Ухвала

від 06.12.2024 по справі 297/2881/24

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/2881/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року м. Берегове

Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту на майно в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071060000522 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 263 КК України,-

встановив:

Представник ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, у якому просить зняти арешт ухвалою слідчого судді від 10.07.2024 року по справі № 297/2881/24 в межах кримінального провадження № 12024071060000522 від 30.06.2024 року за ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 263 КК України.

Своє клопотання мотувує тим, що ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 10.07.2024 року по справі № 297/2881/24 в межах кримінального провадження № 12024071060000522 від 30.06.2024 року за ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 263 КК України слідчим суддею було накладено арешт на майно ОСОБА_5 , а саме від 10.07.2024 року по справі № 297/2881/24 в межах кримінального провадження № 12024071060000522 від 30.06.2024 року за ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 263 КК України.

Стороною обвинувачення під час розгляду клопотання про арешт вказувалось про потребу у проведенні слідчих (розшукових) дій із вказаними транспортними засобами, однак не уточнено було яких саме.

Повернення грошей у користування його власником жодним чином не зможе перешкодити досудовому розслідування кримінального правопорушення, а уразі потреби власники нададуть автомобілі для проведення слідчих дій на першу вимогу.

Вважає, що накладений ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області арешт на вищевказаний тимчасово вилучені кошти підлягає скасуванню в силу того, що дане майно жодного відношення до кримінального правопорушення, не має, а тому немає необхідності у подальшому арешті гроші і такий потрібно зняти.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні просили клопотання задовольнити повністю.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні визнала довоти сторони захисту однак у задоволенні клопотання просила відмовити.

Дослідивши матеріали клопотання, якими ініціатор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

За змістом конституційних норм та положень кримінального процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень клопотань про необхідність накладення арешту на майно, покладений на органи досудового розслідування та прокурора.

Відповідно до ст. 23 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, а відповідно дост. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно дост. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів ; 2)спеціальної конфіскації ; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи ; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов ) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

У випадку передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що майно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках передбачених Кримінальним кодексом України.

У випадку передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках передбачених Кримінальним кодексомУкраїни може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правого характеру у виді конфіскації майна.

У випадку передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної або юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову в кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Однак в силу того, що власниця грошей та уповноважена ними особа не мають жодного відношення до кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюються особи, а тому немає необхідності у подальшому арешті транспортних засобів і такий слід скасувати.

При прийнятті рішення суд враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, і те, що стороною обвинувачення жодних клопотань щодо приєднання доказів під час розгляду не заявлялось.

Тому, суд приходить до висновку, що накладення арешту на транспортні засоби із викладених у клопотанні мотивів не ґрунтується на положеннях вказаних вище норм Кримінального процесуального кодексу України, у зв`язку із чим повинен бути скасований й тому клопотання підлягає до повного задоволення.

При розгляді клопотання суд, враховуючи положення кримінального процесуального закону, сприяв учасникам судового розгляду в наданні ними доказів, можливостях доведення переконливості висунутих ними аргументів.

Крім того, суд вважає, що задоволення клопотання буде ефективним засобом юридичного захисту від можливого свавілля правоохоронних органів щодо майна підозрюваного, про що констатується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Зосимов проти України».

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.131-132,170-175,309,370-372,395 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання задоволити.

Скасувати накладений ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 10.07.2024 року по справі № 297/2881/24 в межах кримінального провадження № 12024071060000522 від 30.06.2024 року за ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 263 КК України арешт на: 7 купюр по 200 Євро, 93 купюри по 100 Євро, 33 купюри 50 Євро, 33 купюри по 20 Євро, 4 купюри по 10 Євро, 2 купюри по 5 Євро, 41 купюру номінальним банкнотом по 100 доларів США, 6 купюр по 50 доларів США, 17 купюр по 20 доларів США, 4 купюри по 10 доларів США, 1 купюру по 5 доларів США, 4 купюри по 1 долар США, які упаковано в спец-пакет НПУ EXPT0209198, що були вилучені в ході обшуку, який проводився 06.07.2024 в період часу з 06:45 год. по 07:25 год. за адресою: АДРЕСА_1 ..

Повернути арештовані кошти власнику ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 або її уповноваженому захиснику ОСОБА_4 для подальшого користування без права відчуження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_7