Постанова

від 27.11.2024 по справі 924/700/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

27 листопада 2024 року Справа № 924/700/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Петрук О.В.

представники учасників справи:

ФГ «Золотий Жайвір» - Покотило Ю.В.;

ТОВ «Суффле Агро Україна» - Нечитайло Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фермерського господарства «Золотий Жайвір» на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 06.09.2024, повний текст якої складено 11.09.2024, у справі №924/700/24 (суддя Кочергіна В.О.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна»

до Фермерського господарства «Золотий Жайвір»

про банкрутство юридичної особи,-

В липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (надалі в тексті Товариство) звернулося до Господарського суду Хмельницької області з заявою до Фермерського господарства «Золотий Жайвір» (надалі в тексті Фермерське господарство) про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи.(т.1, арк.справи 1-4).

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.09.2024 у справі №924/700/24:

1. Відкрито провадження у справі №924/700/24 про банкрутство ФГ «Золотий Жайвір».

2. Визнано вимоги кредитора ТОВ «Суффле Агро Україна» у сумі 2 555 000,00 грн основ-ного боргу, а також 30 280,00грн судового збору сплаченого за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи.

3. Введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів боржника ФГ «Золотий Жайвір».

4. Введено процедуру розпорядження майном боржника ФГ «Золотий Жайвір» на строк, визначений ч.6 ст.95 КУз ПБ.

5. Призначено розпорядником майна боржника ФГ «Золотий Жайвір» арбітражного керую-чого Білика О.А.;

6. Встановлено арбітражному керуючому Білику О.А. оплату послуг (грошову винагороду) за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень за рахунок коштів, авансованих заявником (кредито-ром) на депозитний рахунок Господарського суду Хмельницької області;

7. Вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави;

8. Зобов`язано розпорядника майна арбітражного керуючого Білика О.А.:

- не пізніше 16.10.2024 подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів; письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами в порядку частини 3 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства);

- не пізніше 21.10.2024 скласти реєстр вимог кредиторів та подати до господарського суду;

- провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість не пізніше 16.10.2024 та до 21.10.2024 подати господарському суду результати проведеної інвентаризації майна боржника з копіями інвентаризаційних відомостей, оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства;

- вжити заходи щодо виконання розпорядником майна передбачених Кодексом України з процедур банкрутства своїх обов`язків, докази чого надати суду;

- провести аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, інвестиційного становища та його становища на ринках та надати господарському суду письмовий звіт;

- не рідше одного разу на місяць надавати господарському суду (комітету кредиторів) звіт про свою діяльність з моменту призначення господарським судом, відомості про фінансове становище боржника, а також документи, що їх підтверджують.

9. Зобов`язано боржника надати розпоряднику майна необхідні документи на його вимогу для підготовки аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках.

10. Зобов`язано боржника надати розпоряднику майна всі необхідні документи та надати майно для проведення інвентаризації на вимогу розпорядника майна.

11. Попереднє засідання у справі №924/700/24 призначено на 11:00год. « 29» жовтня 2024 р., яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Хмельницької області за адресою: 29607, м.Хмельницький, майдан Незалежності, 1.

12. Оприлюднити на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повідомлення про відкриття Господарським судом Хмельницької області справи №924/700/24 про банкрутство ФГ «Золотий Жайвір» у встановленому ч.9 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства порядку.(т.2, арк.справи 19-24).

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з наявності безспірної вимоги кредитора на суму 2 555 000,00 грн за фінансовою аграрною розпискою. Разом з тим, судом першої інстанції не було встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ФГ «Золотий жайвір», визначених ч.6 ст.39 Кодексу України з процедур бан-крутства.(надалі в тексті КУзПБ).

Крім того, дослідивши наявні у справі документи, місцевий суд на підставі ст.39 КУзПБ повважав за необхідне також ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ч.2 ст.41 КУзПБ, визнати вимоги ініціюючого кредитора до боржника у розмірі 2 555 000,00 грн та ввести процедуру розпорядження майном боржника, а також призначити розпорядником майна ФГ «Золотий Жайвір» арбітражного керуючого Білика Олександра Анатолійовича (свідоцтво №929 від 03.07.2013).

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Фермерське господарство звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 06.09.2024 року у даній справі та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у відкритті провадження за заявою ТОВ «Суффле Агро Україна» до ФГ «Золотий Жайвір» про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи.

