Ухвала

від 04.11.2024 по справі 947/17109/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1644/24

Справа № 947/17109/24 1-кс/947/12967/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 ,в інтересахвласника майна ОСОБА_7 ,на ухвалуслідчого суддіКиївського районногосуду м.Одесивід 01.10.2024про арештмайна ук/п№ 12023160000001544від 18.12.2023за ознакамивчинення кримінальнихправопорушень,передбачених ч.4ст.190 КК України (в ред. до 11.08.2023), ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28,ч. 2 ст. 366 КК України

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Зазначеною ухвалою слідчого судді в межах к/п №12023160000001544,внесеного до ЄРДР 18.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.190 КК України (в ред. до 11.08.2023), ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28,ч. 2 ст. 366КК України було задоволено клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 та накладено арешт на майно вилучене 29.05.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- два аркуші із чорновими записами у вигляді особистих підписів невстановлених осіб;

- ноутбук «MacBook» сірого кольору серійний номер C02WNOQJHTD7 та зарядним пристроєм до нього;

- цифровий носій «Western Digital» 500 Gb с/нWMAYUA407512;

- цифровий носій «Solid State Drive» с/ НОМЕР_1 .

Обґрунтовуючи прийнятерішення проарешт майна,слідчий суддя зазначив, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, та є всі підстави вважати, що було знаряддям вчинення злочину, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.

При цьому, слідчий суддя послався на те, що на виконання ухвал про повернення прокурору клопотання про арешт майна для усунення недоліків подано прокурором виправлене клопотання про арешт майна, крім того, постановою від 29.05.2024 про визнання та залучення в якості речових доказів вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а накладення арешту на ноутбук та цифрові носії необхідно для проведення їх огляду та проведення відповідної комп`ютерно-технічної експертизи з метою встановлення наявності електронних доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

Не погодившись із оскаржуваною ухвалою представник ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що вона є незаконною та необґрунтованою з огляду на такі обставини:

- слідчий суддя не врахував, що прокурором без дотримання 3-денного терміну після повернення попередніх клопотань вчетверте подано клопотання аналогічного змісту, за відсутності нових доказів, протоколів огляду, а також те, що майно було повернуто ОСОБА_7 , та за на явності постанови слідчого від 29.05.2024 про визнання майна речовим доказом, яку суддя раніше не визнавав тією обставиною, що свідчить про те, що вилучене майно підпадає під критерії ст. 98 КПК України, дійшов протилежних висновків, ніж ті, які були викладені ним у попередніх ухвалах;

- речі вилучені під час обшуку не мають відношення до переліку відшукуваного майна, переліченого в ухвалі про обшук; ОСОБА_7 було надано доступ до електронних пристроїв ,в тому числі вилучених;

- з моменту проведення обшуку минуло більше 4-х місяців, а отже органом досудового розслідування повинні були проведені огляди вказаних електронних пристрої та складено відповідні протоколи огляду, а тому подальший арешт такого майна позбавлений будь-якого сенсу та не несе легітимної мети;

- прокурор не надає жодних доказів, що вилучене під час обшуку майно є предметом кримінального правопорушення, крім того із протоколів допиту та інших доказів наданих прокурором не вбачається причетність ОСОБА_7 до правопорушень, про які зазначено у клопотанні.

За таких обставин представник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 01.10.2024 та постановити нову ухвалу, якою клопотання про арешт майна залишити без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 також порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, вказавши, що пропустив процесуальний строк з поважних підстав, враховуючи, що копію постанови ним отримано лише 10.10.2024.

В судове засідання представник ОСОБА_6 та власник майна ОСОБА_7 не з`явились, водночас у поданій до апеляційного суду заяві ОСОБА_6 просив апеляційну скаргу розглядати за відсутності апелянта та його представника, при цьому від прокурор ОСОБА_8 також надійшла заява, в якій він просив апеляційну скаргу розглядати за його відсутності та в задоволенні скарги відмовити.

