КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.08.2010 № 32/201
Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:
головуючого: Лосєва А.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивачів: не з ' явились;
від відповідача-1: ОСОБА _1 - дов. від 06.08.2008р.;
від відповідача-2: не з' яв ились;
від відповідача-3: не з' яв ились;
розглянувши у відкритом у судовому засіданні апеляці йну скаргу ОСОБА_2
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.07.2010
у справі № 32/201 ( .....)
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_3
ОСОБА_4
Приватне підприємство "Нар одна медицина ОСОБА_5"
про зобов"язання не чи нити будь-яких перешкод учас нику щодо володіння та управ ління підприємством
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 07.07.2010р. прова дження у справі №32/201 було припи нено на підставі п.1 ч.1 ст. 80 Госп одарського процесуального к одексу України.
Не погоджуючись із вказано ю Ухвалою суду, позивач зверн увся до Київського апеляційн ого господарського суду з ап еляційною скаргою, в якій про сив Ухвалу Господарського су ду міста Києва від 07.07.2010р. №32/201 ска сувати та передати справу №32/2 01 на розгляд до суду першої ін станції, мотивуючи це тим, що м ісцевим господарським судом було невірно застосовано но рми процесуального права.
Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 17.08.2010р. апеляційну скаргу поз ивача було прийнято до прова дження та призначено до розг ляду в судовому засіданні на 30.08.2010р.
30.08.2010р. до Відділу документал ьного забезпечення Київсько го апеляційного господарськ ого суду від позивача надійш ла телеграма, в якій було викл адено клопотання про відклад ення розгляду справи на іншу дату, у зв' язку з неможливіс тю забезпечити явку повноваж ного представника в судове з асідання.
Представник відповідача-1 з аперечував проти клопотання позивача про відкладення ро згляду справи на іншу дату.
Оскільки позивачем не було надано доказів на підтвердж ення викладеного ним у клопо танні, а також не наведено жод ної обставини, яка б унеможли влювала розгляд справи за на явними в ній матеріалами, апе ляційний суд вирішив відмови ти в задоволенні клопотання позивача як необґрунтованог о та непідтвердженого належн ими і допустимими доказами.
Окрім того, оскільки явка пр едставників сторін у судове засідання не була визнана су дом обов' язковою, а також зв ажаючи на докази належного п овідомлення представників с торін про місце, дату та час су дового розгляду, апеляційний суд визнав за можливе розгля дати справу у відсутність пр едставників позивача, відпов ідача-2 та відповідача-3.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні 30.08.2010р. пода в заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив суд в зад оволенні апеляційної скарги відмовити та залишити оскар жувану Ухвалу місцевого госп одарського суду без змін.
Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, заслухавши поя снення представника відпові дача-1, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, пр оаналізувавши на підставі вс тановлених фактичних обстав ин справи правильність засто сування судом першої інстанц ії норм законодавства, колег ія встановила наступне.
ОСОБА_2 (далі - позивач) зв ернулась до Господарського с уду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач-1 ), ОСОБА_4, (далі - відповідач -2), Приватного підприємства „Н ародна медицина ОСОБА_5” ( далі - відповідач-3), в якому п росила:
- зобов'язати ОСОБА_3 не ч инити ОСОБА_2 єдиному учас нику в порядку спадкування П риватного підприємства „Нар одна медицина ОСОБА_5” буд ь-яких перешкод щодо володін ня та управління названим пі дприємством;
- скасувати рішення №1 від 03.06.2 005р. ОСОБА_3, як органу управ ління Приватного підприємст ва „Народна медицина ОСОБА _5”, з моменту його прийняття ;
- зобов'язати державного реє стратора зареєструвати пози вача учасником Приватного пі дприємства „Народна медицин а ОСОБА_5”.
В процесі судового розгляд у позивачем було подано клоп отання про зміну предмету по зову, в якому він просив суд:
- визнати недійсним рі шення №1 від 03.06.2005р. ОСОБА_3, як органу управління Приватног о підприємства „Народна меди цина ОСОБА_5”, з моменту пр ийняття;
- визнати недійсними в сі дії, вчинені відповідачем після 03.06.2005р., щодо володіння Пр иватним підприємством „Наро дна медицина ОСОБА_5” та й ого
правонаступником П риватним підприємством „Нар одна медицина ОСОБА_5”;
- зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не чинити ОСО БА_2 єдиному учаснику в поря дку спадкування Приватного п ідприємства „Народна медици на ОСОБА_5” будь-яких пере шкод щодо володіння та управ ління Приватним підприємств ом „Народна медицина ОСОБА _5”;
- зобов'язати реєстратора за реєструвати позивача єдиним учасником Приватного підпри ємства „Народна медицина О СОБА_5”.
В свою чергу відповідач-1 зв ернувся до Господарського су ду міста Києва з клопотанням про припинення провадження у справі, оскільки даний спір не є корпоративним, а отже не підвідомчий господарському суду.
Суд першої інстанції задов ольнив клопотання відповіда ча-1, визнавши його обґрунтова ним та підтвердженим належни ми доказами.
В своїй апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що ві н з 05.12.2003р. набув права власност і на 100% статутного фонду підпр иємства відповідно до запові ту, рішення від 05.12.2003р., ст. ст. 548, 549 Ц ивільного кодексу Українськ ої РСР і є учасником Приватно го підприємства „Народна мед ицина ОСОБА_5”, а не просто фізичною особою, у зв' язку з чим дана справа підлягає роз гляду саме в порядку господа рського судочинства, як така , що пов'язана з діяльністю, з у правлінням іншого суб'єкта г осподарювання, який не є госп одарським товариством, а є пр иватним підприємством.
Київський апеляційний гос подарський суд не погоджуєть ся з такими висновками позив ача, вважає їх помилковими, ви ходячи з наступного.
Відповідно до ст. 8 Констит уції України, в Україні виз нається і діє принцип верхов енства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закон и та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і пови нні відповідати їй.
Норми Конституції Україн и є нормами прямої дії. Зверне ння до суду для захисту конст итуційних прав і свобод люди ни і громадянина безпосередн ьо на підставі Конституції України гарантується.
Правові засади організаці ї судової влади та здійсненн я правосуддя в Україні, систе ма судів загальної юрисдикці ї, система та порядок здійсне ння суддівського самоврядув ання, а також загальний поряд ок забезпечення діяльності с удів визначений Законом Укра їни (із змінами та доповнення ми).
Відповідно до ст. ст. 1, 2, 6 Зако ну „Про судоустрій України” №3018-ІІІ від 07.02.2002р. (чинного на дат у винесення оскаржуваної поз ивачем ухвали суду), судова вл ада реалізується шляхом здій снення правосуддя у формі ци вільного, господарського, ад міністративного, кримінальн ого, а також конституційного судочинства. Судочинство зд ійснюється Конституційним С удом України та судами загал ьної юрисдикції. Юрисдикція судів поширюється на всі пра вовідносини, що виникають у д ержаві. Суд, здійснюючи право суддя, на засадах верховенст ва права забезпечує захист г арантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юр идичних осіб, інтересів сусп ільства і держави. Усім суб'єк там правовідносин гарантуєт ься захист їх прав, свобод і за конних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвор еним відповідно до закону. Дл я забезпечення всебічного, п овного та об'єктивного розгл яду справ, законності судови х рішень в Україні діють суди першої, апеляційної та касац ійної інстанцій. Ніхто не мож е бути позбавлений права на р озгляд його справи у суді, до п ідсудності якого вона віднес ена процесуальним законом. У годи про відмову у зверненні за захистом до суду є недійсн ими.
В частині 3 ст. 22 Закону Украї ни „Про судоустрій України” передбачено, що місцеві гос подарські суди розглядають с прави, які виникають з господ арських правовідносин, а так ож інші справи, віднесені зак оном до їх підсудності.
У відповідності до ст. 1 Госп одарського процесуального к одексу України, підприємства , установи, організації, інші ю ридичні особи (у тому числі ін оземні), громадяни, які здійсн юють підприємницьку діяльні сть без створення юридичної особи і в установленому поря дку набули статусу суб'єкта п ідприємницької діяльності (д алі - підприємства та організ ації), мають право звертатися до господарського суду згід но з встановленою підвідомчі стю господарських справ за з ахистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюва них законом інтересів, а тако ж для вжиття передбачених ци м Кодексом заходів, спрямова них на запобігання правопору шенням.
