Постанова

від 20.11.2024 по справі 914/1877/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2024 р. Справа №914/1877/24

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» б/н від 11.10.2024 (вх.ЗАГС. №01-05/2870/24 від 14.10.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 (повний текст складено 27.09.2024, суддя Березяк Н.Є.)

у справі №914/1877/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Квартал на Головацького», м. Львів,

про: стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 539 558,53 грн

за участю представників:

від позивача (апелянта): Рильцова Є.Ю. представник (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Зотов Н.М. - представник

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 у справі №914/1877/24 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Квартал на Головацького» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 29263,13 основного боргу та 351,16 грн судового збору, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 у справі №914/1877/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 364 904,21 грн. основного боргу, 16 741,35 грн. 3% річних, 97 731,90 грн. пені та 30 917,94 грн. інфляційних втрат скасувати та прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги щодо сум, у стягненні яких було відмовлено, задовольнити, судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2024 справу №914/1877/24 передано до розгляду колегії суддів у наступному складі: Желік М.Б. - головуючий суддя (суддя-доповідач), члени колегії судді Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 відкрито апеляційне провадження, встановлено відповідачу строк для надання відзиву до 15.11.2024 та призначено розгляд справи на 20.11.2024.

28.10.2024 відповідач подав суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив залишити оскаржене рішення без змін.

В судовому засіданні 20.11.2024 представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги, надала пояснення щодо фактичних обставин спору, просила оскаржене рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги щодо сум, у стягненні яких було відмовлено, задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечила, надала суду пояснення щодо фактичних обставин спору, просила оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін, з огляду на таке:

Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог, заперечень відповідача та рішення суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Квартал на Головацького» про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 539 558,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не визнав зобов`язань з оплати природного газу, спожитого за договором із ресурсу постачальника «останньої надії» у вересні 2022 року.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначав, що визнає обсяги спожитого газу у вересні 2022 року і готовий здійснити оплату за спожитий природній газ у випадку, якщо позивач здійснить перерахунок вартості спожитого газу з розрахунку вартості спожитого газу як побутовому споживачу за ціною станом на 24 лютого 2022 року 7583,89 грн з ПДВ за 1000 куб.м або ціною не більшою, ніж 7956,89 грн. з ПДВ за 1000 куб.м. (ціна постачальника "останньої надії" для побутових споживачів).

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржене рішення, дійшов таких висновків:

- об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є колективним споживачем, тобто юридичною особою, що об`єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку;

- законодавець ввів мораторій протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу, в т.ч. для об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, навіть за умови включення останнього до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії»;

- станом на 24.02.2022 для ОСББ «Квартал на Головацького» ціна природного газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становила 7.583,89 грн.;

- застосування позивачем для відповідача тарифів для непобутових споживачів у вересні 2022 року є безпідставним та таким, що суперечить Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування»;

- факт споживання природного газу у вересні 2022 року в обсязі 3677,71 тис. куб.м. сторонами не оспорюється, а тому розрахунок вартості спожитого відповідачем природного газу повинен здійснюватися, виходячи з суми 7.583,89 грн, яка була встановлена станом на 24.02.2022, що в загальному розмірі становить 29263,13 грн (3677,71 тис.куб.м. х 7.583,89 грн), з урахуванням вартості послуги транспортування природного газу до внутрішньої точки виходу з ГТС;

- оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості, наявними є достатні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 29 263,13 грн., в іншій частині (364904,21 грн) позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають;

- відповідач є споживачем комунальної послуги, тому на відповідача поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», якою встановлено заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, однак позивач здійснив нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за період дії карантину та воєнного стану, що не узгоджується з положеннями названих нормативно-правових актів.

Узагальнені доводи апелянта (позивача) та відповідача.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржене рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме, приписів частини другої статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» і постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», та з порушенням норм процесуального права, а саме ст. 236, 238 Господарського процесуального кодексу України, які призвели до неправильного вирішення справи, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, які місцевий господарський суд вважав встановленими.

