6 вживає заходи щодо безперешкодного надання ІНФОРМАЦІЯ_3 відстрочки від мобілізації.

Надалі у зв`язку з невідкладним випадком, пов`язаним з врятуванням життя людей та майна, враховуючи, що у автомобілі можуть знаходитися інші особи, яких могли незаконно переправити через кордон чи інші речі, що можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, 11.10.2024 було проведено невідкладний обшук в квартирі АДРЕСА_3 , в якому постійно проживає ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_4 в ході проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_3 , в якому постійно проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було вилучено:

- грошові кошти в сумі 19 110 (дев`ятнадцять тисяч сто десять) доларів США;

- флеш-накопичувач «Mibrand 32 Gb».

Постановою слідчого у вищевказаному кримінальному провадженні від 11.10.2024 зазначені речі та предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

11 жовтня 2024 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно. Ухвалою слідчого судді від 22.10.2024 клопотання повернуто прокурору Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 для доопрацювання та яке останньою отримано 28.10.2024.

Прокурор вказує, що метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів протиправної діяльності фігурантів та можливої спеціальної конфіскації майна у даному кримінальному провадженні.

Зазначене в клопотанні майно є речовим доказом у кримінальному провадженні та вказані предмети мають значення для досудового розслідування, необхідні для проведення ряду слідчих дій, досліджень, у тому числі призначення та проведення ряду експертиз з метою встановлення фактів причетності особи до вчинення вказаного кримінального правопорушення, та відповідають критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України.

Так, флеш-накопичувач «Mibrand 32 Gb» можливо зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 368-3 КК України зокрема через проведення відповідної комп`ютерно-технічної експертизи.

Крім того грошові кошти в сумі 19 110 (дев`ятнадцять тисяч сто десять) доларів США які були вилучені у ході проведення обшуку 11 жовтня 2024 року, що за адресою: АДРЕСА_2 , в якому постійно проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які можливо набуті кримінально протиправним шляхом, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється у ході проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 368-3 КК України та в подальшому можуть бути предметом спеціальної конфіскації майна.

Прокурор зазначає, що згідно протоколу огляду від 17.10.2024 у відповідності до вимог ст. ст. 223, 227 КПК України проведено огляд грошових коштів, які були вилучені 11.10.2024 за місцем постійного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 та встановлено наявність наступних банкнот з відповідними серійними номери, які були зазначені у вищевказаному протоколі та у зв`язку з чим таке майно можливо ідентифікувати, тобто воно є індивідуально визначеним.

Сторона обвинуваченні вказує, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. При цьому, просить врахувати, що виходячи з обраної органом досудового розслідування кваліфікації кримінального правопорушення за ст. ст. 114-1, 368-3 КК України, існують достатні підстави вважати, що вищевказане майно є предметом кримінального правопорушення та могло зберегти на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Вказані обставини обумовлюють процесуальну необхідність арешту майна саме з метою його збереження, у проміжок часу, який пов`язаний зі строком досудового розслідування, передбачений ст. 219 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, обгрунтування навела аналогічні викладеним у клопотанні. Просила клопотання задовольнити клопотання.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 подала письмове клопотання, у якому навела заперечення щодо клопотання про арешт, просила дослідити ухвалу слідчого судді та копії заяв ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Крім того, в судовому засіданні представник зазначила, що клопотання не відповідає вимогам КПК України, прокурором не усунуто всі недоліки вказані в ухвалі про повернення клопотання про арешт майна на доопрацювання, крім того, частина вилучених грошових коштів не належить ОСОБА_6 , тому не підлягають спецконфіскації. На флеш накопичувачі міститься інформація по ОСББ, і орган досудового розслідування вже мав можливість перевірити наявну там інформацію. До клопотання не додано доказів, що вилучені речі належать її підзахисному, також в належний спосіб не було зафіксовано отримання коштів.

Заслухавши думку прокурора, представника власника майна, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст.131КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч.3 ст.132КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно змісту ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №22024070000000107 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

11.10.2024 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах кримінального провадження за №22024070000000107 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 114-1 та ч. 4 ст. 368-3 КК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб.

Згідно протоколу обшуку від 11.10.2024 року слідує, що обшук був проведений старшим слідчим 1-го відділення слідчого відділу УСБ України в Закарпатській області капітаном юстиції ОСОБА_10 в квартирі АДРЕСА_3 , в період з 11.14 по 13.14 год., в ході якого виявлено та вилучено:

- грошові кошти в сумі 19 110 (дев`ятнадцять тисяч сто десять) доларів США;

- флеш-накопичувач «Mibrand 32 Gb».

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.10.2024 року клопотання слідчого задоволено. Надано дозвіл на проведення обшуку у кримінальному провадженні за №22024070000000107 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2024 року, квартири АДРЕСА_3 , в якому постійно проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який фактично проведено 11.10.2024 року в період з 11.14 по 13.14 год.

Згідно долученого протоколу огляду від 17 жовтня 2024 року, проведений слідчим в ОВС 2-го відділення слідчого відділу УСБ України в Закарпатській області підполковником юстиції ОСОБА_11 вилучених предметів, документів та інших речей, в ході проведення обшуку 11.10.2024 року, а саме грошових коштів в сумі 19 110 (дев`ятнадцять тисяч сто десять) доларів США. Крім того, серед іншого вказано, зі слів старшого оперуповноваженого в ОВС ВЗНД УСБУ Закарпатській області підполковника ОСОБА_12 , серед вищевказаних оглянутих грошових коштів наявна банкнота номіналом 100 (сто) доларів США, серійний номер QK 53856904 А, яка в числі інших грошових коштів була вручена гр. ОСОБА_5 в рамках проведення негласної слідчої-розшукової дії - «Контроль з вчиненням злочину №10-1120 від 05.08.2024р.», на виконання доручення слідчого №58/6/232 від 05.08.2024р.