Згідно з ч.1 ст. 2 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, господарський суд пор ушує справи за позовними зая вами:
- підприємств та орган ізацій, які звертаються до го сподарського суду за захисто м своїх прав та охоронюваних законом інтересів;
- державних та інших ор ганів, які звертаються до гос подарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;
- прокурорів та їх заст упників, які звертаються до г осподарського суду в інтерес ах держави.
В ч.1 ст. 4 Господарського проц есуального кодексу України в казано, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Господарського про цесуального кодексу України , інших законодавчих актів Ук раїни, міжнародних договорів , згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою Укра їни.
У відповідності до ст. 15 Циві льного кодексу України кожна особа має право на захист сво го цивільного права у разі йо го порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 16 Цивільного ко дексу України кожна особа ма є право звернутися до суду за захистом свого особистого н емайнового або майнового пра ва та інтересу. Способами зах исту цивільних прав та інтер есів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійс ним;
3) припинення дії, яка порушу є право;
4) відновлення становища, як е існувало до порушення;
5) примусове виконання обов' язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношен ня;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування м айнової шкоди;
9) відшкодування моральної ( немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними ріш ення, дій чи бездіяльності ор гану державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого са моврядування, їхніх посадови х і службових осіб.
Дана норма кореспондуєтьс я з положеннями ст. 20 Господар ського кодексу України, в які й передбачено, що держава заб езпечує захист прав та закон них інтересів суб'єктів госп одарювання та споживачів у с посіб та порядок, що визначає ться цим кодексом та іншими з аконами України. Права та зак онні інтереси зазначених суб 'єктів захищаються шляхом:
- визнання наявності або від сутності прав;
- визнання повністю або част ково недійсними актів органі в державної влади та органів місцевого самоврядування, а ктів інших суб'єктів, що супер ечать законодавству, ущемляю ть права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів;
- визнання недійсними госпо дарських угод з підстав, пере дбачених законом;
- відновлення становища, яке існувало до порушення прав т а законних інтересів суб'єкт ів господарювання;
- припинення дій, що порушую ть право або створюють загро зу його порушення;
- присудження до виконання о бов'язку в натурі;
- відшкодування збитків;
- застосування штрафних сан кцій;
- застосування оперативно-г осподарських санкцій;
- застосування адміністрат ивно-господарських санкцій;
- установлення, зміни і прип инення господарських правов ідносин; іншими способами, пе редбаченими законом.
Обґрунтовуючи свої вимоги , позивач посилався на нотарі ально посвідчений заповіт ОСОБА_5, в якому висловлене п обажання заповідача, щоб зас новником Приватного підприє мства „Народна медицина ОС ОБА_5” була призначена ОСО БА_2 (позивач). Зважаючи на те , що серед сторін спору є фізич на особа, позивач стверджує п ро підвідомчість даного спор у саме господарським судами згідно з п.4 ст. 12 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни.
Натомість, апеляційний гос подарський суд вважає за нео бхідне звернути увагу на те, щ о у відповідності до п.4 ст. 12 Го сподарського процесуальног о кодексу України господарс ьким судам підвідомчі справи , що виникають із корпоративн их відносин у спорах між госп одарським товариством та йог о учасником (засновником, акц іонером), зокрема учасником, я кий вибув, а також між учасник ами (засновниками, акціонера ми) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, ді яльністю, управлінням та при пиненням діяльності цього то вариства, крім трудових спор ів.
В ч.5 ст. 16 Господарського про цесуального кодексу України передбачено, що такі справи р озглядаються господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства з гідно з Єдиним державним реє стром юридичних осіб та фізи чних осіб - підприємців.
Визначення корпоративних відносин наведено в ст. 167 Госп одарського кодексу України , згідно з якою під корпоратив ними відносинами маються на увазі відносини, що виникают ь, змінюються та припиняютьс я щодо корпоративних прав. Ко рпоративні права - це права ос оби, частка якої визначаєтьс я у статутному фонді (майні) го сподарської організації, що включають правомочності на у часть цієї особи в управлінн і господарською організаціє ю, отримання певної частки пр ибутку (дивідендів) даної орг анізації та активів у разі лі квідації останньої відповід но до закону, а також інші прав омочності, передбачені закон ом та статутними документами .
