справа № 619/9549/24
провадження № 1-кс/619/1264/24
Ухвала
Іменем України
06 грудня 2024 року,
м. Дергачі,
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянула у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024222080000052 від 06.06.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204 КК України.
Суть питання, що вирішується ухвалою.
До суду надійшло клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в межах кримінального провадження №42024222080000052 від 06.06.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204 КК України із забороною відчуження, користування та розпорядження, а саме: 1) картонна паперова коробка з написом «сік яблучний натуральний 10 л.», у якій знаходиться фольгований пак з краном, з рідиною, що має характерний запах спирту опечатано паперовою биркою з пояснювальними написами та підписами понятих; 2) пляшка об`ємом 2 літри, з наліпкою «Чудо сад яблуко та ехінацея» наполовину заповнена прозорою рідиною з характерним запахом спирту опечатана паперовою биркою з пояснювальними написами та підписами понятих. У обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження. Досудовим розслідуванням установлено, що працівниками 7-го управління (з обслуговування Харківської області) ДСР Національної поліції України, було отримано інформацію, щодо невстановлених осіб які на території Лозівського району Харківської області виготовляють та збувають лікеро-горілчані вироби з підробленими марками акцизного податку. Також ці особи протягом останнього часу, закуповують для подальшої переробки спирт етиловий, з якого за допомогою найманих працівників з кола довірених осіб, з використанням спеціально пристосованих для цього приміщень та спеціального обладнання, виготовляють у кустарних умовах водно-спиртову суміш, шляхом розведення спирту етилового водою. Реалізація виготовленої спиртової суміші, під видом якісної лікеро-горілчаної продукції, з підробленими марками акцизного податку, здійснюється через роздрібну торгівельну мережу на території Харківського (колишнього Дергачівського) та інших районі Харківської області та міста Харкова. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 26.11.2024 у справі № 619/9549/24 надано дозвіл учасникам слідчої групи у кримінальному провадженні на проведення обшуку нежитлового приміщення, а саме магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання предметів та речей, які мають значення для кримінального провадження, 29.11.2024 слідчий СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 на підставі зазначеної вище ухвали суду провела обшук нежитлового приміщення за вказаною вище адресою, за результатами якого вилучено наступні предмети: - картонна паперова коробка з написом «сік яблучний натуральний 10 л.», в якій знаходиться фольгований пак з краном, з рідиною, що має характерний запах спирту опечатано паперовою биркою з пояснювальними написами та підписами понятих; - пляшка об`ємом 2 літри, з наліпкою «Чудо сад яблуко та ехінацея» наполовину заповнена рідиною прозорою з характерним запахом спирту опечатана паперовою биркою з пояснювальними написами та підписами понятих. Постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області від 30.11.2024 вказані вище предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Відповідно до положень ст. ст. 167-169 КПК України вилучене в ході обшуку 19.06.2024 є тимчасово вилученим майном. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 167, ст. 170 КПК України є достатні підстави вважати, що вилучене майно є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, та є речовими доказами у кримінальному провадженні. Метою накладання арешту на вищезазначене майно є збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, для забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність їх використання в ході досудового розслідування в якості доказів, для призначення судових експертиз та проведення інших слідчих (розшукових) дій.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Володілець майна у судове засідання не з`явилася, причину неявки суду не повідомила, хоча про час та місце розгляду клопотання повідомлялася, про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber».
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторони обвинувачення, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшла висновку про задоволення клопотання, з огляду на таке.
Згідно витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222080000052 від 06.06.2024 внесено відомостіза ознакамизлочинів,передбачених ч.1ст.199,ч.1ст.204 КК України.
Як передбачено ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.
Статтею 168 КПК України встановлено, щофакт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 29.11.2024 на підставі ухвали слідчого судді від 26.11.2024, за участі ОСОБА_5 проведено обшук у нежитловому приміщенні магазину за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено: 1) картонна паперова коробка з написом «сік яблучний натуральний 10 л.», в якій знаходиться фольгований пак з краном, з рідиною, що має характерний запах спирту опечатано паперовою биркою з пояснювальними написами та підписами понятих; 2) пляшка об`ємом 2 літри, з наліпкою «Чудо сад яблуко та ехінацея» наполовину заповнена прозорою рідиною з характерним запахом спирту опечатана паперовою биркою з пояснювальними написами та підписами понятих.
Постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 зазначені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42024222080000052 від 06.06.2024, місце зберігання яких визначено камеру зберігання речових доказів ВП № 3 ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області.
Положеннями статті 167-169 КПК України зазначені у клопотанні предмети є тимчасово вилученим майном.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що прокурор Дергачівської окружної прокуратури довів необхідність арешту вилученого майна як речового доказу, оскільки існують обґрунтовані підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження, так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Керуючись ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя,
постановила:
Клопотання прокурора про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно в межах кримінального провадження №42024222080000052 від 06.06.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204 КК України, із забороною відчуження, користування та розпорядження, а саме: 1) картонна паперова коробка з написом «сік яблучний натуральний 10 л.», у якій знаходиться фольгований пак з краном, з рідиною, що має характерний запах спирту опечатано паперовою биркою з пояснювальними написами та підписами понятих; 2) пляшка об`ємом 2 літри, з наліпкою «Чудо сад яблуко та ехінацея» наполовину заповнена прозорою рідиною з характерним запахом спирту опечатана паперовою биркою з пояснювальними написами та підписами понятих - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Зберігання арештованого майна визначити відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», який затверджено постановою КМ України від 19.11.2012 №1104, та «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.
Роз`яснити положення,якізакріпленів ч.1ст.174КПКУкраїни,щопідозрюваний,обвинувачений,їхзахисник,законнийпредставник,іншийвласникабо володілецьмайна,представникюридичноїособи,щодоякоїздійснюється провадження,якінебули присутніприрозглядіпитання проарештмайна,маютьправозаявити клопотанняпроскасуванняарешту майнаповністюабочастково.Такеклопотанняпід часдосудовогорозслідуваннярозглядається слідчимсуддею,апідчас судовогопровадження-судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Дергачівський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123570767 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Дергачівський районний суд Харківської області
Нечипоренко І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні