Рішення

від 25.11.2024 по справі 5016/234/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року Справа № 5016/234/2012(18/2)(915/859/23)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.

представники сторін відсутні

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 5016/234/2012(18/2)(915/859/23)

за позовом Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз (код ЄДРПОУ 054102634; вул. Погранична, 159, м. Миколаїв)

до Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство Українські ковбаси (код ЄДРПОУ 20895178; вул. Зоряна, 1-а, с. Полігон, Жовтневий район, Миколаївська область)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Украгролізинг (вул. Мечникова, 16-а, м. Київ, 01601)

про стягнення коштів у розмірі 59561,42 грн.

у межах справи № 5016/234/2012(18/2) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство Українські ковбаси (код ЄДРПОУ 20895178)

ліквідатор ТОВ АП Українські ковбаси арбітражний керуючий Каратун Євген Євгенович (вул. Шевченка, 37, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49044)

Господарський суд Миколаївської області розглядає справу про банкрутство № 5016/234/2012(18/2) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство Українські ковбаси (код ЄДРПОУ 20895178)

За приписами ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз (далі ? АТ ОГС Миколаївгаз) 01.06.2023 пред`явлено позовну заяву вих. № 54007-СЛ-9687-0523 від 31.05.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство Українські ковбаси (далі ? ТОВ АП Українські ковбаси) заборгованості за послуги з розподілу природного газу у сумі 59561,42 грн. за укладеним між ними договором розподілу природного газу від 01.01.2016, укладеного шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання від 0101.2016 № 09420KOV4YAP016, а саме, зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати вартості наданих позивачем послуг з розподілу природного газу, внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі.

Позовні вимоги АТ Миколаївгаз ґрунтуються на підставі: Типового договору розподілу природного газу, з заявою-приєднання № 09420KOV4YАР016 від 01.01.2016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим); актів надання послуг (16 шт.); претензії АТ «МИКОЛАЇВГАЗ» № 54003.1-СЛ-5407-0423 від 05.04.2023р.; застосування положень Кодексу ГРМ, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, норм статей 11, 509, 525, 530 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 193, 194 Господарського кодексу України; та мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Крім того, позивач просить про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат, зокрема, з оплати позовної заяви судовим збором.

Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 01.06.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/859/23 та на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М., у провадженні якої перебуває справа № 5016/234/2012(18/2) про банкрутство відповідача - ТОВ АП Українські ковбаси.

За такими вимогами ухвалою суду від 05.06.2023 позовну заяву АТ ОГС Миколаївгаз прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 5016/234/2012(18/2) про банкрутство ТОВ АП Українські ковбаси, присвоєно справі номер 5016/234/2012(18/2)(915/859/23), відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами. Також суд ухвалив розглянути справи у розумний строк, встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 22.09.2024 суд задовольнив заяву ДПАТ Національна акціонерна компанія Украгролізинг про вступ у справу в якості третьої особи на стороні відповідача, ухвалив розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання суд призначив на 07.11.2023.

Ухвалою від 07.11.2023, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 20 грудня 2023 року об 11:00.

20.12.2024 третя особа надала суду пояснення, за змістом яких повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки:

1. ТОВ АП Українські ковбаси з 25.10.2016р. (з дня визнання банкрутом) господарської діяльності не здійснює;

2. З 25.10.2016р. єдиною уповноваженою діяти від імені ТОВ АП Українські ковбаси особою є ліквідатор товариства.

3. Позивачем не надано доказів на підтвердження отримання заявки повідомлення на постачання електроенергії ТОВ АП Українські ковбаси саме в межах ліквідаційної процедури.

4. Позивачем не надано доказів на підтвердження надання послуг з розподілу природного газу ТОВ АП Українські ковбаси. після визнання боржника банкрутом.

Ліквідатор також подав до суду пояснення, у яких заперечує проти задоволення позовних вимог. У обґрунтування заперечень указує, що на підтвердження позовних вимог, Постачальником було надано Акти наданих послуг за період з 01.12.2021 року по 31.03.2023 (16 арк.) так акт звіряння взаєморозрахунків від 29.03.2023 року, які не підписані ТОВ АП Українські ковбаси.

