Постанова

від 19.11.2024 по справі 307/988/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/988/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 листопада 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого - Джуги С.Д.

суддів - Кожух О.А., Мацунича М.В.

з участю секретаря судового засідання: Чичкало М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 серпня 2023 року у складі судді Бряник М.М., у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи виконавчий комітет Грушівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин,-

встановив:

У березні 2023 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою, де заінтересовані особи виконавчий комітет Грушівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області про встановлення факту родинних відносин.

Заява мотивована тим, що заявниця ОСОБА_2 являється донькою померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За час життя, ОСОБА_4 , 17.03.2017 було складено заповіт, в якому зазначено, що - все його майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що йому буде належати в день його смерті, на що за законом матиме право заповідає його доньці - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті батька, ОСОБА_2 , звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. У прийнятті спадщини ій не було відмовлено, проте повідомлено, що для того щоб прийняти спадок як рідна донька, а не як чужа людина, ій необхідно надати свідоцтво про народження або встановити факт родинних відносин, що суттєво впливає на розмір оплати послуг оформлення спадщини.

Однак підтвердити цей факт через втрату свідоцтва про її народження неможливо. Зазначає, що ОСОБА_2 народилась в Чечні (с.Тукуй-Мектеб) російської федерації, доказом цього факту є запис про місце її народження, що зазначене в паспорті громадянки України, заявниці.

Вказує, що ОСОБА_2 , вже двічі надсилала запити до Чечні про видачу дубліката свідоцтва про народження, проте відповіді так і не отримала. Зазначає, що Чеченська Республіка входить до складу російської федерації, а саме до держави-агресора, а тому будучи громадянкою України, не має змоги поїхати до росії. Виходячи з вищевикладеного заявниця змушена звернутись до суду про встановлення факту родинних відносин.

За вказаних обставин заявник просить встановити факт родинних відносин, а саме: факт того, що ОСОБА_2 та померлий громадянин, ОСОБА_4 є донькою та батьком.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 серпня 2023 року заяву задоволено. Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме факт родинних відносин відповідно до якого, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Діброва, Тячівського району, Закарпатської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Грушово, є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що апелянта не було належним чином повідомлено про дату та час судового розгляду, оскільки з 30 січня 2022 року він знаходився на заробітках за межами України, що призвело до незаконного судового рішення. Апелянт звертає увагу на те, що суд посилається на лист приватного нотаріуса, в якому зазначено, що після смерті ОСОБА_4 та відкриття спадкової справи окрім ОСОБА_2 заяву не подавали, що не є доказом того, що спадкоємців немає. Також суд першої інстанції в рішенні посилається на неналежний доказ, зокрема свідоцтво про смерть, з якого не випливають родинні відносини. Судом не враховано, що в Тячівському районному суді знаходиться справа №307/2230/19 про визнання права власності на спадкове майно.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги залишити без задоволення, посилаючись законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник апелянта - адвокат Бобрушко Л.Ю. підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Інші учасники справ в судове засідання не з`явилися. Про дату, час, місце розгляду справи належним чином повідомлені. Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута у їх відсутності.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи подану заяву суд першої інстанції виходив з її обґрунтованості.

З такими висновками погоджується і колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих немайнових чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.

Таким чином, визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ст. 315 ЦПК України. Зокрема, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 1 постанови № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Факти, що мають юридичне значення, встановлюються в судовому порядку, коли ці факти безпосередньо породжують юридичні наслідки для заявника: право на спадщину; право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, напиклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в звязку з втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді справи про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправльності запису в актах громадянського стану. (п.7 вказаної постанови).

Відповідно до листа Верховного суду України «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01 січня 2012 року, факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:

- спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки;

- особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;

- інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб;

Заінтересовані особи беруть участь у справах цієї категорії з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

До заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: (акти, анкети, автобіографія, листівок, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб та перелік яких не є вичерпним).

Матеріалами справи установлено, що згідно заповіту від 17 березня 2017 року, який складено в селі Грушово, Тячівського району, Закарпатської області вбачається, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженець с. Діброва та мешканецбь АДРЕСА_1 заповів все своє майно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 вказавши її як свою доньку (а.с. 9).

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Грушівської сільської ради Тячівського району, Закарпатської області 22.11.2017 року, вбачається що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було зроблено актовий запис про смерть за №47. Місцем смерті згідно цього свідоцтва про смерть зазначено село Грушово, Тячівського району, Закарпатської області. (а.с. 6).

З копії паспорту громадянки України заявниці - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_2 виданого Тячівським РВ УМВС України в Закарпатській області 26.01.1999, вбачається місцем її народження є с. Тукуй-Мектеб, Чечня, росія та адресою реєстрації місця її проживання зазначено АДРЕСА_2 (а.с. 7).

З копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 виданого 17.06.1951 р., вбачається що 17.06.1951 було укладено шлюб між мешканцем с. Глибокий Потік, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , мешканкою с. Руське Поле, який було зареєстровано 17.06.1951 р. за актовим записом №3. (а.с.11).

З вказаного свідоцтва вбачається, що ОСОБА_6 , після одруження, дівоче прізвище не змінювала.

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 12.10.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану Тячівського районного управління юстиції Закарпатської області вбачається, що 12.02.1972 між ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , було укладено шлюб, який було зареєстровано виконкомом Грушівської сільської ради Тячівського району, Закарпатської області за актовим записом №27 (а.с. 12).

З вказаного свідоцтва вбачається, що ОСОБА_8 , після одруження, взяла прізвище чоловіка ОСОБА_9 та дата її народження « ІНФОРМАЦІЯ_4 », ім`я « ОСОБА_10 » та по батькові « ОСОБА_11 » повністю співпадають з анкетними даними паспорта громадянки України заявниці. Окрім цього співпадають і дані щодо місця її народження м. Тукуй Мектеб.

З довіреності на ведення справ у суді від 02.10.2017 року складеної ОСОБА_4 за час життя та посвідченої секретарем виконкому Грушівської сільської ради вбачається, що ОСОБА_4 уповноважував ОСОБА_2 на представництво його інтересів у суді (а.с.13).

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Грушівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 11.10.2017 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 02.03.2017 року проживав у своєї доньки ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.14).

З довідки Виконавчого комітету Грушівської сільської ради №5218 від 22.11.2017 року вбачається, що ОСОБА_2 , дійсно поховала покійного батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та на момент смерті проживала разом з ним. (а.с.15).

Згідно довідки №355 від 13.03.2023 виданої Виконавчим комітетом Тересвянської селишної ради, ОСОБА_2 поховала за власні кошти покійного батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та до дня смерті проживали разом за однією адресою АДРЕСА_2 . (а.с.16).

Згідно довідки про спільне проживання громадян на день смерті, виданої начальником відділу державної реєстрації Тячівської міської ради 26.02.2018, вбачається, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , на день смерті був зареєстрований за адресою в АДРЕСА_1 . (а.с.17).

Згідно довідки №86/02-14 виданої приватним нотаріусом Гримут П.В. вбачається, що після смерті ОСОБА_4 відкрито спадкову справу №06/2018, номер якої у спадковому реєстрі 62074349. Разом з тим вбачається, що померлий ОСОБА_4 залишив заповіт в якому все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те що йому належатиме на день смерті, на що законом матиме право, заповів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.18).

З наданої на виконання ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 20.03.2023 листа приватного нотаріуса Тячівського районного суду Закарпатської області, щодо кола спадкоємців за померлим ОСОБА_4 , вбачається, що після смерті ОСОБА_4 та відкриття спадкової справи нотаріусом Гримут П.В., інші спадкоємці до нотаріуса, окрім ОСОБА_2 , заяв не подавали.

Відповідно до ст. 89 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд першої інстанції правильно проаналізував зібрані по справі вищевказані докази щодо фактів місця народження, спільного проживання та інших анкетних даних заявниці, померлого та його дружини у їх сукупності і взаємозвязку, та встановив, що вони повністю співпадають в узгоджуються між собою, та є логічними і послідовними, і з урахуванням неможливості встановлення даного факту у інший спосіб, обгрунтовано задовольнив подану заяву.

З матеріалів справи слідує, що встановлення даного факту не пов`язане з встановленням кола та черги спадкування за померлим ОСОБА_4 , а пов`язане з можливістю реалізації ОСОБА_2 права на отримання пільг під час оформлення спадкових прав, як спадкоємця за заповітом.

З поданої заяви та матеріалів справи не вбачається, що встановлення даного факту пов`язане з наступним вирішенням спору про право, оскільки заявниця ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем за заповітом ОСОБА_12 , за її заявою відкрита спадкова справа, інші спадкоємці до нотаріуса, окрім ОСОБА_2 , заяв не подавали. Тобто, спадкування за померлим ОСОБА_4 у даному випадку здійснюється за заповітом. З цих обставин не заслуговує на увагу також посилання апелянта про наявність у провадженні Тячівського районного суду справи №307/2230/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на спадкове нерухоме майно- частини житлового будинку АДРЕСА_3

З врахуванням наведеного доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Не заслуговують на увагу також доводи апелянта, що його не було повідомлено належним чином про розгляд справи, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 30.05.2023 року апелянта залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи і за адресою його реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 йому було надіслано відповідну ухвалу суду та повідомлено про розгляд справи. Перебування апелянта за кордоном не перешкоджало йому брати участь у розгляді справи та здійснювати свої процесуальні права.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.4 ст 12 ЦПК України).

Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 29 листопада 2024 року.

Головуючий :

Судді: