Ухвала

від 19.12.2024 по справі 911/104/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" грудня 2024 р. м. Київ Справа №911/104/24

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик» (07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Козацька, буд. 126)

на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського Олександра Володимировича

у справі Господарського суду Київської області №911/104/24

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик» (07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Козацька, буд. 126)

про стягнення 562501,47 грн

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання: Капля Є.В.

Представники сторін:

від позивача (стягувача): не з`явився

від відповідача (боржника): не з`явився

від приватного виконавця: Рибчинський О.В.

Обставини справи:

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.06.2024 у справі №911/104/24 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик» (відповідач) задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Цукровик» на користь ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» 560052,58 грн основного боргу, 1104,76 грн 3% річних та 8417,36 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання даного рішення 29.07.2024 Господарським судом Київської області видано відповідний наказ.

29.11.2024 до Господарського суду Київської області від ТОВ «Цукровик» надійшла скарга від 28.11.2024 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського Олександра Володимировича, надалі скарга від 28.11.2024. В обґрунтування скарги ТОВ «Цукровик» (скаржник / боржник у виконавчому провадженні / відповідач у справі) посилається на те, що приватним виконавцем 15.08.2024 у виконавчому провадженні №75819250 в ході примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 29.07.2024 у справі №911/104/24 накладено арешт на кошти боржника на рахунку № НОМЕР_1 в КБ «ПриватБанк», однак ТОВ «Цукровик» вказаний банківський рахунок використовує для виплати заробітної плати та сплати податків та вважає його рахунком із спеціальним режимом використання. ТОВ «Цукровик» 05.11.2024 зверталось до приватного виконавця із заявою про зняття арешту з вказаного банківського рахунку, але 26.11.2024 отримало відповідь приватного виконавця про відмову у знятті арешту з вказаного банківського рахунку.

З наведених підстав ТОВ «Цукровик» у поданій до суду скарзі від 28.11.2024 просить визнати неправомірною відмову приватного виконавця у знятті арешту з коштів боржника, що знаходяться на вказаному банківському рахунку, та зобов`язати приватного виконавця зняти арешт.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.12.2024 судове засідання з розгляду скарги ТОВ «Цукровик» від 28.11.2024 призначено на 05.12.2024. Ухвала суду від 02.12.2024 доставлена позивачу (стягувачу у виконавчому провадженні), відповідачу (боржнику у виконавчому провадженні) та приватному виконавцю в їх електронні кабінети ЄСІТС.

04.12.2024 до Господарського суду Київської області від приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського Олександра Володимировича надійшли письмові пояснення на скаргу ТОВ «Цукровик» від 28.11.2024. У вказаних поясненнях приватний виконавець просив суд скаргу від 28.11.2024 залишити без розгляду, посилаючись на те, що ТОВ «Цукровик» про стверджуване у скарзі порушення своїх інтересів дізналось значно раніше 26.11.2024 і що вказана скарга є повторною та аналогічною за своїм змістом іншій скарзі, яку ТОВ «Цукровик» раніше вже подавало до суду разом із клопотанням про поновлення процесуального строку і яка ухвалою Господарського суду Київської області від 30.10.2024 у справі №911/104/24 вже була залишена без розгляду.

В судове засідання 05.12.2024 з`явились відповідач (боржник у виконавчому провадженні) та приватний виконавець, не з`явився позивач (стягувач у виконавчому провадженні). Протокольною ухвалою в судовому засіданні оголошувалась перерва на 13.12.2024. Про перерву в судовому засіданні позивача повідомлено ухвалою суду від 05.12.2024.

11.12.2024 до Господарського суду Київської області від приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського Олександра Володимировича надійшло клопотання про залишення скарги від 28.11.2024 без розгляду. У вказаному клопотанні приватний виконавець повторив свою правову позицію, раніше викладену у поданих до суду письмових поясненнях, про необхідність залишення скарги без розгляду. Приватний виконавець при цьому послався на те, що ухвалами Господарського суду Київської області від 18.09.2024 та від 30.10.2024 у справі №911/104/24 аналогічні скарги ТОВ «Цукровик» були залишені без розгляду та відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Цукровик» про поновлення пропущеного процесуального строку на подання скарги.