Враховуючи неявку учасників провадження в судове засідання апеляційного суду, колегія суддів, на підставі вимог ч. 4 ст. 405 та та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе апеляційний розгляд здійснити за їх відсутності та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Частина 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

За приписами ч. 1 ст. 24 КПК України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України, поновленню, за клопотанням заінтересованої особи, підлягає строк, пропущений із поважних причин.

Приписами п. 3ч. 2ст. 395 КПК України передбачено, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути поданана ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Водночас, як вбачається з матеріалів провадження, про розгляд клопотання власника майна ОСОБА_7 було повідомлено, натомість у поданій до суду заяві представник власника майна ОСОБА_6 просив розглядати клопотання за відсутності власника майна та його представника.

Разом з тим, всупереч вимогам ч. 7 ст. 173 КПК України копію ухвали представнику власника майна було надіслано на його електронну адресу лише 10.10.2024, яку отримано ним в цей же день. (а.с. 120)

Отже, апеляційний суд приймає до уваги посилання представника власника майна з приводу того, що пропустив процесуальний строк з поважних підстав, оскільки копію ухвали отримав лише 10.10.2024, а апеляційну скаргу подав 15.10.2024.

У рішенні по справі «Воловік проти України» (Volovik v. Ukraine) від 06.12.2007, заява №15123/03, ЄСПЛ зазначає, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених ст. 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду.

Таким чином, з метою дотримання права на доступ до суду, апеляційний суд вважає необхідним задовольнити клопотання представника ОСОБА_6 , поновивши йому процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 01.10.2024.

Щодо доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_6 , стосовно законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали слідчого судді про арешт майна, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Згідно ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України засобом забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно дост. 2 КПКУкраїни завданнями кримінального провадження є серед іншого щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, відносяться право на судовий захист, право на ефективне розслідування; право на швидкий суд; право на публічний суд; право на неупереджений суд; право на суд неупереджених присяжних; право на змагальний процес; презумпція невинуватості; право не свідчити проти себе; право на допит в суді свідків обвинувачення; право на допомогу адвоката під час судового розгляду; право бути вислуханим; право не піддаватися двічі покаранню за один й той самий злочин; право на безпосередній процес; право на безперервний процес; право на оскарження.

Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

У своїхвисновках ЄСПЛнеодноразово нагадував,що першата найважливішавимога ст.1Протоколу 1полягає втому,що будь-якевтручання публічноївлади вправо намирне володіннямайном маєбути законним:п.1дозволяє позбавленнявласності лише«на умовах,передбачених законом»,а п.2визначає,що державимають правоздійснювати контрольза користуванняммайном шляхомвведення вдію «законів».Більше того,верховенство права,один зфундаментальних принципівдемократичного суспільства,є наскрізнимпринципом усіхстатей конвенції(рішенняу справах«Амюр протиФранції»,«Колишній корольГреції таінші протиГреції» та«Малама протиГреції»).

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Як вбачається із клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у к/п №12023160000001544 від 18.12.2023 (виділене щодо невстановлених осіб з к/п №12020160240001094) за ч. 4 ст. 190 КК України (в ред. до 11.08.2023), ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.

Досудове розслідування проводиться за фактом протиправного заволодіння організованою групою осіб шляхом обману, підробки документів та їх використання для несанкціонованої зміни інформації щодо права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкти нерухомості з використанням у т.ч. технічних паспортів, довідок, інших офіційних документів, печаток, штампів фіктивних юридичних осіб (у т.ч. ПП «ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП» код ЄДРПОУ 42634640 (засновник та директор ОСОБА_9 ), ТОВ «ПІВДЕНЬ-ЖИТЛОБУД» код ЄДРПОУ 388492923).

Зокрема, згідно матеріалів досудового розслідування, організована група осіб вчинила злочинні дії щодо заволодіння комунальним та державним майном Цебриківської територіальної громади та АТ «Укрпошта».

Так, протягом грудня 2019 по лютий 2020 року, організована група осіб, отримавши за невстановлених в ході досудового розслідування обставин інформацію про базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та 92/1 (район «Сонячний»), розробила та реалізувала план незаконного придбання права власності на вищевказаний об`єкт нерухомості та правом володіння та користування земельною ділянкою площею 0,208 га, яка використовуються для експлуатації та обслуговування цієї бази відпочинку.

З метою заволодіння державним майном бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ПАТ «УКРПОШТА» та земельною ділянкою під базою організована група осіб підробила низку офіційних документів.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що група організована група осіб в період 2020-2023, діючи за попередньою змовою з корисливих мотивів шляхом обману, підробки офіційних документів та їх використання заволоділа земельними ділянками, які перебували в комунальній власності Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області.

На підставі заяв та підроблених витягів 18 громадян Цебріківською селищною радою прийнято рішення про передачу у власність 18 земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Окрім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи з корисливих інтересів, протягом 2022-2023 р.р. організована група на підставі зібраних копій документів громадян підробила витяги з рішень Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про нібито передачу земельних ділянок з комунальної власності у приватну власність.

Надалі, підроблені витяги з рішень Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської обл., копії паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційних кодів надано невстановленими особами державним реєстраторам Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області та Долинської сільської ради Подільського району Одеської області, які сформували в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), прийняли рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) та зареєстрували прав власності за громадянами на земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами.

Наразі на підставі зібраних матеріалів досудового розслідування перевіряється причетність до вчинення вказаних кримінальних правопорушень ОСОБА_7 .

Так, 29.05.2024 за результатами проведення санкціонованого обшуку у кримінальному провадженні за адресою: АДРЕСА_1 , слідчим було виявлено та вилучено: два аркуші із чорновими записами у вигляді особистих підписів невстановлених осіб; ноутбук «MacBook» сірого кольору серійний номер C02WNOQJHTD7 та зарядним пристроєм до нього; цифровий носій «Western Digital» 500 Gb с/нWMAYUA407512; цифровий носій «Solid State Drive» с/ НОМЕР_1 .

Вилучене 29.05.2024 під час санкціонованого обшуку майно за адресою: АДРЕСА_1 постановою слідчого від 29.05.2024 визнано речовим доказом в рамках к/п № 12023160000001544 від 18.12.2023, оскільки вилучені документи можуть бути використані як зразки при проведенні судових почеркознавчих, технічних експертиз документів, містять зразки підписів, печаток, інформації, яка стосується обставин та осіб, які могли підробити документи під час заволодіння державним майном AT « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та комунальним майном Цебриківської селищної ради Одеської обл..

У зв`язку з викладеним, необхідність накладення арешту на майно вилучене в ході проведеного29.05.2024 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 є необхідним та пропорційним заходом, що належним чином забезпечить встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення та збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Метою накладення арешту прокурор визначив необхідність проведення судових почеркознавчих, технічних, комп`ютерних експертиз вилученого майна, а його завданням - необхідність у їх збереженні.

Апеляційний суд враховує, що відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Надаючи оцінку доводам апелянта відносно того, що прокурором до клопотання не долучено документів щодо здійснення огляду вилученого майна, не наведено факту та обставин відповідно до яких особою, яка могла вчиняти дії щодо сприяння вчиненню кримінальних правопорушень є ОСОБА_7 колегія суддів зауважує, що триває досудове розслідування, яке полягає у збиранні, дослідженні, оцінці, перевірці та використаннідоказівз метою встановлення наявності або відсутності складу кримінального правопорушення.

При цьому, слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Щодо доводів апеляційної скарги про невідповідність вилученого майна критеріям речових доказів колегія суддів визнає їх необґрунтованими та погоджується із висновками слідчого судді, що накладення арешту на вищезазначене майно необхідно для проведення його огляду, виконання призначених 06.06.2024 комп`ютерно-технічних експертиз з метою встановлення наявності електронних доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.

Крім того, як вбачається зі змісту резолютивної частини ухвали слідчого судді від 28.05.2024 (а.с. 89-93) слідчим групи слідчих та прокурорам, які приймають участь в досудовому розслідуванні кримінального провадження № 12023160000001544 від 18.12.2023 надано дозвіл на проведення обшуку за вказаною вище адресою з метою відшукання та вилучення наступних речей та документів, до переліку яких віднесено, серед іншого, комп`ютери, ноутбуки, принтери, мобільні телефони, які можуть містити інформацію, фото, листування та документи щодо незаконного заволодіння державним майном АТ «Укрпошта», використовувались для роздруківки підроблених документів; документи із зразками підписів, рукописного тексту ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , та інших осіб учасників подій; чорнові записи що містять відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

В цьому контексті апеляційний суд вважає спростованими доводи представника власника майна, що речі вилучені під час обшуку не мають відношення до переліку відшукуваного майна, переліченого в ухвалі про обшук.

Апеляційний суд погоджується із висновками слідчого судді, що необхідність проведення експертизи є достатньою підставою для накладення арешту на майно.

Водночас, колегія суддів зауважує, що слідчим суддею не у повному обсязі були враховані вимоги ст.173 КПК України, зокрема не оцінено наслідки накладення арешту для ОСОБА_7 виді порушення права володіння та користування його майном.

Апеляційний суд наголошує, що відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що постанови про призначення комп`ютерно-технічної експертизи від 06.06.2024 разом із ноутбуком «MacBook» сірого кольору серійний номер C02WNOQJHTD7 та зарядним пристроєм до нього; цифровим носієм «Western Digital» 500 Gb с/нWMAYUA407512; цифровим носієм «Solid State Drive» с/н170211718-094825c., надіслані для організації виконання начальнику УСБУ в Одеській області 06.06.2024 (а.с. 73-74, 80-81), однак наразі матеріали справи не містять відомостей як про хід виконання вказаної експертизи, так і про результати її проведення.

Отже, керуючись положеннями ст. 28, п.п. 5, 6 ч. 2, ч. 4, п. 5 ч. 5 ст.173 КПК України, зважаючи на те, що накладення арешту на майно порушує основоположні права його власника ОСОБА_7 , приймаючи до уваги, що відомості до ЄРДР були внесені 18.12.2023, відсутність в матеріалах, які надані апеляційному суду відомостей відносно руху провадження та ненадання такої інформації прокурором, апеляційний суд вважає за необхідне обмежити строк дії арешту на час, який є потрібним та достатнім для проведення органом досудового розслідування відповідних процесуальних дій, спрямованих на встановлення наявності або відсутності складу кримінального правопорушення.

Інші доводи представника власника майна, як то зловживання прокурором своїми процесуальними правами та неправомірність дій щодо неповернення тимчасово вилученого майна, на яке було накладено арешт, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки наведені обставини не є предметом апеляційного розгляду, а тому відсутні підстави для надання оцінки правомірності дій прокурора щодо неповернення майна.

Також, у апеляційного суду відсутні підстави стверджувати, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Приймаючи до уваги встановлені судом обставини в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги представника власника майна, вважає за необхідне скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу про часткове задоволення клопотання прокурора по накладення арешту на майно.

Керуючись ст.ст. 24, 28, 170-173, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Клопотання представника ОСОБА_6 ,в інтересахвласника майна ОСОБА_7 ,задовольнити тапоновити йомустрок наапеляційне оскарженняухвали слідчогосудді Київськогорайонного судум.Одеси від01.10.2024про накладенняарешту намайно ук/п№ 12023160000001544від 18.12.2023за ознакамивчинення кримінальнихправопорушень,передбачених ч.4ст.190 КК України (в ред. до 11.08.2023), ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28,ч. 2 ст. 366 КК України.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , в інтересах власника майна ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчогосудді Київськогорайонного судум.Одесивід 01.10.2024про арештмайна ук/п№ 12023160000001544від 18.12.2023за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.190 КК України (в ред. до 11.08.2023), ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28,ч. 2 ст. 366КК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 та накласти арешт на майно, вилучене 29.05.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- два аркуші із чорновими записами у вигляді особистих підписів невстановлених осіб;

- ноутбук «MacBook» сірого кольору серійний номер C02WNOQJHTD7 та зарядним пристроєм до нього;

- цифровий носій «Western Digital» 500 Gb с/нWMAYUA407512;

- цифровий носій «Solid State Drive» с/н170211718-094825c.

Строк дії ухвали апеляційного суду в частині накладення арешту на зазначене майно становить до 05.12.2024.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4