Постанова

від 19.11.2024 по справі 160/5637/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/5637/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

секретар судового засідання Бендес А.Г.

за участю представника відповідача Деркач М.А.

розглянувши в режимі відеоконференції в м. Дніпрі апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 року (головуючий суддя Лозицька І.О..)

в адміністративній справі № 160/5637/24 за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 29.02.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до відповідача Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Південно Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо неутворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) після отримання 27.06.2023 р. повідомлення Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 21.06.2023 р. №08/21-1256 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (дата встановлення остаточного діагнозу становить 20.06.2023 р.);

- зобов`язати Південно Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці протягом 10 (десяти) робочих днів провести розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», та за результатами розслідування скласти акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач, відповідно до покладених на нього завдань, проводить розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам, проводить технічне розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов`язаних із використанням газу в побуті, а також видає за результатами таких розслідувань обов`язкові до виконання органами виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадянами рішення. Крім цього, проводить розслідування обставин та причин виникнення гострих і хронічних професійних захворювань та отруєнь і моніторинг стану умов праці та здоров`я. Всупереч наведеному відповідач відмовив у проведенні відповідного розслідування випадку професійного захворювання, пославшись на відсутність надання інформації щодо посадової особи роботодавця, яка повинна бути у складі комісії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Південно Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо неутворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) після отримання 27.06.2023 р. повідомлення Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 21.06.2023 №08/21-1256 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 .

Зобов`язано Південно Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці протягом 10 (десяти) робочих днів провести розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 та за результатами розслідування скласти акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач не виконав вимоги Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та своєї посадової інструкції.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Вказує, що згідно до чинного Порядку для проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання, у складі комісії від роботодавця повинен бути присутній одна з посадових осіб. Разом з тим, на неодноразові звернення до роботодавця позивача щодо визначення особи, яка буде у складі комісії відповіді не отримано, строк дії повідомлення про професійне захворювання сплив.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав свою позицію щодо рішення суду першої інстанції.

У судове засідання позивач не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Жодних заяв чи клопотань до суду не надходило.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.06.2023 р.лікарсько-експертною комісією спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» складено медичний висновок №678 про наявність у Гричука ОТ. хронічного професійного захворювання (отруєння), а саме хронічного обструктивного захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В. Легенева недостатність (ЛН) другого ступеня. Двобічний плечолопатковий періартроз (ПФ другого ступеня), остеоартроз у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня), стійкий больовий синдром. Захворювання професійні.

21.06.2023р. ДУ «УКРНДІПРОММЕД» складено повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 вих. № 08/21-1256, відповідно до якого позивачеві встановлено наступні діагнози:

1. Хронічне обструктивне захворювання легень першої другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В. Легенева недостатність (ЛН) другого ступеня;

2. Двобічний плечолопатковий періартроз (ПФ другого ступеня), остеоартроз у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня), стійкий больовий синдром. Захворювання професійні (20.06.2023р.).

До Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Повідомлення ДУ «УКРНДІПРОММЕД» від 21.06.2023 р. №08/21-1256 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», надійшло 27.06.2023 р..

Відповідачем, після отримання 27.06.2023 р. Повідомлення за формою П-3 від 21.06.2023 №08/21-1256 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», не утворено протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) та відповідно розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування не проводилося.

У зв`язку з чим, 15.12.2023 р. позивачем подано до Державної служби України з питань праці заяву (скаргу) щодо порушення права громадянина України на проведення розслідування випадку хронічних професійних захворювань, згідно Порядку №337.

У відповідь на скаргу позивача від Держпраці надійшов лист №ПС/1/1925-ЦА-23 від 28.12.2023 р., у якому відповідач посилався на те, що станом на теперішній час письмова інформація про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників) роботодавця ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», якого пропонується включити до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці не надходила, про що до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» неодноразово було надіслано листів для вжиття заходів щодо подання необхідних відомостей. При цьому, відповідач зазначив, що відсутність зазначеної Інформації унеможливлювало виконання пункту 105 Порядку в частині утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», а проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) комісією з розслідування, до складу якої не входить представник роботодавця, суперечить вимогам Порядку.

Повідомлення ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 21.06.2023 № 08/21-1256 за формою П-3 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», надійшло до Міжрегіонального управління 27.06.2023 р.

Для виконання вимог закону та створення комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), Міжрегіональним управлінням було направлено листи:

в Обласне об`єднання Незалежної профспілки гірників України Західного Донбасу (лист від 28.06.2023 за вих. № ПС/3.1/14669-23),

в Дніпропетровську територіальну організацію профспілки працівників вугільної промисловості (лист від 28.06.2023 за вих. № ПС/3.1/14669-23)

та ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (від 24.07.2023 за вих..№ ПС/1/16265-23)

щодо надання письмової інформації про ПІБ та посаду представників, яких пропонується включити до складу комісії з розслідування.

Від ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» так і не надійшла відповідь на лист Міжрегіонального управління тому повторно було направлено листа від 09.08.2023 за вих.№ПС/3.1/17449-23.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не утворення відповідної комісії.

Суд першої інстанції позов задовольнив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про охорону праці», норми Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96, якою затверджено положення про Державну службу України з питань праці.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах:

- пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 затверджено положення про Державну службу України з питань праці (Положення).

Відповідно до ст. 1 Положення, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 13 статті 4 Положення встановлено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює контроль за своєчасністю та об`єктивністю розслідування нещасних випадків на виробництві, їх документальним оформленням і веденням обліку, виконанням заходів з усунення причин нещасних випадків, а пункт 27 встановлює, що дана установа проводить, у тому числі, розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам.

Статтею 9 Положення встановлено, що Держпраця у межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач з 05.04.1999 року знаходився у трудових відносинах з виробничим структурним підрозділом «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за професією учень гірника підземного дільниці монтажно-демонтажних робіт.

З 25.05.1999 року за власною заявою був переведений за професією гірник підземний дільниці монтажно-демонтажних робіт та працював за вказаною професією до 06.07.2005 р.

В період з 07.07.2005 р. до 22.10.2008 р. не працював у ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

З 23.10.2008 р. позивач був прийнятий за власною заявою на посаду начальника зміни служби з охорони праці ВСП «Шахта «Степова» ВАТ «Павлоградвугілля» та працював за даною посадою до звільнення 22.04.2019 р., згідно наказу від 22.04.2019 р. №486-к, за власним бажанням у зв`язку з переведенням.

З 23.04.2019 позивач був прийнятий у ТОВ «ДТЕК ЕНЕРГО» на посаду головного фахівця департаменту з охорони праці до звільнення 31.03.2020, згідно наказу від 19.03.2020 №53-к, за власним бажанням.

З 01.04.2020 позивач був прийнятий на посаду головного фахівця служби з охорони праці апарату управління ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

З 01.01.2022, згідно наказу від 30.12.2021 року №286-к, переведений на посаду головного фахівця служби супервайзингу ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», де працює по теперішній час.

При цьому, 20.06.2023 р.лікарсько-експертною комісією спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» складено медичний висновок №678 про наявність у Гричука ОТ. хронічного професійного захворювання (отруєння), а саме хронічного обструктивного захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В. Легенева недостатність (ЛН) другого ступеня. Двобічний плечолопатковий періартроз (ПФ другого ступеня), остеоартроз у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня), стійкий больовий синдром. Захворювання професійні.

21.06.2023р. ДУ «УКРНДІПРОММЕД» складено повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 вих. № 08/21-1256, відповідно до якого позивачеві встановлено наступні діагнози:

1. Хронічне обструктивне захворювання легень першої другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В. Легенева недостатність (ЛН) другого ступеня;

2. Двобічний плечолопатковий періартроз (ПФ другого ступеня), остеоартроз у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня), стійкий больовий синдром. Захворювання професійні (20.06.2023р.).

Процедуру розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) викладено в Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 (Порядок №337).

Відповідно до п.105 Порядку №337, після отримання повідомлення за формою ІЗ-З керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (Комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів.

Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.

У разі ліквідації підприємства (установи, організації) без правонаступника до складу комісії з розслідування входять представники органу Держпраці, який здійснював державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією) (голова комісії), місцевої держадміністрації за місцем реєстрації підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до хронічного професійного захворювання (отруєння), територіального органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства (установи, організації), закладу охорони здоров`я, який запідозрив професійний характер хронічного захворювання, та вищого профспілкового органу (п.106 Порядку №337).

Згідно з п.107 Порядку №337, розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування.

Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником територіального органу Держпраці, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.

Водночас, п.110 Порядку №337 визначено, що роботодавець зобов`язаний в установлений для проведення розслідування строк подати Комісії з розслідування:

відомості про професійні обов`язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху);

необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці;

матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту;

приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння);

результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.

Також, відповідно до п.111 Порядку №337, роботодавець повинен забезпечити Комісію з розслідування приміщенням, транспортними засобами та засобами зв`язку, організувати друкування, тиражування та оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування, у тому числі акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).

При цьому, у відповідності до п.112 Порядку №337, Комісія з розслідування зобов`язана:

розробити програму розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння);

розподілити функції між членами комісії, розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів;

провести розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння);

скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).

Таким чином, відповідно до п.113 Порядку №337, Комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого.

Розслідування причин виникнення професійних захворювань у працівників, направлених на роботу за межі підприємства (установи, організації), проводиться комісією з розслідування, головою якої є представник територіального органу Держпраці, що здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).

Підприємство (установа, організація), де виявлено хронічне професійне захворювання (отруєння), повинно повідомити про це підприємству (установі, організації), працівником якого є хворий, та територіальному органові Пенсійного фонду України.

В роботі комісії з розслідування такого випадку обов`язково беруть участь представники підприємства (установи, організації), працівником якого є хворий, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), представник вищого профспілкового органу, територіального органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) (п.114 Порядку №337).

Надалі, у відповідності до п.117 Порядку №337, за результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 (далі - Акт за формою П-4) згідно з додатком 21, Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства.

Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід`ємну частину.

Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником закладу, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 звертався до відповідача з заявами, згідно з яких просив утворити комісію з розслідування причини виникнення професійного захворювання, провести розслідування випадку професійного захворювання та скласти акт за формою П-4.

Натомість, відповідачем, після отримання 27.06.2023 року Повідомлення за формою П-3 від 21.06.2023 Р. №08/21-1256 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», (дата встановлення остаточного діагнозу становить 20.06.2023), не було утворено протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) та відповідно розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування не проводилося.

У зв`язку з чим, 15.12.2023 року позивачем було подано до Державної служби України з питань праці заяву (скаргу) щодо порушення права громадянина України на проведення розслідування випадку хронічних професійних захворювань, згідно Порядку №337.

Так, у відповідь на скаргу позивача від Держпраці надійшов лист №ПС/1/1925-ЦА-23 від 28.12.2023, у якому відповідач посилався на те, що станом на теперішній час письмова інформація про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників) роботодавця ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», якого пропонується включити до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці не надходила, про що до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» неодноразово було надіслано листів для вжиття заходів щодо подання необхідних відомостей.

При цьому, відповідач зазначив, що відсутність зазначеної Інформації унеможливлювало виконання пункту 105 Порядку в частині утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у Гричука ОТ., працівника ВП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», а проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) комісією з розслідування, до складу якої не входить представник роботодавця, суперечить вимогам Порядку.

Водночас, слід зазначити, що відповідач не позбавлений права включення до складу комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання замість представника роботодавця представника місцевої адміністрації.

Крім того, посилання відповідача на п.105 Порядку №337 спростовуються тим, що утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання та проведення розслідування не може бути поставлено виключно в залежність від виконання роботодавцем покладених на нього законодавством обов`язків.

Реалізація прав потерпілої особи як процес виконання Державою, в особі органів конституційних гарантій, наданих такій особі не може залежати від законослухняності третіх осіб, зокрема тих, що наймають таку особу за трудовим договором.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, ситуація, яка склалася щодо позивача порушує, гарантовані Конституцією України права особи на соціальний захист, а також на повне відшкодування шкоди від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Право на справедливий суд, яке гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в практиці Європейського суду з прав людини розуміється у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Принцип правової визначеності є важливою складовою принципу верховенства права.

У широкому розумінні принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення стабільного правового положення людини шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування.

Принцип правової визначеності є різновидом загальних принципів права.

Він знаходить своє відображення у джерелах права ЄС і застосовується у практиці ЄСПЛ, є спільним для правопорядків держав членів ЄС і набуває поширення у праві України.

Порівняльний аналіз змісту принципу правової визначеності в європейському і національному праві сприятиме кращому розумінню його сутності й призначення у правовому регулюванні, а з`ясування вимог, які випливають з цього принципу, пошуку більш ефективних способів адаптації законодавства України до принципів права.

Позиція ЄСПЛ у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) вказує на те, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія зазначеного принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки, саме держава не виконала свій обов`язок запровадити чітку процедуру утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання та проведення розслідування нещасного випадку на виробництві, що сприяло б юридичній визначеності у спірних правовідносинах, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі №819/1249/17.

Оскільки відповідач не виконав вимоги Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та своєї посадової інструкції, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.

Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Ураховуючи результат апеляційного перегляду, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 року -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 19.11.2024 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції..

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 19.11.2024.

В повному обсязі постанова виготовлена 25.11.2024.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова