Постанова

від 11.12.2007 по справі 12/436

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан

Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "11" грудня 2007 р.                                                          

Справа № 12/436

Житомирський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Черпака Ю.К.

суддів:                                                                       

Веденяпіна О.А.

Зав'язуна В.С.

при

секретарі                                                            Гаврилюк

Т.В. ,

за

участю представників сторін:

від

позивача:     Клименко В.Л. - директор,

від

відповідача: ОСОБА_1. (довіреність від 05.11.2007 року),

розглянувши

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер

Логістик

Сервіс"

на   рішення господарського суду Хмельницької

області

від

"28" травня 2007 р.  у справі

за  позовом Товариства з обмеженою

відповідальністю "Інтер Логістик Сервіс" (м.Київ)

до

Підприємця ОСОБА_2 (м.Хмельницький)

про

стягнення 27786,50 грн., 

ВСТАНОВИВ:

У січні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю

"Інтер Логістик Сервіс" пред'явило позов до підприємця ОСОБА_2 про

стягнення 27786,50 грн. вартості частини втраченого вантажу, переданого відповідачу

на перевезення відповідно до договору від 

22.11.2006р. № 794  (а.с.2 - 3).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 28.05.2007р.

у позові відмовлено (а.с.52).

В апеляційній скарзі ТОВ "Інтер Логістик Сервіс" просить

скасувати рішення суду і прийняти нове рішення. Посилається  на неправильне застосування судом норм

матеріального права. Вважає, що відповідно до п.3.29  договору від 22.11.2006р. № 794 на виконання

агентських послуг з організації перевезень вантажів, перевізник (відповідач)

має нести повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу, який

перевозиться, та зобов'язується відшкодувати вартість нестач, які виникли під

час виконання перевезення (при пошкодженні, втраті товарного виду, втраті

всього вантажу або його частини) та не є наслідком дії форс-мажору. Крім того,

ні законодавством, ні договором не віднесено крадіжку під визначення

форс-мажорних обставин.

Також наголошує на тому, що суд першої інстанції не надав оцінки

тій обставині, що між ТОВ "Ексімтрейд" (замовник) та ТОВ "Інтер

Логістик Сервіс" укладено додаткову угоду до договору № 156 від

10.01.2007р., за умовами якої експедитор (позивач) повинен відшкодувати

замовнику втрату перевізником частини вантажу. Перерахування коштів замовнику у

розмірі 33532,00 грн. підтверджується платіжним дорученням від 21.02.2007р. №

153 (а.с.58 - 60).

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про правильне

вирішення справи (а.с.74 -75).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали

справи, апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з

таких підстав.

1 березня 2006 року між ТОВ "Інтер Логістик Сервіс"

("Експедитор") і ТОВ "Ексімтрейд" ("Замовник")

укладено договір №156, згідно з яким Замовник доручив Експедитору виконати

агентські послуги з організації перевезень вантажів Замовника чи для Замовника

автомобільним транспортом, у зв'язку з чим експедитор повинен надавати

транспорт, який відповідає вимогам Замовника, і 

проводити всі необхідні розрахунки з усіма учасниками транспортного

процесу від свого імені, а Замовник зобов'язався сплатити Експедитору

транспортно - експедиторські послуги, 

обумовлені в договорі і підписаній сторонами заявці, яка визначає умови

виконання перевезення і є невід'ємною частиною цього договору (а.с.87-90).

За цим договором ТОВ "Інтер Логістик Сервіс"

зобов'язалося, зокрема,  організувати

доставку ввіреного Замовником вантажу в 

зазначений  пункт призначення і

передачу його уповноваженій особі та взяло на себе  відповідальність за збереження вантажу,  в тому числі щодо відшкодування Замовнику

вартості недостач (при пошкодженні, 

втраті всього вантажу або його частини під час перевезення) (пункти

3.18,3.21,4.3.4 угоди). 

Отже, за своєю суттю договір №156 від 01.03.2006р. є договором

транспортного експедирування, а правовідносини, що виникають у зв'яку з його

дією, регулюються, зокрема, главою 65 Цивільного кодексу України та нормами

Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" (далі

"Закон").

За договором транспортного експедирування одна сторона

(експедитор) зобов'язується за плату і за 

рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання

визначених договором  послуг, пов'язаних

з перевезенням вантажу (ст.929 ЦК України). Частиною 1 статті 932 ЦК України

передбачено право експедитора залучати до виконання своїх обов'язків інших

осіб. У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором

транспортного експедирування іншої особи у 

відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від  імені 

клієнта (ст.9 Закону). При  цьому,

як визначено ст.14 Закону,  ч.2 ст. 932 і

ст.934 ЦК України експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх

осіб, залучених ним до виконання договору транспортного  експедирування, у тому ж порядку, як і за

власні дії.

22.11.2006р. між ТОВ "Інтер Логістик Сервіс"

("Експедитор") і 

підприємцем  ОСОБА_2

("Перевізник") укладено договір №794, за яким Експедитор замовляє

транспорт перевізника і  проводить з ним

від  свого імені всі необхідні

розрахунки, а Перевізник надає автомобілі і виконує перевезення в  міжнародному і міжміському сполученні

відповідно до даного договору і підписаної сторонами заявки, яка визначає умови

виконання кожного перевезення і  є

невід'ємною частиною угоди (а.с.5-9, 96, 97-100, 101-104).

Договір оформлено таким чином: оригінал правочину позивачем

надіслано  відповідачу, який його

підписав,  засвідчив печаткою і  факсимільним зв'язком повернув товариству

"Інтер Логістик Сервіс" (а.с.112-115).

Укладення договору в такий 

спосіб не суперечить вимогам ст.207 ЦК України, а  факт його укладання відповідач не заперечує.

Відповідно до п.3.23 договору від 22.11.2006р. №794 перевізник

зобов'язався організувати доставку ввіреного експедитором вантажу у вказаний

пункт призначення і передачу його 

уповноваженій особі цілим та збереженим, у строки,  зазначені в заявці.

Згідно із заявкою товариства "Інтер Логістик Сервіс" від

24.11.2006р. №1047  підприємецю ОСОБА_2.

доручено перевезти вантаж (чай, каву) з міста Санкт - Петербурга в місто Київ

одержувачу - ТОВ "Ексімтрейд", для 

чого відповідачем було надано автомобіль "ДАФ" державний номер

НОМЕР_1 з  напівпричепом державний номер

НОМЕР_2, водій ОСОБА_3  Вартість роботи з

перевезення вантажу становила 1250 доларів США 

(а.с.10).

З товаро - супровідного документу CMR №0296305 від 29.11.2006р.

видно, що в автомобіль під керуванням ОСОБА_3. було завантажено для перевезення

загалом 3000 коробок смаженої кави і кави розчинної, зеленого, чорного і  трав'яного чаю,  тоді як при митному огляді товару і

транспортного засобу на митному посту Російської Федерації виявлено і

зафіксовано 2568 ящиків, що підтверджується даними акта від 04.12.2006р.

(а.с.11,14-18).

Матеріали кримінальної справи, порушеної 01.12.2006р. слідчим

відділом Демидівського  РВВС Російської

Федерації, свідчать про  те, що вночі 1

грудня 2006 року з кузова автомобіля "ДАФ" (водій ОСОБА_3),

припаркованого на стоянці АЗС автодороги Ольша-Невель поблизу міста Демидова

Смоленської області, було викрадено 432 упаковки чаю і кави на суму 6640

доларів США (а.с.19,37-42).

Про залишок товару у кількості 2568 картонних упаковок чаю і кави

різного найменування зазначено в  акті

Киівської торгово-промислової палати від 12.12.2006р. №1-5131, за  дослідження і складання якого позивачем

заплачено 567грн. (а.с.20-26).

Згідно з підрахунками, проведеними на підставі даних

вантажовідправника - ТОВ "Караван" (м. Санкт -Петербург"),

вартість втраченого товару становить 6640 доларів США або 33532 грн. (6640

доларів США х 5,05грн. за один долар по курсу Національного банку України (а.с.12-13).

На підставі пунктів 3.21, 4.3.4 договору №156 від

01.03.2006р.,  додаткової угоди від

10.01.2006р. до цього договору, ст. 934 ЦК України, ст.14 Закону України

"Про транспортно-експедиторську діяльність" ТОВ "Інтер Логістик

Сервіс" платіжним дорученням від 21.02.2007р. №153 перерахувало замовнику

(клієнту) - товариству "Ексімтрейд" 33532грн. (а.с.43,46,109,110).

При визначенні розміру позовних вимог в сумі 27786грн.50коп. ТОВ

"Інтер Логістик Сервіс" врахувало вартість дослідження Київської

торгово - промислової палати і вартість оплати відповідачу за  виконану 

роботу з перевезення вантажу (6640 дол. США х 5,05грн./ за долар +

567грн. - 1250 дол. США х 5,05грн./за долар (а.с.2-3).

Розмір суми збитків відповідач не заперечив і не спростував.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з

того, що відсутня вина відповідача в порушенні договірних зобов'язань, оскільки

втрата товару відбулась поза його волею.

Апеляційна інстанція не 

погоджується  з таким висновком.

Правовідносини між 

сторонами виникли на підставі договору від 22.11.2006р. №794,  пунктом 3.29 якого передбачено,  що  перевізник

несе повну матеріальну відповідальність за 

збереження вантажу при перевезенні (до моменту його передачі

вантажоотримувачу); Перевізник зобов'язується відшкодувати Експедитору вартість

нестачі, яка виникла в ході виконання 

перевезення (при пошкодженні, втраті товарного вигляду, втраті всього

вантажу або його частини під час перевезення) і не є наслідком дії обставин

непереборної сили (форс-можору).

В пункті 8 договору від 20.11. 2006р. №794 наведено перелік форс -

мажорних обставин,  при настанні яких

строк виконання зобов'язань для сторони, на яку   впливають ці обставини, посувається на весь

період їх дії і ліквідації наслідків: стихійне лихо,  урядові заборони, блокади, забастовки,

аварійні ситуації та інші надзвичайні і непередбачені за даних умов обставини,

що виникли не  з вини  сторін, якщо ці обставини перешкоджали

повному виконанню зобов'язань за договором.

Таємне вилучення майна з автомобіля підприємця ОСОБА_2. без

застосування насилля не є форс - мажорною обставиною, що звільняє його від

відповідальності.

Окрім того, оскільки спір 

між позивачем та відповідачем виник з договору міжнародного перевезення

вантажу автомобільним транспортом, в якому відповідач виступав перевізником, а

нестача вантажу встановлена на території іноземної держави, то на спірні

правовідносини поширюється положення Конвенції про договір міжнародного

дорожнього перевезення вантажів,  що

підписала в Женеві 19 травня 1956 року, (Конвенція ратифікована Україною).

Стаття 17 Конвенції та ч.1 ст.924 ЦК України встановлюють, що

перевізник (транспортер) несе відповідальність за повну або часткову втрату

вантажу в проміжок часу між  його

прийняттям до перевезення та здаванням  вантажоодержувачу, а також передбачають

випадки, за  наявності яких перевізник

звільняється від відповідальності. Перевізник 

має довести, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу

сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких

від нього не залежало (ст.18 Конвенції, ч.2 ст.924 ЦК України). 

Відповідач не надав доказів про те, що втрата вантажу сталася

внаслідок обставин, яким він не міг запобігти та усунення яких від нього не

залежало, тобто, що це сталося не з його вини.

За таких обставин підприємець ОСОБА_2. відповідно до 23 Конвенції

повинен відшкодувати шкоду, завдану частковою втратою товару, в  розмірі, що визначається на підставі вартості

вантажу в місці та в час прийняття його до перевезення за біржовими, ринковими

або звичайними цінами, тобто на суму 27786грн. 50коп.

У зв'язку з цим оскаржене судове рішення підлягає скасуванню з

прийняттям судом апеляційної інстанції нового рішення.

Заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову на тій

підставі, що  підприємець ОСОБА_2. змінив

номер телефону і місце  проживання, не

попередивши про  це ТОВ "Інтер

Логістик Сервіс", не підлягає задоволенню, оскільки є необгрунтованою

(а.с.107). 

Керуючись ст.ст. 

101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський

апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"ІнтерЛогістик Сервіс" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 28 травня

2007 року у справі №12/436 скасувати.

Прийняти нове судове рішення.

Позов задоволити.

Стягнути з підприємця ОСОБА_2 (м. Хмельницький, АДРЕСА_1, інд.код

НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер

Логістик Сервіс" (м. Київ, вул. Автозаводська, 2, код 32915150) 27786 грн.

50 коп. боргу, 277 грн. 87 коп. державного мита і 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Справу №12/436 повернути до 

господарського суду Хмельницької області.

Головуючий

суддя                                                                 Черпак

Ю.К.

судді:

Веденяпін О.А. 

     Зав'язун В.С. 

 Повний текст постанови складено та підписано

14.12.2007р.

Надруковано

4 прим.:

1

- до справи,

2,

3 - сторонам,

4

- в наряд.