Ухвала

від 03.01.2025 по справі 705/2175/23

КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 705/2175/23

Номер провадження 2/699/37/25

УХВАЛА

щодо відводу судді

03.01.2025 м. Корсунь-Шевченківський

Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ЛітвіноваГ.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа Ватутінський міський суд Черкаської області, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням,

заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді ЛітвіновоїГ.М.

УСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від Лисянського районного суду Черкаської області на підставі розпорядження голови суду Сергія Пічкура від 29.03.2024 про передачу судової справи на розгляд до найбільш територіально наближеного суду (у зв`язку з тим, що після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи) надійшла цивільна справа №705/2175/23 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа Ватутінський міський суд Черкаської області, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням.

Ухвалою судді Літвінової Г.М. 18.04.2024 справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження без повторного проведення підготовчого судового засідання.

Судові засідання у справі призначалися на 04.06.2024, 15.08.2024, 17.10.2024 та були відкладені через неявку позивача

У судове засідання, призначене на 03.01.2025 позивач до суду не з`явилася, свого представника не направила.

Представник відповідача надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи не з`явився без повідомлення про причини неявки.

Від позивача 02.01.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява про відвід головуючого судді Літвінової Г.М.

Заява про відвід мотивована тим, що суддя Г. Літвінова погрожує позивачу вжиттям штрафних санкцій за реалізацію законного права позивача на заявлення відводу, що на думку позивача є доказом упередженості та необ`єктивності судді.

Крім того, позивач посилається на те, що 30.12.2024 позивачу стало відомо, що суддя Г. Літвінова систематично під час розгляду справ реагує на заявлені їй відводи залякуванням учасників судового процесу погрозами та зверненнями до ВРП, про нібито втручання в її діяльність. Заявниця вважає, що суддя Г. Літвінова намагається помститися позивачу за її звернення до суду у передбаченому законом порядку, а "поведінка судді ОСОБА_2 очевидно свідчить про допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу".

Крім того, як на підставу для відводу судді позивач також посилається на те, що її клопотання про проведення судового засідання 03.01.2025 у режимі відеоконференції станом на 01.01.2025 суддею не було вирішене.

З указаних підстав позивач просить відвести від участі у розгляді цивільної справи № 705/2175/23 суддю Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Г.Літвінову.

Положеннями ч.ч. 1-3, 5, 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження в справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Неявка учасників у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви про відвід, що передбачено ч. 8 ст. 40 ЦПК України.

Оскільки в Корсунь-Шевченківському районному суді Черкаської області станом на 02.01.2025 (дата подання заяви про відвід) здійснює правосуддя один суддя - ЛітвіноваГ.М., то розгляд заяви про відвід на підставі ч. 5 ст. 40 ЦПК України здійснює суддя Літвінова Г.М. у нарадчій кімнаті.

При розгляді питання про відвід суд надає оцінку виключно підставам, які унеможливлюють розгляд суддею Літвіновою Г.М. цивільної справи №705/2175/23, при цьому не досліджує і не вдається до аналізу суті матеріалів цієї справи.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов`язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Отже для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.

Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

Доказів наявності упередженості судді Літвінової Г.М. позивач у своїй заяві не навела.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності на те підстав (обставин), вичерпний перелік яких визначений ст. ст. 36, 37 ЦПК України.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу, якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі.

Також, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу, якщо наявні інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Як на підставу для відводу судді позивач, зокрема, посилається на те, що суддя Літвінова Г.М., на думку позивача, погрожує позивачу вжиттям штрафних санкцій за реалізацію законного права позивача на заявлення відводу.

