Рішення

від 20.11.2024 по справі 904/6044/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2024м. ДніпроСправа № 904/6044/20 (904/3541/24)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Сулими Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" арбітражного керуючого Огулькової Анни Миколаївни, м.Дніпро

до ОСОБА_1 , м. Дніпро

про повернення безпідставно набутого майна (коштів) в сумі 300 000,00 грн

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" арбітражного керуючого Огулькової Анни Миколаївни, м.Дніпро

про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 300 000,00 грн

Представники:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Огулькова А.М., свідоцтво №1368 від 18.07.2013

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_2 , посвідчення №1319 від 27.03.1997

СУТЬ СПОРУ:

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" арбітражний керуючий Огулькова Анна Миколаївна звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна (коштів) в сумі 300 000,00 грн.

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що в ході ліквідаційної процедури ліквідатору стало відомо, що ТОВ "Нива 2014" сплатило з власного банківського рахунку на користь відповідача - ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 300 000,00 грн зворотної фінансової допомоги, однак кошти повернуті не були.

Судом за допомогою автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що 24.11.2020 Господарським судом Дніпропетровської області відносно позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" (49074, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Слобожанський, 111 А, кв.51, код ЄДРПОУ 39121721) відкрито провадження у справі про банкрутство №904/6044/20, що перебуває на розгляді судді Господарського суду Дніпропетровської області Соловйової А. Є.

21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до положень частини 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, на підставі положень частини 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи №904/6044/20(904/3541/24) передані до розгляду судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою суду від 13.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

02.09.2024 відповідачем поданий зустрічний позов до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" арбітражного керуючого Огулькової Анни Миколаївни про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 300 000,00 грн.

Ухвалою суду від 04.09.2024 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" арбітражного керуючого Огулькової Анни Миколаївни про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 300 000,00 грн залишено без руху. Зобов`язано позивача протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки зустрічної позовної заяви, а саме:

- належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви, або докази повноважень особи, яка посвідчили відповідність наданих копій документів їх оригіналам.

11.09.2024 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання б/н від 11.09.2024 про долучення документів до справи, додатком до якого є, зокрема, Договір №6 від 22.08.2024 про надання правової допомоги укладений між Приватним адвокатським бюро "Тотус", в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ордер серії 363/000030 від 22.08.2024.

Ухвалою суду від 16.09.2024 прийнято зустрічну позовну ОСОБА_1 до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" арбітражного керуючого Огулькової Анни Миколаївни про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 300 000,00 грн до спільного розгляду з первісним позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" арбітражного керуючого Огулькової Анни Миколаївни до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна (коштів) в сумі 300 000,00 грн.

Ухвалою суду від 16.09.2024 постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 09.10.2024 о 12:50 год.

01.10.2024 від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив вих.№26-09-24/1/02-02 від 26.09.2024 на зустрічний позов, в якому ОСОБА_3 заперечує проти задоволення зустрічних позовних вимог в повному обсязі.

02.10.2024 від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання б/н від 30.09.2024 про проведення засідання, призначеного на 09.10.2024, без участі його представника.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

У підготовче засідання, призначене на 09.10.2024, представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

У підготовчому засіданні, призначеному на 09.10.2024, в режимі відеоконференції мав намір приймати участь представник позивача (відповідача за зустрічним позовом), проте під час налаштування зв`язку в підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС, було встановлено відсутність позивача (відповідача за зустрічним позовом) у мережі.

Ухвалою суду від 09.10.2024 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 05.11.2024 о 10:20 год.

У судове засідання, призначене на 20.11.2024, з`явився представник відповідача (позивача за зустрічним позовом).

У судовому засіданні, призначеному на 20.11.2024, в режимі відеоконференції приймав участь представник позивача (відповідача за зустрічним позовом).

В судовому засіданні, призначеному на 20.11.2024, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В ході ліквідаційної процедури ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" (код ЄДРПОУ 39121721, 49074, м. Дніпро, проспект Слобожанський, 111А, кв.51) стало відомо про те, що ТОВ «НИВА 2014» видало Відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 559 023,00 (п`ятсот п`ятдесят дев`ять тисяч двадцять три гривні 00 копійок) грн шляхом перерахування грошових коштів для подальшого перерахування на спеціальні карткові рахунки ОСОБА_1 : НОМЕР_1 ; 4627055125046663; 5218572220069137.

У призначені платежу зазначалося, що грошові кошти надаються як зворотна фінансова допомога.

Однак, вказана сума грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" повернута не була.

15 червня 2022 року ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" звернулася до Відповідача із запитом вих.№15-06-22/1/02-02, до якої додавався, зокрема, Акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ «НИВА 2014» та ОСОБА_1 за період з грудня 2015 року по червень 2022 року на суму 7 448 697,12,00 грн (надалі Вимога), до якої входить сума заборгованості ОСОБА_1 , яка є предметом даного позову.

Вказаний запит було направлено ліквідатором ТОВ "Нива 2014" на адресу ОСОБА_1 18.06.2022 поштовим відправленням зі штрихкодовим ідентифікатором №01103141997233.

Вказане поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором №01103141997233 було вручено Відповідачу - ОСОБА_1 особисто 19.07.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (том - 1, а.с. - 82).

У відповідь на вищевказаний запит від Відповідача на адресу ліквідатора надійшов лист, у якому ОСОБА_1 не визнавав свою заборгованість перед ТОВ «НИВА 2014» посилаючись на те, що у 2014 році ОСОБА_1 добровільно поклав грошові кошти у сумі, яку навіть точно не зміг назвати, на банківський рахунок товариства.

Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що він поклав власні кошти на рахунок ТОВ «НИВА 2014» в якості ще не отриманої фінансової допомоги, маючи на меті отримати ці гроші як фінансову допомогу після розвитку бізнесу.

Звертаючись до суду з первісним позовом, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань із повернення зворотної фінансової допомоги та просить суд стягнути з Відповідача суму основного боргу в розмірі 300 000,00 грн, що і є причиною виникнення цього спору.

В матеріалах справи міститься відзив ОСОБА_1 на позовну заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" арбітражного керуючого Огулькової Анни Миколаївни, в якому Відповідач за первісним позовом заперечує проти задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх заперечень Відповідач за первісним позовом посилається на те, що з 01.11.2016 ОСОБА_1 на праві власності належали всі активи ТОВ "Нива 2014" в тому числі всі гроші на банківських рахунках товариства, у зв`язку з чим Відповідач не міг повторно заволодіти за рахунок ТОВ "Нива 2014" грошовими коштами.

Відповідач за первісним позовом зазначив, що отримання єдиним кінцевим бенефіціарним власником всіх або частини активів належного йому господарського товариства ні за яких умов не можна вважати безпідставністю набуття майна за рахунок товариства.

Крім того, Відповідач за первісним позовом зазначив, що в 2016-2017 роках, ОСОБА_1 , як одноосібний засновник та власник ТОВ "Нива 2014", продовжував надавати товариству зворотну фінансову допомогу власними грошима.

Так, зокрема, 13.05.2017 ОСОБА_1 надав ТОВ "Нива 2014" зворотну фінансову допомогу в сумі 1 500 000,00 грн.

Також, Відповідач вважає, що даний спір належить до цивільної юрисдикції, а не до господарської.

Крім того, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності до позовних вимог ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014".

Дослідивши зустрічну позовну заяву, судом встановлено такі обставини.

03 березня 2014 року на загальних зборах учасників ОСОБА_1 з ОСОБА_4 заснували Товариство з обмеженою відповідальністю «НИВА 2014».

Позивач за зустрічним позовом зазначив, що згідно Протоколу №1 Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА 2014" ОСОБА_1 та ОСОБА_4 внесли до Статутного фонду товариства по 2 500,00 грн, і таким чином, частка кожного з них у майні товариства склала 50 %, ОСОБА_4 одноголосно було призначено директором ТОВ «НИВА 2014».