Згідно зі ст. 113 Господарсько го кодексу України приватним підприємством визнається пі дприємство, що діє на основі п риватної власності одного аб о кількох громадян, іноземці в, осіб без громадянства та йо го (їх) праці чи з використання м найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юри дичної особи. Порядок органі зації та діяльності приватни х підприємств визначається ц им Кодексом та іншими закона ми.
Згідно зі статтею 3 Закону У країни „Про оцінку майна, май нових прав та професійну оці ночну діяльність в Україні” майновими правами визнаютьс я будь-які права, пов'язані з м айном, відмінні від права вла сності, у тому числі права, які є складовими частинами прав а власності (права володіння , розпорядження, користуванн я), а також інші специфічні пра ва (права на провадження діял ьності, використання природн их ресурсів тощо) та права вим оги.
Таким чином, з вищенаведено го випливає, що корпоративні права є різновидом майнових прав, які безпосередньо пов'я зані з майном і не можуть пере даватися окремо від майна. Пр и цьому, в ст. 1 Цивільного коде ксу України передбачено, що о собисті немайнові та майнові відносини (цивільні відноси ни), засновані на юридичній рі вності, вільному волевиявлен ні, майновій самостійності ї х учасників, регулюється цив ільним законодавством.
Виходячи з системного анал ізу норм діючого законодавст ва, апеляційний суд дійшов ви сновку про те, що в порядку гос подарського судочинства не п ідлягають розгляду справи, п ов'язані зі створенням, діяль ністю, управлінням та припин енням діяльності інших суб'є ктів господарювання, які не є господарськими товариствам и (кооперативи, приватні, коле ктивні підприємства тощо), як що стороною у справі є фізичн а особа. При цьому, норма п.4 ч.1 с т. 12 Господарського процесуал ьного кодексу України, в силу її імперативного характеру, не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'яз аних із діяльністю інших суб 'єктів господарювання. Також не підлягає розширеному тлу маченню п.4 ч.1 ст. 12 Господарськ ого процесуального кодексу в ідносно справ, пов'язаних зі с творенням, діяльністю, управ лінням та припиненням діяльн ості господарського товарис тва, якщо однією зі сторін у сп раві не є учасник (засновник, а кціонер) господарського това риства, у тому числі такий, що вибув. Зокрема, спори за участ ю спадкоємців учасників госп одарського товариства, які щ е не стали його учасниками, не є підвідомчими (підсудними) г осподарським судам (аналогіч на позиція викладена в п.3 Пост анови Пленуму Верховного Суд у України від 24.10.2008р. №13 „Про прак тику розгляду судами корпора тивних спорів”).
Отже, зважаючи на те, що фізи чна особа ОСОБА_2 не переб уває з відповідачами у корпо ративних відносинах, спір за її позовом не підлягає розгл яду в господарських судах Ук раїни.
В ч.1 ст. 33 Господарського про цесуального кодексу України встановлено, що кожна сторон а повинна довести ті обстави ни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і зап еречень.
Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які на явні в матеріалах справи, суд у надано не було.
Доводи, викладені в апеляці йній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгл яду даної справи.
Зважаючи на вищенаведені о бставини в їх сукупності, кол егія суддів констатує, що Ухв ала Господарського суду міст а Києва від 07.07.2010р. №32/201 прийнята з дотриманням норм процесуаль ного права, тому апеляційна с карга ОСОБА_2 з підстав, ви кладених в ній, задоволенню н е підлягає.
Враховуючи викладене, керу ючись ст. ст. 33, 43, 75, 80, 86, 99, 101, 103, 105, 106 Госп одарського процесуального к одексу України, Київський ап еляційний господарський суд , -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБ А_2 залишити без задоволенн я, а Ухвалу Господарського су ду міста Києва від 07.07.2010р. №32/201 - без змін.
2. Матеріали справи №32/201 повер нути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття та мо же бути оскаржена до суду кас аційної інстанції у встановл еному законом порядку та стр оки.
Головуючий суддя
Судді
01.09.10 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.08.2010 |
Оприлюднено | 23.11.2010 |
Номер документу | 12325895 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Лосєв А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні