Постанова

від 29.11.2024 по справі 705/2175/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року

м. Черкаси

Справа № 705/2175/23Провадження № 22-ц/821/1801/24категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Василенко Л.І.,

суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Держава Україна в особі Державної казначейської служби України,

третя особа Ватутінський міський суд Черкаської області,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа Ватутінський міський суд Черкаськоїобласті, про відшкодування моральної шкоди,завданої незаконнимрішенням, у складі головуючого судді: Літвінової Г. М.,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою щодо вирішення питання про виправлення описки у судовому рішенні.

Заяву мотивувала тим, що в провадженні Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області перебуває позовна заява ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа Ватутінський міський суд Черкаської області, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням.

Зазначає, що ознайомившись з ухвалою від 18 квітня 2024 року позивачем виявлено описку, яка полягає у відсутності у назві ухвали та у резолютивній частині інформації щодо відкриття провадження у справі.

Крім того, у резолютивній частині ухвали відсутня інформація щодо відзиву та відповіді на відзив.

Вважає, що вказані помилки мають істотне значення для розгляду справи.

Просила виправити описку у назві та резолютивній частині ухвали від 18.04.2024, а саме: «з - про прийняття справи до свого провадження на - про прийняття справи до свого провадження та відкриття провадження у справі. Виправити описку щодо відсутності інформації про надання відзиву та відповіді на відзив у резолютивній частині ухвали від 18.04.2024».

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2024 року в задоволенні заяви відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що указані позивачем ОСОБА_1 зауваження щодо змісту ухвали судді від 18.04.2024 та її назви є безпідставними.

Зазначає, що позивач по суті просить змінити резолютивну частину судового рішення у справі, що в силу приписів ч. 8 ст. 268 ЦПК України виходить за межі повноважень суду.

Крім того, суд виснував, що в ухвалі судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Літвінової Г. М. від 18.04.2024 не було допущено описки з точки зору приписів ст. 269 ЦПК України.

20 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2024 року та направити справу для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що мотиви суду, зазначені в оскаржуваній ухвалі, є незаконними та необґрунтованими.

Зазначає, що твердження судді ОСОБА_2 про те, що попередній склад суду вже відкривав провадження у справі та вирішив питання відносно подачі відзиву та відповіді на відзив є хибними та суперечать нормам процесуального закону.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення.

Частиною 2 ст. 369 ЦПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені, зокрема, в п. 19 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з вимогами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були наявні в матеріалах справи.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду, яка у відповідності до ст. 258 ЦПК України є видом судових рішень, таким вимогам відповідає.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвали описки чи арифметичні помилки.

Під час вирішення питання про виправлення описок та арифметичних помилок у рішенні суд позбавлений можливості перевіряти законність та обґрунтованість цього судового рішення.

Описка це помилка, яка пов`язана з неправильним написанням слів у тексті судового рішення. Виправленню підлягають виключно ті описки, які істотно впливають на суть прийнятого судового рішення та його виконання. Такими описками, зокрема, можуть бути: неправильне написання прізвищ, імен, по-батькові, найменувань учасників судового процесу, найменувань та адрес знаходження спірного майна, встановлених дат та строків тощо.

Тобто, під опискою слід розуміти зроблену судом механічну (мимовільну, випадкову) граматичну помилку в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, тощо).

Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам, зокрема, роз`яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.01.2022 у справі № 921/730/13-г/3 (провадження № 12-6гс20) вказала на те, що правила статті процесуального законодавства, яка регламентує виправлення описок, передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання.

Щодо меж повноважень судів виправляти описки в своїх рішеннях та щодо можливості при цьому судами змінювати ухвалені ними рішення Верховний Суд зробив свій правовий висновок в постанові від 13 липня 2022 року в справі № 761/14537/15-ц, у якій дійшов висновку, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має прав змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Не погоджуючись із ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2024 року, вважаючи, що вона містить описку, яка полягає у відсутності у назві ухвали та у резолютивній частині інформації щодо відкриття провадження у справі та відсутності інформації щодо відзиву та відповіді на відзив, позивач ОСОБА_1 просила виправити вказані описки.

Дослідивши зміст заяви ОСОБА_1 про виправлення описки та враховуючи викладене вище правове регулювання вирішення питання про внесення виправлень у судове рішення, апеляційний суд прийшов до висновку про правильність відхилення її вимог згідно оскарженої ухвали суду першої інстанції, адже позивач просить внести виправлення у назву та у резолютивну частину ухвали суду, тим самим викласти її в іншій редакції.

Посилання ОСОБА_1 на наявність описки у назві та резолютивній частині ухвали Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2024 року не є опискою чи арифметичною помилкою, допущеною у судовому рішенні у розумінні ст. 269 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не впливають на законність оскаржуваної ухвали.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, ухвала суду першої інстанції про відмову у виправленні описки у судовому рішенні постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE), рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням зазначеного, ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17.10.2024 про відмову у виправленні описки слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Корсунь-Шевченківськогорайонного судуЧеркаської областівід 17жовтня 2024рокупро відмову у виправленні описки залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Текст постанови складено 29.11.2024.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: Н. І. Гончар

Ю. В. Сіренко