Ухвала

від 20.11.2024 по справі 474/769/22

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 474/769/22

Провадження № 2/474/16/24

УХВАЛА

про залишення клопотання без розгляду

20.11.24р. с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Тодосьєвої А.С.

відповідачки ОСОБА_1

представника відповідачки ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Врадіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), до ОСОБА_1 про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини, -

встановив:

На розгляді суду перебуває позов ОСОБА_3 (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), в якому позивач просить:

- виключити відомості про батьківство ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису № 43 від 11.05.2012р. у Врадіївському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати Врадіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), внести зміни до актового запису про народження № 43 від 11.05.2012р., складеного Врадіївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, ОСОБА_4 .

20.09.2024р. представник позивача ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотання по повернення до стадії підготовчого провадження та виклик свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яке обґрунтував тим, що для підтвердження викладених у заперечені на відзив фактів потрібно викликати вказаних свідків.

Також представник позивача ОСОБА_5 зазначив, що позивач не знав про дату та час проведення підготовчого судового засідання, жодної повістки не отримував. У своїй ухвалі від 12.09.2023р. про закінчення підготовчого провадження по справі та призначення справи до судового розгляду по суті суд вказав, що 12.09.2023р. представник позивача ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про відкладення підготовчого судового засідання, призначеного на 12.09.2023р., вказуючи на те, що він як представник бере участь в іншому судовому засіданні. При цьому до клопотання не додано жодного доказу на підтвердження неможливості представника з`явитися в судове засідання.

Однак, як вказує представник позивача ОСОБА_5 , у своєму клопотанні він вказав номери судових справ, в яких приймав участь в якості представника і тому не повинен був додавати якісь документи. Суд за бажанням міг перевірити призначення судових засідань, де він був представником. Однак цього не зробив.

Також представник позивача ОСОБА_5 вказує, що суд у своїй ухвалі від 12.09.2023р. задовольнив клопотання відповідача про виклик свідків, та надав час для визначення свідків.

В судовому засіданні відповідачка та її представник ОСОБА_2 заперечили щодо задоволення клопотання представника позивач ОСОБА_5 , вказуючи на його необґрунтованість.

Позивач та представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлені про час, дату та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомили. Водночас, 18.11.2024р. представник позивача ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Представниця третьої особи ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату та місце судового розгляду. Водночас 28.11.2023р., 01.03.2024р. та 15.04.2024р. звернулася до суду із заявами, в яких просила розглядати справу за її відсутності, оскільки через зайнятість не може з`явитися до суду.

Розглянув клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та виклик свідків, заслухав пояснення відповідачки та її представника ОСОБА_2 , судом встановлено таке.

З матеріалів справи слідує, що ухвалою від 17.02.2023р. позовну заяву позивача прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 12.09.2023р. закінчено підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника відповідачки ОСОБА_11 про виклик в судове засідання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

Згідно з ч. 2 ст. 222 ЦПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розгляд справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший, строк визначений судом.

В свою чергу, за приписами ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 91 ЦПК України визначено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Згідно з ч. 2 ст. 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про виклик в судове засідання свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Отже, законодавцем визначено, що вирішення питання про виклик свідків, якщо справа розглядається в порядку загального позовного провадження, відбувається на стадії підготовчого провадження.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.12.2022р. у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: при застосуванні процесуальних нори належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992р.).

Верховний Суд дійшов висновку, що згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі № 922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Даючи оцінку твердження представника позивача ОСОБА_5 , щодо повернення до стадії підготовчого провадження та виклику свідків, слід зазначити таке.

В ухвалі від 12.09.2023р. суд не надав часу для визначення свідків ні для сторони позивача, ні сторони відповідачки.

Також ухвалою від 12.09.2023р. відмовлено в задоволені клопотання представника позивача ОСОБА_5 про відкладення підготовчого судового засідання з огляду на приписи п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, згідно з якими якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

При цьому, слід наголосити, що згідно з ч. 1 ст. 198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами встановленими главою 6 цього розділу (яка визначає порядок розгляду справи по суті та до якої входить ст. 223), з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи слідує, що ухвалою від 17.02.2023р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 15.03.2023р., про що позивач та його представник ОСОБА_5 були повідомленні 20.02.2023р. в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Водночас, позивач в жодне із підготовчих судових засідань не з`явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, був повідомлений про час, дату і місце проведення судових засідань, про причини неявки не повідомив.

Представник позивача ОСОБА_5 в підготовчі судові засідання, призначені на 30.06.2023р., 19.07.2023р. та 12.09.2023р., не з`явився хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце проведення судових засідань.

Також суд звертає увагу на те, що з моменту відкриття провадження у справі і до моменту закінчення підготовчого провадження минуло майже шість місяців, однак ні позивач, ні його представник протягом вказаного періоду не зверталися до суду із заявами чи клопотаннями про виклик свідків. При цьому, неявка позивача та його представника в підготовчі судові засідання жодними чином не перешкоджала їм звернутися до суді із заявою про виклик свідків в порядку та строки, визначені ст.ст. 91, 174, ч. 3 ст. 177 ЦПК України, через канцелярію суду чи направити їх до суду поштовим зв`язком. Однак, представник позивача ОСОБА_5 звернувся з відповідним клопотанням лише зі спливом більше ніж півтора роки від моменту звернення до суду з позов та одного року після закінчення підготовчого провадження.

З огляду на вищевикладене, причини не подачі клопотання про виклик свідків на стадії підготовчого провадження, які зазначенні представником позивача ОСОБА_5 , не є поважними, тобто не зумовлені об`єктивно непереборними обставинами, які не залежали від волевиявлення позивача чи його представника і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення вказаної процесуальної дії, а навпаки є суб`єктивними і залежали виключно від волевиявлення позивача та його представника.

Крім цього, слід зазначити, що клопотання представника позивача ОСОБА_5 про виклик свідків не відповідає приписам ч. 2 ст. 91 ЦПК України, оскільки в ньому не зазначено місце проживання (перебування) або роботи свідків.

Таким чином, в силу приписів ст. 222 ЦПК України, клопотання про виклик свідків підлягає залишенню без розгляду, що в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для повернення до стадії підготовчого провадження, а відтак клопотання в цій частині не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 91, 222, 259-263 ЦПК України, суд, -

постановив:

Клопотання представника позивача ОСОБА_5 про виклик свідків - залишити без розгляду.

В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_5 про повернення до стадії підготовчого провадження - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений та підписаний 22 листопада 2024 року.

Суддя Ф.Г. Сокол