Постановою старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу УСБ України в Закарпатській області капітана юстиції ОСОБА_10 від 11.10.2024 року у кримінальному провадженні за №22024070000000107 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 368-3 КК України вилучені речі визнано речовими доказами.

До матеріалів клопотання долучено протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відео контроль особи від 10.10.2024 року, протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відео контроль особи від 10.10.2024 року протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відео контроль особи від 10.10.2024 року.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.10.2024 року клопотання старшого слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу УСБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_13 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №22024070000000107 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 368-3 КК України, про арешт майна, - повернуто прокурору Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 для усунення недоліків.

Згідно поданихпредставником власникамайна копійзаяв ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вбачається,а самеу заяві ОСОБА_7 від31.10.2024року останнійвказує,що підчас проведенняобшуку заадресою: АДРЕСА_2 11.102024 року вилучено належні йому грошові кошти в сумі 1080 доларів США, зазначені кошти отримав в результаті продажу автомобіля марки Chevrolet Aveo 09.08.2024 року та зберігав у сейфі батька ОСОБА_6 та просить повернути належні йому кошти; у заяві ОСОБА_9 від31.10.2024року останнійвказує,що підчас проведенняобшуку заадресою: АДРЕСА_2 11.102024 року вилучено належні йому грошові кошти в сумі 5460 доларів США, зазначені кошти отримав в результаті продажу земельної ділянки та зберігав у сейфі його знайомого ОСОБА_6 та просить повернути належні йому кошти; у заяві ОСОБА_8 від 31.10.2024року останнявказує,що підчас проведенняобшуку заадресою: АДРЕСА_2 11.102024 року вилучено належні їй грошові кошти в сумі 3500 доларів США, зазначені кошти отримала в результаті продажу автомобіля марки Ford Focus 24.08.2024 року та зберігала у сейфі батька ОСОБА_6 та просить повернути належні їй кошти.

Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Зазначене майно відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України, тобто є тимчасово вилученим майном.

Згідно ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до положень ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

З досліджених матеріалів клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді від 22.10.2024 клопотання про арешт майна повернуто прокурору Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 для доопрацювання та як слідує зі змісту клопотання вищевказану ухвалу прокурором отримано 28.10.2024, враховуючи наведене слідчий суддя приходить до висновку, що внесене прокурором в межах кримінального провадження за №22024070000000107 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 368-3 КК України, клопотання про арешт майна відповідає вимогам ч.2 ст. 171 КПК України та подано у визначений КПК України строк.

Частиною 10 ст.170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Метою поданого клопотання про арешт майна прокурор визначив збереження речових доказів та спеціальної конфіскації у відповідності до п.1, 2 ч.2 ст.170 КПК України та .

Речовими доказами, відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

У ч.2 ст.173КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів клопотання досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.114-1 та ч. 4 ст. 368-3 КПК України.

Частиною 1 ст.114-1 КК України передбачено відповідальність за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період

Частиною 4 ст. 368-3 КК України передбачено відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи поєднані з вимаганням неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.11 ст.170КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження. Водночас наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ст.317ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 41Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Дослідивши матеріали клопотання, оцінивши надані сторонами докази, встановивши обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту з потребами кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що частина майна, на яке прокурор просить накласти арешт, а саме: грошові кошти в сумі 100 (сто) доларів США, з серійним номером QK53856904 А; флеш-накопичувач «Mibrand 32 Gb», відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, зокрема могло зберегти на собі його сліди кримінального правопорушення, містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Завданням арешту майна у даному кримінальному провадженні є забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх використання, перетворення, передачі, відчуження, оскільки існують відповідні ризики.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження, оскільки не застосування такого заходу може призвести до настання негативних наслідків.

Доказів настання негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна для власника такого майна під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено.

Слідчий суддя вважає, що накладення арешту на вказане майно на даному етапі кримінального провадження є виправданим і необхідним, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, а відсутність такого арешту може сприяти втраті доказів.

Що стосується вимог клопотання прокурора в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 19 010 доларів США, то слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі:

1) обвинувального вироку суду;

2) ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру;

4) ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру.

Відповідно до ст. 96-2 КПК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Як вбачається зі змісту клопотання та доданих до нього додатків, прокурором необґрунтовано та не наведено достатніх підстав для того щоб вважати, що майно, а саме грошові кошти в сумі 19 010 доларів США на яке просить накласти арешт було одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, та що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 КК України.

За положеннями ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Отже, з матеріалів доданих до клопотання вбачається, що накладення арешту на грошові кошти в сумі 19 010 доларів США не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника майна потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на майно з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання слідчого про арешт цього майна.

Враховуючи наведене вказане майно, на яке ухвалою слідчого судді не накладено арешт, підлягає поверненню особі, у якої воно було вилучене.

При цьому, слідчим суддею враховано, що відповідно до положень ч. 2 статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, після проведення певних процесуальних та слідчих дій, буде встановлена належність або неналежність вилученого майна до обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженню, що не позбавляє права зацікавлених осіб ставити питання про скасування арешту в порядку статті 174 КПК України.

Слідчий суддя звертає увагу, що на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження - арешту майна.

У зв`язку із наведеним клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на речі, які було виявлено 11.10.2024 року та вилучено в ході проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_3 , а саме:

- грошові кошти в сумі 100 (сто) доларів США, з серійним номером QK53856904 А;

- флеш-накопичувач «Mibrand 32 Gb».

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1