Ухвала

від 04.11.2024 по справі 947/17109/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1559/24

Справа № 947/17109/24 1-кс/947/12357/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 , в інтересах власника майна ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 19.09.2024 про арешт майна у к/п № 12023160000001544 від 18.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України (в ред. до 11.08.2023), ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 3 ст. 28ч. 2 ст. 366 КК України

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Зазначеною ухвалою слідчого судді в межах к/п №12023160000001544, внесеного до ЄРДР 18.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України (в ред. до 11.08.2023), ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 3 ст. 28ч. 2 ст. 366КК України було задоволено клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, вилучене 29.05.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:мобільний телефон «Redmi»в корпусі блакитного кольору (IMEI1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 ), копію технічного паспорту на садибний будинок по АДРЕСА_2 на 5 арк., копію кваліфікаційного сертифікату на ім`я ОСОБА_9 на 1 арк., копію свідоцтва про право власності від 03.08.2015 серійний номер НОМЕР_3 на 1 арк., копію витягу з ДРРП №41613575 на 1 арк.; фотоілюстрацію об`єкту нерухомого майна на 7 арк.; сім-карту оператору мобільного зв`язку «PttCell», сім-карту оператору мобільного зв`язку «Vodafone», сім-карта оператору мобільного зв`язку «Київстар», мобільний телефон марки «Redmi» в корпусі синього кольору, копії реєстраційних документів щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 на 31 арк. та документи з чорновими записами на 62 арк.

Обґрунтовуючи прийнятерішення проарешт майна,слідчий суддя зазначив, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, та є всі підстави вважати, що було знаряддям вчинення злочину, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.

При цьому, слідчий суддя послався на те, що недоліки вказані в ухвалі слідчого судді про повернення клопотання усунуті, постановою від 29.05.2024 про визнання та залучення в якості речових доказів вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а накладення арешту на мобільний телефон необхідно для проведення його огляду, виконання призначеної 06.06.2024 комп`ютерно-технічної експертизи з метою встановлення наявності електронних доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

Не погодившись із оскаржуваною ухвалою представник власника майна ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що вона є незаконною та необґрунтованою з огляду на такі обставини:

- слідчим суддею було проігноровано, що прокурором не надається будь-яке обґрунтування, на підставі якого слідчий суддя міг би вирішити питання обґрунтованості вказаних доводів сторони обвинувачення в частині накладення арешту на вилучені речі та документи, зокрема перевірити факт відповідності такого майна категоріям речових доказів (ч. 1 ст.98 КПК України), в рамках к/п №12023160000001544 від 18.12.2023 дане клопотання не містить;

- прокурором до клопотання не долучено документів щодо здійснення огляду вилучених мобільних телефонів, не наведено факту та обставин відповідно до яких особою, яка могла вчиняти дії щодо сприяння вчиненню кримінальних правопорушень є ОСОБА_8 ;

- слідчим суддею було проігноровані власні зауваження на клопотання прокурора, викладені в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06.06.2024 провадження № 1-кс/947/7561/24, при цьому прокурором фактично здійснюється зловживання своїми процесуальними правами та безпідставно не повертається тимчасове вилучене майно, на яке не було накладено арешт в порядку ст. 172 КПК України.

За таких обставин представника власника майна ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 19.09.2024 та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурору про накладення арешту.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Частина 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України засобом забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно дост. 2 КПКУкраїни завданнями кримінального провадження є серед іншого щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, відносяться право на судовий захист, право на ефективне розслідування; право на швидкий суд; право на публічний суд; право на неупереджений суд; право на суд неупереджених присяжних; право на змагальний процес; презумпція невинуватості; право не свідчити проти себе; право на допит в суді свідків обвинувачення; право на допомогу адвоката під час судового розгляду; право бути вислуханим; право не піддаватися двічі покаранню за один й той самий злочин; право на безпосередній процес; право на безперервний процес; право на оскарження.

Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Як вбачається із клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у к/п №12023160000001544 від 18.12.2023 (виділене щодо невстановлених осіб з к/п №12020160240001094) за ч. 4 ст. 190 КК України (в ред. до 11.08.2023), ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 3 ст. 28ч. 2 ст. 366 КК України.

Досудове розслідування проводиться за фактом протиправного заволодіння організованою групою осіб шляхом обману, підробки документів та їх використання для несанкціонованої зміни інформації щодо права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкти нерухомості з використанням у т.ч. технічних паспортів, довідок, інших офіційних документів, печаток, штампів фіктивних юридичних осіб (у т.ч. ПП «ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП» код ЄДРПОУ 42634640 (засновник та директор ОСОБА_10 ), ТОВ «ПІВДЕНЬ- ЖИТЛОБУД» код ЄДРПОУ 388492923).

Зокрема, згідно матеріалів досудового розслідування, організована група осіб вчинила злочинні дії щодо заволодіння комунальним та державним майном Цебриківської територіальної громади та АТ «Укрпошта».

Так, протягом грудня 2019 по лютий 2020 року, організована група осіб, отримавши за невстановлених в ході досудового розслідування обставин інформацію про базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташовану за адресою: АДРЕСА_4 та 92/1 (район «Сонячний»), розробила та реалізувала план незаконного придбання права власності на вищевказаний об`єкт нерухомості та правом володіння та користування земельною ділянкою площею 0,208 га, яка використовуються для експлуатації та обслуговування цієї бази відпочинку.

З метою заволодіння державним майном бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ПАТ «УКРПОШТА» та земельною ділянкою під базою організована група осіб підробила низку офіційних документів.

Окрім того, в ході досудового розслідування встановлено, що група організована група осіб в період 2020-2023, діючи за попередньою змовою з корисливих мотивів шляхом обману, підробки офіційних документів та їх використання заволоділа земельними ділянками, які перебували в комунальній власності Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області.

На підставі заяв та підроблених витягів 18 громадян Цебріківською селищною радою прийнято рішення про передачу у власність 18 земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Окрім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи з корисливих інтересів, протягом 2022-2023 р.р. організована група на підставі зібраних копій документів громадян підробила витяги з рішень Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про нібито передачу земельних ділянок з комунальної власності у приватну власність.

Надалі, підроблені витяги з рішень Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, копії паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційних кодів надано невстановленими особами державним реєстраторам Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області та Долинської сільської ради Подільського району Одеської області, які сформували в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), прийняли рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) та зареєстрували прав власності за громадянами на земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами.

Наразі на підставі зібраних матеріалів досудового розслідування перевіряється причетність до вчинення вказаних кримінальних правопорушень ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка здійснила державна реєстрацію фіктивного підприємства ПП «Глав-Інвест-Груп» на підставі підроблених документів, яке використовувалось та використовується для виготовлення підроблених технічних паспортів та довідок, необхідних для незаконної реєстрації права власності на об`єкти нерухомості.

Так, 29.05.2024 за результатами проведення санкціонованого обшуку у кримінальному провадженні за адресою: АДРЕСА_1 слідчим було виявлено та вилучено: мобільний телефон «Redmi» в корпусі блакитного кольору (IMEI1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 ), копію технічного паспорту на садибний будинок по АДРЕСА_2 на 5 арк., копію кваліфікаційного сертифікату на ім`я ОСОБА_9 на 1 арк., копію свідоцтва про право власності від 03.08.2015 серійний номер НОМЕР_3 на 1 арк., копію витягу з ДРРП №41613575 на 1 арк.; фотоілюстрація об`єкту нерухомого майна на 7 арк.; сім-карта оператору мобільного зв`язку «PttCell», сім-карта оператору мобільного зв`язку «Vodafone», сім-карта оператору мобільного зв`язку «Київстар», мобільний телефон марки «Redmi» в корпусі синього кольору, копії реєстраційних документів щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 на 31 арк. та документи з чорновими записами на 62 арк.

Вилучене майно, 29.05.2024 під час санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 постановою слідчого від 29.05.2024 визнано речовим доказом в рамках к/п №12023160000001544 від 18.12.2023.

Окрім того, в ході досудового розслідування встановлено, що вилучене майно належить громадянці ОСОБА_8 .

Метою накладення арешту прокурор визначив необхідність проведення комп`ютерно-технічної експертизи вилучених мобільних телефонів, детального огляду та дослідження вилучених документів, а його завданням - необхідність у їх збереженні.

Апеляційний суд враховує, що відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Надаючи оцінку доводам апелянта відносно того, що прокурором до клопотання не долучено документів щодо здійснення огляду вилученого мобільного телефону, не наведено факту та обставин відповідно до яких особою, яка могла вчиняти дії щодо сприяння вчиненню кримінальних правопорушень є ОСОБА_8 , колегія суддів зауважує, що триває досудове розслідування, яке полягає у збиранні, дослідженні, оцінці, перевірці та використаннідоказівз метою встановлення наявності або відсутності складу кримінального правопорушення.

При цьому, слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Щодо доводів апеляційної скарги про невідповідність вилученого майна критеріям речових доказів колегія суддів взнає їх частково обґрунтованими з огляду на наступні обставини.

Так, апеляційний суд погоджується із висновками слідчого судді, що накладення арешту, зокрема, на мобільний телефон «Redmi» в корпусі блакитного кольору (IMEI1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 ) необхідно для проведення його огляду, виконання призначеної 06.06.2024 року комп`ютерно-технічної експертизи з метою встановлення наявності електронних доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.

Наведені обставини є достатньою підставою для накладення арешту на майно, зокрема, мобільний телефон «Redmi» в корпусі блакитного кольору (IMEI1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 ).

Водночас, колегія суддів зауважує, що слідчим суддею при накладенні арешту на інше зазначене в ухвалі майно, а саме копії документів та сім-карт операторів мобільного зв`язку не у повному обсязі були враховані вимоги ч. 3 ст. 170 КПК України щодо його відповідності критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Так, відповідно до приписів ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення . Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першійцієї статті.

Зі змісту протоколу обшуку житла за адресою: АДРЕСА_1 від 29.05.2024, вбачається, що підставою для його проведення була ухвала слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 28.05.2024 у справі № 947/17109/24, провадження № 1-кс/947/7232/24 (а.с. 79-83).

Відповідно до резолютивної частини зазначеної ухвали слідчого судді від 28.05.2024 (а.с. 74-78) слідчим групи слідчих та прокурорам, які приймають участь в досудовому розслідуванні кримінального провадження № 12023160000001544 від 18.12.2023 надано дозвіл на проведення обшуку за вказаною вище адресою з метою відшукання та вилучення наступних речей та документів:

- акт готовності об`єкта до експлуатації від 14.05.2010 за № 536 на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо прийняття нібито до експлуатації нежитлових приміщень загальною площею 573,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 ;

- довідку ПП «ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП» від 11.12.2019 за № 211115 про проведення поточної інвентаризації нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_5 , які нібито побудовані до 05.08.1992 року;

- технічний паспорт від 17.12.2019 на нежитлові приміщення загальною площею 573,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_5 , який нібито виготовлений ПП «ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП» код ЄДРПОУ 42634640 на ім`я ОСОБА_11

- установчі документи, технічні паспорт ПП «ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП» код ЄДРПОУ 42634640,ТОВ «ПІВДЕНЬЖИТЛОБУД» код ЄДРПОУ 388492923та інші видані вказаними підприємствами документи, печатки, штампи, бланки вказаних юридичних осіб;

- печатки, штампи юридичних та фізичних осіб, які могли бути використані для підробки офіційних документів;

-електронні пристрої, в тому числі комп`ютери, ноутбуки, принтери, мобільні телефони, які можуть містити інформацію, фото, листування та документи щодо незаконного заволодіння державним майном АТ «Укрпошта», використовувались для роздруківки підроблених документів;

- документи із зразками підписів, рукописного тексту ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , та інших осіб учасників подій;

- речей та документів, а також копій документів,на підставі яких проведено державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, які розташовані на території Цебриківської територіальної громади, у тому числі. копії рішень органу Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, заяви продержавну реєстрацію прав та їх обтяжень(щодо права власності)

-чорнові записи що містять відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

-грошові кошти, коштовності отримані злочинним шляхом.

Натомість, в ході проведеного на підставі вказаної ухвали слідчого судді обшуку було вилучено, серед іншого майно, яке не входить до переліку наведеного слідчим суддею майна та документів, та не стосується обставин кримінального провадження, а саме: копію технічного паспорту на садибний будинок по АДРЕСА_2 на 5 арк., копію кваліфікаційного сертифікату на ім`я ОСОБА_9 на 1 арк., копію свідоцтва про право власності від 03.08.2015 серійний номер НОМЕР_3 на 1 арк., копію витягу з ДРРП №41613575 на 1 арк.; фотоілюстрацію об`єкту нерухомого майна на 7 арк.; сім-карту оператору мобільного зв`язку «PttCell», сім-карту оператору мобільного зв`язку «Vodafone», сім-карта оператору мобільного зв`язку «Київстар», мобільний телефон марки «Redmi» в корпусі синього кольору, копії реєстраційних документів щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 на 31 арк. та документи з чорновими записами на 62 арк.

При цьому, представник власника майна ОСОБА_7 на наведене звернув увагу під час проведення обшуку шляхом зазначення в протоколі обшуку відповідних зауважень (а.с. 82).

Отже, з огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, не надавши належної правової оцінки наведеним обставинам, не врахувавши приписи ч. 3 ст. 170 КПК України щодо відповідності майна критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу, помилково зробив висновок щодо наявності підстав для накладення арешту на вказане майно, при цьому належним чином його не мотивував.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, з метою досягнення справедливого балансу між правами та інтересами власника майна та завданнями досудового розслідування, закріпленими в ст. 2 КПК України, виконуючи вимоги ст.ст. 170, 173 КПК України, апеляційний суд приходить висновку про необхідність накладення арешту лише на мобільний телефон «Redmi» в корпусі блакитного кольору (IMEI1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 ).

Натомість, апеляційний суд наголошує, що відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що постанова про призначення комп`ютерно-технічної експертизи від 06.06.2024 разом із мобільним телефоном «Redmi» в корпусі блакитного кольору (IMEI1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 ) надіслана для організації виконання начальнику УСБУ в Одеській області 06.06.2024 (а.с. 89, 90-91), однак наразі матеріали справи не містять відомостей як про хід виконання вказаної експертизи, так і про результати її проведення.

Отже, керуючись положеннями ст. 28, п.п. 5, 6 ч. 2, ч. 4, п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України, зважаючи на те, що накладення арешту на документи порушує основоположні права їх власника ОСОБА_8 приймаючи до уваги, що відомості до ЄРДР були внесені 18.12.2023, відсутність в матеріалах, які надані апеляційному суду відомостей відносно руху провадження та ненадання такої інформації прокурором, апеляційний суд вважає за необхідне обмежити строк дії арешту на час, який є потрібним та достатнім для проведення органом досудового розслідування відповідних процесуальних дій, спрямованих на встановлення наявності або відсутності складу кримінального правопорушення.

Інші доводи представника власника майна, як то зловживання прокурором своїми процесуальними правами та неправомірність дій щодо неповернення тимчасово вилученого майна, на яке було накладено арешт, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки наведені обставини не є предметом апеляційного розгляду, а тому відсутні підстави для надання оцінки правомірності дій прокурора щодо неповернення майна.

Також, у апеляційного суду відсутні підстави стверджувати, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Приймаючи до уваги встановлені судом обставини в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги представника власника майна, вважає за необхідне скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу про часткове задоволення клопотання прокурора по накладення арешту на майно.

Керуючись ст.ст. 24, 28, 170-173, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 , в інтересах власника майна ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 19.09.2024 про арешт майна у к/п № 12023160000001544 від 18.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України (в ред. до 11.08.2023), ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 3 ст. 28ч. 2 ст. 366КК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 та накласти арешт на мобільний телефон «Redmi»в корпусі блакитного кольору (IMEI1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 ), вилучений під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на інше вилучене майно, перелічене в мотивувальній частині ухвали відмовити.

Строк дії ухвали апеляційного суду в частині накладення арешту на мобільний телефон «Redmi»в корпусі блакитного кольору становить до 05.12.2024.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4