На підтвердження наявності підстав для задоволення апеляційної скарги, апелянт покликається на такі доводи:

- позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС;

- згідно з п.2 глави 4 розділу ІV Кодексу газотранспортної системи інформація про споживачів в інформаційній платформі має містити щонайменше: належність споживача до категорії споживачів, постачання яким може здійснюватися в рамках спеціальних обов`язків, які в установленому порядку покладені рішенням Кабінету Міністрів України на підставі ст.11 Закону України «Про ринок природного газу» (підпункт 12); належність споживача до категорії виробників теплової енергії (підпункт 14); належність споживача до категорії бюджетних установ та організацій (підпункт 15);

- належність споживача до тієї чи іншої категорії (промисловість, бюджет, виробники теплової енергії, населення, інші, передбачені законодавством) визначає Оператор ГРМ і, відповідно до даних Інформаційної платформи, ОСББ «Квартал на Головацького» віднесено Оператором ГРМ до категорії виробників теплової енергії (ТКЕ);

- визначення умов постачання природного газу постачальником "останньої надії" безпосередньо пов`язане із внесенням відповідних даних про споживача до Інформаційної системи оператора ГРМ, якими постачальник "останньої надії" керується при виконанні обов`язку щодо постачання природного газу;

- до позовної заяви було додано форму №10, яка розроблена оператором ГТС та погоджена НКРЕКП, зі змісту якої вбачається, що відповідач віднесений оператором ГРМ до категорії непобутових споживачів;

- оскільки на Інформаційній платформі оператора ГТСУ відповідач був зареєстрований як виробник теплової енергії (теплогенеруюча організація), то ціна природного газу, постачання якого здійснювалося за укладеним сторонами у даній справі Типовим договором у спірний період, за формулою, передбаченою пунктом 24 постанови КМ від 30.09.2015 №809 (у редакції постанови КМ від 25.10.2021 №1102);

- у спірний період (вересень 2022) постачання природного газу відповідачу здійснювалося ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України як постачальником «останньої надії» у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102, у положеннях якої побутові споживачі не ототожнюються із виробниками теплової енергії, а для постачальника «останньої надії» було визначено, якій категорії споживачів та за якою ціною здійснюється постачання природного газу;

- у спірних правовідносинах відповідач не впливає на можливість самостійного обрання суб`єкта, на якого будуть покладені обов`язки постачальника газу «останньої надії» та на визначення ціни природного газу, який ним фактично споживається, за відсутності інших постачальників газу;

- на постачальника «останньої надії» були покладені обов`язки здійснювати постачання природного газу за пільговою ціною для побутових споживачів, для бюджетних установ, а для усіх інших споживачів (в тому числі виробників теплової енергії) ціна природного газу визначена законодавчо у пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809, і лише для постачальника «останньої надії» за договорами із усіма іншими споживачами;

- висновок суду про те, що відповідач є «побутовий споживач» є безпідставне та не обґрунтоване, адже відповідач є виробником теплової енергії та гарячої води для співвласників будинку засновників юридичної особи ОСББ;

- Закон України «Про ринок природного газу» у пункті 10 статті 1 виділяє окремо категорію «побутові споживачі», а також «виробники теплової енергії», які є захищеними споживачами;

- слід також звернути увагу на ту обставину, що до Верховної Ради України внесено проект Закону №6251 від 01.11.2021 «Про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» щодо забезпечення справедливого підходу у встановленні ціни на газ для ОСББ та ЖБК, які самостійно забезпечують роботу власних газових котельних для потреб співвласників багатоквартирного будинку». Проектом Закону пропонується внести зміни до пункту 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», які уточнюють формулювання (поняття) «побутового споживача»;

- слід врахувати практику апеляційних та місцевих господарських судів у справах №920/1253/23, №916/1442/23, №916/1438/23, №902/629/23, №916/2431/23, №910/13554/23, №922/4086/23, №916/2429/23, №904/2874/23, №908/1377/23, №916/4779/24, №904/2080/24 та ін., у яких суди дійшли висновків про відсутність правових підстав ототожнювати та вважати, що ОСББ відноситься до категорії «побутовий споживач» або «колективний споживач», або населення і не є юридичною особою та позовні вимоги задоволили;

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2023 у справі №906/1308/19 зроблено висновок (п.7.11.), про те, що законодавець визначає ОСББ як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна;

- ОСББ є юридичною особою, тому відсутні правові підстави стверджувати, що ОСББ відноситься до категорії «побутовий споживач», ОСББ у спірних правовідносинах виступає як юридична особа, яка відноситься до категорії «захищений споживач» і яка має право на державну допомогу встановлену Кабінетом Міністрів;