17.12.2024 до Господарського суду Київської області від ТОВ «Цукровик» (відповідач у справі / боржник у виконавчому провадженні) надійшли додаткові пояснення у зв`язку із клопотанням приватного виконавця про залишення скарги від 28.11.2024 без розгляду. У вказаних поясненнях боржник повторив свою правову позицію, раніше викладену у скарзі від 28.11.2024, про те, що відповідь приватного виконавця із відмовою у знятті арешту з банківського рахунку боржник отримав лише 26.11.2024, а тому боржник вважає, що процесуальний строк на подання ним до суду скарги від 28.11.2024 не пропущений, а відмову приватного виконавця у знятті арешту боржник вважає такою, що порушує право боржника на виплату заробітної плати та виконання податкових зобов`язань.

В судове засідання 19.12.2024 з`явився приватний виконавець, який заперечував проти задоволення скарги від 28.11.2024, а також наполягав на залишенні цієї скарги від 28.11.2024 без розгляду. Позивач (стягувач у виконавчому провадженні) та відповідач (боржник у виконавчому провадженні) в судове засідання не з`явились, про розгляд судом скарги від 28.11.2024 були повідомлені, про поважні причини неявки в судове засідання не повідомляли, а тому їх неявка відповідно до ч.2 ст.342 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду скарги. Судом при цьому також враховано, що відповідач (боржник у виконавчому провадженні) та приватний виконавець свої правові позиції щодо скарги від 28.11.2024 виклали суду письмово у поданих ними до суду відповідних процесуальних документах, а позивач (стягувач у виконавчому провадженні) своїм правом на подання до суду пояснень з приводу скарги від 28.11.2024 не скористався.

В судовому засіданні 19.12.2024 за результатами розгляду скарги від 28.11.2024 судом після виходу з нарадчої кімнати проголошено вступну та резолютивну частини даної ухвали Господарського суду Київської області від 19.12.2024 у справі №911/104/24.

Розглянувши в судовому засіданні скаргу ТОВ «Цукровик» від 28.11.2024, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Як підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду Київської області від 12.06.2024 у справі №911/104/24 позовні вимоги ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» (позивач, стягувач) до ТОВ «Цукровик» (відповідач, боржник) задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Цукровик» на користь ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» 560052,58 грн основного боргу, 1104,76 грн 3% річних та 8417,36 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання даного рішення 29.07.2024 Господарським судом Київської області видано відповідний наказ.

15.08.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Рибчинським Олександром Володимировичем (тут і далі приватний виконавець) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №75819250 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 29.07.2024 у справі №911/104/24 про стягнення з ТОВ «Цукровик» на користь ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» 560052,58 грн основного боргу, 1104,76 грн 3% річних та 8417,36 грн судового збору, далі виконавче провадження.

Також 15.08.2024 приватним виконавцем у вказаному виконавчому провадженні винесено постанову про арешт коштів боржника, якою в порядку статей 48 та 56 Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення вказаної постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ТОВ «Цукровик» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, основної винагороди приватного виконавця витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 626838,17 грн, далі постанова про арешт коштів боржника від 15.08.2024.

Матеріалами справи, а саме банківською випискою АТ КБ «ПриватБанк» за період з 01.05.2024 по 04.11.2024 підтверджується, що ТОВ Цукровик має відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» банківський рахунок в гривнях № НОМЕР_1 (тут і далі рахунок НОМЕР_1 ).

У зв`язку із накладенням арешту на цей рахунок відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 15.08.2024, ТОВ «Цукровик» зверталось до приватного виконавця із заявою від 16.08.2024 №16/08-03, надалі заява від 16.08.2024, в якій повідомляло, що цей рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» є основним для здійснення виплат податків та заробітної плати працівникам. Тому ТОВ «Цукровик» у заяві від 16.08.2024 стверджувало, що цей рахунок має спеціальний режим використання, що передбачає обмеження на його використання для інших цілей, крім визначених законодавством. З наведених підстав ТОВ «Цукровик» просило приватного виконавця зняти арешт з рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк».

У відповідь на заяву від 16.08.2024 приватний виконавець листом від 22.08.2024 роз`яснив ТОВ «Цукровик», що у ТОВ «Цукровик» як боржника є можливість на підставі та в межах пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану, здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати, а також сплачувати податки без винесення постанови про зняття арешту з коштів.

