Постанова

від 28.11.2024 по справі 671/235/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 671/235/24

Провадження № 22-ц/4820/1963/24

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,

секретар судового засідання Кошельник В.М

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 671/235/24 за апеляційною скаргою Фермерського господарства «ЛАН», яка подана представником адвокатом Щербатюком Олегом Дмитровичем на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 14 серпня 2024 року у цивільній справі за позовом Фермерського господарства «ЛАН» до ОСОБА_1 , третя особа Хмельницька міська рада про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та рішень державного реєстратора.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в :

В січні 2024 року ФГ «ЛАН» в особі свого представника ОСОБА_2 звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та рішень державного реєстратора.

В обґрунтування вказало, що 01.12.2011 між ОСОБА_3 та СФГ «ЛАН» укладено два договори оренди землі строком на 5 років. Об`єктом оренди є земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Купільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, загальною площею 2,4918 га, та 2,5197 га, з кадастровими номерами 6820984000:04:032:0033, 6820984000:04:032:0034.

Відповідні договори зареєстровані в управлінні Держкомзему у Волочиському районі 29.03.2012 за № 682098404001128 та № 682098404001145.

03.12.2012 до зазначених договорів оренди було укладено додаткові угоди, згідно яких строк дії договорів оренди змінюється з 5 років на 15 років, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 26.12.2012 за № 602098404009973 та № 682098404009990.

Факти належної реєстрації також підтверджуються листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 05.05.2023 № 1527/281-23.

В квітні 2023 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 , при наявності чинних договорів оренди, укладених з ФГ «ЛАН», уклала з ОСОБА_1 договори оренди землі, при цьому об`єктом оренди є зазначені вище земельні ділянки, отже за ОСОБА_1 незаконно було зареєстровано право оренди на спірні земельні ділянки.

Так, позивачу належать права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6820984000:04:032:0033 та 6820984000:04:032:0034 згідно договорів оренди землі, таке право оренди триває протягом 15 років з моменту реєстрації до 29.03.2027.

З врахуванням наведеного, позивач просив визнати недійсними договори оренди землі, укладені 26.04.2023 року між ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 6820984000:04:032:0033, 6820984000:04:032:0034, скасувати рішення державного реєстратора Хмельницької міської ради про реєстрацію права оренди зазначених земельних ділянок та ухвалити нове судове рішення яким задовольнити позовні вимоги та вирішити питання про стягнення судових витрат.

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 14 серпня 2024 року у позові відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарство «ЛАН», подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, як незаконне та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення не відповідає нормам процесуального та матеріального права, а також фактичним обставинам справи.

Апелянт зазначає, що договори оренди земельних ділянок, укладені у квітні 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не відповідають вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, суперечать вимогам Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», та на підставі п. 1 ст. 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними, а рішення про державну реєстрацію прав від 26.04.2023 р. №50105604, №50109360, прийняті державним реєстратором Хмельницької міської ради на підставі вказаних договорів оренди, необхідно скасувати, оскільки такі договори оренди землі укладені до закінчення строку дії попередніх договорів оренди землі, а земельні ділянки на момент укладення спірних договорів знаходилися в законному користуванні позивача.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що, покладений в основу рішення висновок судової почеркознавчої експертизи не є належним та допустимим доказом.

Так висновок суду першої інстанції щодо відсутності порушень експертом методичних рекомендацій є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи. Експерт проводив судово-почеркознавчу експертизу без дослідження умовно-вільних та експериметальних зразків почерку особи, за відсутності інформації про пред`явлення вільних зразків почерку ОСОБА_3 , а тому висновок експерта є неповним, проведений з порушенням вимог чинного законодавства. Отже, вказаний висновок не відповідає критеріям допустимості.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до статті 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення нормпроцесуального праває обов`язковоюпідставою дляскасування судовогорішення судупершої інстанціїта ухваленнянового судовогорішення,якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

За нормами ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 була власником земельної ділянки, кадастровий номер 6820984000:04:032:033, площею 2,4918 га сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Купільської сільської ради Хмельницького району (на час набуття права власності Волочиського району) Хмельницької області, та земельної ділянки, кадастровий номер 6820984000:04:032:034, площею 2,5117 га сільськогосподарського призначення, яка теж знаходиться на території Купільської сільської ради Хмельницького району (на час набуття права власності Волочиського району) Хмельницької області.

01 грудня 2011 року між ОСОБА_3 та СФГ «ЛАН» укладено договір оренди землі, яким ОСОБА_3 передає в оренду СФГ «ЛАН» земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Купільської сільської ради Хмельницького району (на час укладення договору Волочиського району) Хмельницької області, загальною площею 2,4918 га, строком на 5 років. Договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у Волочиському районі 29.03.2012 за № 682098404001145.

Також, 01 грудня 2011 року між ОСОБА_3 та СФГ «ЛАН» укладено договір оренди землі, яким ОСОБА_3 передає в оренду СФГ «ЛАН» земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Купільської сільської ради Хмельницького району (на час укладення договору Волочиського району) Хмельницької області, загальною площею 2,5197 га, строком на 5 років. Договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у Волочиському районі 29.03.2012 за № 682098404001128.

З наданих суду позивачем додаткових угод про внесення змін до Договорів оренди землі від 01 грудня 2011 року щодо оренди земельних ділянок, кадастрові номери 6820984000:04:032:033 та 6820984000:04:032:034, вбачається, що 03 грудня 2012 року між ОСОБА_3 та СФГ «ЛАН» укладено дані додаткові угоди, за умовами яких термін дії договорів оренди землі від 01 грудня 2011 року щодо оренди земельних ділянок, кадастрові номери 6820984000:04:032:033 та 6820984000:04:032:034 встановлено 15 років.

26 квітня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6820984000:04:032:033, площею 2,4918 зі строком дії договору 10 років. Даний договорі зареєстровано державним реєстратором в Державному реєстрі речових прав 27 квітня 2023 року, номер запису про інше речове право оренди земельної ділянки 50105604.

26 квітня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6820984000:04:032:034, площею 2,5197 зі строком дії договору 10 років. Даний договорі зареєстровано державним реєстратором в Державному реєстрі речових прав 27 квітня 2023 року, номер запису про інше речове право оренди земельної ділянки 50109360.

04 липня 2023 року в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 12023243260000122 за заявою ОСОБА_1 , про те, що СФГ «Лан» на підставі підроблених додаткових угод до договорів оренди землі здійснює обробіток землі.

В межах даного кримінального провадження було проведено судову почеркознавчу експертизу і за висновком експерта від 12.01.2024 № СЕ-/123-24/288-ПЧ рукописний текс у нижній частині документа з лівої сторони від друкованої графи « ОСОБА_3 » оригіналу додаткової угоди від 03.12.2012 про внесення змін до договору оренди землі від 01 грудня 2011 року с. Холодець, укладеного між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем СФГ «ЛАН» Стецюк О.В., кадастровий номер 6820984000:04:032:0033, зареєстровано в управлінні Держкомзему у Волочиському районі 26.12.2012 за № 682098404009990, виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Також, рукописний текст у нижній частині документа з лівої сторони від друкованої графи « ОСОБА_3 », оригіналу додаткової угоди від 03.12.2012 про внесення змін до договору оренди землі від 01 грудня 2011 року с. Холодець, укладеного між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем СФГ «ЛАН» Стецюк О.В., кадастровий номер 6820984000:04:032:0034, зареєстровано в управлінні Держкомзему у Волочиському районі 26.12.2012 за № 682098404009973, виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою.

17 січня 2024 року до подачі позову ОСОБА_3 померла та ухвалою суду у відкритті провадження за позовними вимогами позивача до ОСОБА_3 відмовлено.

Частиною третьоюстатті 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першоїстатті 215ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першоюстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно з частиною першоюстатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Із положень частини першоїстатті 627 ЦК Українислідує, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено частиною першоюстатті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенізакономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першоюстатті 93 ЗК Українивизначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини другоїстатті 124 ЗК Українипередача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом статей125і126 ЗК України(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В силу частини другоїстатті 792 ЦК Українивідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначаєтьсяЗаконом «Про оренду землі» №161-ХІV.

За умовами ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), далі Закону №161-ХІV, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з частиною першоюстатті 13 Закону №161-ХІV(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Із положень частини 1статті 14 Закону №161-ХІV(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) слідує, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно ст. 31 цього ж Закону особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеномустаттею 148-1Земельного кодексу України

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідностідо ст.ст.1216-1218ЦК Україниспадкуванням єперехід правта обов`язків(спадщини)від фізичноїособи,яка померла(спадкодавця),до іншихосіб (спадкоємців). Спадкуванняздійснюється зазаповітом абоза законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За нормами ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Особи,які маютьправо абозобов`язані податизаяву провизнання спадщинивідумерлою,мають правона одержанняіз Спадковогореєстру інформаціїпро заведенуспадкову справута виданесвідоцтво проправо наспадщину. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

Згідно з частиною першоюстатті 48 ЦПК Українисторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Статтею 50 ЦПК Українивизначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права і обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Згідно з частинами першою, другою, третьоюстатті 51 ЦПК Українисуд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (або непред`явлення позову до належного відповідача (співвідповідача)) не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Вказане може бути підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Зазначене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17квітня 2018 року у справі №523/9076/16. Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року в справі №761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати недійсними договора оренди землі від 26 квітня 2023 року, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а саме земельної ділянки, кадастровий номер 6820984000:04:032:033, та земельної ділянки, кадастровий номер 6820984000:04:032:034, які розташовані на даний час на території Війтовецької об`єднаної територіальної громади Хмельницького району, та скасувати державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 .

При цьому станом на 31 січня 2024 року - час подання позову було встановлено, що сторона даних договорів орендодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і у відкритті провадження за позовними вимогами до неї з цих підстав було відмовлено.

За змістом норм ЦК України та Закону України «Про оренду землі» право власності на земельну ділянку входить до складу спадщини, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, а перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи в порядку спадкування, не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. При цьому в разі у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою і в разі визнання судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна.

Таким чином слід дійти висновку, що після смерті орендодавця ОСОБА_3 право власності на спірні земельні ділянки перейшло до її спадкоємців, а в разі їх відсутності, неприйняття ними спадщини чи відмови від спадщини право власності на спірні земельні ділянки в силу закону має перейти в комунальну власність Війтовецької об`єднаної територіальної громади в особі Війтовецької селищної ради в порядку ст. 1277 ЦК України.

В зв`язку з цим вказані особи є стороною оспорюваних правочинів оренди землі як орендодавці і власники земельних ділянок, а оспорювані договора в силу вимог ст. 32 Закону України «Про оренду землі» не припинили свою дію та відповідно продовжують діяти цивільні права та обов`язки сторін за цими договорами, в тому числі і правонаступників орендодавця ОСОБА_3 .

Ці висновки стосуються і договорів оренди земельних ділянок від 01.12.2011 року, укладених між ОСОБА_4 та ФГ «Лан», в разі якщо позивач вважає, що вказані договора на даний час є чинними.

За таких обставин та змісту позовних вимог позивача належними відповідачами по справі, крім ОСОБА_1 , мають бути правонаступники орендодавця і відповідно власника земельних ділянок ОСОБА_3 в особі її спадкоємців чи Війтовецької об`єднаної територіальної громади в особі Війтовецької селищної ради, оскільки вказаний спір безпосередньо стосується їх прав, інтересів та обов`язків як сторін оспорюваних правочинів.

Однак правонаступники орендодавця і відповідно власника земельних ділянок ОСОБА_3 в особі її спадкоємців чи Війтовецької об`єднаної територіальної громади в особі Війтовецької селищної ради до участі в справі залучені не були, а вирішивши спір по суті позовних вимог без залучення таких осіб, суд фактично вирішив спір про їх права, інтереси та обов`язки, як власників та орендодавців вищевказаних земельних ділянок.

При цьому суд першої інстанції вказані обставини не з`ясував, не роз`яснивпозивачу його права, зокрема, щодо можливості залучення до участі у справі правонаступників орендодавця і відповідно власника земельних ділянок ОСОБА_3 в особі її спадкоємців чи Війтовецької об`єднаної територіальної громади в особі Війтовецької селищної ради та не вирішив цього питання в порядку, передбаченому статтями50,51 ЦПК України, не попередив позивача про наслідки вчинення або невчинення вказаних процесуальних дій.

Суд апеляційної інстанції позбавлений права на стадії перегляду справи в апеляційному порядку вирішувати питання щодо зміни процесуального статусу осіб, які беруть участь в справі, та залучати співвідповідачів.

Без залучення вказаних осіб розгляд справи та ухвалене за наслідками такого розгляду рішення не слід вважати такими, що відповідають обставинам, що мають значення для справи, та вимогам закону.

Таким чином, оскільки вирішити даний спір без участі всіх правонаступників орендодавця і відповідно власника земельних ділянок ОСОБА_3 в особі її спадкоємців чи Війтовецької об`єднаної територіальної громади в особі Війтовецької селищної ради неможливо з метою недопущення порушення їх майнових прав, вказані особи мають бути належними відповідачами в даній цивільній справі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з підстав порушення норм процесуального права, а саме прийняття судового рішення про права та інтереси осіб, яка не була залучені до участі в розгляді справи і пред`явлення позову не до всіх належних відповідачів.

Керуючись ст.ст.268,374,376,382,384,389,390 ЦПКУкраїни,суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «ЛАН», яка подана представником адвокатом Щербатюком Олегом Дмитровичем, задовольнити частково.

Рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 14 серпня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В позові Фермерського господарства «ЛАН» до ОСОБА_1 , третя особа Хмельницька міська рада про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та рішень державного реєстратора відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 грудня 2024 року.

Судді А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Т.В. Спірідонова