На думку Скаржника, оскаржувана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню з наступних підстав:

- вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;

- заявник приховав наявність рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.07.2023 у справі №560/10685/23 за позовом ФГ «Золотий Жайвір» до приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадиги Володимира Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВ «Суффле Агро Україна», про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, яке набрало законної сили 31.07.2023 та яке має преюдиційне значення у даній справі, оскільки вказаним рішенням суду було встановлено наявність предмета застави за Аграрною розпискою №8122 від 28.01.2022 у боржника та можливість задоволення вимог кредитора за рахунок саме предмета застави в першу чергу;

- судом першої інстанції не враховано, що 25.07.2023 в ході виконавчого провадження №71879581 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого на Аграрній розписці №8122 від 28.01.2022, приватним виконавцем здійснено опис та накладено арешт на майно ФГ «Золотий Жайвір» зерно пшениці вагою 350 тонн, за яким в подальшому згідно протоколу №615775, відповідно до відомостей з електронного аукціону, відбулися торги і ціна продажу зерна пшениці склала 1 900 000,01 грн. Відтак вимоги Товариства в сумі 2 555 000,00 грн вважає необґрунтованими і такими, що не можуть визнаватись безспірними;

- будучи двостороннім правочином, аграрна розписка є укладеною за умови її підписання обома сторонами (і боржником, і кредитором) та її нотаріального посвідчення. Разом з тим, як вбачається із долученого до заяви ТОВ «Суффле Агро Україна» копії документу з назвою «Фінан-сова аграрна розписка», його підписано лише одною стороною правочину ФГ «Золотий Жайвір» боржником, відтак даний правочин є неукладеним;

- аграрна розписка не містить усіх необхідних реквізитів, визначених ст.6 Закону України «Про аграрні розписки», таких як: підпис кредитора, місце сплати грошових коштів, інформація щодо правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких вирощується заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції, а сама сільськогосподарська продукція вказа-на як «пшениця», що суперечить статті 1 вищеназваного Закону;

- заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство було подано особою, яка не мала права її підписувати. Оскільки Роз`ясненнями щодо підстав представництва адвокатом клієнта в суді, затверджені Рішенням Ради адвокатів України №62 від 02.08.2022 визначено, що довіреністю, яка може підтверджувати повноваження Стельмаха Юрія Миколайовича як пред-ставника заявника, який є адвокатом, у тому числі щодо подання заяви від ТОВ «Суффле Агро Україна» про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, мала бути довіреність, видана на підставі договору про надання правової допомоги, укладеного між адвока-том та клієнтом, а не на підставі статуту ТОВ «Суффле Агро Україна»;

- на момент подання заяви та прийняття оскаржуваної ухвали у заявника ТОВ «Суффле Агро Україна» відсутні оригінали абсолютно усіх документів, на які заявник посилався в обґрунтування заборгованості ФГ «Золотий Жайвір» та розміру заявлених вимог;

- твердження заявника про неплатоспроможність боржника є надуманими і такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, які заявник самостійно повідомляв у своїх заявах по суті в інших судових провадженнях;

- подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ «Золотий Жайвір» свідчить про зловживання заявником процесуальними правами, передбаченими ГПК України та КУзПБ, оскільки за рахунок провадження у справі про банкрутство заявник намагається стягнути з боржника заборгованість, яка останнім не визнається та є спірною.(т.2, арк.справи 31-41).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2024 відкрито провадження у справі №924/700/24 та призначено до розгляду на 27.11.2024 о 10:30 год.(т.2, арк. справи 94).

Ухвалами суду від 21.10.2024 та від 15.11.2024 задоволено клопотання Товариства та Фермерського господарства про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.(т.2, арк.справи 98, 113, 116-117, 122).

Через систему «Електронний суд» надійшли:

- 15.10.2024 відзив, в якому Товариство просить ухвалу господарського суду Хмельницької області від 06.09.2024 у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу Фермерського господарства без задоволення (т.2, арк.справи 101-108);

- 25.11.2024 клопотання Фермерського господарства, в якому представник просить прийняти та долучити до матеріалів справи копію рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.11.2024 у справі №924/700/24 (924/1331/24) (т.2., арк.справи 124-125);

- 26.11.2024 відзив, в якому арбітражний керуючий Білик О.А. просить залишити без змін ухвалу господарського суду Хмельницької області від 06.09.2024 у даній справі, а апеляційну скаргу Фермерського господарства без задоволення.(т.2, арк.справи 136-137).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 27.11.2024 представник ТОВ «Суффле Агро Україна» заперечив проти апеляційної скарги та надав усні пояснення з приводу винесеної судом першої інстанції ухвали, представник ФГ «Золотий жайвір» підтримав доводи та вимоги апеля-ційної скарги та просив її задоволити, а ухвалу господарського суду Хмельницької області від 06.09.2024 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження про банкрутство ФГ «Золотий Жайвір» за заявою ТОВ «Суффле Агро Україна».

Інші учасники справи не забезпечили явку своїх представників у судове засідання апеляцій-ної інстанції, при цьому явка сторін обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку, що матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2022 року ФГ «Золотий Жайвір» видано на користь ТОВ «Суффле Агро Україна» фінансову аграрну розписку, що посвідчена приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Щербатюк Н.М. та заре-єстрована у реєстрі за №117 (в реєстрі аграрних розписок за №8122), відповідно до умов якої ФГ «Золотий Жайвір»-боржник зобов`язалося до 25.06.2022 сплатити ТОВ «Суффле Агро Україна»-кредиторові, отримувачу коштів грошову суму в розмірі 2 555 000,00 грн.

Відповідно до п.4 Розписки, боржник зобов`язується здійснити оплату згідно п.1 Розписки в безготівковій формі на рахунок кредитора в АТ «Креді Агріколь Банк». Під «Здійсненням оплати» розуміється зарахування грошових коштів на зазначений вище рахунок кредитора.

Пунктом 4.1 Розписки, за попередньою домовленістю з кредитором, узгоджено наступний порядок повернення Розписки: З дня отримання повного виконання зобов`язання за розпискою кредитор протягом чотирнадцяти робочих днів (якщо інший строк не буде узгоджено Сторонами додатково в письмовій формі) робить на ній напис «Виконано», що скріплюється підписом кредитора, і повертає таку розписку боржнику. Повернення здійснюється шляхом особистої передачі розписки від кредитора до боржника, а в разі неможливості, про що боржник зобов-язаний письмово повідомити кредитора, шляхом направлення розписки цінним листом з описом вкладення на адресу боржника, вказану в розписці (п.4.1. Розписки).(т.1, арк.справи 26-28).

Матеріалами справи стверджено, що 09.05.2023 представником Товариства Нечитайлом Т.В. направлено на адресу Фермерського господарства вимогу про усунення порушення та виконання безумовного грошового зобов`язання за фінансовою аграрною розпискою від 28.01. 2022 №117 на сплату 2 555 000,00 грн, строк виконання за якою настав 25.06.2022.(т.1, арк.справи 10).

Вказані обставини також були встановлені у справі №924/606/23, що розглядалась Госпо-дарським судом Хмельницької області.

Враховуючи, що строк виконання фінансової аграрної розписки настав 25.06.2022, аграрна розписка не містить напису «Виконано» Товариство стверджуючи про безспірність вимог креди-тора на суму 2 555 000,00 грн звернулося до Господарського суду Хмельницької області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ «Золотий Жайвір» та визнання грошових вимог в сумі 2 555 000,00 грн основного боргу і 30 280,00 грн судового збору сплаченого за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи.

Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.09.2024 у справі №924/700/24

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна та така, що не підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 статті 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі в тексті КУзПБ) встановлено, що заінтересовані особи стосовно боржника юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою-боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Кредитор юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

грошове зобов`язання (борг) зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провад-ження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплато-спроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

боржник юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

неплатоспроможність неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 4 КУзПБ у разі отримання боржником фінансової допомоги він бере на себе відповідні зобов`язання перед особами, які надали таку допомогу, в порядку, встановленому законом.

Частиною другою статті 8 КУзПБ встановлено, що право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 23.09.2021 №910/866/20, від 21.10.2021 у справі №913/479/18, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20).

Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошо-вих вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №914/1126/14, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 09.06.2022 у справі №922/313/20 (922/3069/21)).

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про бан-крутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

При цьому системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до під-готовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю «грошового зобов`язання» боржника перед ініцію-ючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі. Аналогічні правові висновки вик-ладено, Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.08.2022 у справі №910/15533/20, від 15.10.2020 у справі №922/1174/20, від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 03.09.2020 у справі №910/16413/19, від 16.06.2021 у справі №910/6210/20.

На дату проведення підготовчого засідання усі суперечності між кредитором та боржником з приводу їх прав та обов`язків мають бути ними усунені самостійно або вирішені в судовому порядку з ухваленням судового рішення. Вимоги ініціюючого кредитора до боржника мають бути безспірними, тобто ґрунтуватися на первинних документах, які беззаперечно підтверджували би дійсний розмір заборгованості, правомірність підстави її виникнення та доводили би прострочення виконання грошового зобов`язання боржника.

Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником.

Важливим елементом судового контролю при відкритті провадження у справі про банкрутство є встановлення обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної креди-торської заборгованості до боржника, апеляційний суд застосував засади змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредитора до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. Лише у разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, суд вправі покласти на заявника кредиторських вимог обов`язку підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

Перевіряючи обґрунтованість заяви про порушення справи про банкрутство та додані до неї матеріали, колегією суддів встановлено наступне.

ТОВ «Суффле Агро Україна» в липні 2024 року звернулося до Господарського суду Хмель-ницької області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ «Золотий Жайвір».

Підставою звернення стала наявність на день звернення до суду безумовного грошового зобов`язання у розмірі 2 555 000,00 грн, яке у встановлені строки боржником не було погашене.

Колегія суддів бере до уваги, що відносини, що виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок регулюються Законом України «Про аграрні розписки».

У статті 1 Закону України «Про аграрні розписки» містяться визначення, згідно з якими:

аграрна розписка це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов`язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах;

боржник за аграрною розпискою це особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов`язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах;

кредитор за аграрною розпискою це фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов`язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов`язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом. Згідно частини першої статті 2 Закону України «Про аграрні розписки», аграрні розписки використовуються в операціях з сільськогосподарською продукцією.

Статтею 5 Закону України «Про аграрні розписки» фінансова аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов`язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільсько-господарську продукцію у визначеній кількості та якості.

Аграрну розписку не можна ототожнювати із договором поставки, на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання до боржника сільгоспвиробника. При оформленні та видачі аграрної розписки наявність такого зустрічного зобов`язання необхідна виключно для підтвердження статусу кредитора та можливості видачі аграрної розписки.

Аграрна розписка не є і додатком до договору поставки, на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання до боржника сільгоспвиробника.

При цьому аграрна розписка є специфічним видом правочину, який має спеціальне законо-давче врегулювання Закон України «Про аграрні розписки». Аграрна розписка є окремим право-чином, товаророзпорядчим документом, який встановлює безумовне зобов`язання боржника сплатити грошову суму, забезпечене заставою майбутнього врожаю. Аграрна розписка може містити, крім іншого, відповідальність за її невиконання та інші положення, що не суперечать законодавству. Аграрна розписка виконується незалежно від виконання договору поставки (чи іншого), на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання, вона може бути відступ-лена іншому кредитору.

(Наведені висновки викладені в постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №924/233/21, від 24.05.2022 у справі №906/708/20, від 12.07.2022 у справі №902/698/21, від 10.08. 2023 у справі №918/246/23).

За змістом частин першої, п`ятої, шостої, дев`ятої статті 12 Закону України «Про аграрні розписки» аграрні розписки діють до повного їх виконання. Фінансові аграрні розписки викону-ються шляхом перерахування боржником за аграрною розпискою грошових коштів на вказаний кредитором за аграрною розпискою банківський рахунок. Кредитор за аграрною розпискою зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання виконання зобов`язання за аграрною розпискою зробити на аграрній розписці напис «Виконано», що скріплюється підписом кредитора, і повернути таку аграрну розписку боржнику. За згодою кредитора за аграрною розпискою і боржника за аграрною розпискою допускається часткове виконання зобов`язань за аграрною розпискою.

У разі отримання часткового виконання за аграрною розпискою на ній робиться напис, в якому фіксуються виконана частина зобов`язання та розмір зобов`язання, що зберігається. Такий напис скріплюється підписами боржника за аграрною розпискою та кредитора за аграрною розпискою. При цьому забезпечення аграрної розписки заставою зберігається в первинному обсязі (частина десята статті 12 Закону України «Про аграрні розписки»).

Таким чином, законодавець у спеціальному законі чітко і безальтернативно визначив, що саме запис кредитора про повне або часткове виконання зобов`язання на самій аграрній розписці є належним підтвердженням її виконання.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про аграрні розписки», наявність аграрної розписки без відмітки про її виконання є достатнім підтвердженням безспірності вимог кредитора за аграрною розпискою.