Не погодившись із відповіддю приватного виконавця у листі від 22.08.2024 та розглядаючи цю відповідь як фактичну відмову приватного виконавця у знятті арешту з банківського рахунку, ТОВ «Цукровик» 13.09.2024 звернулось до Господарського суду Київської області із скаргою на дії приватного виконавця Рибчинського О.В., в якій просило суд скасувати арешт з грошових коштів на рахунку № НОМЕР_1 , накладений постановою про арешт коштів боржника від 15.08.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.09.2024 у справі № 911/104/24 вказану скаргу ТОВ «Цукровик» на дії приватного виконавця було залишено без розгляду на підставі ч.2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України внаслідок пропуску 10-денного строку для подання такої скарги, враховуючи, що скаржнику (ТОВ «Цукровик») про постанову про арешт коштів боржника від 15.08.2024 було відомо принаймні вже з 16.08.2024, а скарга надійшла до суду лише 13.09.2024.

19.09.2024 до Господарського суду Київської області від ТОВ «Цукровик» надійшла друга скарга на дії приватного виконавця Рибчинського О.В. (вх.№ суду 3592/24 від 19.09.2024), в якій ТОВ «Цукровик» повторно просило суд зняти арешт з грошових коштів на банківському рахунку, накладений постановою про арешт коштів боржника від 15.08.2024, а також просило суд скасувати постанову про арешт коштів боржника від 15.08.2024 в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на поточному рахунку № НОМЕР_1 , які призначені для оплати праці працівників боржника та податків. Разом із вказаною скаргою на дії приватного виконавця скаржником було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.10.2024 у справі №911/104/24 в задоволенні клопотання ТОВ «Цукровик» про поновлення пропущеного строку на подання скарги на дії приватного виконавця було відмовлено, а скаргу ТОВ «Цукровик» (вх.№ суду 3592/24 від 19.09.2024) було залишено без розгляду на підставі ч.2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України внаслідок пропуску 10-денного строку для подання такої скарги.

В подальшому ТОВ «Цукровик» звернулось до приватного виконавця із заявою від 05.11.2024 №05/11-01, надалі заява від 05.11.2024, в якій стверджувало, що постановою про арешт коштів боржника від 15.08.2024 фактично було накладено арешт одразу на два банківські рахунки ТОВ «Цукровик», а саме рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» та рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк». Обидва вказані банківські рахунки ТОВ «Цукровик» вважає рахунками із спеціальним режим використання. ТОВ «Цукровик» зазначало, що рахунок № НОМЕР_1 є основним для здійснення виплат податків та заробітної плати працівникам, а тому ТОВ «Цукровик» у заяві від 05.11.2024 стверджувало, що цей рахунок має спеціальний режим використання, що передбачає обмеження на його використання для інших цілей, крім визначених законодавством. ТОВ «Цукровик» у заяві від 05.11.2024 просило приватного виконавця зняти арешт з обох банківських рахунків, а саме з рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» та рахунку № НОМЕР_2 в Львівському обласному управлінні АТ «Ощадбанк».

У відповідь на заяву від 05.11.2024 приватний виконавець листом від 11.11.2024 роз`яснив ТОВ «Цукровик вдруге (як і у попередньому листі приватного виконавця від 22.08.2024) те, що у ТОВ «Цукровик» як боржника є можливість на підставі та в межах пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану, здійснювати видаткові операції з поточного рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» виключно для виплати заробітної плати, а також сплачувати податки без винесення постанови про зняття арешту з коштів. Також приватний виконавець у листі від 11.11.2024 роз`яснив ТОВ «Цукровик», що згідно з наявною інформацією від АТ «Ощадбанк» арешт на рахунок № НОМЕР_2 (980) в АТ «Ощадбанк» не накладався.

Зазначений лист-відповідь приватного виконавця від 11.11.2024 ТОВ «Цукровик» отримало 26.11.2024.

Не погодившись із відповіддю приватного виконавця у листі від 11.11.2024 та розглядаючи цю відповідь як фактичну відмову приватного виконавця у знятті арешту з рахунку № НОМЕР_1 , ТОВ «Цукровик» через систему «Електронний суд» звернулось до Господарського суду Київської області із скаргою від 28.11.2024 на дії приватного виконавця (вх.№ суду 4172 від 29.11.2024), тут і далі - скарга від 28.11.2024.

Розглянувши в судовому засіданні скаргу від 28.11.2024, заслухавши заперечення приватного виконавця, дослідивши письмові пояснення учасників та надаючи правову оцінку доводам відповідача (боржника у виконавчому провадженні) та приватного виконавця, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 339 Господарського процесуального кодексу України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Статтею 339-1 Господарського процесуального кодексу України визначено право сторони виконавчого провадження на звернення із скаргою до суду, якщо сторона вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено права такої сторони.

