Ухвала

від 15.01.2025 по справі 914/1877/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 914/1877/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,

розглянувши матеріали касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Львівської області (Березяк Н.Є.)

від 19.09.2024,

постанову Західного апеляційного господарського суду (Желік М.Б., Орищин Г.В., Галушко Н.А.)

від 20.11.2024 (повний текст постанови складено 02.12.2024)

на додаткове рішення Господарського суду Львівської області (Березяк Н.Є.)

від 03.10.2024,

постанову Західного апеляційного господарського суду (Желік М.Б., Орищин Г.В., Галушко Н.А.)

від 20.11.2024 (повний текст постанови складено 02.12.2024)

та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду (Желік М.Б., Орищин Г.В., Галушко Н.А.)

від 04.12.2024 (повний текст постанови складено 16.12.2024)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квартал на Головацького"

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 539 558,53 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квартал на Головацького" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 539 558,53 грн.

2. Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.09.2024, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 у справі №914/1877/24, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 29 263,13 грн основного боргу та 351,16 грн судового збору.

3. Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 03.10.2024, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 у справі №914/1877/24, заяву Відповідача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, стягнуто з Позивача на користь Відповідача15 000,00 грн витрат на правову (правничу) допомогу. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

4. Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №914/1877/24 заяву Відповідача задоволено частково, стягнуто з Позивача на користь Відповідача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

5. 20 грудня 2024 року Позивач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 у справі №914/1877/24, у якій просить:

- прийняти касаційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 та відкрити касаційне провадження у справі №914/1877/24;

- рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 364 904,21 грн основного боргу, 16 741,35 грн 3% річних, 97 731,90 грн пені та 30 917,94 грн інфляційних витрат скасувати; прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Скаржника щодо стягнення 364 904,21 грн основного боргу, 16 741,35 грн 3% річних, 97 731,90 грн пені та 30 917,94 грн інфляційних витрат, у стягненні яких було відмовлено судами попередніх інстанцій, задовольнити;

- судові витрати у справі №914/1877/24 покласти на Відповідача.

6. 20 грудня 2024 року Скаржник із використанням підсистеми "Електронний суд" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 у справі №914/1877/24, у якій просить:

- прийняти касаційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 та відкрити касаційне провадження у справі №914/1877/24;

- додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 у справі №914/1877/24 скасувати та ухвалити нову постанову про зменшення заявлених Відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

7. 24 грудня 2024 року Скаржник із використанням підсистеми "Електронний суд" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №914/1877/24, у якій просить:

- прийняти касаційну скаргу на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 та відкрити касаційне провадження у справі №914/1877/24;

- додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №914/1877/24 скасувати та ухвалити нову постанову про зменшення заявлених Відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

8. За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

9. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

10. Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

11. Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

12. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у сумі 3 028,00 грн.

13. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

14. Предметом позову у цій справі є стягнення 539 558,53 грн, що становить менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2024 рік (500 х 3 028 грн = 1 514 00 грн).

15. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав (постанова від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).

16. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

17. Скаржник зазначає, що питання стягнення основного боргу за спожиті енергетичні ресурси судами має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики з аналогічних спорів, також має виняткове значення для учасника справи, оскільки стосується регулювання відносин на ринку природного газу постачальником природного газу та прямо впливає на фінансовий стан підприємств - учасників даного ринку (підпункти "а" "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України).

18. У постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.

19. При цьому, варто враховувати, що використання судом касаційної інстанції оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики.

20. Щодо "виняткового значення" справи, то в цьому випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Натомість аргументи скаржника у цій частині обмежуються формальною вказівкою про регулювання відносин на ринку природного газу чи вплив на фінансовий стан не визначених/конкретизованих підприємств.

21. Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

22. Верховний Суд звертається до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 07.12.2018 у справі №922/6554/15, що виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

23. Якісні показники характеризуються відсутністю сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема, невизначеністю на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватись як виключна правова проблема, відсутністю національних процесуальних механізмів вирішення виключної правової проблеми іншими способами ніж із використанням повноважень Великої Палати Верховного Суду тощо.

24. Такі критерії, серед іншого, можливо використовувати для визначення чи має справа фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, адже останнє є оціночним поняттям.

25. Аргументи та доводи, викладені у касаційних скаргах, не відповідають вказаним вище критеріям, адже вони не містять жодних доказів якісного виміру щодо наявності питання фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

26. Скаржник не наводить обґрунтувань, які дозволяють дійти висновку, що при перегляді оскаржуваного судового рішення у даній справі має бути усунута невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися, що питання має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, або існує необхідність вирішити питання застосування аналогії закону чи права; існує необхідність забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.

27. Твердження Скаржника про те, що справа має виняткове для нього значення не може бути визнано судом автоматичною підставою, на яку поширюється дія положення підпункту "в" пункту 2 частини три статті 287 ГПК України.

28. Суд дійшов висновку, що Скаржник у касаційних скаргах не навів вагомих аргументів, які б свідчили про те, що предмет цього спору стосується питань, які мають виняткове для Скаржника значення.

29. Касаційні скарги фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним. Незгода із судовим рішенням не свідчить про винятковість справи, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання відповідних наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

30. Рекомендацією №R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч."с" ст.7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

31. Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у п.1 ч.1 ст.293 ГПК, і це повністю узгоджується з положеннями ст.129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

32. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

33. Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені п.2 ч.3 ст.287 ГПК випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

34. Верховний Суд дослідив та оцінив ціну позову, предмет позову, складність справи. Разом з тим, оскільки касаційні скарги не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК, Скаржником не дотримано умову допуску цієї справи до касаційного оскарження.

35. З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024, постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024, додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2024, постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №914/1877/24 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України.

36. Керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №918/728/24 за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024, постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024, додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2024, постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №914/1877/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча Г. Вронська

Судді С. Бакуліна

О. Кролевець