Постанова

від 28.11.2024 по справі 911/248/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 911/248/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Білоуса В. В., Огородніка К. М.

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

представник ТОВ "Київська правова група" - Ганчар І. Д.,

представник АТ "Державний експортно-імпортний банки України" - Головіна О. І.,

представник ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" - Кротов О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" - арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2024

у складі колегії суддів: Отрюха Б. В. - головуючого, Остапенка О. М., Поліщука В. Ю.

та на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.04.2024

у складі судді Лутак Т.В.

у справі № 911/248/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська правова група"

до Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ

На розгляд суду постало питання обґрунтованості поточних грошових вимог енергопостачальної компанії до боржника.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

1. У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/248/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська правова група" до боржника Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" (далі - ПрАТ "Бориспільський автозавод") про банкрутство.

2. 08.02.2021 ухвалою Господарського суду Київської області відкрито провадження у даній справі; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

3. 23.01.2023 постановою Господарського суду Київської області у справі № 911/248/21 визнано банкрутом ПрАТ "Бориспільський автозавод" та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута - ПрАТ "Бориспільський автозавод" призначено арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича.

4. 24.01.2023 судом здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника - ПрАТ "Бориспільський автозавод" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, номер публікації якого 69923.

Короткий зміст заяви з грошовими вимогами

5. 15.03.2024 до Господарського суду Київської області звернулося ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" із заявою б/н від 15.03.2024 про визнання поточних кредиторських вимог до ПрАТ "Бориспільський автозавод" у розмірі 569 276,92 грн.

6. Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" до Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" у розмірі 569 276, 92 грн обґрунтовані копією Постанови НКРЕКП від 14.06.2018 № 2, копією заяви-приєднання від 19.12.2018 до договору про постачання електричної енергії споживачу, текстом публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, копією тексту комерційної пропозиції "Стандарт-1" (додаток №2 до Договору); копією Додаткової угоди від 05.07.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 420010089 від 01.01.2019, копією заяви представника ліквідатора щодо повторного підключення електропостачання; копіями рахунків-фактур за спожиту електричну енергію за період жовтень-листопад 2023, копіями актів прийняття-передавання електричної енергії за період жовтень-листопад 2023, копією платіжної інструкції № 3294 від 10.11.2023, копією платіжної інструкції № 3176 від 05.10.2023, копіями корінців повідомлень про можливе припинення електропостачання за 2021-2023; копією претензії вих.№10 від 15.02.2024 із доказами направлення боржнику.

7. ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії, що підтверджується ліцензією, затвердженою постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018.

8. Як зазначає кредитор, ним було виконано зобов`язання за договором № 420010089 від 01.01.2019 в повному обсязі в частині постачання (продажу) боржнику електричної енергії, однак боржником всупереч п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 5.5.5. ПРРЕЕ, а також умовам укладеного між сторонами договору не було здійснено повної оплати фактично спожитої електричної енергії у жовтні-листопаді 2023 у розмірі 569 276, 92 грн.

9. З матеріалів заяви суди попередніх інстанцій встановили, що 19.12.2018 боржником було подано до кредитора заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу в редакції, що діє з 01.01.2019 на умовах комерційної пропозиції постачальника "Стандарт-1" із зазначенням дати початку постачання - з 01.01.2019.

10. З наявної у матеріалах справи заяви-приєднанні від 19.12.2018 вбачається, що боржником було зазначено інформацію про точки комерційного обліку, які визначаються згідно умов Договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що укладений споживачем з оператором системи розподілу, а саме ЕІС-коди ТКО за об`єктами споживача: 1) 62Z1031120935650 (Завод, с. Проліски, вул. Броварська, 1); 2) 62Z8539175012416 (Завод, с. Проліски, вул. Броварська, 4); 3) 62Z6133984584869, 62Z4175990588051, 62Z0301400807759 (Промислова база, с. Проліски, вул. Броварська, 4 1).

11. Факт укладання боржником зазначеного вище договору про постачання електричної енергії споживачу № 420010089 від 01.01.2019 сторонами не заперечувався.

12. Також, 05.07.2021 між сторонами було погоджено та підписано додаткову угоду до договору № 420010089 від 01.01.2019, щодо умов переходу споживача на користування персональною сторінкою "Кабінет юридичного споживача" для обміну даними, інформацією, отримання рахунків від постачальника, з метою проведення розрахунків за електричну енергію. Умовами додаткової угоди б/н від 05.07.2021 до договору № 420010089 від 01.01.2019 встановлено, що відсутність у Споживача можливості отримати або відкрити рахунок на оплату електричної енергії за допомогою "Кабінету юридичного споживача" не звільняє споживача від обов`язку оплатити за використану (куповану) електричну енергію та інші платежі, передбачені умовами договору.

13. У відповідності до п. 2.1 договору № 420010089 від 01.01.2019 (надалі - договір), постачальник (кредитор) продає електричну енергію споживачу (боржнику) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

14. Умовами укладеного договору про постачання електричної енергії, а саме п. 2.2. договору, визначено, що обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу (надалі - ОСР) договору споживача про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

15. Пунктом 3.15 договору про постачання електричної енергії споживачу визначено, що дія цього договору також припиняється у наступних випадках: анулювання постачальнику ліцензії на постачання; банкрутство або припинення господарської діяльності постачальником; завершення терміну дії договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що укладений споживачем з оператором системи розподілу; у разі зміни власника/користувача об`єкта споживача; у разі зміни електропостачальника.

16. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.4 договору).

17. Згідно з п. 5.5 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

18. Пунктом 6.2. договору визначено, що споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

19. У відповідності до п. 13.1 договору про постачання електричної енергії споживачу № 420010089 від 01.01.2019, цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком №1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника. Термін дії даного договору не може бути більшим за термін дії договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що укладений споживачем з оператором системи розподілу.

20. В силу комерційної пропозиції "Стандарт-1" (додаток № 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу) - термін постачання: до 31.12.2019. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції.

21. ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" на адресу боржника була направлена претензія №10 від 15.02.2024 щодо необхідності сплати наявної заборгованості за договором №420010089 від 01.01.2019, проте вказане відправлення було повернуто на адресу кредитора із відміткою АТ "Укрпошта" про відмову адресата (боржника) від її отримання 01.03.2024, а заборгованість на теперішній час залишається неоплаченою.

22. Як зазначає кредитор, станом на березень 2023 року у ПрАТ "Бориспільський автозавод" виникла заборгованість перед ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" за договором про постачання електричної енергії споживачу №420010089 від 01.01.2019 у розмірі 569 276,92 грн за спожиту електричну енергію протягом вересня - листопада 2023 року, а саме: сума заборгованості за спожиту електричну енергію за вересень 2023 у сумі 304 548,08 грн; сума заборгованості за спожиту електричну енергію за жовтень 2023 у сумі 382 454,88 грн; сума заборгованості за спожиту електричну енергію за листопад 2023 у сумі 278 736,82 грн.

23. Суди зазначили, що боржником було сплачено повністю заборгованість за електричну енергію у розмірі 304 548,08 грн за вересень 2023, що підтверджується платіжною інструкцією № 3176 від 05.10.2023, а також частково у розмірі 91 914,78 грн заборгованості за електричну енергію за жовтень 2023, що підтверджується платіжною інструкцією № 3294 від 10.11.2023.

24. Суди також встановили, що ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Григор`єв В. В., заперечуючи щодо наявності у ПрАТ "Бориспільський автозавод" заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 569 276,92 грн за період жовтень-листопад 2023 року посилається на те, що 29.08.2023 ліквідатором було передано по акту приймання-передачі АТ "Державний експортно-імпортний банк України" та в подальшому останнім було зареєстровано право власності на нерухоме майно, що підтверджується відповідними витягами від 21.09.2023 з Державного реєстру речових прав, яке належало боржнику - ПрАТ "Бориспільській автозавод" за адресою Київська область, с. Проліски, вул. Броварська, 4, та яке було об`єктом договору про постачання електричної енергії № 420010089 від 01.01.2019, а саме:

- земельна ділянка площею 7,52 га., кадастровий номер 3220888000:03:004:0028; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 182351932208;

- головний виробничий корпус, що складається із головного виробничого корпусу, А-ІІ, загальною площею 7 679,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 352345532208;

- адміністративно-побутовий корпус з їдальнею, І черга, що складається із адміністративно-побутового корпусу з їдальнею, І черга, А-VІ загальною площею 3213,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 352311432208;

- котельня. Зовнішні теплові мережі ЗАТ "Бориспільський автозавод", що складається із Котельні, Н-І загальною площею 156,5 кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 186606132208;

- магазин "Волга" та корпус загально-промислового призначення, що складається із Магазину "Волга" і корпусу загально-промислового призначення літ. Д-ІІ, загальною площею 2 766,60 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 186603232208;

- виробничий корпус, що складається із виробничого комплексу, В- III, загальною площею 644,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 186600632208;

- І чарга. Перенесення ставків - накоплювачів, прохідна, огорожа, під`їздна дорога ЗАТ "Бориспільський автозавод", що складається із прохідної, Л-1, ставків накоплювачів, М, під`їздної дороги № 1 та огорожі № 1, загальною площею 19,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 182895032208;

- трансформаторна, що складається із Трансформаторної, Б-І, загальною площею 108,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 179627332208;

- кафе на 12 місць, що складається із Кафе на 12 місць, А-І загальною площею 67,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 179621932208;

- склад запасних частин, що складається із складу запасних частин , Г- II, загальною площею 4 016,60 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 173724932208.

25. За твердженням ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Григор`єва В. В., з моменту переходу права власності на вищеописане нерухоме майно до АТ "Державний експортно-імпортний банк України", ПрАТ "Бориспільський автозавод" не може мати обов`язку зі сплати комунальних та інших платежів оскільки перестало бути власником об`єктів які було забезпечено відповідними послугами, зокрема електропостачання.

26. Також, ліквідатором було зазначено, що ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" не було надано доказів на підтвердження того, за якими саме об`єктами нерухомості обліковується ЕІС-код точка комерційного обліку 62Z4175990588051.

27. За твердженням ліквідатора, моментом припинення дії Договору про постачання електричної енергії споживачу № 420010089 від 01.01.2019 є саме момент зміни власника об`єкта споживача, а в рамках цієї справи про банкрутство - це момент реєстрації права власності на об`єкти, що належали боржнику, щодо яких здійснювалось постачання електричної енергії ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" за АТ "Державний експортно-імпортний банк України".

28. Суди попередніх інстанцій також зазначили, що із наданих ліквідатором банкрута додаткових пояснень (вх. № 5131/24 від 19.04.2024), останнім на адресу ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні мережі" було направлено запит від 31.10.2023 про надання інформації, в якому було крім іншого повідомлено про те, що ПрАТ "Бориспільський автозавод" було власником зазначених ліквідатором приміщень, проте, копії вказаного запиту від 31.10.2023, доказів на підтвердження направлення вказаного запиту, доказів його отримання адресатом та відповіді на нього ліквідатором надано не було.

29. Ліквідатором банкрута до додаткових пояснень (вх. № 5131/24 від 19.04.2024) долучено копію заяви адресовану начальнику Бориспільського регіону електричних мереж ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні мережі" у якій ліквідатор просив провести повторне підключення електропостачання об`єкта, розташованого за адресою: вул. Броварська, 4, с. Проліски, Бориспільський район, Київська область, після проведеної оплати заборгованості, сформованої відповідно до рахунку № 455156359324 від 30.09.2023.

30. Як зазначили суди, АТ "Державний експортно-імпортний банк України" заперечуючи проти визнання грошових вимог ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" до банкрута, вказує про наступне:

- у власності ПрАТ "Бориспільський автозавод" не перебуває жодного об`єкту нерухомості за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, 4;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" не надало жодного доказу стосовно яких саме об`єктів боржника було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 420010089 від 01.01.2019;

- 21.09.2023 право власності на частину будівель за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4 перейшло від ПрАТ "Бориспільський автозавод" до АТ "Державний експортно-імпортний банк України";

- за погодженими сторонами умовами Договору про постачання електричної енергії споживачу № 420010089 від 01.01.2019 його дія припинилась 21.09.2023 (у разі, якщо на підставі цього договору здійснювалось постачання електроенергії саме до будівель, які перебували в іпотеці АТ "Укрексімбанк", а в подальшому були продані йому в ліквідаційній процедурі);

- стосовно інших будівель, які розташовані за адресою Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська,4, боржник володіє часткою розміром 1/100 (в діагностичному центрі автомобільної техніки - 5/100) у праві спільної часткової власності, а тому повинен нести витрати на утримання спільного майна виключно пропорційно до його частки.

31. Таким чином, АТ "Державний експортно-імпортний банк України", посилаючись на п. 13.5 договору про постачання електричної енергії споживачу, за яким дія цього договору також припиняється у разі зміни власника/користувача об`єкта споживача, вважає, що ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" не було доведено належними та допустимими доказами наявність цивільно-правових відносин між ним та ПрАТ "Бориспільський автозавод" та відповідно наявність заборгованості боржника перед цим кредитором.

32. При цьому АТ "Державний експортно-імпортний банк України" не заперечується факт звернення останнього до оператору системи розподілу (ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі") із заявою на укладання договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії для потреб об`єкта за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, 4 та отримання відповідей від оператора системи розподілу (лист від 26.10.2023 № 307040043 та лист від 15.11.2023) про необхідність вирішення питання розподілу потужності та інші майнові права за даним об`єктом, з іншим власником частини майна. Крім того, оператором системи розподілу було зазначено, що з новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема ПРРЕЕ, після припинення дії договорів зі споживачем, який звільняє приміщення, у частині постачання та розподілу електричної енергії на цей об`єкт, а тому на момент звернення нового власника щодо укладення договору про надання послуг з розподілу, оператор повинен отримати заяву від ПрАТ "Бориспільський автозавод" щодо розірвання відповідного договору.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду

33. 25.04.2024 ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/248/21 визнано вимоги ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" до ПрАТ "Бориспільський автозавод" у розмірі 575 332,92 грн, з яких: 6 056 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів та 569 276,92 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів.

34. 21.08.2024 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Київська правова група" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Київської області від 25.04.2024 у справі № 911/248/21 залишено без змін.

35. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість та доведеність грошових вимог кредитора до боржника, враховуючи невиконання боржником обов`язку письмового повідомлення за 20 робочих днів електропостачальника та оператора системи про припинення користування електричною енергією та розірвання договору, відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження укладення новим споживачем (власником майна) договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", продовження дії договору про постачання електричної енергії споживачу № 420010089 від 01.01.2019 до здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами, відсутність доказів на підтвердження оплати за спожиту електричну енергію за період з жовтня по листопад 2023 року, непогашення боржником заборгованості за спожиту електричну енергію на час розгляд справи, розмір якого підтверджений наявними матеріалами справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

36. 19.09.2024 (через підсистему "Електронний суд") ліквідатором ПрАТ "Бориспільський автозавод" - арбітражним керуючим Григор`євим В. В. подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 та ухвалу Господарського суду Київської області від 25.04.2024 у справі № 911/248/21; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні поточних кредиторських вимог ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" до ПрАТ "Бориспільський автозавод" у розмірі 575 332,92 грн.

37. Касаційна скарга подана з підстав, визначених у пункті 4 частини другої статті 267 ГПК України, а саме, як стверджує скаржник, суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

38. Скаржник доводить, що суди першої та апеляційної інстанцій на підставі недопустимого доказу - заяви боржника до Договору про постачання електричної енергії споживачу в редакції від 01.01.2019 на умовах комерційної пропозиції постачальника "Стандарт-1" із зазначенням дати початку постачання - з 01.01.2019 (надалі - Договір про постачання) встановили факт належності йому нерухомого майна за адресою с. Проліски, Броварська, 4 1, за якою обліковується ЕІС-код точка комерційного обліку 62Z4175990588051 та за якою обліковується заборгованість, заявлена як поточні кредиторські вимоги до Боржника, в той час, як допустимий і наявний в матеріалах справи доказ, - Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, - ці обставини спростовує.

39. Скаржник стверджує, що ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" не надало жодного доказу на підтвердження того, за якими саме об`єктом/ами нерухомості належного/их Боржнику обліковується ЕІС-код точка комерційного обліку 62Z4175990588051, а суд вважав цю обставину доведеною лише з причин того, що в заяві-приєднання від 19.12.2018 до Договору про постачання така точка комерційного обліку була вказана, однак, така заява є недопустимим доказом для встановлення цієї обставини.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

40. 31.10.2024 від ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому кредитор просить залишити без змін оскаржувані судові рішення, а скаргу - без задоволення. Кредитор вважає, що судами попередніх інстанцій було вірно встановлено дійсні обставини та надано їм належну правову оцінку, а підстави для скасування судових рішень відсутні.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

41. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

42. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання розгляду поточних грошових вимог кредитора до боржника, обґрунтовані невиконанням боржником своїх зобов`язань з оплати за поставлену електроенергію.

43. Здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оцінивши доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

44. Відповідно до ч. 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.

45. Відповідно до частини 14 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Законом.

46. Поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

47. У звя`зку з наявністю у боржника заборгованості за спожиту електричну енергію за період жовтень-листопад 2023 року в сумі 569 276,92 грн ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до суду із заявою з поточними грошовими вимогами до боржника у цій справі.

48. Судами попередніх інстанцій обставин встановлено, що враховуючи подану боржником заяву-приєднання, факт споживання електричної енергії та здійснення оплат виставлених постачальником рахунків, між ПрАТ "Бориспільський автозавод" та ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 420010089 від 01.01.2019, яким також визначено, що обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу (надалі - ОСР) договору споживача про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

49. Відповідно до п. 3.1.1. ПРРЕЕ (в редакції на час укладення договору постачання) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

50. Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником (п. 3.1.7 ПРРЕЕ).

51. Відповідно до пп. 3 п. 3.1.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо споживач є стороною діючих договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

52. Отже, як вірно вказали суди, вимогами чинного законодавства України передбачено, що укладенню договору про постачання електричної енергії з постачальником ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" передує укладення з оператором системи розподілу ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

53. Пунктом 2.1.3. вказаних Правил визначено, що ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач.

54. Відповідно до п. 4.27. ПРРЕЕ у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об`єкта.

Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об`єкта.

У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.

55. Суди попередніх інстанцій встановили, що доказів того, що ліквідатор банкрута у межах строку, передбаченого п. 4.27 IV ПРРЕЕ, повідомляв електропостачальника або оператора системи розподілу про зміну власника об`єкту нерухомості та припинення дії договору постачання електричної енергії до матеріалів справи не було долучено. Також АТ "Державний експортно-імпортний банк України", як новим власником майна не було надано до матеріалів справи доказів укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі".

56. Отже, встановивши, що боржником не було у визначений 20-дений термін подано відповідних письмових заяв про розірвання договору та за відсутності доказів оплати за спожиту електричну енергію у спірний період з жовтня по листопад 2023 року, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків, що у ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" правомірно виникло право вимоги до боржника за спожиту електричну енергію протягом жовтня-листопада 2023 за точкою комерційного обліку 62Z4175990588051 на умовах укладеного договору у розмірі 569 276,92 грн.

57. В касаційній скарзі ліквідатор боржника доводить, що суди першої та апеляційної інстанцій на підставі недопустимого доказу - заяви боржника про приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу встановили факт належності боржнику нерухомого майна, за яким обліковується ЕІС-код точка комерційного обліку 62Z4175990588051 та за якою наявна заборгованість, заявлена як поточні кредиторські вимоги до боржника у цій справі.

58. Відповідно до п. 9 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 № 312 оператор систем розподілу під час укладення із споживачами договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії (оформлення заяв-приєднання та паспортів точок розподілу) присвоює всім точкам розподілу електричної енергії за об`єктами існуючих споживачів ЕІС-коди за точками комерційного обліку відповідно до порядку, передбаченого Кодексом комерційного обліку, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311, та інших нормативно-правових актів НКРЕКП, а також актів адміністратора комерційного обліку.

59. Паспорт точки розподілу (передачі) - акт (документ), складений оператором системи, у якому зазначаються технічні параметри точки підключення споживача - потужність, дозволена до використання, приєднана потужність, межі балансової належності, однолінійна схема, формула донарахування втрат електричної енергії відповідно до Кодексу комерційного обліку, тип засобу/системи комерційного обліку, ЕІС-коди та інша технічна інформація, необхідна для електрозабезпечення об`єкта споживача за точками розподілу (передачі) електричної енергії (п. 1.1.2 ПРРЕЕ в редакції на час укладення договору).

60. Відповідно до п. 1.4 Кодексу комерційного обліку точка комерційного обліку (точка обліку, ТКО) - точка на комерційній межі розподілу електричної мережі або умовна точка, в якій відбувається зміна власника електричної енергії і до якої відносяться дані комерційного обліку електричної енергії, що використовуються для розрахунків на ринку електричної енергії.

61. Пунктами 8.6.7., 8.6.8. Кодексу комерційного обліку (в редакції на час виникнення заборгованості) визначено, що зчитування показів (збір даних) з лічильників у непобутових та колективних побутових споживачів у разі відсутності можливості їх автоматизованого дистанційного зчитування провадиться споживачем щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим. При обладнанні вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних інформація про покази лічильників за розрахунковий місяць формується відповідним ППКО через канали дистанційного зв`язку. Непобутові та колективні побутові споживачі зобов`язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць. Наведені у звіті останні фактичні покази лічильників вважаються показами на початок першої доби календарного місяця.

62. Так, судами попередніх інстанції зазначено, що з наявної у матеріалах справи заяви-приєднання від 19.12.2018 вбачається, що боржником було зазначено інформацію про точки комерційного обліку, які визначаються згідно з умовами Договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що укладений споживачем з оператором системи розподілу, а саме ЕІС-коди ТКО за об`єктами споживача:

1) 62Z1031120935650 (Завод, с. Проліски, вул. Броварська, 1);

2) 62Z8539175012416 (Завод, с. Проліски, вул. Броварська, 4);

3) 62Z6133984584869, 62Z4175990588051, 62Z0301400807759 (Промислова база, с. Проліски, вул. Броварська, 4 1).

63. Тобто, як встановили суди, самим боржником у своїй заяві-приєднанні від 19.12.2018 було зазначено об`єкти електропостачання, їх адреси та ЕІС-коди точок комерційного обліку.

64. Доводи скаржника про встановлення судами попередніх інстанцій на підставі заяви-приєднання належності боржнику об`єкту нерухомості, за яким обліковується ЕІС-код точка комерційного обліку 62Z4175990588051, за якою у боржника наявна заборгованість спростовується змістом оскаржуваних судових рішень. Суди попередніх інстанцій не встановлювали обставин належності чи неналежності банкруту будь-яких об`єктів нерухомого майна як підстави для визнання поточних грошових вимог із заборгованості за спожиту електроенергію. Суди вірно зазначили, що визначальним при визначені обсягу спожитої електричної енергії є саме ЕІС-код точки комерційного обліку, а не адреса об`єкту, його характеристика та призначення. Суди також обґрунтовано зауважили, що саме споживач (боржник) має організувати облік електроенергії таким чином, щоб не було споживання інших суб`єктів, а також знімати покази своїх електролічильників та передавати дані оператору системи, а також знати на які об`єкти та на які потреби використовується електрична енергія на умовах укладених боржником договорів.

65. Верховний Суд також звертає увагу, що відповідно до наведених положень саме оператор системи розподілу присвоює всім точкам розподілу електричної енергії за об`єктами існуючих споживачів ЕІС-коди за точками комерційного обліку, а не постачальник електричної енергії, яким є кредитор у цій справі.

66. Твердження скаржника про встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи, що мають суттєве значення на підставі недопустимого доказу - заяви боржника про приєднання до договору про постачання електричної енергії Суд відхиляє та зазначає таке.

67. Стаття 77 ГПК України "Допустимість доказів" встановлює, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

68. Отже, недопустимі докази - це докази, отримані внаслідок порушення закону або докази, які не можуть підтверджувати ті обставини, які в силу приписів законодавства мають підтверджуватись лише певними засобами доказування. При цьому тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що суд використав недопустимий доказ (постанова Верховного Суду від 21.06.2022 у справі- № 911/3276/20).

69. Верховний Суд звертає увагу, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.09.2020 у справі № 908/1795/19).

70. Однак доводи касаційної скарги щодо встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи на підставі недопустимих доказів не містять аргументованих, обґрунтованих мотивувань та зводяться до заперечень встановлених обставин справи. Натомість аргументи скаржника зводяться до незгоди із прийнятими судовими рішеннями та до намагань здійснити переоцінку наявних у справі доказів, що в силу імперативних положень статті 300 ГПК України поза компетенцією суду касаційної інстанції.

71. Колегія суддів дійшла висновку, що скаржник не довів неправильного застосування чи порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а тому Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а прийнятих судових рішень - без змін.

72. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть різнитися залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 указаної Конвенції, може бути визначене тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", заява № 63566/00, пункт 23).

73. Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

74. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

75. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова та ухвала - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

76. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" - арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 та ухвалу Господарського суду Київської області від 25.04.2024 у справі № 911/248/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Білоус

К. Огороднік