Щодо доводів приватного виконавця про залишення скарги без розгляду:

Перш за все, суд викладає мотиви відхилення судом клопотання приватного виконавця про необхідність залишення скарги боржника від 28.11.2024 без розгляду.

Так, відповідно до ч.1 та 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вказані положення ч.1 та 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України кореспондуються із статтею 339-1 цього Кодексу, яка визначає право сторони виконавчого провадження на оскарження до суду рішення, дій або бездіяльності приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Отже, на підставі ч.1 ст.4 та ст.339-1 Господарського процесуального кодексу України ТОВ «Цукровик» як боржник у виконавчому провадженні має право звертатись до суду із скаргою, якщо така сторона вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця під час виконання судового рішення порушено її права.

Відповідно до ч.1 ст.341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Суд при цьому погоджується з доводами приватного виконавця про те, що скарга ТОВ «Цукровик» від 28.11.2024 по суті ґрунтується на схожих правових підставах, що і попередні скарги ТОВ «Цукровик» на дії приватного виконавця, які ухвалами Господарського суду Київської області від 18.09.2024 та від 30.10.2024 у справі №911/104/24 були залишені без розгляду. А саме, у скарзі від 28.11.2024, як і у попередніх скаргах на дії приватного виконавця, ТОВ «Цукровик» посилається на те, що рахунок № НОМЕР_1 в КБ «ПриватБанк» є рахунком боржника із спеціальним режимом використання, а тому на цей рахунок не може бути накладений арешт. Тобто в усіх скаргах боржника підставою оскарження дій приватного виконавця є належність, на думку скаржника, банківського рахунку боржника № НОМЕР_1 до рахунків із спеціальним режимом використання.

Разом з тим, суд також враховує, що фактичні підстави та предмет оскарження у скарзі від 28.11.2024 не є абсолютно тотожними фактичним підставам та предмету скарг ТОВ «Цукровик» на дії приватного виконавця, які ухвалами Господарського суду Київської області від 18.09.2024 та від 30.10.2024 у справі №911/104/24 були залишені без розгляду.

Так, у скарзі від 28.11.2024 ТОВ «Цукровик» оскаржує дії (бездіяльність) приватного виконавця, які полягали в тому, що ТОВ «Цукровик» зверталось до приватного виконавця із заявою від 05.11.2024 про зняття арешту, зокрема, з банківського рахунку № НОМЕР_1 , однак на вказану заяву від 05.11.2024 приватний виконавець надав лист-відповідь від 11.11.2024, з якою ТОВ «Цукровик» не згодне та яку вважає відмовою приватного виконавця у знятті арешту з рахунку № НОМЕР_1 у відповідь на заяву ТОВ «Цукровик» від 05.11.2024.

Суд може погодись з приватним виконавцем також і в тому, що лист-відповідь приватного виконавця від 11.11.2024 на заяву ТОВ «Цукровик» від 05.11.2024 за своїм змістом є аналогічною листу-відповіді приватного виконавця від 22.08.2024 на заяву ТОВ «Цукровик» від 16.08.2024, враховуючи, що як в листі від 11.11.2024, так і листі від 22.08.2024 приватний виконавець роз`яснює ТОВ «Цукровик», що у ТОВ «Цукровик» як боржника є можливість на підставі та в межах пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану, здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати, а також сплачувати податки без винесення постанови про зняття арешту з коштів.

Відповідно до положень пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», на які посилається приватний виконавець в цих листах від 11.11.2024 та від 22.08.2024, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX:

юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п`яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно.

Однак суд також враховує ту обставину, що, як встановлено частиною 1 ст.115 Кодексу законів про працю України, заробітна плата підлягає виплаті підприємством працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Також відповідно до положень статей 36 та 37 Податкового кодексу України, які визначають податковий обов`язок та момент його виникнення, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку. Як також встановлено в п.33.3 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період це період, за який платник податків зобов`язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму податкового зобов`язання платника податку. Податковим періодом може бути: календарний рік; календарне півріччя; календарні три квартали; календарний місяць; календарний день (ст.34 Податкового кодексу України).

Тобто із наведених норм ст.115 Кодексу законів про працю України, яка визначає періодичність нарахування заробітної плати, та норм статей 33 - 37 Податкового кодексу України, які в загальному визначають податкові періоди та періодичність нарахування податків, випливає, що як заробітна плата, так і податки підлягають нарахуванню та сплаті не одноразово, а щоразу за певною встановленою періодичністю. При цьому у випадку зарплати із частотою щонайменше двічі на місяць.

І хоча ні в заяві від 16.08.2024, ні в заяві від 05.11.2024, у яких ТОВ «Цукровик» просило приватного виконавця про зняття арешту з банківського рахунку № НОМЕР_1 , ні в самій скарзі ТОВ «Цукровик» від 28.11.2024 на дії приватного виконавця не зазначено про конкретні нарахування заробітної плати та/або податків (в т.ч. конкретні види нарахувань, суми нарахування, звітні періоди тощо), які ТОВ «Цукровик» нарахувало та/або мало намір сплатити, а зазначено лише в цілому про наявність у ТОВ «Цукровик» необхідності здійснювати виплату заробітної плати та сплату податків, тим не менш на підставі наведених норм ст.115 Кодексу законів про працю України та статей 33 - 37 Податкового кодексу України очевидним є те, що після подання ТОВ «Цукровик» заяви від 16.08.2024 із проханням про зняття арешту з банківського рахунку та отримання останнім листа-відповіді приватного виконавця від 22.08.2024 настали нові (наступні) звітні періоди для виплати заробітної плати та податків (зокрема, вересень, жовтень 2024 тощо).

Отже, відповідно до обставин справи юридичний конфлікт між ТОВ «Цукровик» та приватним виконавцем, у якому ТОВ «Цукровик» прагне захистити своє суб`єктивне право на розпорядження коштами на банківському рахунку № НОМЕР_1 для виплати заробітної плати та сплати податків, а приватний виконавець, в свою чергу, прагне списати ці кошти та завершити виконавче провадження, не припинився та фактично триває по мірі настання нових (наступних) звітних періодів для нарахування заробітної плати та податків, у зв`язку із якими у ТОВ «Цукровик» знову виникають зобов`язання з виплати заробітної плати та податків та останнє прагне використати кошти на спірному банківському рахунку.

За вказаних фактичних обставин, повторне звернення ТОВ «Цукровик» до приватного виконавця із заявою від 05.11.2024, у якій ТОВ «Цукровик» вдруге просило приватного виконавця про зняття арешту з банківського рахунку № НОМЕР_1 , та подана в наступному ТОВ «Цукровик» до суду скарга від 28.11.2024 на дії приватного виконавця, у якій ТОВ «Цукровик» оскаржує відмову приватного виконавця у знятті арешту з банківського рахунку, викладену у листі-відповіді від 11.11.2024 на заяву ТОВ «Цукровик» від 05.11.2024, не розцінюється судом як скарга з тих самих фактичних підстав та з того ж самого предмета, що і попередні скарги ТОВ «Цукровик» на дії приватного виконавця. Також, вказана скарга від 28.11.2024 не розцінюється судом як зловживанням правом на звернення до суду зі сторони ТОВ «Цукровик», враховуючи настання нових (наступних) звітних періодів для нарахування заробітної плати та податків.

При цьому приватним виконавцем не спростовано доводів ТОВ «Цукровик» про те, що зазначений лист-відповідь приватного виконавця від 11.11.2024 ТОВ «Цукровик» фактично отримало 26.11.2024, тобто скарга від 28.11.2024 подана у межах 10-денного строку з дня, коли ТОВ «Цукровик» стало відомо про вчинення приватним виконавцем дії (бездіяльності), яка є предметом оскарження у скарзі від 28.11.2024, а саме про відмову приватного виконавця у знятті арешту з банківського рахунку № НОМЕР_1 , викладену у листі-відповіді від 11.11.2024 на заяву ТОВ «Цукровик» від 05.11.2024.

У зв`язку з цим суд вважає, що скарга від 28.11.2024 була подана до суду у межах встановленого процесуального строку та підлягає прийняттю до розгляду по суті відповідно до положень статей 339-343 Господарського процесуального кодексу України. Залишення скарги від 28.11.2024 без розгляду в такому випадку було би порушенням гарантованого статтями 4 та 339-1 цього Кодексу права сторони на звернення до суду із скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця, враховуючи, що юридична суперечка між ТОВ «Цукровик» та приватним виконавцем з приводу розпорядження коштами на банківському рахунку № НОМЕР_1 триває з настанням нових (наступних) звітних періодів для нарахування заробітної плати та податків.

Щодо розгляду скарги по суті:

Суд вважає, що скарга від 28.11.2024 задоволенню не підлягає, оскільки судом не встановлено неправомірності дій (бездіяльності) приватного виконавця, які є предметом оскарження, а доводи ТОВ «Цукровик» про те, що банківський рахунок боржника № НОМЕР_1 є рахунком із спеціальним режимом використання, є помилковими.

Так, за змістом статей 18 та 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч.1 та 3 ст.327 цього Кодексу виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Стаття 6 Закону №1404-VIII встановлює, що у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами.

Згідно зі ст. 56 Закону №1404-VIII для забезпечення реального виконання рішення застосовується арешт майна (коштів) боржника. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду. Зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України «Про запобігання та протидію легалізації» (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, якщо арешт накладено без встановлення такої суми або якщо інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Норми Закону №1404-VIII встановлюють випадки, за яких забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на відповідних рахунках.

Зокрема, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку (ч.3 ст. 52 Закону №1404-VIII).

Водночас чинне законодавство України не передбачає відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати (пункт 7.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19).

Відповідно до абзацу 2 ч.2 ст. 59 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч.3 ст. 52 Закону №1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно з частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII.

Законом забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абзац другий частини другої статті 48 Закону №1404-VIII).

Відтак частиною 2 ст. 48 Закону №1404-VIII встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом. Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19 та від 20.04.2022 у справі №756/8815/20.

Як встановлено судом на підставі банківської виписки АТ КБ «ПриватБанк» за період з 01.05.2024 по 04.11.2024 по рахунку № НОМЕР_1 , вказаний рахунок, на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком, що використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій боржника: сплати податків та зборів, оплату комісії, а також виплати заробітної плати. Отже, цей банківський рахунок не належить до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання. При цьому із матеріалів справи не вбачається, щоб сам і банк - АТ КБ «ПриватБанк» визнавав би рахунок № НОМЕР_1 в якості рахунка із спеціальним режимом використання.

Так, ТОВ «Цукровик» (відповідач / боржник у виконавчому провадженні, відповідач) не надало суду доказів того, щоб банківська установа АТ КБ «ПриватБанк» визнавала рахунок скаржника № НОМЕР_1 і кошти на ньому такими, на які законом забороняється накладення арешту та звернення стягнення.

Отже, суд дійшов висновку, що зазначений рахунок боржника № НОМЕР_1 не належить до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, на кошти на якому заборонено накладати арешт.

Суд при цьому також враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19 зазначається, що зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.

Разом з тим суд також враховує, що ТОВ «Цукровик (боржник у виконавчому провадженні) не надало доказів того, щоб воно зверталося до приватного виконавця та/або до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про виникнення у боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та/або податків в певному конкретному розмірі та просило не накладати або зняти арешт з відповідної суми коштів на спірному рахунку для виплати заробітної плати своїм працівникам чи сплати податків.

Доказів нарахування боржником заробітної плати та/або податків в певному конкретному розмірі та звернення до банківської установи з метою фактичного проведення виплат заробітної плати та/або сплати податків ТОВ «Цукровик» суду також не надало. Натомість правова позиція ТОВ «Цукровик» у скарзі від 28.11.2024 зводиться до того, що рахунок № НОМЕР_1 не підлягав арешту в цілому (безвідносно до конкретних нарахувань боржником заробітної плати та/або податків в певному конкретному розмірі), та вказана позиція ТОВ «Цукровик» є помилковою, про що судом зазначено вище.

Крім того, відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ Закону №1404-VIII (у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України юридичні особи-боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п`яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, у період воєнного стану банківська установа зобов`язана надати можливість клієнту користуватися грошовими коштами на рахунку та не брати до уваги постанови державних чи приватних виконавців про накладення арешту (правовий висновок п.44 постанови Верховного Суду від 05.12.2023 у справі №904/3745/22).

Втім, відповідно до обставин справи ТОВ «Цукровик» (боржник у виконавчому провадженні) не зверталося до банківської установи із заявою про виникнення в нього зобов`язання з виплати заробітної плати та/або податків в певному розмірі та не просило не накладати або зняти арешт з відповідної суми коштів на спірному рахунку для здійснення фактичної виплати заробітної плати своїм працівникам чи фактичної сплати податків.

З урахуванням наведених фактичних обставин, судом не встановлено неправомірності дій (бездіяльності) приватного виконавця, які є предметом оскарження, і приватним виконавцем права ТОВ «Цукровик» не порушені, що відповідно до ч.3 ст.343 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відмови в задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 8, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 79, 234-236, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик» від 28.11.2024 (вх.№ суду 4172 від 29.11.2024) на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського Олександра Володимировича залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення до Північного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.01.2025.

Суддя О.О. Третьякова