Ухвала

від 21.11.2024 по справі 619/3051/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 619/3051/17

провадження № 61-15294ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Луспеника Д. Д., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. від участі у розгляді справи за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, заінтересовані особи: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Дергачівський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, боржник - ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Верховного Суду подана касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 28 червня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року, яка відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 18 листопада 2024 року передана судді-доповідачеві Луспенику Д. Д.; судді, які входять до складу колегії, Гулько Б. І. і Коломієць Г. В.

19 листопада 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Верховного Суду Луспеника Д. Д., Гулька Б. І. і Коломієць Г. В. від участі у розгляді цієї справи.

Заяву ОСОБА_1 обґрунтував тим, що у касаційній скарзі заявляв недовіру суддям Верховного Суду Луспенику Д. Д., Гульку Б. І. і Коломієць Г. В.

у зв`язку з тим, що під час розгляду подібних скарг у справі № 619/3051/17 судді не розглянули скаргу по суті заявлених у суді першої інстанції вимог, не застосували висновки Верховного Суду та рішення Європейського суду з прав людини, повністю порушили норми матеріального та процесуального права, допустили порушення прямих норм Конституції України та Конвенції про права дитини.

Крім того, зазначив, що неодноразово звертався до Верховного Суду із заявами про відвід цих суддів від розгляду справ за іншими касаційними скаргами, що, як він вважає, є свідченням системного хибного судочинства у Верховному Суді та неспроможності суддів законно приймати рішення, попри наявні та беззаперечні обставини справи. Скаржник як стягувач у виконавчому провадженні не повинен доводити обов`язковість судових рішень, таку обов`язковість повинен забезпечити саме суд.

ОСОБА_1 вважає, що судді Верховного Суду Луспеник Д. Д., Гулько Б. І. і Коломієць Г. В. не можуть брати участь у розгляді справи, оскільки, на його переконання, неодноразово допускали грубі помилки, не захистили порушені права дитини скаржника, а лише надали підстави вважати, що виконавець у виконавчому провадженні № 57416300 може бездіяти без будь-яких на те підстав, що не узгоджується з вимогами законодавства України та суперечить завданню примусового виконання судового рішення на захист прав скаржника у розумінні статті 6 Конвенції про права дитини, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначені обставини на думку заявника, є підставою для відводу суддів Верховного Суду Луспеника Д. Д., Гулька Б. І. і Коломієць Г. В.

Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2024 року заяву про відвід суддів Верховного Суду Луспеника Д. Д., Гулька Б. І. і Коломієць Г. В. визнано необґрунтованою; вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, передано іншому судді.

Згідно з частиною третьою статті 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Частиною восьмою статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог статті 33 та частини третьої статті 40 ЦПК України заяву про відвід суддів Верховного Суду Луспеника Д. Д., Гулька Б. І. і Коломієць Г. В. передано судді Верховного Суду Карпенко С. О.

Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 ЦПК України).

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, § 49-52, від 9 листопада 2006 року).

Вказані ОСОБА_1 у заяві про відвід суддів Верховного Суду Луспеника Д. Д., Гулька Б. І. і Коломієць Г. В. обставини не свідчать про існування передбачених статтями 36, 37 ЦПК України підстав для відводу і зводяться до незгоди ОСОБА_1 з процесуальними рішеннями цих суддів за результатами розгляду інших касаційних скарг заявника на судові рішення щодо дії/бездіяльності органу державної виконавчої служби.

Посилання на можливу необ`єктивність суддів Верховного Суду Луспеника Д. Д., Гулька Б. І. і Коломієць Г. В. ґрунтуються на припущеннях заявника, не спростовують презумпцію неупередженості суддів і не доводять існування фактів, які можуть свідчити про відсутність їх безсторонності.

Відповідно до частини одинадцятої статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Вважаю, що підстав для задоволення заяви про відвід немає, оскільки доводи заявника не свідчать про існування передбачених статтями 36, 37 ЦПК України обставин, а необґрунтоване усунення суддів від участі у справі є порушенням права на справедливий суд.

Керуючись статтями 36, 37, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід суддів Верховного Суду Луспеника Д. Д., Гулька Б. І. і Коломієць Г. В. від участі у розгляді справи за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, заінтересовані особи: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Дергачівський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, боржник - ОСОБА_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Карпенко