Рішення

від 18.11.2024 по справі 921/335/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 листопада 2024 року м. ТернопільСправа № 921/335/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

за участі секретаря судового засідання Бега В.М.

розглянув справу

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон" (вул. Байди Вишневецького, буд. 37, м. Черкаси, 18000)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг Україна" (вул. Текстильна, буд. 30, м. Тернопіль, 46007)

про стягнення 893173,99 грн.

За участю від:

позивача - Нестерко І.О.

відповідача - не з`явився

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг Україна" про стягнення грошових коштів в сумі 1092173,99 грн, яка складається з: 1037960 грн - основного боргу; 10475,08 грн - 15% річних; 9870,19 грн - неустойки; 33868,72 грн - штрафних санкцій за простій транспортних засобів.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві б/н від 21.05.2025 (вх. №370 від 24.05.2024) посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №ГТС-19/04-2024 від 19.04.2024, в частині своєчасного завантаження та передачі товару - дизельного палива згідно заявки №2 від 25.04.2024. У зв`язку з цим позивачем стверджено, що перерахована ним відповідачу сума попередньої оплати підлягає поверненню позивачу.

27.09.2024 позивач звернувся до суду із заявою б/н від 26.09.2024 (вх. №7481 від 27.09.2024) про зменшення позовних вимог, у якій просив суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 893173,99 грн, яка складається з: 838960 грн - основного боргу; 10475,08 грн - 15% річних; 9870,19 грн - неустойки; 33868,72 грн - штрафних санкцій за простій транспортних засобів. Заява про зменшення позовних вимог мотивована частковою оплатою відповідачем суми основного боргу в розмірі 199000 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений строк в ухвалі від 27.05.2024 (про відкриття провадження у справі) строк не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст. 178 ГПК України.

Проте, клопотанням б/н від 02.10.2024 (вх. №7577 від 02.10.2024) представником відповідача долучено до матеріалів справи копії банківських виписок на підтвердження часткової оплати суми основного боргу на загальну суму 199000 грн.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2024 головуючим суддею для розгляду справи №921/335/24 визначено суддю ОСОБА_1

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/335/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.05.2024.

Разом з тим, 27.05.2024 судом постановлено ухвалу у справі №921/335/24, якою задоволено заяву б/н від 21.05.2024 (вх. №4137 від 24.05.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон" про забезпечення позову та накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг Україна" (вул. Текстильна, буд. 30, м. Тернопіль, 46007, ідентифікаційний код 44744228) в сумі 1092173 (один мільйон дев`яносто дві тисячі сто сімдесят три) грн 99 коп., які обліковуються на рахунках:

- НОМЕР_1 в ПАТ "МТЮ Банк", МФО 328168 (валюта українська гривня);

- НОМЕР_2 в АБ "Південний", МФО 328209 (валюта українська гривня), до вирішення справи № 921/335/24 по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили.

Ухвалою суду від 03.06.2024 відмовлено у задоволенні заяви б/н від 29.05.2024 (вх. №4317 від 30.05.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг Україна" про скасування заходів забезпечення позову у справі №921/335/24.

04.06.2024 Вищою радою правосуддя прийнято рішення № 1707/0/15-24 про звільнення з посади судді ОСОБА_1 у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024, у зв`язку із звільненням судді з посади, справу № 921/335/24 для розгляду передано судді Шумському І.П.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг Україна" (вх. ЗАГС №01-05/1608/24 від 05.06.2024) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 27.05.2024 у справі №921/335/24. Справу №921/335/24 призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.06.2024 у приміщенні Західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 81 в залі судового засідання №2.

Супровідним листом №921/335/24/315/2024 від 14.06.2024 матеріали справи були надіслані на адресу Західного апеляційного господарського суду.

25.06.2024 Господарським судом Тернопільської області в складі судді Шумського І.П. постановлено ухвалу про прийняття справи №921/335/24 до провадження та зупинення провадження у справі № 921/335/24 до повернення матеріалів справи із Західного апеляційного господарського суду відповідно до п. п. 17.12 п.1 розділу ХІ ГПК України.

