Ухвала

від 18.11.2024 по справі 373/2814/15-ц

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/2814/15-ц

Номер провадження 4-с/373/4/24

УХВАЛА

18 листопада 2024 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області під головуванням судді Свояка Д.В., за участі секретарки судових засідань Киришун Ю.В., розглянув скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця.

Заявниця звернулася до суду із уточненою скаргою, в якій просить: визнати неправомірною бездіяльність уповноважених осіб Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо незняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 ; зобов`язати уповноважених осіб Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зняти арешт із земельної ділянки, кадастровий номер 3220886401:01:003:0011, площею 0,2027 га та об`єкта незавершеного будівництва: житловий будинок з надвірними будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що був накладений державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Полешко Людмилою Миколаївною постановою від 20.07.2018 про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №56116680.

У судовому засіданні скаржниця та її представник підтримали уточнену скаргу та просили її задовольнити.

Представник ДВС до суду не з`явився.

Судом встановлено наступні обставини:

Постановою державного виконавця Бориспільського міського відділу ДВС ГТУЮ у Київській області Полешко Л.М. від 05.04.2018 відкрито виконавче провадження №56116680 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №014/6225/119/010796 від 26.10.2006 у розмірі 19174 доларів США, що еквівалентно становить по курсу НБУ 411560,59 грн та складається із заборгованості за кредитом в сумі 17500 доларів США, що еквівалентно становить по курсу НБУ 375628,21 грн та заборгованість за відсотками у розмірі 1674,04 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 35932,38 грн.

Постановою зазначеного виконавця від 20.07.2018 накладено арешт на майно, що належить боржнику, а саме: земельна ділянка, кадастровий номер 3220886401:01:003:0011, площею 0,2027 га та об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок з надвірними будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

За заявою стягувача державним виконавцем винесено постанову від 31.07.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Разом з тим, при винесенні постанови про повернення виконавчого документу стягувачу не було знято арешт з майна боржника, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.11.2024.

Норми права застосовані судом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1ст.18Закону України«Про виконавчепровадження» (в редакції чинній станом на 31.07.2019) виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 6 ч.3 цієї ж статті (в редакції чинній станом на 31.07.2019) виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1ст. 40 цього Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Як зазначено в ч. 2 цієї статті про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Згідно з ч. 1 ст.74 цього Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінка аргументів учасників справи.

У постанові Верховного Суду від 27.03.2020 у справі №817/928/17 вказано, що незняття відповідачем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачу є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача.

У постанові Верховного Суду від 29.06.2023 у справі № 208/9810/21 зазначено, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України у вказаній редакції.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що незняття арешту з майна заявниці за вказаних обставин є неправомірною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушує права заявниці, як власниці майна.

Керуючись ст. 2 5, 13, 263, 451 ЦПК України, суд,

постановив:

1.Скаргу задовольнити.

2.Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо незняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 56116680.

3.Зобов`язати державного виконавця або іншу уповноважену особу Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) розглянути питання щодо зняття арешту з земельної ділянки, кадастровий номер 3220886401:01:003:0011, площею 0,2027 га та об`єкта незавершеного будівництва: житловий будинок з надвірними будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що був накладений державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Полешко Людмилою Миколаївною постановою від 20.07.2018 про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №56116680.

4.Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 25.11.2024.

Суддя: Д. В. Свояк