Постанова

від 28.11.2024 по справі 917/1170/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Харків Справа №917/1170/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

представники учасників справи не з`явились;

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Пайлот Дріллінг Текнолоджіз (вх.№14804) про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №917/1170/24,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пайлот Дріллінг Текнолоджіз, вул.Шевченка, 29, кв.72, с.Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751,

до Приватного підприємства Українська сервісна бурова компанія-1, вул.Капітана Володимира Кісельова, 29, оф.313, м.Полтава, 36014,

про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.09.2024 року у справі №917/1170/24 (повний текст складено 25.09.2024 року, суддя Кльопов І.Г.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства Українська сервісна бурова компанія-1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Пайлот Дріллінґ Текнолоджіз 42333,91 грн - пені, 68869,94 грн - штрафу, 4505,30 грн - 3% річних, 12169,04 грн інфляційних нарахувань, 1918,17 грн витрат по сплаті судового збору, 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

В частині стягнення 344349,70 грн провадження у справі закрито.

Вирішено з Державного бюджету України повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Пайлот Дріллінґ Текнолоджіз 5165,25 грн судового збору, сплаченого платіжною інструкцією №2208 від 16.07.2024 року, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи №917/1170/24.

Відповідач з вказаними рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив:

- скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 25.09.2024 року в частині стягнення з Приватного підприємства Українська сервісна бурова компанія-1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Пайлот Дріллінґ Текнолоджіз 42333,91 грн - пені, 68869,94 грн - штрафу, 4505,30 грн - 3% річних, 12169,04 грн інфляційних нарахувань, 1918,17 грн витрат по сплаті судового збору, 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката;

- прийняти в цій частині нове судове рішення, яким зменшити на 50% стягнені судом першої інстанції суми пені, штрафу, 3% річних, інфляційних нарахувань, витрат по сплаті судового збору, витрат на професійну правничу допомогу адвоката, застосувавши до вирішення спору норми ст. 233 Господарського кодексу України.

Від позивача 11.11.2024 року надійшов відзив (вх.№14389), в якому просив, зокрема, вирішити питання розподілу судових витрат, та стягнути з Приватного підприємства Українська сервісна бурова компанія-1 (ідентифікаційний код: 36514677; 36014, Полтавська область, місто Полтава, вул. Зигіна, буд. 29, офіс 313) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Пайлот Дріллінґ Текнолоджіз (ідентифікаційний код: 36084719; 38751, Полтавська область, Полтавський район, село Розсошенці, вул. Шевченка, буд. 29, кв. 72) понесені витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 року (повний текст складено 21.11.2024 року) апеляційну скаргу Приватного підприємства Українська сервісна бурова компанія-1 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Полтавської області від 25.09.2024 року у справі №917/1170/24 залишено без змін.

19.11.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю Пайлот Дріллінґ Текнолоджіз надійшла заява (вх.№14804), в якій просить прийняти додаткову постанову, якою стягнути з Приватного підприємства Українська сервісна бурова компанія-1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Пайлот Дріллінґ Текнолоджіз понесені витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 року прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Пайлот Дріллінг Текнолоджіз про ухвалення додаткової постанови. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Пайлот Дріллінг Текнолоджіз про ухвалення додаткової постанови призначено в судове засідання на 28.11.2024 року. При цьому явку представників сторін визнано необов`язковою та запропоновано позивачу надати до суду письмові пояснення щодо заяви відповідача про розподіл судових витрат.

Ухвала апеляційного суду від 21.11.2024 року була надіслана до електронних кабінетів всіх учасників справи та отримана ними 21.11.2024 року.

27.11.2024 року від відповідача надійшло клопотання (вх.№15154), в якому повідомив, що у зв`язку з участю повноважного представника в іншому судовому засіданні, призначеному раніше Господарським судом Полтавської області по справі №917/1384/24, просить відкласти розгляд справи №917/1170/24. При цьому, проти задоволення заявлених вимог заперечує, а виклад підстав, на яких обґрунтовуються заперечення, буде наданий додатково.

Розглянувши клопотання відповідача, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне:

1) в силу приписів Господарського процесуального кодексу України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні;

2) згідно ухвали суду від 21.11.2024 року явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а відповідача у своєму клопотанні не обґрунтовано мотивів, з яких його участь слід вважати обов`язковою;

3) колегією суддів надавався час учасникам судового провадження для надання усіх необхідних на їх думку документів та пояснень у справі; з моменту отримання 21.11.2024 року та до дати засідання 28.11.2024 року відповідач не був обмежений у праві надати свої заперечення.

4) бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, не зумовлюють необхідність перенесення розгляду справи в силу положень чинного Господарського процесуального кодексу України;

5) судом апеляційної інстанції враховується принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Зважаючи на те, що відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а явка сторін обов`язковою не визнавалась, суд дійшов висновку про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Пайлот Дріллінг Текнолоджіз про ухвалення додаткової постанови у справі №917/1170/24 у даному судовому засіданні.

За змістом ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

У відповідності до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

У ч. 1-2 статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, у відзиві на апеляційну скаргу представником позивача зазначено, що ним в суді апеляційної інстанції понесено витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

19.11.2024 року представник відповідача звернувся з заявою про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат витрат на професійну правничу допомогу у справі №917/1170/24, у додатках до якої надано копію договору про надання правничої допомоги б/н від 04.11.2024 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ№1192079 від 08.11.2024 року, платіжна інструкція №2508 від 08.11.2024 року з призначенням платежу оплата за договором про надання правової допомоги б/н від 04.11.2024 року на суму 10000,00 грн.

Таким чином, апелянтом дотримано вимоги статті 129 ГПК України.

Згідно з ч. 3-5 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом п. 1 ч. 2 статті 126, ч. 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до ч. 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 року у справі №915/237/18, від 24.10.2019 року у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 року у справі №904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом апеляційної скарги у справі №917/1170/24 представником позивача надано копію договору про надання правничої допомоги б/н від 04.11.2024 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ№1192079 від 08.11.2024 року, платіжну інструкцію №2508 від 08.11.2024 року з призначенням платежу оплата за договором про надання правової допомоги №б/н від 04.11.2024 року у розмірі 10000,00 грн.

Так, 04.11.2024 року між Приватним підприємством Адвокатське бюро Юрія Сліпченка, в особі директора Сліпченка Юрія Анатолійовича (Адвокатське бюро) та Товариства з обмеженою відповідальністю Пайлот Дріллінг Текнолоджіз в особі директора Волошинівського Василя Богдановича (далі клієнт), що діє на підставі Статуту, укладено договір про надання правової допомоги №б/н від 04.11.2024 року.

Відповідно до п.1.1. зазначеного договору клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе доручення клієнта надати йому правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п.1.2. договору клієнт зобов`язується сплатити гонорар за дії Адвокатського бюро по наданню правової допомоги.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що адвокати надають клієнту комплексну правову допомогу з консультації клієнта і узгодження з ним правової позиції, підготовки та подачі відзиву на апеляційну скаргу Приватного підприємства Українська сервісна бурова компанія-1, представництва у Східному апеляційному господарському суді.

Відповідно до п.5.1 Клієнт сплачує на поточний рахунок Адвокатського бюро гонорар у розмірі 10000,00 грн.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до його виконання сторонами договору (п.7.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи в межах договору про надання правничої допомоги б/н від 04.11.2024 року позивачу надано правничу допомогу (послуги з адвокатської діяльності) в Східному апеляційному господарському суді, а саме: підготовлено та подано до суду відзив на апеляційну скаргу у справі №917/1170/24 та забезпечено представництво позивача у судовому засіданні 18.11.2024 року.

Так, колегією суддів встановлено, що представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю Пайлот Дріллінг Текнолоджіз по справі №917/1170/24 у Східному апеляційному господарському суді здійснював адвокат Голяніщев Дмитро Юрійович на підставі договору про надання правової допомоги від 04.11.2024 року та сформованого за цим договором ордеру на надання правничої (правової) допомоги.

Надані послуги, сплачені позивачем згідно до платіжної інструкції №2508 від 08.11.2024 року у розмірі 10000,00 грн.

Жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг клієнт до адвоката не має.

З боку відповідача аргументування щодо заявлених позивачем витрат на правничу допомогу не надано.

Приймаючи до уваги наведене, Східний апеляційний господарський суд, детально проаналізувавши всі докази, зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Пайлот Дріллінг Текнолоджіз про ухвалення додаткової постанови у справі №917/1170/24 та стягнення з Приватного підприємства Українська сервісна бурова компанія-1 на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Пайлот Дріллінг Текнолоджіз про ухвалення додаткової постанови задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства Українська сервісна бурова компанія-1 (ідентифікаційний код: 36514677, 36014, Полтавська область, місто Полтава, вул. Зигіна, буд. 29, офіс 313) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Пайлот Дріллінг Текнолоджіз, (ідентифікаційний код: 36084719, 38751, Полтавська область, Полтавський район, село Розсошенці, вул. Шевченка, буд. 29, кв.72) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 05.12.2024 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук