Ухвала

від 28.11.2024 по справі 2-о-88/2008

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1689/24 Справа № 2-о-88/2008Категорія: 331090000

УХВАЛА

28 листопада 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів: Гончар Н. І., Новікова О. М.,

секретаря - Ярошенка Б. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 18 грудня 2008 року у справі за заявою прокурора Кам`янського району в інтересах Жаботинської сільської ради про визнання спадщини відумерлою, у складі головуючого судді Чебану М. М., -

в с т а н о в и в:

У грудні 2008 року прокурор Кам`янського району звернувся до суду в інтересах Жаботинської сільської ради із заявою про визнання спадщини відумерлою, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина.

Зазначав, що згідно Сертифікату на земельну частку (пай) ОСОБА_2 належали 2,43 умовних кадастрових гектарів землі, вартість якої з урахуванням коефіцієнту індексації 2,623 на 2008 рік становила 20302,00 грн, яка розташована на території Жаботинської сільської ради.

Також в заяві вказував, що спадкоємці за законом чи за заповітом із заявами про прийняття спадщини у встановлений законом строк з моменту відкриття спадщини до Кам`янської державної нотаріальної контори не звертались, що підтверджувалося витягом із Спадкового реєстру від 12.11.2008 № 17231304.

Оскільки прокурор реалізовує свої представницькі повноваження у сфері охорони землі шляхом подачі даної заяви, просив визнати спадщину у виді земельної ділянки (паю) розміром 2,43 умовних кадастрових гектарів землі, вартістю 20302,00 грн, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , відумерлою та передати її у власність територіальної громади с. Жаботин Кам`янського району в особі Жаботинської сільської ради.

Рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 18.12.2008 заяву прокурора Кам`янського району в інтересах Жаботинської сільської ради про визнання спадщини відумерлою задоволено.

Визнано спадщину, яка відкрилась в с. Жаботин ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку розміром 2,43 умовних кадастрових гектарів відумерлою та передано зазначену земельну ділянку у власність територіальній громаді с. Жаботин Кам`янського району Черкаської області Жаботинської сільської ради.

24.09.2024 з апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції звернулася особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення неповно встановив обставини справи, що мали значення для вирішення справи по суті та порушив її права як спадкоємиці згідно ст. 1265 ЦК України, просить рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 18.12.2008 скасувати та винести нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви прокурора.

В апеляційній скарзі зазначає, що після смерті ОСОБА_2 і по сьогоднішній день вона має на руках оригінал земельного сертифікату на дану земельну ділянку, а тому вважала, що без її відому не буде оформлено право власності на спадщину після смерті її рідного дядька.

Вказує, що на день смерті ОСОБА_2 вона проживала і була зареєстрована разом із спадкодавцем по АДРЕСА_1 .

Вважає, що в даному випадку питання про визнання спадщини відумерлою не могло бути вирішене у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право на спадщину, який підлягає розгляду в позовному провадженні.

Також зазначає, що в матеріалах справи відсутня довідка сільської ради про склад сім`ї на день смерті ОСОБА_2 , що і привело, на її думку, до прийняття незаконного рішення та позбавлення її права спадкування.

23.10.2024 Смілянська окружна прокуратура Черкаської області через засоби поштового зв`язку надіслала на адресу Черкаського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу в якому просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 18.12.2008 - залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу вказує, що вимоги апеляційної скарги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать дійсним обставинам справи. Зазначає, що скаржницею не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними.

Скаржниця в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 18 ЦПК України передбачено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що «аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків».

Суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18)).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 3 лютого 2016 року у справі № 6-885цс15 та від 6 вересня 2017 року у справі № 6-1844цс16, висновок про відсутність у особи права на оскарження рішення суду першої інстанції на тій підставі, що суд не вирішував питання про його права та обов`язки, може бути зроблений лише після з`ясування, яким чином вказане рішення впливає на обсяг прав, інтересів чи обов`язків особи, яка подала апеляційну скаргу.

Таким чином на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: 1)вирішення судом питання про її право, 2) інтерес, 3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При цьому, слід урахувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Така позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 911/2635/17 та від 08 лютого 2022 року у справі № 910/2933/13.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , про що складено актовий запис про смерть № 35, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 та довідкою ВК Жаботинської сільської ради від 20.10.2008 № 1687.

Відповідно до копії Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 055317, виданого 02.10.1996 на підставі рішення Кам`янської районної державної адміністрації від 08.08.1996 № 296, ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСГП ім. Кірова розміром 1,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

На підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 624473, виданого на підставі розпорядження голови Кам`янської районної державної адміністрації від 28.09.2004 № 229, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,43 га у межах згідно плану, яка розташована на території Жаботинської сільської ради Кам`янського району Черкаської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до витягу із Спадкового реєстру від 12.11.2008 № 17231304 у Спадковому реєстрі відсутня інформація про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалюючи рішення про визнання спадщини відумерлою, суд першої інстанції, керуючись статтею 1277 ЦК України, дійшов висновку, що заява прокурора про визнання спадщини відумерлою підлягала задоволенню, оскільки спадкоємці померлого за заповітом і за законом відсутні.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України), а також відповідно до пунктів 1, 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України норми цього Кодексу застосовуються до цивільних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , то до правовідносин, щодо прийняття його спадщини застосовуються положення ЦК Української РСР 1963 року.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Статтею 530 ЦК УРСР передбачено, що при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

До числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства (ст. 531 ЦК УРСР).

Відповідно до ст. 532 ЦК УРСР усиновлені та їх нащадки при спадкоємстві після смерті усиновителя або його родичів прирівнюються до дітей усиновителя та їх нащадків. Вони не успадковують за законом після смерті своїх батьків та інших кровних родичів по висхідній лінії, а також братів і сестер. Усиновителі та їх родичі при спадкоємстві після смерті усиновленого або його нащадків прирівнюються до батьків і інших кровних родичів усиновленого. Батьки усиновленого, його інші кровні родичі по висхідній лінії і його брати та сестри не одержують спадщини за законом після смерті усиновленого або його нащадків.

У силу ст. 549 ЦК УРСР спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Стаття 548 ЦК УРСР визначає, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 525 ЦК УРСР передбачено, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно зі ст. 555 ЦК УРСР спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом; якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини; якщо всі спадкоємці позбавлені права спадкування (статті 528 і 534 цього Кодексу); ні один із спадкоємців не прийняв спадщину.

Одночасно норми пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, за якими Цивільний кодекс України застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, необхідно розуміти таким чином, що правила Книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст. ст. 529 - 531 ЦК УРСР.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини.

До предмета доказування у справі за заявою про визнання спадщини відумерлою встановленню підлягають обставини, які стосуються наявності спадкового майна, часу відкриття спадщини, відсутності спадкоємців, а також обставини щодо прийняття або відмови від спадщини. Факт користування майном, яке входить до складу спадщини, іншими особами, без встановлення факту, що вони є спадкоємцями, не може бути підставою для відмови у визнанні спадщини відумерлою.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Звернувшись із апеляційною скаргою, особа, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_1 , свої доводи обґрунтувала тим, що оскаржуваним рішенням порушені її права як спадкоємиці.

Згідно довідки Михайлівської сільської ради від 07.08.2024 № 359 ОСОБА_2 , 1923 року народження, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 фактично проживав в АДРЕСА_1 і мав склад сім`ї: племінниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та чоловік племінниці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Доводи скаржниці, що на момент смерті вона була зареєстрована та проживала разом з спадкодавцем, колегія суддів не бере до уваги, оскільки у даній справі не вирішується питання про встановлення факту проживання однією сім`єю з померлим ОСОБА_2 .

З`ясовуючи питання про те, чи стосується оскаржуване судове рішення першої інстанції безпосередньо прав та обов`язків ОСОБА_1 , апеляційний суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, спірні правовідносини виникли щодо спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .

Однак, аналізуючи матеріали справи та рішення першої інстанції, доводи ОСОБА_1 щодо порушення її прав як спадкоємиці та наявності у неї права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Колегія апеляційного суду звертає увагу, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не вирішувались питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , оскільки її права в контексті ст. 555 ЦК УРСР та ст. 1277 ЦК України не порушені, так як вона не відноситься до кола осіб, які у відповідності до положень ст. 352 ЦПК України мають право апеляційного оскарження рішення суду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч. 2 ст. 362 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що на підставі п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України апеляційне провадження у цій справі слід закрити.

Керуючись ст. 362, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 18 грудня 2008 року у справі за заявою прокурора Кам`янського району в інтересах Жаботинської сільської ради про визнання спадщини відумерлою - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 29 листопада 2024 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: Н. І. Гончар

О. М. Новіков