Ухвала

від 03.02.2025 по справі 308/16741/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/16741/24

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2025 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , власника майна ОСОБА_6 та його представника - адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/814/24 за апеляційною скаргою прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородської міськрайонного суду Закарпатської області від 20.11.2024.

Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024070000000107 відомості про яке 17.07.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 368-3 КК України та накладено арешт на вилучене 11.10.2024 в ході проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в сумі 100 (сто) доларів США, з серійним номером QK53856904 А; флеш-накопичувач «Mibrand 32 Gb».

Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора в частині накладання арешту на грошові кошти в сумі 19010 доларів США.

З клопотання слідчого про накладення арешту на майно вбачається, що слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 22024070000000107 відомості про яке 17.07.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що представниками ТОВ «Заклад вищої освіти Східно-європейський слов`янський університет», код ЄДРПОУ 38330147, організований та впроваджений протиправний механізм сприяння ухиленню від мобілізації для військовозобов`язаних громадян України, шляхом спрощеного вступу та формального навчання в іноземному закладі вищої освіти «Пряшівський університет» (м. Пряшів Словацька Республіка), для отримання права на відстрочку від мобілізації, чим унеможливлюється здійснення належного забезпечення армії мобілізаційними ресурсами в умовах воєнного стану та перешкоджається законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

В ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень (злочинів), серед інших, причетна ОСОБА_8 , рольова участь якої організатор вчинення злочинів, яка до своєї злочинної діяльності залучила ОСОБА_6 . Так, ОСОБА_8 , будучи ректоромТОВ «Заклад вищої освіти Східно-європейський слов`янський університет», з метою реалізації розробленого злочинного плану організувала та налагодила тісну співпрацю з «Пряшівським університетом».

-2-

Надалі, ОСОБА_8 підшуковує осіб, які мають на меті ухилитися від мобілізації, яким за грошові кошти пропонує влаштуватися на денну форму навчання у вищевказаний вищий навчальний заклад та оформити відповідні документи, які свідчать про зарахування та навчання, фактично без самого навчання. Отримавши згоду, грошові кошти та пакет необхідних документів для поступлення, ОСОБА_8 вживає заходів щодо влаштування на навчання. Після отримання від «Пряшівського університета» відповідних документів, які підтверджують факт вступу та навчання, остання за додаткову плату через ОСОБА_6 вживає заходи щодо безперешкодного надання ТЦК та СП відстрочки від мобілізації.

11.10.2024 в ході проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_1 , у якій постійно проживає ОСОБА_6 , було вилучено: грошові кошти в сумі 19110 (дев`ятнадцять тисяч сто десять) доларів США; флеш-накопичувач «Mibrand 32 Gb».

Постановою слідчого від 11.10.2024, вказані вище предмети визнані як речові докази у кримінальному провадженні.

Таким чином, зазначені вилучені предмети відповідають критеріям визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами у кримінальному провадженні та будуть використані органом досудового розслідування для доказування обставин даного кримінального правопорушення. Прокурор вказує, що у даному випадку, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України метою застосування арешту майна є збереження речових доказів, а підставою для застосування даного виду забезпечення кримінального провадження, є наявність достатніх підстав уважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Ухвала слідчого судді в частині задоволення клопотання прокурора про арешт майна мотивована тим, що вилучене під час проведення обшуку майно має значення речових доказів у кримінальному проваджені № 22024070000000107 відомості про яке 17.07.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому з метою використання майна як доказів у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчинених кримінальних правопорушень, прийшла до висновку про наявністьдостатніх підстав накладення арешту. Одночасно, слідчим суддею встановлено, що вимоги прокурора в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 19010 доларів США є неприйнятними, оскільки прокурором необґрунтовано та не наведено достатніх підстав для того щоб вважати, що вказане майно було одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, та що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 КК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання задовольнити в повному обсязі. Посилається на ті самі доводи, які наведені у клопотанні та наполягає на тому, що вказане у клопотанні майно, в тому числі й грошові кошти в сумі 19010 доларів США визнані речовими доказами. Стороною обвинувачення доведена необхідність арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1статті 170 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, думку власника майна ОСОБА_6 та його представника-адвоката ОСОБА_7 на заперечення доводів апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

-3-

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з клопотання, слідчий відділом УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 22024070000000107 відомості про яке 17.07.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

В межах зазначеного кримінального провадження прокурор звернулася до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 11.10.2024 в ході проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_1 , у якій постійно проживає ОСОБА_6 і яке, як зазначено в клопотанні, відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Висновки слідчого судді в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 100 (сто) доларів США, з серійним номером QK53856904 А; флеш-накопичувач «Mibrand 32 Gb», ніким з учасників судового провадження не оскаржується, а тому законність ухвали в цій частині, апеляційним судом не перевіряється.

Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогамист.170 - 173 цього Кодексу.

За приписами до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, втрати, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладеним арешт у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом витребування необхідної інформації в Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно п. 1 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частина 3статті 170 КПК Українипередбачає, що у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав уважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

11.10.2024 ОСОБА_6 в межах кримінального провадження за № 22024070000000107 від 17.07.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб.

-4-

11.10.2024 в ході проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_1 , у якій постійно проживає ОСОБА_6 , було вилучено: грошові кошти в сумі 19110 (дев`ятнадцять тисяч сто десять) доларів США; флеш-накопичувач «Mibrand 32 Gb».

Ухвалою слідчого судді від 16.10.2024 надано дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , в якій постійно проживає ОСОБА_6 , який фактично проведено 11.10.2024.

Постановою старшого слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу УСБ України в Закарпатській області від 11.10.2024, вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22024070000000107 від 17.07.2024.

Частково задовольняючи клопотання прокурора та прийшовши до висновку про відсутність підстав для накладення арешту на зазначене в клопотанні прокурора майно, а саме: грошові кошти в сумі 19 010 доларів США, вилучені 11.10.2024 під час проведення обшуку, слідчий суддя не врахувала вищенаведені обставини та приєднані до клопотання докази, не дотрималася наведених вище норм кримінального процесуального закону, з огляду на таке.

З постанови старшого слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу УСБ України в Закарпатській області від 11.10.2024 вбачається, що вилучені в ході проведення обшуку речі, в тому числі, грошові кошти в загальній сумі 19110 доларів США, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 22024070000000107 від 17.07.2024, що в свою чергу свідчить про відповідність вказаного майна визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, у зв`язку з чим, висновок слідчого судді про необґрунтованість доводів клопотання про достатність підстав уважати, що вказані грошові кошти є речовими доказами у кримінальному провадженні, тобто відповідають критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України, визнається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та не узгоджується з вимогами закону.

Твердження слідчого судді про недоведеність стороною обвинувачення ризиків передбачених ст. 170 КПК України, слід визнати помилковими, з огляду на таке.

Частиною 10 статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право, серед іншого, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення

-5-

кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Колегія суддів уважає, що матеріали клопотання містять відомості про те, що вказані у клопотанні грошові кошти в загальній сумі 19110 доларів США, були вилучені під час проведення обшуку з метою виконання завдань, передбачених ч. 2 ст. 167 КПК України, оскільки вони можуть бути предметом кримінального правопорушення та могли зберегти на собі його сліди, містити інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Таким чином, матеріали судового провадження свідчать, що накладення арешту на грошові кошти в загальній сумі 19110 доларів США, що були вилучені 11.20.2024 в ході проведення обшуку є виправданим і необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, та потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобіганню настання негативних наслідків, зокрема, втрати, знищення, псування чи спотворення.

Негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, колегією суддів не встановлено.

Вищенаведене, на переконання колегії суддів, свідчить про те, що слідчим суддею постановлено судове рішення, яке не можна визнати належним чином вмотивованим, таким, що ґрунтується на вимогах закону, і яке, з урахуванням наведеного вище, підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали.

Дослідивши матеріали судового провадження та надані в ході розгляду апеляційної скарги докази, колегія суддів уважає, що вищевказані обставини викликають необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні прокурора майно, в тому числі і на грошові кошти в загальній сумі 19 110 доларів США, шляхом застосування обтяжень, у виді заборони їх відчуження, користування та розпорядження, оскільки існують обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Враховуючи наведене, колегія суддів уважає, що у кримінальному провадженні слід накласти арешт на грошові кошти в загальній сумі 19 110 доларів США, шляхом заборони відчужувати, користуватись та розпоряджатися ними, що не буде перешкоджати повному і всебічному проведенню досудового розслідування.

Враховуючи вимогич.3ст.407КПК України, апеляційний суд позбавлений можливості скасувати ухвалу слідчого судді тільки в частині, яка стосується лише відмови у задоволенні клопотання прокурора, а тому така підлягає скасуванню в цілому.

Зурахуванням вказаних обставин для забезпечення проведення всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, за наявності апеляційної скарги прокурора, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 132,170-173 КПК України, у даному кримінальному провадженні необхідно накласти арештмайно в тій частині, що доведена прокурором.

Напідставі викладених обставин та з урахуванням апеляційних вимог, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора проарештмайна.

-6-

Відповідно до ч. 7 ст. 173 КПК України копія ухвали надсилається слідчому, прокурору, підозрюваному, обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Враховуючи наведене, колегія суддів уважає, що прокурор зобов`язаний вжити заходи спрямовані на виконання рішення суду в частині арешту майна, шляхом застосування визначеного способу його арешту.

При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 412, 415, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчогосудді Ужгородського міськрайонного судуЗакарпатської областівід 21.10.2024 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22024070000000107 від 17.07.2024 скасувати.

Клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024070000000107 відомості про яке 17.07.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 368-3 КК України задовольнити.

Накласти арешт на вилучене 11.10.2024 у ході проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_1 , майно, а саме: грошові кошти в сумі 19110 (дев`ятнадцять тисяч сто десять) доларів США, флеш-накопичувач «Mibrand 32 Gb», шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження цим майном.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді