Ухвала

від 26.11.2024 по справі 911/104/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/104/24

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., розглянувши

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик» вх. № суду 8792/24 від 07.11.2024 про відстрочення виконання судового рішення

у справі № 911/104/24

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик»

про стягнення 562 501,47 грн

Учасники судового процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача (заявника): Сорокіна І.В.;

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/104/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик» про стягнення 562 501,47 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.06.2024 у справі № 911/104/24 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 560 052,58 грн основного боргу, 1 104,76 грн 3 % річних та 8 417,36 грн судового збору; відмовлено в задоволенні інших позовних вимог.

29.07.2024 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 12.06.2023 у справі № 911/104/24 видано відповідний наказ.

07.11.2024 до канцелярії суду від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення, в якій заявник просить суд відстрочити виконання рішення суду від 12.06.2024 по справі № 911/104/24 на дванадцять місяців з моменту набуття рішенням законної сили.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.11.2024 призначено судове засідання для розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення на 21.11.2024 о 14:20.

21.11.2024 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

В судове засідання 21.11.2024 прибув представник заявника та надав усні пояснення по суті заяви, представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Заслухавши в судовому засіданні 21.11.2024 усні пояснення представника заявника та розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення суду, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідної заяви з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому, суд наголошує на тому, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав. Аналогічний правовий висновок викладно у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №910/11949/21.

В обґрунтування поданої заяви про відстрочення виконання судового рішення відповідач посилається на те, що ТОВ «Цукровик» було постачальником електричної енергії споживачам, однак, у зв`язку із невиконанням фінансових зобов`язань споживачами, 07.04.2023 ТОВ «Цукровик» набуло статус «Дефолтний», що означає припинення господарської діяльності компанії на ринку електроенергії.

Всі споживачі, які були у ТОВ «Цукровик», розірвали договори з останнім, та уклали з іншими постачальниками електричної енергії договори. У таких споживачів залишилась непогашена заборгованість перед ТОВ «Цукровик». Такі обставини значно вплинули на діяльність ТОВ «Цукровик» та його фінансовий стан.

Заявник звертає увагу на долучену до клопотання фінансову звітність за 2023 рік, відповідно до якої прибуток підприємства за рік склав 157,3 тис. грн, а в 2022 році цей дохід складав 1028,6 млн. грн.

Вказане, як зазначає заявник, свідчить про те, що у зв`язку із набуттям підприємством 07.04.2023 статусу «Дефолтний» та припиненням діяльності на ринку електроенергії, прибутки підприємства значно впали.

Заявник також зауважує на відомості наданої оборотно-сальдової відомості по рахунку 361, з якої видно всіх контрагентів та суму заборгованості перед ТОВ «Цукровик», а саме: станом на травень 2024 року дебіторська заборгованість складає 7 077 886,14 грн; станом на жовтень 2024 року 7 098 859,25 грн.

Заявник вказує, що для того щоб позбутися статусу «Дефолтного» йому необхідно погасити заборгованість перед ПАТ «НЕК «Укренерго». Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 5 065 977,08 грн. З огляду на те, що загальна дебіторська заборгованість ТОВ «Цукровик» складає 7 098 859,25 грн, відповідач має можливість погасити борг перед позивачем, однак, для того щоб погасити цю заборгованість відповідач потребує додатковий час для того, щоб стягнути дебіторську заборгованість.

У свою чергу позивач, у своїх запереченнях зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду у даній справі та сплату боргу у повному обсязі, а саме: доказів відсутності у відповідача грошових коштів та майна, на які можливо було б звернути стягнення, у той час посилання на складний фінансовий стан відповідача не є підставою для відстрочення виконання рішення.

Враховуючи зазначене вище, позивач просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення у справі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2018 у справі № 905/915/17.

Крім цього, звертаючись до висновків Верховного Суду в постановах від 28.05.2024 у справі № 906/1035/23, від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19 (пункт 4.12), суд апеляційної інстанції зауважує, що хоча підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду згідно зі статтею 331 ГПК України та статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" є виняткові обставини, які ускладнюють або виключають виконання рішення, утруднюють чи унеможливлюють його виконання (пункти 6.3- 6.5), водночас питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін.

Тобто необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення/розстрочення виконання рішення суду є дотримання розумного та пропорційного балансу інтересів сторін, а також дотримання розумного строку відстрочення.

Оцінивши обґрунтування заявника, суд дійшов висновку, що наведені ним доводи та надані докази не підтверджують наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні частини третьої статті 331 ГПК України.

Недостатність чи відсутність коштів у юридичної особи не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких можна відстрочити виконання судового рішення.

Суд зауважує, що відповідно до статей 42, 44 Господарського кодексу України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

Складне фінансове становище боржника, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання судового рішення; при цьому відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (постанова Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17).

Суд вважає, що наведені заявником обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають його поточну підприємницьку діяльність, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення. Обставини, на які посилається ТОВ «Цукровик» у клопотанні, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим. Однак фінансове становище боржника є результатом його власної підприємницької діяльності, в ході якої товариство, вступаючи у договірні відносини з іншим суб`єктом господарювання, мало планувати свої видатки на погашення заборгованості, оскільки було обізнане про строк настання її погашення.

Крім того боржник не подав до суду належних доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності, які б свідчили про винятковість обставин, які зумовлюють можливість надання відстрочки виконання рішення. Посилання божника на оборотно-сальдові відомості, які є внутрішніми бухгалтерськими документами боржника, а також на фінансову звітність за 2023 рік жодним чином в повній мірі не відображає реального фінансового стану підприємства.

Також, відповідач не подав доказів, які б підтверджували, що ним здійснюються заходи для стягнення дебіторської заборгованості.

Водночас суд враховує, що ПрАТ «НЕК «Укренерго» належить до Державного сектора економіки та забезпечує роботу об`єктів критичної інфраструктури. Окрім цього ПрАТ «НЕК «Укренерго» входить до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2020 № 221 «Про внесення змін до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави».

На думку суду, надання відстрочки виконання рішення у цій справі на максимальний строк (дванадцять місяців з моменту набрання рішенням суду законної сили) буде порушувати баланс інтересів сторін.

Крім того, суд зазначає, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду на строк більший ніж передбачено чинним законодавством, так, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення на 12 місяців з моменту набрання рішенням законної сили, а ч. 5 ст. 331 ГПК України передбачає можливість відстрочення виконання рішення суду на строк, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення судом.

Суд звертає увагу відповідача, що днем ухвалення судового рішення є: 12.06.2024, а днем набрання рішенням законної сили є: 23.07.2024.

Враховуючи все викладене вище у сукупності, а також приймаючи до уваги, що заявником не доведено суду належними та допустимими доказами існування обставин, які в розумінні ст. 331 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для відстрочення виконання рішення суду у даній справі, господарський суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик» вх. № суду 8792/24 від 07.11.2024 про відстрочення виконання судового рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик» вх. № суду 8792/24 від 07.11.2024 про відстрочення виконання судового рішення відмовити.

2. Згідно ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.11.2024.

Суддя Л.В. Сокуренко