Ухвала

від 11.12.2024 по справі 619/3051/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 619/3051/17

провадження № 61-5883св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

заявник - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - державний виконавець Дергачівського відділу Державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Стадніченко Тетяна Олександрівна,

боржник - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 29 січня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Дергачівського відділу Державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Історія справи

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на неправомірні дії державного виконавця Дергачівського ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного МУ Міністерства юстиції України.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 29 січня

2024 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Дергачівського ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного МУ Міністерства юстиції України Стадніченко Т. О. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо відкладення проведення виконавчих дій у постанові від 03 серпня 2023 року, де зазначено, що стягувач ( ОСОБА_1 ) просить відкласти проведення виконавчих дій. В іншій частині скарги відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 29 січня 2024 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 26 червня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 29 січня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року залишено без змін.

Короткий зміст заяви про повернення судового збору

26 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про повернення сплаченого судового збору за подання касаційної скарги, з посиланням на те, що він безпідставно сплатив судовий збір за розгляд його касаційної скарги. Зазначає, що заявники, які є стягувачами у виконавчому провадженні у справах про оскарження дій або бездіяльності державного чи приватного виконавця, не повинні сплачувати судовий збір, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 27 серпня 2024 року у справі № 1423/19804/2012.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 29 січня 2024 року та постанови Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на таке.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 29 січня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року подана до Верховного Суду 20 квітня 2024 року разом з доказами сплати судового збору відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 ЗаконуУкраїни «Про судовий збір» (чинного на час подання касаційної скарги).

26 червня 2024 рокупостановою Верховного Суду завершено розгляд скаргиОСОБА_1 , касаційну скаргу залишено без задоволення, оскаржувані судові рішення залишено без змін.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27 серпня 2024 року у справі №1423/19804/2012, на які посилається заявник, особи, які є стягувачами у виконавчому провадженні, у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, не повинні сплачувати судовий збір як за подання скарги до суду першої інстанції, так і на наступних стадіях судового процесу (за подання апеляційної і касаційної скарг), оскільки така особа, оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції, винесену за наслідками розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, намагається насамперед усунути наслідки порушення її прав, спричинені невиконанням судового рішення, прийнятого у провадженні, де стягувач вже сплачував судові витрати відповідно до законодавства.

Заявник вказує, що відповідні висновки зроблені Верховним Судом при розгляді касаційної скарги у серпні 2024 року у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 13 травня 2024 року № 6-р(ІІ)/2024. Цим Рішенням визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину другу статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору під час подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України.

Відповідно до частини другої резолютивної частини вказаного Рішення, норми, визнані неконституційними в зазначеному аспекті, втрачають чинність через шість місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що

вона починається з моменту набрання цим актом чинності і

припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту

застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під

час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)).

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення (частина третя статті 152 Конституції України, стаття 91 Закону України «Про Конституційний Суд України»).

За загальним правилом, доки Конституційний Суд України не ухвалить рішення про те, що відповідний акт суперечить Конституції України, у суб`єктів правовідносин є всі підстави вважати, що такий правовий акт відповідає Конституції України та що правові наслідки, які виникли на підставі відповідного акта, є законними.

Станом на момент звернення ОСОБА_1 з касаційною скаргою до Верховного Суду підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» був чинний і на виконання саме цієї норми заявник сплатив судовий збір за подання касаційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для повернення судового збору, сплаченого заявником, у зв`язку з чим у задоволенні заяви слід відмовити.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку (частина третя статті 152 Конституції України).

При вирішенні питання про повернення судового збору суд не наділений компетенцією щодо вирішення питання відносно наслідків застосування законів, які визнані у подальшому неконституційними.

Керуючись статтями 260, 402 ЦПК України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору сплаченого за подання касаційної скарги на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 29 січня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Дергачівського відділу Державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Ухвала суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович