Ухвала

від 04.12.2024 по справі 907/447/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" грудня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/447/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши заяву відповідача від 04.11.2024 (вх. № 02.3.1-02/8523/24) про відстрочення виконання судового рішення у справі № 907/447/24

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВП ПРОМКОМПЛЕКТ», м Харків

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «КАТІОН ІНВЕСТ», Закарпатська область, Тячівський район, село Теребля

про стягнення 7 738 457,47 грн

Секретар судового засідання Райніш М.І.

За участю представників сторін:

від позивача - не з`явився

від відповідача - Римець Х.Б., адвокат (в режимі відеоконференції)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області 12.09.2024 у справі №907/447/24 позов задоволено частково: ухвалено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КАТІОН ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 39508760, Україна, 90550, Закарпатська обл., Тячівський р-н, село Теребля, вул. Центральна, будинок 100;) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП ПРОМКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 39477455, 03189, місто Київ, вулиця Вільямса Академіка, будинок 2-Б) заборгованості в розмірі 3 536 642,67 грн (три мільйони п`ятсот тридцять шість тисяч шістсот сорок дві гривні 67 коп.), що складається з суми основного боргу 3 069 171,84 грн (три мільйони шістдесят дев`ять тисяч сто сімдесят одна гривня 84 коп.), пені за прострочення виконання грошового зобов`язання - 371 251,24 грн (триста сімдесят одна тисяча двісті п`ятдесят одна гривня 24 коп.), інфляційного збільшення в сумі 58 717,52 грн (п`ятдесят вісім тисяч сімсот сімнадцять гривень 52 коп.), 3% річних в сумі 37 502,07 грн. (тридцять сім тисяч п`ятсот дві гривні 07 коп.)за договором поставки №23/02/13-01 від 13.02.2023, а також 53 047,13 грн (п`ятдесят три тисячі сорок сім гривень 13 коп.) витрат позивача з оплати судового збору за подання позовної заяви, а також 35 366,42 грн (тридцять п`ять тисяч триста шістдесят шість гривень 42 коп.) витрат на правничу допомогу, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 повернуто товариству з обмеженою відповідальністю «КАТІОН ІНВЕСТ» апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.09.2024 у справі № 907/447/24.

На адресу суду від відповідача надійшла заява від 04.11.2024 (вх. № 02.3.1-02/8523/24) про відстрочення виконання судового рішення у справі № 907/447/24 до 01.03.2025.

На адресу суду від позивача надійшла відповідь на заяву про відстрочення виконання судового рішення у справі № 907/447/24 від 05.11.2024 (вх. № 02.3.1-02/8598/24), якою заявник просить відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення у справі № 907/447/24, посилаючись на затягування виконання рішення та наявність у боржника фінансової можливості погасити заборгованість, зазначає, що позивач не повинен відповідати за прорахунки іншого суб`єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду з огляду на наступне.

Відповідно до статті 160 ГПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» також передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Згідно зі ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Як стверджує заявник, негайне виконання Рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.09.2024 у справі № 907/447/24 та накладання виконавцем арештів на рахунки та активи ТОВ «Катіон Інвест» призведе до банкрутства та припинення діяльності єдиного станом на сьогодні солевидобувного підприємства України, що забезпечує потреби дорожніх підприємств України.

Вказує, що з 01 жовтня 2024 року Розпорядженням Закарпатської обласної військової адміністрації № 919 ТОВ «Катіон Інвест» було визначено підприємством, що підтвердило статус критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Стверджує, що товариство жодним чином не відмовлялося і підтверджувало щоразу свої боргові зобов`язання перед Позивачем, разом із цим, негайне примусове стягнення боргу призведе до арешту рахунків Відповідача, повного блокування роботи Підприємства, зриву підготовки та закупки дорожніми підприємствами солі для проходження осінньо-зимового сезону 2024-2025 років, унеможливить повний та своєчасний розрахунок підприємства з його працівниками, що в результаті призведе до банкрутства Відповідача та припинення роботи єдиного солевидобувного підприємства України, що веде свою діяльність в умовах воєнної агресії проти України.

У той же час, відстрочка виконання рішення суду до березня 2025 року дозволити Товариству забезпечити дорожні підприємства у солі для промислового переробляння на осінньо зимовий сезон 2024/2025 та безперебійно продовжити господарську діяльність в умовах воєнного стану, накопичити кошти протягом осінньо зимового сезону 2024/2025 рр. та повністю виконати судове рішення.

Додатково повідомляє, що надходження від реалізації продукції в період Листопада 2024 року по Березень 2025 року є достатніми для погашення боргу перед ТОВ «ВП ПРОМКОМПЛЕКТ» в повному обсязі.

Як роз`яснено у пункті 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Разом з тим, положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини.

Крім того, питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 у справі Корнілов та інші проти України, заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців).

Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Також, як слідує з постанови Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 2-54/08, відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Так, відстрочення виконання рішення суду до 01.03.2025 року відповідає положенням частини 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, та не буде перевищувати один рік з дня ухвалення рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення заяви боржника про відстрочення виконання рішення суду до 01.03.2025 року.

Враховую наведене, керуючись статтями 160, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву про відстрочення виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 04.11.2024 (вх. № 02.3.1-02/8523/24) задоволити.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.09.2024 до 01.03.2025 року.

Ухвала є виконавчим документом, який може бути пред`явлено до виконання протягом 3- х років.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.12.2024.

Суддя Л.В. Андрейчук