Ухвала

від 04.12.2024 по справі 990/200/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 грудня 2024 року

м. Київ

справа №990/200/24

адміністративне провадження №П/990/200/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,

суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А., Желтобрюх І.Л., Хохуляка В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Блажівської Н.Є. від участі у розгляді справи у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , Позивач) 4 червня 2024 року звернулася до Верховного Суду з адміністративним позовом, у якому відповідачем вказала - Вищу раду правосуддя (надалі також - ВРП, Відповідач).

Верховний Суд ухвалою від 17 червня 2024 року відкрив позовне провадження в адміністративній справі призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін на 11 липня 2024 року.

Верховний Суд ухвалою від 23 вересня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2024 року ухвалу Верховного Суду від 23 вересня 2024 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до цього ж суду.

Відповідно до підпункту 2.3.43 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 2 квітня 2015 року № 25, судові справи, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, передаються раніше визначеному у судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу), ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа.

Враховуючи, що ухвалу Верховного Суду від 23 вересня 2024 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду Верховний Суд ухвалою від 2 грудня 2024 року прийняв справу №990/200/24 до свого провадження та вирішив продовжувати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін 10 грудня 2024 року о 15 год 00 хв.

4 грудня 2024 року від ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" надійшла заява про відвід від участі у розгляді адміністративної справи № 990/200/24 судді Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є.

ОСОБА_1 заявлений відвід обґрунтовує, зокрема тим, що на її думку, суддя Блажівська Н.Є. є упередженою та необ`єктивною. Зазначає, що суддя Блажівська Н.Є. занадто часто фігурує у справах за участі ОСОБА_2 .

Розглянувши вказану заяву, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначенні статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а стаття 37 КАС України визначає підстави недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

Так, відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).

Зі змісту наведених норм випливає, що для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, що викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.

Враховуючи те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних чинників.

Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

"об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

"суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Так, надаючи оцінку об`єктивності судді (суддів) під час вчинення ним (ними) процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя (судді) під час виконання ним (ними) своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє поведінка судді (суддів) у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею (суддями) дії, які можуть стати приводом для позбавлення права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.

Перед розглядом справи судді повинні утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Судді утримуються від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.

Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

При цьому за сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду, наведеною, зокрема в ухвалах у справах №990/119/23, № 990/136/23, №990/20/23 не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Надавши оцінку викладеним у заяві доводам, Суд дійшов висновку, що зазначена заява не містить посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді Верховного Суду Блажівської Н.Є., у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України.

Дослідивши заяву про відвід судді та обставини, які в ній зазначені, Суд визнає їх припущеннями, які не можуть вважатися підставою для сумніву в неупередженості та необ`єктивності судді під час розгляду цієї справи. Позивач не зазначає конкретних обставин, передбачених статтею 36 КАС України, які, на її переконання, свідчать про неможливість участі у розгляді справи судді Блажівської Н.Є. У заяві відсутні посилання на конкретні факти прояву суддею поведінки, яка б свідчила про її небезсторонність чи заінтересованість в результаті розгляду цієї справи.

Обставини, на які вказує Позивач, як підстави для відводу судді, не є такими, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді та лише свідчать про фактичну незгоду з ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2024 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 .

Частиною четвертою статті 36 КАС України закріплено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що доводи ОСОБА_1 про позбавлення її доступу до відконференцзв`язку не підтвердженні жодними доказами.

Проаналізувавши аргументи, якими Позивач обґрунтовує заявлений відвід, колегія суддів дійшла висновку, що такі не доводять наявності обставин, які могли б за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями викликати сумнів в об`єктивності або неупередженості судді Блажівської Н.Є. під час розгляду цієї справи як підстави для відводу відповідно статті 36 КАС України.

З огляду на наведене, суд вважає необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Блажівської Н.Є. від участі у розгляді справи.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства, суд

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Блажівської Н.Є. від участі у розгляді справи.

Передати заяву про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Блажівської Н.Є. до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді Л.І. Бившева

І.А. Васильєва

І.Л. Желтобрюх

В.В. Хохуляк