Відповідно до Протоколу №2 загальних зборів засновників ТОВ «НИВА 2014» №2 від 31.10.2016 на зборах учасників ТОВ «НИВА 2014» заяву ОСОБА_4 на вихід зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА 2014" було задоволено. Одноосібним засновником ТОВ «НИВА 2014» було затверджено ОСОБА_1 ОСОБА_4 було звільнено з посади директора ТОВ «НИВА 2014», а новим директором призначено ОСОБА_5 .

Позивач за зустрічним позовом зазначив, що впродовж всього періоду діяльності ТОВ «НИВА 2014» ОСОБА_1 , як засновник та власник товариства, був заінтересований в якомога швидшому розвитку бізнесу, а тому постійно надавав ТОВ «НИВА 2014» зворотну фінансову допомогу власними грошима.

Зокрема, впродовж 2014-2015 років ОСОБА_1 (без будь-яких письмових договорів про надання зворотної фінансової допомоги, без розписок та ін.) надав товариству зворотну фінансову допомогу на загальну суму 9 419 105,00 грн.

ТОВ «НИВА 2014» повернуло ОСОБА_1 за вказаний період 9 439 000,00 грн.

В 2016-2017 роках ОСОБА_1 , як одноосібний засновник та власник ТОВ «НИВА 2014», продовжував надавати товариству зворотну фінансову допомогу власними грошима.

Зокрема, 13 травня 2017 року позивачем за зустрічним позовом було надано ТОВ «НИВА 2014» зворотну фінансову допомогу в сумі 1500 000,00 грн.

ОСОБА_1 в зустрічній позовній заяві посилається на те, що в первісній позовній заяві представник позивача АК Огулькова А.М. стверджує, що впродовж 2017-2018 років товариством було повернуто ОСОБА_1 559 023,00 грн, але фактично було повернуто ще менше, а тому за підрахунками ОСОБА_1 ТОВ «НИВА 2014» заборгувало позивачу за зустрічним позовом не менше 2 000 000,00 грн.

ОСОБА_1 зазначив, що через обмеження в грошових коштах для сплати судового збору за стягнення всієї суми заборгованості, просить суд стягнути з ТОВ «НИВА 2014» тільки частину вказаної заборгованості за договором позики в сумі 300 000,00 грн.

В матеріалах справи міститься відзив Відповідача за зустрічним позовом, в якому ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 ; заперечує факт отримання від ОСОБА_1 зворотньої фінансової допомоги в сумі 1 500 000,00 грн; заперечує факт укладення усного строкового договору позики з директором ТОВ "НИВА 2014".

Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору, факт передачі грошових коштів, строк оплати, наявність прострочення оплати за договором.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення первісних позовних вимог, виходячи з таких підстав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За своєю правовою природою до зворотної фінансової допомоги застосовуються положення Цивільного кодексу України щодо позики, які викладені у главі 71 «Позика, кредит, банківський вклад».

Так, відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судом встановлено, що в матеріалах справи міститься детальний розрахунок руху грошових коштів між ОСОБА_1 та ТОВ «Нива 2014», за період з 08.05.2014 по 23.04.2018.

З вказаних виписок про рух грошових коштів на рахунку ТОВ «НИВА 2014» № НОМЕР_2 , вбачається, що ТОВ «Нива 2014» з часу свого створення у 2014 році отримала від засновника ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10 469 305,00 грн в якості надання фінансової допомоги, або повернення раніше наданої фінансової допомоги, проте надало ОСОБА_1 з власного рахунка у 2 рази більше, а саме 22 179 897,12 грн.

Проте, наданий суду розрахунок не має суми 1 500 000,00 грн, оскільки призначення платежу не містить прізвище ОСОБА_1 .

Так, матеріалами справи підтверджено, що у період з 2016 по 2017 роках ОСОБА_1 був одноосібний засновник та власник ТОВ "НИВА 2014".

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями свідків.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

В той же час, виписки по рахунку ОСОБА_1 , з якої можливо було б встановити факт перерахунку зазначених позивачем за зустрічним позовом коштів, суду надано не було.

Від так, твердження ОСОБА_1 про переведення на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" власних коштів в сумі 1 500 000,00 грн не підтверджено жодними доказами.

Крім того, судом встановлено, що ухвалою суду від 11.01.2022 в межах справи №904/6044/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" (49074, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Слобожанський, 111 А, кв.51, код ЄДРПОУ 39121721) було задоволено клопотання ліквідатора Огулькової Анни Миколаївни вих.№29-11-21/1/02-02 від 29.11.2021 та зобов`язано, зокрема, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в строк до 31.01.2022 передати ліквідатору ТОВ «НИВА 2014» Огульковій А.М. фінансово-господарську, бухгалтерську документацію, статутні документи та печатку, матеріальні та інші цінності, інформацію про майно, активи та зобов`язання боржника за останні чотири роки до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Проте, жодних первинних документів ОСОБА_1 . ліквідатору ТОВ "Нива 2014" передано не було, від так суд критично ставиться до заяв свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які були долучені ОСОБА_1 до зустрічної позовної заяви.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Проте, судом встановлено, що вимога щодо повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" грошових коштів в сумі 1 500 000,00 грн ОСОБА_1 не направлялась.

Крім того, у зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 зазначив наступне:

«Та і який сенс сторонній особі надавати фінансову допомогу у вказаній чималенькій сумі товариству, єдиним засновником та єдиним кінцевим бенефіціарним власником якого являюсь я».

Так, судом встановлено, що 09.02.2016 ОСОБА_1 було перераховано ТОВ «Нива 2014» грошові кошти в сумі 85 000,00 грн з призначенням платежу «Возвратная фин.помощь», і того ж дня ТОВ «Нива 2014» перерахувало ОСОБА_1 два транші: 1 761 507,00 грн і 85 000,00 грн з призначенням «Перерахування коштів для подальшого перерахування на СКР ОСОБА_1 . Зворотна фінансова допомога (том - 1 , 14 а.с.).

Враховуючи викладене, оскільки господарським судом встановлено, що відповідачем за первісним позовом допущено невиконання зобов`язань з повернення зворотної фінансової допомоги, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 основного боргу в сумі 300 000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заяви ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності, суд зазначає про таке.

В обґрунтування вказаної заяви Відповідач за первісним позовом посилається на те, що оскільки відповідно до Закону України від 30.03.2020 №540-1Х 02.04.2020 строк позовної давності подовжено з 02.04.2020, всі факти порушення зобов`язань, які мали місце до 02.04.2017, судовому захисту не підлягають.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

То ж право позикодавця зазнало порушення з боку позичальника через 30 днів від того дня, коли ОСОБА_1 отримав письмову вимогу про повернення грошових коштів - згідно трекінгу поштового відправлення (том - 1 , 82 а.с.) 19.07.2022, відповідно 30 днів закінчилися 18.08.2022, а отже, позовна давність розпочала свій перебіг 19.08.2022.

Додатково суд звертає увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (із змінами і доповненнями внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №383 дію карантину продовжено до 30 червня 2023 року.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронатрусної хвороби COVID-19 розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

У пункті 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ перелічені всі статті Цивільного кодексу України, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19.

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22), а також у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі № 199/782/21 (провадження № 61-1323св23).

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для застосування до позовної заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" арбітражного керуючого Огулькової Анни Миколаївни строку позовної давності.

Щодо надання оцінки доводам кожної зі сторін, суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), "Трофимчук проти України" (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом в розмірі 4 500,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, судові витрати за зустрічним позовом в розмірі 4 500,00 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 180, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" арбітражного керуючого Огулькової Анни Миколаївни (код ЄДРПОУ 39121721, АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про повернення безпідставно набутого майна (коштів) в сумі 300 000,00 грн - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" (код ЄДРПОУ 39121721, 49074, м. Дніпро, проспект Слобожанський, 111А, кв.51) 300 000,00 грн заборгованості, 4 500,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" арбітражного керуючого Огулькової Анни Миколаївни (код ЄДРПОУ 39121721, АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 300 000,00 грн - відмовити.

Судові витрати за зустрічним позовом покласти на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, встановленому ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.12.2024.

Суддя А.Є. Соловйова