- між позивачем та відповідачем було укладено договір постачання природного газу постачальником "останньої надії"; договір є таким, що виконаний в частині поставки та отримання природного газу, та відповідно, під час виконання договору сторонам були відомі істотні умови такого договору, відтак, у позивача відсутні правові підстави для здійснення перерахунку вартості спожитого газу, оскільки такі дії стосуються насамперед виконання сторонами договірних зобов`язань за укладеним між ними господарським договором;

- оскільки, місцезнаходження відповідача є місто Львів, яке не включене до переліку територій, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року №309 (із відповідними змінами та доповненнями), то підстави для застосування приписів постанови №206 від 05.03.2022 «Деякі питання сплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», які викладені у новій редакції згідно постанови КМУ від 29.12.2023 №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка підлягає застосуванню з 24.02.2022 у спірних правовідносинах відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наводить такі аргументи на спростування доводів апелянта:

- дахова газова котельна, розташована у будинку за адресою м. Львів, вул.Головацького, 23В, обліковується на балансі відповідача та використовується для опалення та підігріву воли для учасників об`єднання, відповідно, отриманий природній газ використовувався для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води (підігрів гарячої води) населенню (власникам квартир членів об`єднання), теплова енергія виробляється за допомогою котельні;

- абзацом 7 ст.22 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень; вказана норма прямо регламентує застосування до ОСББ тарифу за природний газ як для населення (побутового споживача), при цьому, закон має вищу юридичну силу по відношенню до підзаконних нормативних актів;

- Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку створене фізичними особами - власниками квартир (побутовими споживачами житлово-комунальних послуг, населенням), укладає договори на постачання комунальних послуг із постачальниками від імені побутових споживачів як колективний споживач, і використовує поставлений газ для власних побутових потреб мешканців будинку (виключаючи будь-яку комерційну чи професійну діяльність);

- Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за усіма зазначеними в Законі України «Про ринок природного газу» критеріями підпадає під визначення побутового споживача, окрім визначення його як фізичної особи, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 29.09.2021 у справі №910/15687/20, таким чином, відповідач у спірних відносинах виступає саме як колективний побутовий споживач (від імені всіх фізичних осіб співвласників);

- виключення ОСББ із категорії побутових споживачів або населення та нарахування неустойки, процентів річних та інфляційних нарахувань, призводить до звуження обсягу прав співвласників, що об` єдналися в ОСББ, порівняно із іншими побутовими споживачами, які також є фізичними особами, також використовують поставлений газ для побутових потреб, однак уклали договори на постачання газу із постачальником напряму, таке звуження прав членів ОСББ суперечить самій меті створення ОСББ, а саме забезпечення і захисту прав співвласників;

- ОСББ створено співвласниками для забезпечення власних потреб, а не з комерційною метою, у відповідача не виникає факту реалізації отриманого газу, оскільки теплова енергія, в яку перетворює газ дахова котельня у житловому комплексі ОСББ призначена для забезпечення потреб мешканців в опаленні приміщень та гарячій воді;

- діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, а відтак така діяльність є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючого суб`єкта, а не господарською діяльністю у розумінні норм Господарського кодексу України;

- у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №916/3837/21 зазначено, що ОСББ не є фізичною особою чи фізичною особою - підприємцем, а як юридична особа ОСББ не має свого власного споживання. ОСББ, згідно норм чинного законодавства, сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення;

- ОСББ має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як непідприємницьке товариство згідно окремого спеціалізованого Закону України «Про об` єднання співвласників багатоквартирного будинку», має статус неприбутковості, та не є суб`єктом господарювання, не використовує воду та теплову енергію для власних потреб;

- згідно з архівом тарифів постачальника останньої надії розміщеного на Інтернет-ресурсі позивача https://gas.ua/uk/home/slr, ціна газу у період з 01.05.2022 до 30.04.2023 та у квітні 2024 року становить 7,95689 за 1 м.куб., в ціну увійшла вартість послуги з транспортування природного газу (0,12416 грн.) та ПДВ (1,32615 грн.); зазначене вкотре підтверджує застосування позивачем тарифу 7,96 грн./куб.м. для побутових споживачів, яким природній газ постачається на умовах ПОН;

- позиція позивача є суперечливою та непослідовною, оскільки ним публічно надається інформація про тариф для побутових споживачів, яким природній газ поставляється на умовах ПОН та складає 7,96 грн/куб.м, позивачу відомо, зокрема і внаслідок судового спору у справі №914/1880/23 між сторонами, що відповідач прирівняний до категорії побутових споживачів, але на противагу цьому, ним застосовується тариф, який в десятки разів є більшим ніж тариф для побутових споживачів;