22.07.2024 із Західного апеляційного господарського суду повернулись матеріали справи № 921/335/24.

24.07.2024 судом поновлено провадження у справі № 921/335/24 та призначено у ній підготовче засідання на 19.08.2024.

Ухвалами суду від 01.08.2024: продовжено строк підготовчого провадження у даній справі; у зв`язку із перебуванням судді Шумського І.П. у відпустці та, відповідно, неможливістю проведення судового засідання 19.08.2024, судове засідання у справі № 921/335/24 призначено на 03.10.2024.

03.10.2024 судом постановлено ухвалу, якою: прийнято до розгляду заяву позивача б/н від 26.09.2024 (вх. № 7481 від 27.09.2024) про зменшення розміру позовних вимог та постановлено подальший розгляд справи здійснювати з її врахуванням; клопотання відповідача б/н від 02.10.2024 (вх. № 7577 від 02.10.2024), з додатками; підготовче засідання у справі №921/335/24 відкладено на 17.10.2024.

Надалі, ухвалою суду від 17.10.2024 закрито підготовче провадження по справі №921/335/24 та призначено її до розгляду по суті на 18.11.2024.

Представник позивача в судовому засіданні 18.11.2024 підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 18.11.2024 не забезпечив.

15.11.2024 через підсистему "Електронний суд" відповідачем подано клопотання б/н від 15.11.2024 (вх. №8775) про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням його представника на лікарняному.

Судом відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, постановивши ухвалу, занесену до протоколу судового засідання від 18.11.2024.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Суд, у судовому засіданні 18.11.2024, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГТС ТРЕЙДІНГ Україна" (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон" (надалі - покупець) 19.04.2024 укладено договір №ГТС-19/04-2024 (надалі - договір), згідно із п. 2.1 якого постачальник зобов`язується передати, а покупець прийняти й оплатити пальне (нафтопродукти) (надалі - товар) на умовах, викладених у договорі, найменування, кількість та ціна яких вказується в додаткових угодах, які оформляються на кожну окрему партію товару. До додаткової угоди в розумінні цього договору також прирівнюються видаткова накладна на товар та/або акт приймання-передачі товару, підписані сторонами.

Умови поставки:

- FCA (Інкотермс-2010) та/або EXW (Інкотермс-2010) нафтобаза/термінал;

- DDP/CPT пункт призначення (автонорми або/та залізничні норми);

- DAP прикордонний перехід.

Сторони можуть погодити й інші умови поставки партії товару у відповідній додатковій угоді до даного договору (п.2.2 договору).

Згідно з п.2.3 договору номенклатура товару, його кількість та ціна встановлюються за домовленістю сторін на базі письмової заявки покупця та зазначаються в додатках, розрахункових документах (рахунках - фактурах) та/або в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, які складають невід`ємну частину договору. Поставка товару підтверджується видатковими накладними на товар, підписаними представниками обох сторін.

У п. 3.5 договору зазначено, що при відсутності іншої домовленості щодо оплати за товар, покупець зобов`язується оплатити повну вартість партії товару в розмірі 100% (в тому числі ПДВ) за товар в сумі, відображеній в рахунку - фактурі, який наданий постачальником, до дати бажаного відвантаження товару.

Загальна вартість цього договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем протягом всього строку дії договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках - фактурах та видаткових накладних на товар (п. 4.1 договору).

Покупець зобов`язаний надіслати заявку постачальнику на електронну пошту: orders@gts.trading (п. 5.1 договору).

Форма заявки узгоджена сторонами у додатку №1, який є невід`ємною частиною договору (п. 5.2 договору).

Згідно з п. 5.3 договору відповідальність за вказану у заявці інформацію несе покупець. Заявка вважається погодженою постачальником, якщо постачальником здійснено будь-яка із наведених дій:

- направлення повідомлення про готовність виконання заявки на адресу електронної пошти або паперовому варіанті;

- виставлення рахунку на оплату;

- вчинення конклюдентних дій (здійснення поставки товару в встановленій номенклатурі та кількості товару).

У п. 5.5 договору зазначено, що поставка товару здійснюється партіями згідно із заявками покупця на поставку товару.

За умови попередньої оплати товару продавець, отримавши від покупця заявку на відвантаження товару, в якій вказується дата прибуття транспортних засобів покупця для завантаження, зобов`язаний організувати і забезпечити завантаження транспортних засобів і видачу товарно-транспортних документів протягом 48 годин з моменту прибуття транспортного засобу на місце завантаження.

Заявка вважається оформленою покупцем належним чином, якщо вона була надана письмово (направляється по факсу та/або електронною поштою з одночасним відправленням оригіналу рекомендованим листом) з підписом і печаткою (при наявності) уповноваженої особи з боку покупця. Письмова заявка повинна містити: пункт відвантаження (вигрузки) товару (Код КОАТУУ, індекс, область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку, тощо), інформацію щодо перевізника, об`єм та номенклатуру товару, інформацію про транспортні засоби (реєстраційні номерні знаки транспортних засобів, та прізвище, ім`я, по-батькові водія) та інше.

Відповідно до п. 5.7 договору поставка товару проводиться, виключно, з дотриманням даних заявлених покупцем в заявці.

В п.6.3 договору зазначено, що у термін не пізніше 3 робочих днів з моменту одержання покупцем акту прийому - передачі товару та/або видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної, покупець зобов`язаний підписати акт прийому-передачі товару та/або видаткову накладну, товарно-транспортну накладну і передати один оригінальний екземпляр постачальнику або направити оригінал рекомендованим листом. Якщо протягом терміну, зазначеного в даному пункті, покупець не направив постачальнику підписаний акт прийому-передачі товару та/або видаткову накладну та/або товарно-транспортну накладну, документ вважається погодженим сторонами і прийнятим покупцем, що не звільняє покупця від обов`язку передати підписаний зі своєї сторони акт прийому - передачі товару та/або видаткову накладну.

Покупець зобов`язаний оплатити товар на умовах 100% попередньої оплати партії товару, якщо інше не передбачено сторонами в додаткових угодах до даного договору. Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. п. 7.1, 7.4 договору).

Сплата пені та/або штрафу (неустойки) не звільняє винну сторону від обов`язку повністю відшкодувати протилежній стороні усі збитки, завдані невиконанням (неналежним виконанням) своїх грошових зобов`язань за цим договором. При цьому винна сторона зобов`язана сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 15% річних за весь час прострочення оплати. Неустойка (пеня, штраф) підлягають стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків (п.8.3 договору).

У п. 8.4 договору сторони обумовили, що за прострочення поставки товару, постачальник оплачує покупцю неустойку в розмірі облікової ставки НБУ (яка діє на період нарахування) від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

Сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування штрафних санкцій (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за даним договором не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, і такі штрафні санкції (пені, штрафи) продовжують нараховуватись до дати повного виконання стороною відповідних прострочених зобов`язань за договором (п.8.9 договору).

Згідно з п. 8.11 договору у разі порушення постачальником строків передачі товару покупцю (завантаження транспортних засобів покупця) та видачу товаро-транспортних документів, покупець має право звернутись до продавця з претензією щодо відшкодування шкоди, заподіяної покупцю внаслідок понаднормового простою транспортних засобів (більше 48 годин).

У такому разі постачальник зобов`язаний відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок понаднормового простою транспортних засобів, з розрахунку 100 Євро за 1 день/1 транспортний засіб.

Усі зміни і доповнення до даного договору оформляються в письмовій формі і вважаються дійсними, якщо вони підписані уповноваженими представниками сторін (п. 12.2 договору).

Згідно з п. 12.6 договору такий вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, проставлення їх печаток та діє до 31.12.2024.

До договору його контрагентами також підписано додаток №1 - форма заявки.

На виконання умов договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон" (покупцем) надіслано на електронну адресу (orders@gts.trading) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг Україна" (постачальника):

- заявку № 1 від 25.04.2024, у якій просило відвантажити 29.04.2024 дизельне паливо в кількості 31000 л. в автомобіль покупця. Країна та місце відвантаження - Мажейкяй (Литва). У вказаній заявці були зазначені дані транспортного засобу покупця: д.н.з. НОМЕР_3 , DAF, FT XF105 cпеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач + CA2420XF, KAESSBOHRER, STB 39, напівпричіп н/пр-паливоцистерна;

- заявку № 2 від 25.04.2024, у якій просило відвантажити 29.04.2024 дизельне паливо в кількості 31000 л. в автомобіль покупця. Країна та місце відвантаження - Мажейкяй (Литва). У вказаній заявці були зазначені дані транспортного засобу покупця: д.н.з. НОМЕР_4 , MAN, TGX 18.500 cпеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач + CA0208XG, LAG, О-3-ST спеціалізований напівпричіп н/пр-паливоцистерна.

Відповідачем виставлено позивачу рахунки на оплату №415 від 25.04.2024 на суму 1337960 грн за дизельне паливо в кількості 31000л. та №416 від 25.04.2024 на суму 1337960 за дизельне паливо в кількості 31000 грн.

В якості попередньої оплати за товар, 29.04.2024 позивач оплатив два вищевказані рахунки на загальну суму 2675920 грн, на підтвердження чого долучив до позовних матеріалів платіжні інструкції: №714 від 29.04.2024 на суму 1000000 грн; №715 від 29.04.2024 на суму 337960 грн; №716 від 29.04.2024 на суму 150000 грн; №724 від 29.04.2024 на суму 767960 грн; №725 від 29.04.2024 на суму 390000 грн; №726 від 29.04.2024 на суму 30000 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон" у позовній заяві стверджено, що відповідач частково виконав умови договору та 02.05.2024 завантажив один транспортний засіб покупця - автомобіль, зазначений у заявці №1. Вказаний у заявці №2 автомобіль не був завантажений відповідачем, а дизельне паливо не було передано позивачу.

З метою досудового врегулювання питання щодо повернення грошових коштів в сумі 1337960 грн Товариством з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг Україна", оплачених згідно договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон" в якості попередньої оплати, останнім 07.05.2024 направлено вимогу №04 від 07.05.2024 на юридичну адресу відповідача.

Вимога мотивована тим, що відповідно до умов договору постачальник/відповідач повинен був передати товар покупцю/позивачу до 01.05.2024. Станом на 06.05.2024, оплачений позивачем товар не завантажений та не переданий.

Після пред`явлення вимоги відповідачем перераховано позивачу 300000 грн згідно з платіжною інструкцією №486_00000/fdfc1bdc-f6a2-4f6a-a2d5-1563060cbe9b від 17.05.2024, з призначенням платежу: "повернення коштів згідно листа №04 від 07.05.2024, у т.ч. ПДВ 20% 50000 грн".

Стверджуючи про невиконання відповідачем решти зобов`язання на суму 1037960 грн, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з вимогою про відновлення його порушених прав.

Після відкриття провадження у справі №921/335/24, Товариством з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг Україна" здійснено перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон" 100000 грн 31.05.2024, 49000 грн 18.06.2024, 50000 грн 21.06.2024 (загалом на суму 199000 грн), підтвердженням чому є долучені до матеріалів справи відповідачем банківські виписки sense bank по рахунку відповідача, а також подані позивачем платіжні інструкції за відповідні дати. У їх призначенні платежів зазначено: "повернення коштів згідно листа №04 від 07.05.2024".

Наслідком цього мало місце звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон" 27.09.2024 із заявою б/н від 26.09.2024 (вх. №7481) про зменшення позовних вимог, у якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг Україна" 838960 грн - основного боргу, 10475,08 грн - 15% річних; 9870,19 грн - неустойки; 33868,72 грн - штрафних санкцій за простій транспортних засобів.

Заявлені до стягнення у заяві про зменшення позовних вимог суми відповідач не заперечив.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 11, ч.1 ст. 13 ЦК України).

У розумінні ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ст. 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір №ГТС - 19/04-2024 від 19.04.2024, з урахуванням змісту додатку №1 до нього (заявки), за своїм змістом та правовою природою є змішаним договором, який містить у собі елементи договорів поставки та перевезення.

Щодо заявленої до стягнення суми основного боргу.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне положення містить стаття 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, сторонами досягнуто згоди та встановлено обов`язок позивача повністю оплатити товар (попередня оплата) до його передання продавцем згідно виставленого постачальником рахунку.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому у ст. 629 ЦК України законодавець обумовив, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У спірних правовідносинах ТОВ "Маклаут Регіон" виконано свої зобов`язання, що підтверджується платіжними інструкціями: №№714 від 29.04.2024 на суму 1000000 грн; №715 від 29.04.2024 на суму 337960 грн; №716 від 29.04.2024 на суму 150000 грн; №724 від 29.04.2024 на суму 767960 грн; №725 від 29.04.2024 на суму 390000 грн; №726 від 29.04.2024 на суму 30000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1087 ЦК України розрахунки між юридичними особами провадяться в безготівковій формі.

У п.7.4 договору сторонами обумовлено, що датою оплати поставки товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Таким чином, покупець своє зобов`язання перед постачальником виконав 29.04.2024.

У п. 5.5 договору зазначено, що поставка товару здійснюється партіями згідно із заявками покупця на поставку товару.

За умови попередньої оплати товару продавець, отримавши від покупця заявку на відвантаження товару, в якій вказується дата прибуття транспортних засобів покупця для завантаження, зобов`язаний організувати і забезпечити завантаження транспортних засобів і видачу товарно-транспортних документів протягом 48 годин з моменту прибуття транспортного засобу на місце завантаження.

Відповідно до ч.1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст. 256 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як вже зазначалось, попередню оплату позивачем здійснено 29.04.2024.

Зміст датованих 25.04.2024 заявок №№ 1,2 вказують на те, що датою завантаження товару вказано 29.04.2024.

Тому, з урахуванням здійсненої 29.04.2024 попередньої оплати та умов п. 5.5 договору, суд приходить до висновку, що ТОВ "ГТС ТРЕЙДІНГ Україна" мало здійснити організацію і забезпечення завантаження товару на транспортний засіб, з оформленням товарно-транспортних документів протягом 48 годин (що дорівнює двом дням), тобто до 01.05.2024 включно.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Нормами ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У тексті позовної заяви позивачем стверджено, що відповідачем повністю виконано умови договору, в частині заявки №1 від 25.04.2024.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Матеріали справи не містять доказів завантаження та передачі (поставки) відповідачем товару позивачу згідно заявки №2 від 25.04.2024 вартістю 1337960 грн.

Щодо правової природи стягуваної суми суд зауважує, що дана сума не є заборгованістю за договором, оскільки за договором у відповідача відсутні грошові зобов`язання перед позивачем, а наявний тільки обов`язок поставити товар. Стягувана сума є сумою передоплати, повернення якої позивач має право вимагати на підставі норми ч.2 ст.693 ЦК України.

Вимогу №04 від 07.05.2024 позивача щодо повернення суми попередньої оплати відповідач виконав частково, перерахувавши до моменту звернення з позовом до суду кошти в сумі 300000 грн 17.05.2024, а також після відкриття провадження у справі - кошти в сумі 199000 грн (100000 грн 31.05.2024, 49000 грн 18.06.2024, 50000 грн 21.06.2024).

Дана обставина додатково підтверджує визнання відповідачем прострочки виконання свого зобов`язання та існування боргу.

Відповідно до змісту п.3 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.13, ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст.14, ч.4 ст.74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст.76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

В розумінні ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на наведені вище законодавчі приписи, відсутність належних доказів завантаження та передачі товару позивачу згідно заявки №2 від 25.04.2024, фактичні обставини часткового перерахування відповідачем позивачу суми попередньої оплати в розмірі 499000 грн, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 838960 грн попередньої оплати є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо стягнення нарахованих сум 15% річних, неустойки та штрафу.

За прострочення повернення перерахованих Товариству з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг Україна" коштів, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон" нараховано та заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг Україна", 8773,51 грн 3% річних (від суми 1337960 грн за період 01.05.2024 - 16.05.2024) та 1701,57 грн (від суми 1037960 грн за період 17.05.2024 до 20.05.2024), що разом становить 10475,08 грн.

При цьому суд зауважує, що в прохальній частині позову та заяви про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути суму 10475,08 грн як 3% річних. Однак, у тексті позовної заяви, посилаючись на умови п. 8.3 договору та у формулі при обчисленні 10475,08 грн ним застосовано 15% річних.

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст.611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Розмір процентів за користування коштами передоплати договором між сторонами не встановлено.

Як вже зазначалось, у п. 8.3 договору зазначено, що сплата пені та/або штрафу (неустойки) не звільняє винну сторону від обов`язку повністю відшкодувати протилежній стороні усі збитки, завдані невиконанням (неналежним виконанням) своїх грошових зобов`язань за цим договором. При цьому винна сторона зобов`язана сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 15% річних за весь час прострочення оплати. Неустойка (пеня, штраф) підлягають стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Відповідно до встановлених судами обставин справи, за змістом ст.625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та 3 % річних від несплаченої (неповернутої) суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до ст.625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі ч.2 ст.625 цього Кодексу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 625 розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги п`ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу).

При цьому у ст.625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі ч.2 ст.693 ЦК України.

З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія положень ч.2 ст.625 ЦК України.

Відповідач прострочив своє грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати, яку позивач зажадав повернути на підставі ч.2 ст.693 ЦК України.

У відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України, ч.1 ст. 530 ЦК Україниз наступного дня після спливу строку поставки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).

Відповідно до п. 8.4 договору, за прострочення поставки товару, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 9870,19 грн неустойки в розмірі облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару 1337960 грн за період 01.05.2024 - 20.05.2024.

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема може забезпечуватися неустойкою.

Частиною 1 статті 230 ГК України вказано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Разом з цим, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань № 543/96-ВР від 22.11.1996, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Статтею 1 даного Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. А згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України вказано, що нарахування такої штрафної санкції, як пеня, за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 8.4 договору сторони обумовили, що за прострочення поставки товару, постачальник оплачує покупцю неустойку в розмірі облікової ставки НБУ (яка діє на період нарахування) від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

Неустойка, про яку зазначено у п. 8.4 договору підпадає під визначення поняття пені, вказаної у ч.3 ст. 549 ЦК України.

Сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування штрафних санкцій (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за даним договором не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, і такі штрафні санкції (пені, штрафи) продовжують нараховуватись до дати повного виконання стороною відповідних прострочених зобов`язань за договором (п. 8.9 договору).

В даному випадку, у п. 8.9 договору сторонами погоджено інший період нарахування пені, ніж встановлений ч.6 ст. 232 ГК України.

Судом у даній справі проведено перерахунок заявлених до стягнення сум 15% річних та пені. Згідно проведеного перерахунку, суд визнає правомірними нарахування 9926,73 грн 15% річних (8225,16 грн - 15% річних від суми 1337960 грн за період 02.05.2024 - 16.05.2024 (в межах заявленого періоду) та 1701,57 грн - 15% річних від суми 1037960 грн за період 17.05.2024 - 20.05.2024 (в межах заявленого періоду)), а також 9376,68 грн - пені за період 02.05.2024 - 20.05.2024 в розмірі облікової ставки НБУ.

Позовні вимоги в частині стягнення 548,35 грн 15% річних за неповернення грошових коштів та 493,51 грн пені за непоставлений товар, нараховані за 01.05.2024, не підлягають до задоволення, оскільки суд не встановив факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг Україна" строків виконання умов договору у цей період.

Також, стверджуючи про те, що товар не був завантажений на зазначений у заявці №2 транспортний засіб з тягачем з 29.04.2024 (дати завантаження згідно заявки) до 06.05.2024 включно, посилаючись на умови п. 8.11 договору, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 800 Євро, що в перерахунку за курсом валют, станом на 06.05.2024 (42,3359 грн/1Євро) становить 33868,72 грн.

Згідно з ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з чч. 1,2 ст. 306 ГК України, перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання, зокрема, автомобільними дорогами; суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Частинами 1,2 статті 307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Згідно з ст. 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР (затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 27.06.1969 № 401) простій - це затримка автомобілів, а також обмінних напівпричепів, поданих під вантаження або розвантаження, понад установлені строки - з вини вантажовідправника або вантажоодержувача. Простоєм транспортного засобу не можна вважати будь-яку затримку транспортного засобу діями та особами, що не пов`язані із виконанням договору перевезення.

Відповідно до ст. 142 Статуту автомобільного транспорту підставою для нарахування штрафу за простій автомобілів служать відмітки у товарно-транспортному документі та в путьовому листі про час прибуття і вибуття автомобілів.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Проте, позивачем, в порушення вимог ст.ст. 73, 74, 76, 77 ГПК України, не доведено обставин простою в розумінні вимог Статуту автомобільного транспорту УРСР. Матеріали справи не містять жодних документів, в розумінні ст. 142 Статуту автомобільного транспорту, які б давали змогу стверджувати про простій автомобіля як в межах заявленого позивачем періоду 29.04.2024 - 06.05.2024 (вісім днів), так і в межах періоду 02.05.2024-06.05.2024 (чотири дні), до якого не включено 29.04.2024- 01.05.2024, на протязі яких судом не встановлено факту порушення відповідачем умов договору.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон" підлягають до часткового задоволення, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг Україна" 838960грн - боргу, 9926,73 грн - 15% річних, 9376,68 грн - пені.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 548,35 грн - 15% річних, 493,51 грн - пені та 33868,72 грн - штрафу за простій автомобіля не підлягають до задоволення, як необґрунтовано заявлені.

Як вже зазначалось, у межах справи №921/335/24 ухвалою суду від 27.05.2024 судом були вжиті заходи по забезпеченню позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг Україна", вул. Текстильна, буд. 30, м. Тернопіль, 46007, ідентифікаційний код 44744228, в сумі 1 092 173 (один мільйон дев`яносто дві тисячі сто сімдесят три) грн 99 коп., які обліковуються на рахунках: НОМЕР_1 в ПАТ "МТЮ Банк", МФО 328168 (валюта українська гривня); НОМЕР_2 в АБ "Південний", МФО 328209 (валюта українська гривня), до вирішення справи № 921/335/24 по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 у справі №921/335/24 апеляційну скаргу ТОВ "ГТС Трейдінг Україна" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 27.05.2024 у справі №921/335/24 - без змін.

А відтак, вжиті 27.05.2024 у даній справі заходи забезпечення позову є чинними.

Відповідно ч.7 ст.145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (ч.8 ст.145 ГПК України).

Розподіл судових витрат.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З урахуванням п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку із зменшенням позовних вимог позивачу підлягає поверненню судовий збір в сумі 2985 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією №868 від 21.05.2024 на загальну суму 16382,61 грн.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України, решта суми судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12-13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг Україна" (вул. Текстильна, буд. 30, м. Тернопіль, 46007, ідентифікаційний код 44744228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон" (вул. Байди Вишневецького, буд. 37, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 37400380) 838960 (вісімсот тридцять вісім тисяч дев`ятсот шістдесят) грн - боргу, 9926 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять шість) грн 73 коп. - 15% річних, 9376 (дев`ять тисяч триста сімдесят шість) грн 68 коп. - неустойки (пені) 12873 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят три) грн 95 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

2. В задоволенні решти позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 25 листопада 2024 року.

Суддя І.П. Шумський