До того ж ліквідатора зазначає, що з метою захисту майна банкрута та забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, на період до його продажу у процедурі ліквідації, ліквідатором укладався Договір оренди нерухомого майна №02-01/234/2 від 20.03.2021. Орендарем майна ТОВ АП «Українські ковбаси» виступило Товариство з обмеженою відповідальністю «САТ. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 37852609). За умовами цього договору Орендодавець передав у строкове платне орендне користування, нерухоме майно, а саме: нежитловий об`єкт, що розташований за адресою: Миколаївська обл., Вітовський (Жовтневий) район, с. Полігон, вул. Зоряна, 1а та складається з: адмін. корпус, площею 487,5 кв.м., літ. АЗ; побут. корпус, площею 80,7 кв.м., літ У; ковбасний цех, площею 311,0 кв.м., літ.Л; склад, площею 781,2 кв.м., літ. В, лабораторія з підвалом, плоше 223,7 кв.м., літ. Б2; прохідна, площею 39,0 кв.м., літ. 32; склад, літ. Т, склад, площею 678,0 кв.м., літ. Д.; вбиральня, холод. камера, галерея площею 218,8 кв.м. літ. И,К; експедиційна, площею 43,9 кв.м., літ. М.; склад гот. продукції, площею 601,7 кв.м., літ. Н; башня Рожновського № 9,10; огорожа, № 12,13; трансформаторна підстанція № 15,16; котельня, площею 474,9 кв.м., літ.П-3; рибний цех, площею 296,3 кв.м., літ. О; огорожа № 14,11,6,7,8,19; автовигрузка № 33, зерноочистка № 28; буферна ємкість № 29, силосна ємкість № 30; замощення № I,II; автоприймач, площею 155,0 кв.м., літ. Ф; автовагова літ. Я (прим.); котельна, літ. Я; холодильна камера, літ. Ц, холодильна камера, літ. Щ; сушильня № 31, огорожа № 34.

Згідно з п. 1.3. Договору оренди витрати щодо користування (підключення, обслуговування) електричною енергією, природнім газом, питною водою та водовідведенням покладаються повністю на Орендаря і такі витрати не відшкодовуються.

За такого ліквідатор вважає, що ТОВ АП Українські ковбаси не є належним відповідачем у справі, бо відповідно до умов договору оренди не виступало фактичним споживачем даних послуг.

Підготовче засідання 20.12.2023, не відбулося з технічних причин. Наступне підготовче засідання суд призначив на 13.02.2024.

13.02.2024 підготовче засідання в даній справі не відбулося, наступне підготовче засідання призначено на 18.03.2024.

18.03.2024 суду надійшла відповідь позивача на відзив.

Ухвалою від 18.03.2024 занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 29.04.2024 та відмовлено у поновленні строку для відповіді на відзив.

19.03.2024 до суду надійшли додаткові пояснення позивача, у яких позивач зазначає, що Відповідач не надав доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за надані послуги з розподілу природного газу за спірний період не надав, відповідно доводи позивача не спростував, як і не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями. Розмір помісячних нарахувань не оскаржує.

Підготовче засідання 29.04.2024 не відбулось, наступне судове засідання (підготовче) суд призначив на 02.07.2024.

Ухвалою від 02.07.2024, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 09.09.2024.

Ухвалою від 09.09.2024, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.10.2024.

Судове засідання 07.10.2024 не відбулося у зв`язку із відпусткою головуючого судді. Наступне судове (розгляд справи по суті) засідання призначено на 11.11.2024.

Ухвалою від 11.11.2024, занесеною до протоколу судового засідання, судове засідання (розгляд справи по суті) відкладено на 25.11.2024.

22.11.2024 позивач подав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи у судове засідання представників не скерували.

Станом на час розгляду справи будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України участь в судових засіданнях учасників справи - це право, а не обов`язок, якщо інше не визначено законом.

Явка представників учасників справи у судове засідання, призначене на 25.11.2024, не визнавалась судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути справу, суду не повідомлялося.

Суд зауважує, що розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

У судовому засіданні 25.11.2024 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 було затверджено Кодекс газорозподільних систем, який набрав чинності 27.11.2015.

Пунктом 1 глави 1 розділу VІ Кодексу ГРС передбачено, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключенні до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи.

Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу (п. 4 гл. 1 Р. І Кодексу ГРС).

Відповідно до п. п. 1, 3, 4, 7 гл. 3 Р. VІ Кодексу ГРС, договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключенні до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками, зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема, повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

01.01.2016 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Миколаївгаз (новим найменуванням якого є Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз), як Оператором ГРМ, та ТОВ АП Українські ковбаси, як Споживачем, було укладено Договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 09420KOV4YAP016 від 01.01.2016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) по об`єкту Споживача, який знаходиться за адресою: вул. Зоряна, 1-а, с. Полігон, Жовтневий район.

Пунктом 2.1 Договору передбачено його предмет згідно якого Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Відповідно до п. 6.1 Договору, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (п. 6.3 Договору).

Пунктом 6.6 Договору передбачено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.8 Договору).

При цьому, постановою НКРЕКП від 30.12.2020 року № 2777 для позивача на період з 01.02.2022 року встановлено тариф на послуги розподілу природного газу - в розмірі 1,79 грн. за 1 м3 (без урахування ПДВ).

Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 року № 2762 для позивача на період з 01.01.2022 року встановлено тариф на послуги розподілу природного газу - в розмірі 1,99 грн. за 1 м3 (без урахування ПДВ).

На виконання умов укладеного договору позивачем у період з грудня 2021 року по березень 2023 року було надано відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 59561,12 грн.