- твердження апелянта про те, що ОСББ у спірних правовідносинах виступає як юридична особа, яка відноситься до категорії захищений споживач і яка має право на державну допомогу встановлену Кабінетом Міністрів» є безпідставними, такі висновки не висвітлені в постанові Великої Палати Верховного суду від 02.02.2021 у справі №906/1308/19, на яку покликається позивач, ця постанова винесена не в подібних правовідносинах;

- покликання позивача на те, що постанова Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 у редакції від 30.12.2023 дозволяє нараховувати три проценти річних та інфляційні витрати є безпідставними, оскільки заборгованість виникла за вересень 2022 року і відповідно до даних правовідносин має застосовуватись вищезазначена постанова в редакції від 05.03.2022, як вона і була застосована під час вирішення спору у справі №914/1880/23;

- позивач покликається на редакцію постанови Кабінету Міністрів України №206 від 30.12.2023, хоча розрахунок пені, 3 відсотків річних, інфляційних витрат здійснює з листопада 2022 року, а не з січня 2024 року у відповідності до останньої редакції постанови Кабінету Міністрів України №206.

Фактичні обставини справи, встановлені за результатами оцінки доказів.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.09.2022 до 30.09.2022 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії та віднесення газу спожитого відповідачем до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується:

- листом оператора ГТС від 07.03.2024 №ТОВВИХ-24-3558 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XQ00010IBBK00Q;

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма №10);

- відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XQ00010IBBK00Q (у вигляді принт-скрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі оператора ГТС).

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.

Відповідно до пункту 2.1 типового договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п.3.1 договору).

Відповідно до пункту 4.2 договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до п.2 глави 7 розділу XII Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку, якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Об`єм (обсяг) спожитого природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в п.24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1102.

Постановою КМУ №1102 на період постачання з 1 жовтня до 30 листопада 2021 року встановлено граничний розмір ціни природного газу за договорами постачання між побутовими споживачами та постачальником «останньої надії» - на рівні 7,96 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість).

З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price.

Ціни природного газу станом на кожен день вересня 2022 року також підтверджується довідкою позивача (а.с.41) та коливаються від 91,151339 до 136,798216 грн. за 1 куб.м.

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (пункт 4.3 договору).

Відповідно до п.4.4 договору, споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Рахунок на оплату поставленого природного газу №25926від 10.10.2022 за період 1-30 вересня 2022 року на суму 394 167,34 грн. позивач скерував відповідачу, на підтвердження чого до позовної заяви додано список згрупованих поштових відправлень та фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 21.10.2022

До позовної заяви додано копію вимоги про сплату заборгованості за спожитий газ непобутовим споживачем постачальнику «останньої надії» №119/4.1.2-38614-2023 від 27.09.2023, адресовану відповідачу з доказами направлення такої засобами поштового зв`язку (список згрупованих поштових відправлень, фіскальний чек та опис вкладення в цінний лист).

У відповідь на вказану вимогу відповідач листом №30 від 10.10.2023 просив позивача прийняти плату за спожитий газ у вересні 2022 року за ціною 7583,89 грн. за 1000 куб.м.

Також 01.07.2024 листом №73 у відповідь на вимогу від 04.06.2024 про сплату заборгованості відповідач просив позивача здійснити перерахунок вартості спожитого газу з розрахунку вартості спожитого газу як побутовому споживачу за ціною станом на 24.02.2022 в розмірі 7583,89 грн. або ціною, не більшою ніж 7956,89 грн. за 1000 куб.м. та гарантував оплату після перерахунку.

Пунктом 4.5 Типового договору визначено, що у разі порушення відповідачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

З 01.09.2022 до 30.09.2022 позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 3,67771 тис.куб.м на суму 394 167,34 грн, а відповідач не здійснив оплату за поставлений газ на підставі рахунку на оплату №25926 та не підписав акт приймання-передачі природного газу №12495.

Відтак позивач просить стягнути з відповідача 394 167,34 грн заборгованості за поставку природного газу, 97731,90 грн пені, 13741,35 грн трьох процентів річних, 30917,94 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до довідки ОСББ «Квартал на Головацького» №78 від 05.08.2024 на балансі відповідача обліковується з 08.09.2009 і до сьогодні дахова котельня (нарах.02 «Активи на відповідальному зберіганні»).

Згідно з довідкою №77 від 05.08.2024 ОСББ «Квартал на Головацького» повідомив суд про те, що виробництво теплової енергії для надання послуг з опалення та підігріву гарячої води, з використанням дахової газової котельні, співвласникам багатоквартирного будинку, зокрема, житлових приміщень, які розташовані за адресою м.Львів, вул.Головацького, 23, 23Б, 23В, 23Г, Декарта 6, здійснює ОСББ. Теплопостачання (опалення, підігрів гарячої води) здійснюється за допомогою дахової котельні, яка за рахунок спалення палива (природного газу_ здійснює/виробляє теплопостачання (опалення, підігрів гарячої води) співвласникам об`єднання. Дахова котельня розташована у будинку за адресою м.Львів, вул.Головацького, 23 В.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладено договір постачання природного газу як між постачальником «останньої надії» та споживачем.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором.

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.

Укладений між сторонами публічний типовий договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст.ст.173, 174, 175 ГК України, ст.ст.11, 202, 509 ЦК України, і згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з визначенням, наведеним в ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В ч.1 ст.628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст.634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496, постачальник «останньої надії», яким є позивач, здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Відповідно до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором.

Відповідно до абз.1 п.2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС (в редакції, чинній станом на вересень 2022 року) з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.

Відповідно до абз.10 п.2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС (в редакції, чинній станом на вересень 2022 року) реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта в таких випадках:

- відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником «останньої надії» відключення по об`єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії»;

- відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.

Відповідно до наданого відповідачем листа ТзОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» забезпечення природним газом ОСББ «Квартал на Головацького» здійснювалося Товариством на підставі трирічного договору постачання природного газу від 05.08.2021 №2568-НГТ-21. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 №812 (зі змінами) затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газ виробникам теплової енергії та бюджетним установам, відповідно до пункту 5 якого ТзОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» постачає з 01.09.2022 до 31.03.2023 (включно) природний газ виробникам теплової енергії на підставі договору за цінами та на умовах Положення ПСО. На виконання зазначеної постанови розроблено та запропоновано виробникам теплової енергії договори постачання природного газу для забезпечення природним газом у період до 31.03.2023. Між Товариством та ОСББ «Квартал на Головацького» укладено договір постачання природного газу від 20.09.2022 №7248-ПСО-21 згідно з Положенням. Відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 №1051 до постанови КМУ №812, у разі виконання виробником теплової енергії обов`язку, передбаченого п.п.3 п.1 додатку до Положення ПСО, постачання йому природного газу здійснюється з 1 числа місяця, в якому він виконав зазначені вимоги, якщо інше не передбачено відповідним договором між таким виробником теплової енергії та Товариством. Відтак постачання Товариством природного газу ОСББ здійснюється з 01.10.2022.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується листом оператора ГТС від 07.03.2024 № ТОВВИХ-24-3558, інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XQ00010IBBK00Q, інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10) та відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XQ00010IBBK00Q.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі (абзац 14 пункту 2 глави 5 Кодексу ГТС).

З матеріалів справи вбачається, що в період з 01.09.2022 до 30.09.2022 відповідач був зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», а використаний ним обсяг природного газу у вказаний період був внесений до позивача, який є постачальником «останньої надії».

У вересні 2022 року позивач поставив відповідачу природний газ у загальному обсязі 3,67771 тис.куб.м.

Обсяг поставленого газу відповідач визнає та не заперечує, що такий було поставлено позивачем як постачальником «останньої надії».

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів здійснення оплати за спожитий у вересні 2022 року природній газ матеріали справи не містять, водночас, заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що позивач неправомірно розрахував вартість спожитого ОСББ Квартал на Головацького природного газу за тарифами для непобутових споживачів.

В оскарженому рішенні суд першої інстанції погодився з доводами відповідача, натомість позивач в апеляційній скарзі стверджує про помилковість таких висновків суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що на балансі ОСББ «Квартал на Головацького» обліковується дахова котельня (відповідальне зберігання), за допомогою якої, за рахунок спалення палива (природнього газу) здійснюється/виробляється теплопостачання (опалення, підігрів гарячої води) учасникам об`єднання.