З огляду на вище зазначені норми, колегія суддів зауважує, що відсутність напису «Виконано» при умові настання строку виконання фінансової аграрної розписки, свідчить про наявність безспірних вимог кредитора до боржника. (Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №918/1280/23, від 12.12.2023 у справі №922/ 2154/22, від 10.08.2021 у справі №924/1336/20, від 30.03.2021 у справі №910/14168/19, від 13.07. 2021 у справі №925/1282/20).

Поруч з тим, посилання в аграрній розписці на Договір поставки направлене виключно на підтвердження юридичного статусу кредитора відповідача (боржника).

Отже, суд першої інстанції правомірно зазначив, що грошове зобов`язання боржника у заявленому ініціюючим кредитором розмірі виникло саме на підставі виданої боржником ФГ «Золотий Жайвір» кредитору ТОВ «Суффле Агро Україна» фінансової аграрної розписки про безумовне грошове зобов`язання боржника сплатити кредитору до 25.06.2022 грошові кошти в сумі 2 555 000,00 грн, розписку посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Щербатюк Н.М. та зареєстровано у реєстрі за №117 (в реєстрі аграрних розписок за №8122),

Колегія суддів також зауважує, що оскільки сума безумовного зобов`язання 2 555 000,00 грн була визначена самим боржником за договорами поставки під час видачі ним аграрної розписки за погодженою з кредитором формулою така обставина презюмує обізнаність боржника не лише з обсягом зобов`язань, а й з їх безумовністю та безспірністю.

Щодо твердження Скаржника про наявність спору про право між ініціюючим кредитором і боржником, колегія суддів бере до уваги наступне.

Законодавство не містить узагальненого переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провад-ження на предмет існування такого спору.

Правова категорія «спір про право», яку суд з`ясовує у підготовчому засіданні перед від-криттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.

Верховний Суд неодноразово викладав висновки про застосування положень частини шостої статті 39 КУзПБ стосовно необхідності встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора як необхідної передумови для відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки доказів, а також наявності підстав для відмови у відкритті провадження за відповідною заявою ініціюючого кредитора в разі виникнення такого спору саме до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Тобто суд не може формально підходити до визначення наявності «спору про право», який зводиться лише до заперечень боржником існування тих чи інших правовідносин. У кожному конкретному випадку судом досліджуються заперечення боржника, зокрема, чи ґрунтуються вони на обставинах справи та підтверджуються відповідними доказами. Наявність спору про право має підтверджуватися належними доказами, а не базуватися виключно на припущеннях боржника.

Задля уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (такий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 24.11.2021 у справі №910/ 16246/18, від 20.12.2021 у справі №911/3185/20, від 06.04.2023 у справі №902/560/20).

Відтак, встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Таким чином, спір про право в розумінні законодавства це наявність юридично формалізованого спору щодо наявних у сторін розбіжностей з приводу спірних правовідносин, що вимагає обов`язкового судового вирішення. Іншими словами, спір про право існує тоді, коли заборгованість не є безспірною в розумінні законодавства.

Крім того, матеріали справи не містять, а боржником не надано суду першої чи апеляційної інстанцій, доказів визнання недійсною аграрної розписки від 28.01.2022, відсутність зобов`язання за нею, чи припинення такого зобов`язання.

Таким чином, колегія суддів не вбачає у даних правовідносинах спору про право стосовно безспірної заборгованості на суму безумовного грошового зобов`язання у розмірі 2 555 000,00 грн за фінансовою аграрною розпискою, яке у встановлені строки боржником не було погашене.

Щодо тверджень Скаржника про наявність судового рішення у справі №924/700/24 (924/1331/ 24) від 08.11.2024 за позовом ФГ «Золотий жайвір» до ТОВ «Суффле Агро Україна», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ясінського Володимира Євгеновича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Колегія суддів вважає, що жодні спори щодо Договору поставки від 22.04.2019 №1300028292 між сторонами, щодо законності виконавчого напису чи спори Боржника із приватним виконавцем Банадигою В.В. щодо порядку виконання виконавчого напису не є спором про право в контексті наявності безумовної та безспірної заборгованості за аграрною розпискою, що стала підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у даній справі про банкрутство.

Досліджуючи покликання боржника на проведений електронний аукціон (торги) від 06.06.2024, апеляційний суд бере до уваги, що на час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство в суді першої інстанції, як і під час перегляду ухвали місцевого суду від 06.09.2024 судом апеляційної інстанції виконавче провадження №71879581 відкрите щодо виконання аграрної розписки зупинено на підставі ухвали суду від 09.07.2024 у справі №924/1331/23, натомість матеріали справи не містять, а Скаржником не надано суду доказів в підтвердження сплати кошті в межах проведеного аукціону.

Щодо доводів Скаржника про відсутність в Аграрній розписці усіх необхідних реквізитів, визначених ст.6 Закону України «Про аграрні розписки», то апеляційний суд повторно зауважує, що аграрна розписка не є договором, а є специфічним видом правочину, який має спеціальне законодавче врегулювання Закон України «Про аграрні розписки», який, відповідно до Преам-були, регулює відносини, що виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок, визначає порядок їх реєстрації та спрямований на створення правових, економічних, організаційних умов функціонування цих документів

Крім того, Стаття 6 Закону України «Про аграрні розписки» містить вимогу виключно про підпис Боржника. Отже, аграрна розписка за своєю юридичною природою є одностороннім правочином, хоча сторони не позбавлені права включити до розписки підпис кредитора.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про аграрні розписки», під час видачі аграрна розписка підлягає нотаріальному посвідченню в порядку, передбаченому Законом України «Про нотаріат» для правочинів, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Таким чином, Закон України «Про аграрні розписки» є спеціальним по відношенню до Закону України «Про нотаріат», а тому, за правилами конкуренції норм, аграрна розписка не вимагає підпису кредитора, тому висновки Боржника про зворотне не відповідають законодавству.

Поруч з тим, фінансова аграрна розписка містить предмет (п.4 ч.1 ст.6 Закону України «Про аграрні розписки»), зокрема п.1 розписки містить безумовне грошове зобов`язання, формулу розрахунку, кількість, ціну (вартість) та планову врожайність майбутнього врожаю зерна, що є забезпеченням (заставою) вказаного безумовного грошового зобов`язання.

Крім того, фінансова розписка містить умови та місце сплати грошових коштів (п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про аграрні розписки»). Відповідно до п.4 Розписки, боржник зобов`язується здійснити оплату в безготівковій формі на рахунок кредитора НОМЕР_1 в АТ «Креді Агріколь Банк». Під «Здійсненням оплати» розуміється зарахування грошових коштів на зазначений вище рахунок кредитора. Дане формулювання цілком відповідає вимогам законо-давства про безготівкові розрахунки та вищезазначені вимозі статті 5 Закону України «Про аграрні розписки» щодо суто безготівкової форми виконання боржником зобов`язань за фінансовими аграрними розписками.

Апеляційний суд також зауважує, що Боржник самостійно визначав як форму розписки, так і дані, які були до неї внесені, а Кредитор виключно акцептував цю розписку, однак не був її стороною та не впливав на її редакцію. Крім того, аграрна розписка видавалися одноособово Боржником, оскільки вона є одностороннім правочином. При цьому, нотаріус перевірив його волевиявлення на видачу саме аграрних розписок та право користування на вказані земельні ділянки.

З огляду на вище викладене, посилання Скаржника на відсутність в Аграрній розписці усіх необхідних реквізитів може свідчити про небажання виконувати свої зобов`язання за такою аграрною розпискою.

Крім того, апеляційний суд вважає необґрунтованими посилання Боржника на те, що у зв`язку із цим Фермерське господарство було вимушене звертатись до господарського суду з відповідним позовом до Товариства. Зокрема, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2024 року відкрито провадження у справі №924/760/24 за позовом ФГ «Золотий жайвір» до ТОВ «Суффле Агро Україна» про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів у виді визнання припиненими та скасування записів в Реєстрі аграрних розписок, внесених приватним нотаріусом Волочиського районного нотаріального округу Щербатюк Н.М. 09.11.2021 за №7742 та 28.01.2021 №8122, адже позовна заява у даній справі була подана після подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Крім того, на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, рішення у даній справі, яке б встановлювало якісь обставини відсутнє.

Інші доводи апеляційної скарги не є такими, що можуть бути підставою для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали місцевого суду.

Враховуючи зазначене ухвала господарського суду у даній справі постановлена при повному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та спростовуються викладеними вище висновками суду, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо п.1 ст.6 Конвенції, яка зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов`язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п.29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п.26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v.Ukraine), заява №22750/02, п.42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, п.25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, п.18, 19).

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визна-ються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесу-ального кодексу України, ст. 4, 8, 34, 39 Кодексом України з процедур банкрутства

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Золотий Жайвір» на ухвалу госпо-дарського суду Хмельницької області від 06.09.2024 у справі №924/700/24 залишити без задово-лення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

3. Справу №924/700/24 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.