Відповідач всупереч умовам договору надані послуги не оплатив, що й спонукало позивача звернутися до суду.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як оператора ГРМ, щодо стягнення з відповідача, як споживача, заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, а також пені, процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

До предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами: - Типовий договір розподілу природного газу, з заявою-приєднання №09420KOV4YAP016 від 01.01.2016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим); - акти надання послуг (16 шт.); - претензія Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи МИКОЛАЇВГАЗ № 54003.1-СЛ-5407-0423 від 05.04.2023;

Відповідач доказів на підтвердження власної правової позиції суду не надав.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Як зазначено вище, між позивачем, як Оператором ГРМ, та відповідачем, як Споживачем, 01.01.2016 укладено договір, шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Суд зауважує, що газорозподільна система функціонує за принципом постійної та безперебійної наявності в системі газопостачання природного газу, який переміщується під тиском.

Фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється Оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача (пункт 2 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ).

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов укладеного договору, позивачем в період з 01.12.2021 по 31.03.2023 було надано відповідачеві послугу з розподілу природного газу на загальну суму 59561,42 грн, що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи актами наданих послуг:

- № МКП81031539 від 31.12.2021 на суму 1154,65 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- № МКП82002494 від 31.01.2022 на суму 3705,50 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- № МКП82004510 від 28.02.2022 на суму 3705,53 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- № МКП82006752 від 31.03.2022 на суму 3705,50 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- № МКП82009169 від 30.04.2022 на суму 3705,50 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- № МКП82011593 від 31.05.2022 на суму 3705,50 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- № МКП82014428 від 30.06.2022 на суму 3705,53 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- № МКП82017316 від 31.17.2022 на суму 3705,48 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- № МКП82019844 від 31.08.2022 на суму 3705,50 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- № МКП82021899 від 30.09.2022 на суму 3705,50 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- № МКП82025055 від 31.10.2022 на суму 3705,50 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- № МКП82028045 від 30.11.2023 на суму 3705,53 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- № МКП82030410 від 31.12.2023 на суму 3705,50 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- № МКП83001599 від 31.01.2023 на суму 4646,90 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- № МКП83003597 від 28.02.2023 на суму 4646,90 грн (підписаний Оператором ГРМ);

- № МКП83006257 від 31.03.2023 на суму 4646,93 грн (підписаний Оператором ГРМ).

Суд зауважує, що матеріали справи містять докази направлення відповідачу указаних актів (претензія позивача № 54003.1-СЛ-5407-0423 від 05.04.2023).

Акти наданих послуг за спірний період з підписом Споживача на адресу Оператора ГРМ не повертались.

При цьому, за даними позивача, не спростованими відповідачем, останнім за вказаний період оплата послуг з розподілу природного газу здійснена не була.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за послуги з розподілу природного газу закон покладає на споживача (в даному випадку на відповідача у справі).

Відповідач таких доказів у даній справі суду не надав.

При цьому, заперечення відповідача та третьої особи, викладені у поясненнях щодо підписання договору ОСОБА_1 а не ліквідатором судом відхиляються, оскільки на момент укладення цього Договору 01.01.2016 керівник боржника мав відповідні повноваження, адже ТОВ АП Українські ковбаси було визнано банкрутом 25.10.2016.

Заперечення відповідача щодо невикористання відповідачем газу з 2016 року, відхиляються судом, оскільки послуга з розподілу природного газу це не тільки фізичне переміщення природного газу з метою доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів. Споживачі сплачують саме за замовлену потужність, тому що Оператор ГРМ має забезпечити і підтримувати замовлену потужність у системі, незалежно від того, скільки газу споживається, чи споживається він взагалі. Адже навіть коли газ не споживається, Оператор ГРМ тримає його в системі під певним тиском, щоб він був доступним споживачам будь-якої миті. Саме на ці роботи і йде плата за розподіл (доставку) газу, рівень якої визначається тарифом на розподіл для кожного Оператора ГРМ.

У Кодексі газорозподільних систем визначено, що місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ з розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (Абзац третій пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ).

Приписами п. 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ встановлено, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що фактичне припинення споживання природного газу відповідачем жодним чином не відмінило обов`язку позивача передбаченого підпунктом 2 пункту 7.1 розділу VІI Договору - забезпечити можливість цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи та передачу належних Споживачу об`ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання Споживачем вимог цього Договору. А тому, тільки після повідомлення відповідача про намір фізичного від`єднання від газорозподільної системи та розірвання договору, надання послуги розподілу природного газу було припинено, а обсяг вивільненої технічної потужності відповідача передано до резерву потужності.

Також за наведених обставин суд відхиляє доводи відповідача про належного відповідача. При цьому суд зауважує, що правовідносинам між відповідачем та орендарем майна ТОВ АП Українські ковбаси наразі оцінка не надається, оскільки указане не стосується предмету даного позову.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за надані послуги з розподілу природного газу за спірний період не представив, відповідно доводи позивача не спростував, як і не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями.

Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині своєчасності оплати за послуги з розподілу природного газу в сумі 59561,42 грн, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 59561,42 грн зазначено правильно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 2684,00 грн судового збору.

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство Українські ковбаси (код ЄДРПОУ 20895178; вул. Зоряна, 1-а, с. Полігон, Жовтневий район, Миколаївська область, 57217) на користь Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз (код ЄДРПОУ 05410263; вул. Погранична, 159, м. Миколаїв, 54003) заборгованість в сумі 59561,42 грн, а також 2684,00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано судом 29.11.2024.

Суддя Т.М.Давченко