Виробництво теплової енергії здійснюється для надання послуг з опалення та підігріву гарячої води співвласникам багатоквартирного будинку (житлових приміщень), за адресами: м.Львів, вул.Головацького, 23, Головацького 23Б, Головацького 3В, Головацького 23Г, Декарта 6, здійснює ОСББ Квартал на Головацького». Дахова газова котельня розташована у будинку за адресою м.Львів, вул. Головацького, 23В.

Відповідно, отриманий природній газ використовувався для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води (підігрів гарячої води) населенню (власникам квартир членів об`єднання), теплова енергія виробляється за допомогою котельні.

Згідно з п.1. ч1. ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Статтею 22 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

У ст.22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

З аналізу наведених норм випливає, що оплата комунальних послуг, в тому числі постачання природного газу, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку сплачує за тарифами, встановленими для населення.

При цьому, у спірному випадку, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку виступає колективним споживачем (замовником) послуги постачання природного газу.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на мету створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та його статус, закріплені у статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Так, об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Отже, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як непідприємницьке товариство згідно окремого спеціалізованого Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», має статус неприбутковості, та не є суб`єктом господарювання, не використовує воду та теплову енергію для власних потреб. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №916/3837/21.

Разом з цим, відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги, є колективним споживачем.

Відтак апеляційний суд вважає висновки місцевого господарського суду про те, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є колективним побутовим споживачем, обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам законодавства.

При цьому, у відповідності до положень частини другої статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, ціна на природний газ для побутових споживачів, а також для об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку (крім нежитлових приміщень), виробників теплової енергії - якщо вони використовують природний газ для виробництва теплової енергії для населення та уклали договір з суб`єктом ринку природного газу, на якого відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки, не підлягає збільшенню від ціни, що застосовувалася у відносинах між постачальниками та відповідними споживачами станом на 24 лютого 2022 року.

Тобто, наведеними положеннями законодавець ввів мораторій протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу, в т.ч. для об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, навіть за умови включення останнього до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії».

В спірних правовідносинах, станом на 24.02.2022 для ОСББ «Квартал на Головацького» ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становила 7.583,89 грн.

А отже, застосування позивачем для відповідача тарифів для непобутових споживачів у вересні 2022 є безпідставним та таким, що суперечить Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», а розрахунок вартості спожитого відповідачем природного газу повинен здійснюватися, виходячи з суми 7.583,89 грн, яка була встановлена станом на 24.02.2022.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем в загальному розмірі становить 29263,13 грн (3677,71 тис.куб.м х 7.583,89 грн) та дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За прострочення сплати основного боргу позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 97731,90 грн, 3% річних у сумі 16741,35 грн та інфляційні втрати у сумі 30917,94 грн.

За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня за порушення строку виконання зобов`язання встановлена пунктом 4.5. Договору. Згідно з ним, у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору, а управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Споживачами такої послуги може бути індивідуальний споживач (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги), або колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №906/1308/19.

Як було встановлено, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є колективним споживачем тобто юридичною особою, що об`єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку. А отже, відповідач ОСББ «Квартал на Головацького» є споживачем комунальної послуги.

Загальновідомими є обставини введення Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022) в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» в редакції, чинній з 29.12.2023, визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Апелянт у скарзі наголошує, що відповідач не розташований на територіях, на яких ведуться бойові дії, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206.

Колегія суддів відхиляє такі доводи скаржника, адже у відповідності до редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206, яка застосовується з 24.02.2024, і діяла до 29.12.2023, забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Спірна заборгованість утворена за споживання природного газу у вересні 2022 року, тобто у період дії воєнного стану та заборони на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних.

Тому суд першої інстанції правильно вказав, що вимоги позивача про стягнення пені в сумі 97 731,90 грн, 3% річних у сумі 16 741,35 грн, інфляційні втрати у сумі 30 917,94 грн є неправомірними, порушують права співвласників як побутових споживачів житлово-комунальних послуг та не підлягають задоволенню.

Відтак обґрунтованими є часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 29 263,13 грн. та відмова у задоволенні позову щодо стягнення основного боргу в сумі 364904,21 грн, пені в сумі 97 731,90 грн, 3% річних у сумі 16 741,35 грн та інфляційних втрат у сумі 30 917,94 грн.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини, апелянт не довів порушення застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваного рішення, доводи сторін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін.

В порядку положень ст.129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 у справі №914/1877/24 залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 02.12.2024.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддяГалушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.