Ухвала

від 25.11.2024 по справі 826/18588/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 листопада 2024 року

м. Київ

справа №826/18588/14

адміністративне провадження №К/990/42097/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі №826/18588/14 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів України), Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - ГУ Міндоходів у Київській області), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міндоходів від 29 жовтня 2014 року №2166-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у Київській області;

- стягнути з ГУ Міндоходів у Київській області на користь ОСОБА_1 компенсацію за час вимушеного прогулу;

- стягнути з ГУ Міндоходів у Київській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів та зборів України «Про звільнення ОСОБА_1 » від 29 жовтня 2014 року №2166-о. Поновлено ОСОБА_1 на посаді Головного управління ДПС у Київській області в особі відокремленого підрозділу ДПС, яка рівнозначна посаді заступника начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у Київській області з 30 жовтня 2014 року. Стягнуто з Головного управління ДПС у Київській області в особі відокремленого підрозділу ДПС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 жовтня 2014 року по 05 жовтня 2021 року у розмірі 731 066,05 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді у Головного управління ДПС у Київській області в особі відокремленого підрозділу ДПС, яка рівнозначна посаді заступника начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у Київській області з 30 жовтня 2014 року. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління ДПС у Київській області в особі відокремленого підрозділу ДПС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 12655,50 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Замінено Міндоходів України та ГУ Міндоходів у Київській області на правонаступників - Державну податкову службу України (далі - ДПС України) та Головне управління ДПС у Київській області в особі відокремленого підрозділу ДПС (далі - ГУ ДПС у Київській області).

Постановою Верховного Суду від 08 листопада 2022 року задоволено частково касаційні скарги ДПС України та ГУ ДПС у Київській області. Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів та зборів України «Про звільнення ОСОБА_1 » від 29 жовтня 2014 року №2166-о. Поновлено ОСОБА_1 на посаді Головного управління ДПС у Київській області в особі відокремленого підрозділу ДПС, яка рівнозначна посаді заступника начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у Київській області з 30 жовтня 2014 року. Стягнуто з Головного управління ДПС у Київській області в особі відокремленого підрозділу ДПС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 жовтня 2014 року по 21 березня 2024 року у розмірі 1 762 368 грн 05 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді у Головного управління ДПС у Київській області в особі відокремленого підрозділу ДПС, яка рівнозначна посаді заступника начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у Київській області з 30 жовтня 2014 року. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління ДПС у Київській області в особі відокремленого підрозділу ДПС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 12 655,50 грн.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року задоволено частково апеляційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року скасовано в частині задоволених позовних вимог до Головного управління ДПС у Київській області в особі відокремленого підрозділу ДПС. Прийнято в указаній частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у Київській області з 30 жовтня 2014 року. Стягнуто з Головного управління ДФС у Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі у розмірі 1 788 100 гривень 90 копійок з відрахуванням податків та зборів. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 9 069 гривень 78 копійок. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Головне управління ДПС у Київській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2024 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з незазначенням у касаційній скарзі належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень.

04 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі №826/18588/14. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).

Частиною п`ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 11 червня 2024 року у відкритому судовому засіданні. Повний текст постанови складено та підписано 11 червня 2024 року. Касаційну скаргу повторно надіслано 28 жовтня 2024 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Заявником до касаційної скарги клопотання про поновлення пропущеного строку не додано, що в силу положень частини третьої статті 332 КАС України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Крім того, подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України.

Частиною четвертою статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, Головним управлінням ДПС у Київській області до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру складала 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, а майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 01 січня 2014 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1218,00 грн.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень слідує, що у цій справі задоволено як вимогу немайнового характеру та похідну від неї вимогу, так і вимогу майнового характеру у розмірі 1788100,90 грн.

Отже, розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 9890,16 грн ((1218 грн х 0,06) х 200% + (1218 грн х 4) х 200%) = 146,16 грн + 9744 грн

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір. Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Також згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень заявник указує пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд касаційної інстанції звертає увагу заявника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі цього пункту є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Верховний Суд також зазначає, що підставою касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України можливо у разі, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Перевіривши доводи, наведені у касаційній скарзі, Суд зазначає, що посилання заявника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, є безпідставними, оскільки Головним управлінням ДПС у Київській області не зазначено норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами, постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено, висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду та в чому полягає подібність правовідносин у цих справах.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з судовими рішеннями, часткового опису обставин справи, цитування норм законодавства, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Верховний Суд звертає увагу заявника, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційній суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.

Проте, касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області за формою та змістом не відповідає положенням статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення процесуального строку, із зазначенням поважних і об`єктивних причин його пропуску та надати докази, що їх підтверджують, докази сплати судового збору, уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі.

Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі № 826/18588/14 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди залишити без руху.

Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у частині надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, у разі невиконання ухвали суду у частині сплати судового збору, надання уточненої касаційної скарги - касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді М.В. Білак

Ж.М. Мельник-Томенко

В.Е. Мацедонська