Таке твердження позивача є безпідставним і не відповідає обставинам, що мали місце. Так, у цій справі позивач ОСОБА_1 заявляла відводи судді Жашківського районного суду Черкаської області Коцюбинській Ю.Д., судді Маньківського районного суду Черкаської області Маренюку В.Л., судді Маньківського районного суду Черкаської області Костенку А.І., колегії суддів Черкаського апеляційного суду у складі Бородійчука В.Г., Василенко Л.І., Карпенко О.В., судді Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І., судді Лисянського районного суду Черкаської області Пічкуру С.Д., судді Лисянського районного суду Черкаської області Бесараб Н.В., судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Літвіновій Г.М., що свідчить про системний характер дій позивача, направлених на затягування розгляду нею ж ініційованої 26.04.2023 справи.

До обов`язків суду, у тому числі, входить роз`яснення у випадку необхідності учасникам судового процесу їхніх процесуальних права та обов`язків, наслідків вчинення або невчинення процесуальних дій, запобігання зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вжиття заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Тому в ухвалі суду від 17.10.2024, якою вирішено заяву позивача про її дев`ятий відвід суддям, суд роз`яснив позивачу, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами. Відповідно до п.1 ч.2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Також було роз`яснено, що у випадку встановлення судом повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами передбачено стягнення судом штрафу в сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такі дії суду відповідають вимогам ЦПК України та не можуть бути розцінені як погрози позивачу.

Крім того, як на підставу для відводу судді позивач посилається на те, що її клопотання про проведення у цій справі судового засідання 03.01.2025 у режимі відеоконференції станом на 01.01.2025 суддею не вирішено.

З цього приводу суд зазначає, що заява позивача ОСОБА_1 про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції була сформована позивачем у системі "Електронний суд" і направлена до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області у суботу (вихідний день) 28.12.2024, зареєстрована судом у понеділок 30.12.2024.

Суддя Літвінова Г.М. 27.12.2024, 30.12.2024 та 31.12.2024 перебувала у черговій відпустці, тому заява позивача ОСОБА_1 від 28.12.2024 про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції була передана судді 01.01.2025, тобто у перший робочий день після відпустки.

01.01.2025, тобто в день отримання заяви, суддя Літвінова Г.М., ознайомившись зі змістом заяви, постановила ухвалу про повернення заяви без розгляду з тих підстав, що у порушення вимог ч. 2 ст. 212 ЦПК України позивач не надала суду підтвердження того, що копія заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції надіслана іншим учасникам справи.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що суддя Літвінова Г.М. допустила ігнорування клопотання позивача.

Інші обставини для відводу судді Літвінової Г.М., на які посилається у своїй заяві позивач, зводяться до безпідставних, нічим не підтверджених звинувачень на адресу судді, у тому числі до звинувачень в упередженості.

При цьому суд звертає увагу, що поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його упередженості» є оціночним тлумаченням, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує.

Суд розцінює висловлені позивачем звинувачення судді Літвінової Г.М. в упередженості як свідоме намагання позивача затягнути процес розгляду справи.

Обставин, указаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 ЦПК України, статті 37 ЦПК України, що звільняють заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу при розгляді даної справи не встановлено.

Отже, позивач передбачених ст. 36 ЦПК України мотивів для відводу судді Літвінової Г.М. не навела, а сама суддя заперечує наявність будь-яких обставини, які б перешкоджали їй неупереджено та об`єктивно розглянути справу.

Суд повторно роз`яснює позивачу, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами (Постанова ВС від 18.10.2021 у справі №705/ 299/3611/19 (провадження № 61-9218св21).

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Суд також повторно роз`яснює позивачу ОСОБА_1 , що у випадку встановлення судом повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами передбачено стягнення судом штрафу в сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки позивач взагалі не навела відомостей про існування підстав, які б свідчили про неможливість розгляду даної справи суддею Літвіновою Г.М., то відсутні підстави для задоволення поданої заяви про відвід судді Літвінової Г.М. від розгляду цивільної справи №705/2175/23.

Керуючись ст.ст. 36, 39-41 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Літвінової Галини Миколаївни від розгляду цивільної справи №705/2175/23 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби, третя особа Ватутінський міський суд Черкаської області, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяЛітвінова Г. М.