Ухвала

від 01.12.2017 по справі 373/2814/15-ц

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У х в а л а

1 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І.,

Гуменюка В.І.,

Романюка Я.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України рішення Апеляційного суду Київської області ввід 20 квітня 2017 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2017 року, клопотання про звільнення від сплати судового збору у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль про визнання кредитного договору недійсним,

в с т а н о в и л а :

Переяслав -Хмельницький міськрайонний суд Київської області рішенням від 6 лютого 2017 року в задоволенні позовних вимог ПАТ Райффайзен Банк Аваль відмовив.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнив: визнав недійсним кредитний договір, укладений 26 жовтня 2006 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_4; зобов'язав ПАТ Райффайзен Банк Аваль повернути ОСОБА_4 39 тис. 425 доларів США 57 центів, сплачених нею в рахунок погашення кредитного зобов'язання за вказаним кредитним договором; зобов'язав ОСОБА_4 повернути ПАТ Райффайзен Банк Аваль 30 тис. доларів США, отриманих нею від банку на виконання умов спірного договору; стягнув з ПАТ Райффайзен Банк Аваль 1 тис. 218 грн судового збору в дохід держави.

Апеляційний суд Київської області 20 квітня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ Райффайзен Банк Аваль задовольнив.

Стягнув з ОСОБА_4 на користь банку 19 тис. 174 долари США 4 центи заборгованості за кредитним договором від 26 жовтня 2006 року (що еквівалентно за курсом Національного банку України 411 тис. 560 грн 59 коп.), яка складається із: 17 тис. 500 доларів США (що еквівалентно за курсом НБУ 375 тис. 628 грн 21 коп.) заборгованості за кредитом, 1 тис. 674 доларів США 4 центи (що еквівалентно за курсом НБУ 35 тис. 932 грн 38 коп.) заборгованості за відсотками.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 суд відмовив.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 25 вересня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилила, рішення Апеляційного суду Київської області від 20 квітня 2017 року залишила без змін.

24 листопада 2017 року ОСОБА_4 звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Київської області ввід 20 квітня 2017 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2017 року з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме статей 202, 203, 215, 216, 1054 Цивільного кодексу України та положень статті 11 Закону України Про захист прав споживачів .

На обґрунтування підстави перегляду зазначених судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, заявниця посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 22 жовтня 2014 року, в якій, на її думку, по-іншому, ніж в оскаржуваних судових рішеннях, застосовано вказані норми матеріального права.

Водночас заявниця порушує клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень, посилаючись на скрутний майновий стан.

Обґрунтовуючи свої доводи, заявниця долучила до заяви довідку про перебування її в декретній відпустці, довідку про заробітну плату чоловіка за період з травня по жовтень 2017 року, довідку про склад сім'ї (сім'я має п'ятьох дітей), свідоцтва про народження дітей.

Обговоривши вказане клопотання, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, третьої статті 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

З огляду на зазначене, клопотання ОСОБА_4 про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень підлягає задоволенню.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження необхідно відмовити з огляду на таке.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Постановляючи ухвалу від 25 вересня 2017 року, про перегляд якої порушує питання заявниця, суд касаційної інстанції, залишивши без змін рішення апеляційного суду, погодився з його висновком про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову щодо визнання недійсним кредитного договору з огляду на те, що спірний правочин підписаний сторонами, які досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним та відповідало внутрішній волі.

При цьому апеляційний суд зазначив (з чим погодився й суд касаційної інстанції), що умови оспорюваного кредитного договору відповідають положенням частини другої статті 11 ЗУ Про захист прав споживачів , а саме містять дані про особу та місцезнаходження кредитодавця, мету, форму забезпечення кредиту, предмет договору, плату за користування кредитом, строк його погашення, порядок проведення розрахунку щодо повернення коштів, здійснення оплати за проценти, порядок нарахування процентів, право дострокового погашення кредиту, дату видачі кредиту. Вказані умови не створюють істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, а тому не можуть вважатися несправедливими.

Разом з тим в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 жовтня 2014 року, наданій для порівняння, суд касаційної інстанції, залишивши без змін рішення апеляційного суду, погодився з його висновком про те, що умови кредитного договору є несправедливими в цілому, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, а тому наявні правові підстави для визнання такого договору недійсним та, відповідно як наслідок визнання недійсними договорів поруки та іпотеки, оскільки ці договори є похідними від головного.

Порівняння наведеного судового рішення із судовим рішенням суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.

Керуючись частинами першою, третьою статті 82, частиною другою статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Клопотання ОСОБА_4 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від сплати судового збору за подання заяви про перегляд Верховним Судом України рішення Апеляційного суду Київської області ввід 20 квітня 2017 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2017 року.

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль про визнання кредитного договору недійсним за заявою ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України рішення Апеляційного суду Київської області ввід 20 квітня 2017 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2017 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Л.І. Охрімчук В.І. Гуменюк Я.М. Романюк