Рішення

від 09.12.2024 по справі 333/1069/24

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/1069/24

Провадження №2/333/2183/24

РІШЕННЯ

Іменем України

09 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді ТучковаС.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справи №333/1069/24 за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Східний лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про поновлення на роботі, третя особа Професійна спілка працівників лісового господарства України, -

В С Т А Н О В И В:

05.02.2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Комунарського районного суду м.Запоріжжя із позовною заявою до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Запорізьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про поновлення на роботі, в якому просить суд визнати незаконним і скасувати наказ Філії «Запорізьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» «Про звільнення Юлії Скорблюк» від 05.01.2024 року № 05-к, поновити її на посаді бухгалтера 1 категорії Філії «Запорізьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», а також стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.01.2024 року по момент винесення рішення судом. В обґрунтування позову зазначає, що з 01.02.2023 року вона працювала на посаді бухгалтера 1 категорії у Філії «Запорізьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Філія була утворена внаслідок реорганізації Державного підприємства «Пологівське лісомисливське господарство» і позивачка була переведена до організації правонаступника. Також ОСОБА_1 є головою комісії з припинення Державного підприємства «Пологівське лісомисливське господарство» та головою профспілкового комітету керівником Пологівської районної організації профспілки працівників лісового господарства. Згідно з наказом директора Філії від 03.11.2023 року №220-од прийнято рішення про скорочення чисельності працівників Філії «Запорізьке лісове господарство», у т.ч. підлягала скороченню посада бухгалтера 1 категорії. 03.11.2023 року на виконання наказу про скорочення посад ОСОБА_1 видано попередження про наступне звільнення, яке відбудеться 06.01.2024 року. Одночасно з попередженням та в період до 06.01.2024 року ОСОБА_1 не було запропоновано іншу роботу. Також керівництво Філії не одержало попередню згоду профспілки, членом якої є працівник, а також вищого органу цієї профспілки (профспілкової об`єднання). 05.01.2024 року директором Філії видано наказ №05-к про звільнення ОСОБА_1 з 06.01.2024 року у зв`язку зі скороченням чисельності працівників на підставі п.1 ч.1 ст.40 КзПП України. Позивачка вважає своє звільнення незаконним, а наказ №5-к від 05.01.2024 року таким, що підлягає скасуванню. Позивачка самостійно утримує неповнолітню доньку. Згідно з ч. 2 ст. 40 КзПП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Звільнення голови профспілки має відбуватися відповідно до загальних вимог законодавства про працю з урахуванням додаткових гарантій, визначених ст.252 КЗпП України і ст.41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». На звільнення голови профспілки власник або уповноважений ним орган зобов`язаний, крім додержання загального порядку, одержати попередню згоду профспілки, членом якої є працівник, а також вищого органу цієї профспілки (профспілкового об`єднання). Жодна зі вказаних гарантій не була дотримана при звільненні ОСОБА_1 . Відповідно до довідки відповідача, заробітна плата позивача в листопаді-грудні 2023 року склала 31238,96 грн. У цьому періоді було 43 робочих днів. Отже, середньоденна заробітна плата складає 726,48 грн. З дня звільнення до дня звернення з позовом було 20 робочих днів, отже на момент звернення до суду вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 14529,6 грн.

Ухвалою суду від 09.02.2024 року відкрито провадження по справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження і призначено відкрите судове засідання для розгляду справи по суті.

16.02.2024 року до канцелярії суду від відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Запорізьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» надійшов відзив, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що, у зв`язку з окупацією частини Запорізької області, веденням бойових дій на території, де знаходяться лісництва філії, для забезпечення відповідності фактичної чисельності штату працівників філії, для оптимізації організаційної структури та штатної чисельності філії, відповідно до штатного розпису філії «Запорізьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», затвердженого 03.11.2023 року генеральним директором ДП «Ліси України», який вводиться в дію з 07.01.2024 року, 03.11.2023 року директором філії «Запорізьке лісове господарство» видано наказ №220-од «Про скорочення чисельності працівників та внесення змін до штатного розпису філії». Цим наказом, в числі інших, виведено зі штатного розпису посада «бухгалтер 1 категорії», а саме «бухгалтера 1 категорії з обліку фінансових зобов`язань з обов`язками касира», яку займала позивачка. Згідно з ч.1 ст.49-2 КЗпП України, 03.11.2023 року ОСОБА_1 було видане персональне попередження про наступне звільнення №610 від 03.11.2023 року, яке відбудеться 06.01.2024 року. Рішення про скорочення саме цієї посади обґрунтовано ще тим, що наказом по ДП «Ліси України» №1540 від 11.09.2023 року, в тому числі і у філії «Запорізьке лісове господарство», припинені готівкові розрахунки, шляхом закриття кас до 31.10.2023 року. З вказаним вище попередженням ОСОБА_1 була ознайомлена 03.11.2023 року, що підтверджується копією повідомлення №?612 від 03.11.2023 року з її підписом. У філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України» ОСОБА_1 наказом №?62-к від 31.01.2023 року була працевлаштована з 01.02.2023 року на посаду, згідно з посадовою інструкцією, «бухгалтера 1 категорії з обліку фінансових зобов`язань з обов`язками касира». Відповідно до матеріалів особової справи, позивачка має дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка отримала персональне попередження про наступне вивільнення, з наказом про звільнення №?05-к від 05.01.2024 року була ознайомлена, ніяких заяв, клопотань, зауважень, заперечень не мала, тобто була згодна, про що свідчить її підписи на вказаних документах. Відповідно до матеріалів особової справи, позивачка здобула вищу освіту в Запорізькому державному університеті на історичному факультеті за спеціальністю «Всесвітня історія» (має диплом №?009265 вчитель історії), ніякої іншої освіти не має. Станом на 03.11.2023 року (на дату попередження позивача про звільнення), а також з 03.11.2023 року до дати звільнення у Філії «Запорізьке лісове господарство» була відсутня робота за відповідною професією чи спеціальністю позивача, також була відсутня інша робота, згідно з кваліфікаційними вимогами вакантних посад. Крім того, згідно з ч.4 ст.49-2 К3пП України вимоги частин першої - третьої цієї статті не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, пов`язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період, а також у зв`язку з неможливістю забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. Також ОСОБА_1 згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, є головою профспілкового комітету і, відповідно, керівником «Пологівська районна організація профспілки працівників лісового господарства», засновниками якої є працівники ДП «Пологівське лісомисливське господарство» і які є членами вказаної вище профспілкової організації і, окрім цього, ОСОБА_1 є головою комісії з припинення, фактично керівником, Державного підприємства «Пологівське лісомисливське господарство», ЄДРПОУ 00991999. Філія «Запорізьке лісове господарство» має код ЄДРПОУ 45027174 і не є засновником жодної юридичної особи. Також філія «Запорізьке лісове господарство» не володіє інформацією щодо наявності вищого органу «Пологівська районна організація профспілки працівників лісового господарства». Ніяких правочинів між Філією «Запорізьке лісове господарство» і «Пологівська районна організація профспілки працівників лісового господарства» не має. Працівники філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України» професійну спілку (організацію) не засновували і не створювали. Відсутність рішення профспілки в разі звільнення працівника не є безумовною підставою для його поновлення на роботі (постанова Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі №336/5828/16-ц). Таким чином, фактично була скорочена посада бухгалтера (з обліку фінансових зобов`язань з обов`язками касира) 1 категорії, яку займала ОСОБА_1 , а роботодавець звільнив працівника у зв`язку з неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України (а.с.49-53).

21.02.2024 року до канцелярії суду від представника позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що ОСОБА_1 є головою профспілкового комітету - керівником Пологівської районної організації профспілки працівників лісового господарства (код ЄДРПОУ 36994477). До позовної заяви доданий витяг з постанови президії обласного комітету Запорізької обласної організації працівників лісового господарства Професійної спілки працівників лісового господарства від 01.06.2023 року № П-2 про належність Пологівської районної організації профспілки працівників лісового господарства як організаційної ланки первинних профспілкових організацій до Запорізької обласної організації профспілки працівників лісового господарства. Згідно з протоколом зборів Пологівської районної організації профспілки працівників лісового господарства №1 від 01.05.2023 року ОСОБА_1 було обрано головою Пологівської районної організації профспілки працівників лісового господарства. Прийняте рішення про встановлення місцезнаходження юридичної особи - АДРЕСА_1 (за адресою місцезнаходження Філії «Запорізьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»). На зборах були присутні і голосували як члени профспілки діючі працівники Філії «Запорізьке лісове господарство». Пологівська районна організація профспілки працівників лісового господарства вперше зареєстрована 04.12.2001 року. Відповідно до Наказу Державного агентства лісових ресурсів України №961 від 04.11.2022 року «Про припинення Державного підприємства «Пологівське лісомисливське господарство» та затвердження складу Комісії з припинення» припинено Державне підприємство «Пологівське лісомисливське господарство» шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034). Пунктом 8 наказу визначено, що останнє є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства «Пологівське лісомисливське господарство». Філія «Запорізьке лісове господарство» утворена 14.12.2022 року. Крім того, відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для працівників підприємств, установ, організацій, в яких зміни в організації виробництва і праці не пов`язані із виконанням мобілізаційних завдань, які продовжують роботу під час воєнного стану і не залучаються до мобілізаційних заходів, вимоги ч.ч.1-3 ст.49-2 КЗпП застосовуються у повному обсязі. Отже, положення ч.4 ст. 49-2 КЗпП стосуються виключно тих працівників, зміна організації виробництва і праці безпосередньо пов`язана з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період. Аналогічне роз`яснення з цього питання також надане Державною службою з питань праці і міститься на її офіційному порталі. Відповідач не заперечує, що ним не були запропоновані інші посади та він не надав інформацію про вакантні посади на підприємстві за період з 03.11.2023 року по 05.01.2024 року (а.с.71-74).

26.02.2024 року до канцелярії суду від відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Запорізьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він зазначив, що 23.02.2023 року за №2 отримано відповідь від Запорізької обласної організації профспілки працівників лісового господарства про те, що відповідно до Постанови Пленуму ЦК Профспілки від 26.07.2023 року №Пл-2-2 та змін до неї від 16.08.2023 року №Пл-3-1, станом на 03.11.2023 року Запорізька обласна організація профспілки працівників лісового господарства не проводить профспілкового обслуговування Пологівської районної організації профспілки працівників лісового господарства. Таким чином, вищевказане спростовує твердження позивача про належність Пологівської районної організації профспілки працівників лісового господарства до Запорізької обласної організації профспілки працівників лісового господарства. Крім того, із аналізу ст.1 Закону України «Про оборону» (визначення терміна «особливий період»), ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (визначення термінів «особливий період», «мобілізація») вбачається, що поняття «особливий період» є значно ширшим, ніж поняття «період мобілізації людських ресурсів», а тому особливий період не закінчується в момент завершення мобілізації в Україні. Особливий період діє в Україні з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію». Відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав, а тому дію особливого періоду не припинено. Таку правову позицію щодо тлумачення поняття «особливий період» Верховний Суд уже сформулював у постановах від 11 квітня 2019 року (провадження № 51-9182км 18), від 14 лютого 2018 року (провадження № 61-4157св18 та № 61-3951св18), від 20 лютого 2018 року (провадження № 61-4255св18), від 25 квітня 2018 року (провадження № 61-1664св17), від 21 лютого 2019 року (провадження №51-7411км18) (а.с.78-80).

Ухвалою суду від 15.03.2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Професійну спілку працівників лісового господарства України (а.с.95).

22.04.2024 року до канцелярії суду надійшли пояснення третьої особи, в яких Професійна спілка працівників лісового господарства України зазначила, що позовну заяву ОСОБА_3 підтримують. Пологівська районна організація профспілки працівників лісового господарств входить до складу Профспілки працівників лісового господарства України та рішенням позачергової Конференції Дніпропетровської обласної організації профспілки працівників лісового господарства (протокол № 1 від 22.12.2023 року) була прийнята на профспілкове обслуговування Дніпропетровської обласної організації. До 22.12.2023 року Пологівська районна організація профспілки працівників лісового господарства знаходилась на обслуговуванні в Запорізькій обласній організації профспілки працівників лісового господарства. Тобто, наразі вищим за статусом виборним органом для Пологівської районної організація профспілки працівників лісового господарства є Дніпропетровська обласна організація Профспілки працівників лісового господарства. Відносини між роботодавцем Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України», до складу якого входить Філія «Запорізьке лісове господарство», та найманими працівниками регулюються чинним законодавством, а також Колективним договором, який було укладено 30.06.2023 року. При цьому сторону та інтереси найманих працівників підприємства представляли первинні профспілкові організації Профспілки працівників лісового господарства України, в тому числі і Пологівська районна організація профспілки працівників лісового господарства. Отже, для дотримання загального порядку звільнення з роботи у зв`язку зі скороченням штату працівників та отримання згоди на таке звільнення ОСОБА_1 голови Пологівської районної організації профспілки працівників лісового господарства відповідачу необхідно було звернутися до зазначеної вище первинної профспілкової організації та до Запорізької обласної організації профспілки працівників лісового господарства, а наразі до Дніпропетровської обласної організації профспілки працівників лісового господарства (а.с.102-103).

Ухвалою суду від 15.07.2024 року запитано згоду Пологівської районної організації профспілки працівників лісового господарства і Дніпропетровської обласної організації профспілки працівників лісового господарства на звільнення ОСОБА_1 з посади бухгалтера 1 категорії Філії «Запорізьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», у зв`язку із скороченням чисельності працівників, п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, провадження у справі зупинено до одержання згоди або відмови у надані згоди профспілкових організацій (а.с.140).

21.08.2024 року до канцелярії суду надійшов протокол засідання профспілкового комітету Пологівської районної організації профспілки працівників лісового господарства №12 від 29.07.2024 року про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади бухгалтера 1 категорії Філії «Запорізьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», у зв`язку із скороченням чисельності працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.147-149).

Ухвалою суду від 18.09.2024 року поновлено провадження у справі (а.с.150).

Ухвалою суду від 30.09.2024 року залучено до участі у справі Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі Філії «Східний лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» як правонаступника відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Запорізьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (а.с.161).

У судове засідання позивачка і її представник не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені судом своєчасно і належним чином. Представник позивачки надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без їхньої участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов таких висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З 01.02.2023 року ОСОБА_1 працювала на посаді, згідно з посадовою інструкцією (а.с.69-70), бухгалтера 1 категорії з обліку фінансових зобов`язань з обов`язками касира у Філії «Запорізьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» по переведенню з Державного підприємства «Пологівське лісомисливське господарство», наказ №62-к від 31.01.2023 року (а.с.38-42, 59).

03.11.2023 року директором філії «Запорізьке лісове господарство» видано наказ №220-од «Про скорочення чисельності працівників та внесення змін до штатного розпису філії», у зв`язку з окупацією частини Запорізької області, веденням бойових дій на території, де знаходяться лісництва філії, для забезпечення відповідності фактичної чисельності штату працівників філії, для оптимізації організаційної структури та штатної чисельності філії, відповідно до штатного розпису філії «Запорізьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», затвердженого 03.11.2023 року генеральним директором ДП «Ліси України», який вводиться в дію з 07.01.2024 року, яким, в числі інших, виведено зі штатного розпису посада «бухгалтер 1 категорії», а саме «бухгалтера 1 категорії з обліку фінансових зобов`язань з обов`язками касира», яку займала ОСОБА_1 (а.с.68).

Рішення про скорочення саме цієї посади обґрунтовано ще тим, що наказом по ДП «Ліси України» №1540 від 11.09.2023 року, в тому числі і у філії «Запорізьке лісове господарство», припинені готівкові розрахунки, шляхом закриття кас до 31.10.2023 року (а.с.54-55).

03.11.2023 року на виконання наказу Філії від 03.11.2023 року №220-од «Про скорочення чисельності працівників та внесення змін до штатного розпису філії» бухгалтеру 1 категорії ОСОБА_1 видано попередження №610 від 03.11.2023 року про наступне звільнення на підставі п.1 ч.1 ст.40 КзПП України, яке відбудеться 06.01.2024 року (а.с.8).

З вказаним вище попередженням ОСОБА_1 була ознайомлена 03.11.2023 року, що підтверджується копією повідомлення №612 від 03.11.2023 року з її підписом.

05.01.2024 року директором Філії «Запорізьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» видано наказ №05-к про звільнення ОСОБА_1 , бухгалтера 1 категорії, з 06.01.2024 року у зв`язку зі скороченням чисельності працівників на підставі п.1 ч.1 ст.40 КзПП України (а.с.6).

ОСОБА_1 є головою комісії з припинення Державного підприємства «Пологівське лісомисливське господарство» (а.с.12-13) та головою профспілкового комітету керівником Пологівської районної організації профспілки працівників лісового господарства (а.с.10-11).

Згідно з протоколом зборів Пологівської районної організації профспілки працівників лісового господарства №1 від 01.05.2023 року ОСОБА_1 було обрано головою Пологівської районної організації профспілки працівників лісового господарства. Прийнято рішення про встановлення місцезнаходження юридичної особи АДРЕСА_1 (а.с.22-24).

Пологівська районна організація профспілки працівників лісового господарств входить до складу Профспілки працівників лісового господарства України та рішенням позачергової Конференції Дніпропетровської обласної організації профспілки працівників лісового господарства (протокол № 1 від 22.12.2023 року) була прийнята на профспілкове обслуговування Дніпропетровської обласної організації (а.с.104-106). До 22.12.2023 року Пологівська районна організація профспілки працівників лісового господарства знаходилась на обслуговуванні в Запорізькій обласній організації профспілки працівників лісового господарства (а.с.31).

Відповідно до свідоцтва про народження, ОСОБА_1 має дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.27, 62), батько якої ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.30).

Згідно з матеріалів особової справи, ОСОБА_1 здобула вищу освіту в Запорізькому державному університеті на історичному факультеті за спеціальністю «Всесвітня історія» (має диплом №009265 вчитель історії) (а.с.61).

Відповідно до протоколу засідання профспілкового комітету Пологівської районної організації профспілки працівників лісового господарства №12 від 29.07.2024 року надано згоду на звільнення ОСОБА_1 з посади бухгалтера 1 категорії Філії «Запорізьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», у зв`язку із скороченням чисельності працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.147-149).

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (ст. 5-1 КЗпП України).

Відповідно до ч. 3 ст. 64 ГК України, підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 квітня 2021 року у справі № 444/2600/19 (провадження № 61-13999св20), від 23 липня 2021 року у справі № 766/12805/19 (провадження № 61-7098св21), від 27 серпня 2021 року у справі №712/10548/19 (провадження № 61-10299св21), від 09 грудня 2021 року у справі №646/2661/20 (провадження № 61-7496св21) та багатьох інших.

Указане свідчить про сталість судової практики з вирішення подібних спорів.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Частиною другою статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у п. п. 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Розірвання трудового договору з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (частина перша статті 43 КЗпП України).

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації (частини перша, третя статті 49-2 КЗпП України).

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника. Реалізація зазначеного обов`язку повинна відбуватися з урахуванням принципу рівності трудових прав громадян і не може бути обумовлена виключно розсудом роботодавця.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Подібний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 07 листопада 2011 року у справі № 6-45цс11 та Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 (провадження № 11-431асі18), на які посилався заявник у касаційній скарзі.

Судом встановлено,що уфілії «Запорізькелісове господарство»державного спеціалізованогогосподарського підприємства«Ліси України» дійсно відбулись зміни в організації виробництва і праці, скорочення штату працівників, зокрема, було виведено зі штатного розпису посада «бухгалтер 1 категорії», а саме «бухгалтера 1 категорії з обліку фінансових зобов`язань з обов`язками касира», яку займала ОСОБА_1

03.11.2023 року позивачку повідомлено про те, що посаду бухгалтера 1 категорії, яку вона обіймає, виведено зі штатного розпису та попереджено про майбутнє звільнення за п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України після закінчення двомісячного терміну з дати ознайомлення та отримання цього персонального попередження, а саме: 06.01.2024 року. Із персонального попередження від 03.11.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 ознайомилася з ним 03.11.2023 року, про що особисто розписалася під змістом попередження про те, що посада, яку вона обіймає, скорочується.

Отже, відповідач у встановлений ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України строк персонально попередив позивачку про її наступне вивільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до матеріалів особової справи, позивачка здобула вищу освіту в Запорізькому державному університеті на історичному факультеті за спеціальністю «Всесвітня історія» (має диплом №?009265 вчитель історії) (а.с.61). Як стверджує представник відповідача у відзиві, позивачка ніякої іншої освіти не має. Вказане не заперечувалось позивачкою і її представником під час розгляду справи у суді.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивачка має відповідну освіту та досвід роботи на зайняття вакантних посад, які були наявні на підприємстві на момент попередження і існували на день звільнення.

Наприклад, згідно з посадовою інструкцією бухгалтера 1 категорії з обліку фінансових зобов`язань з обов`язками касира (розділ 6 «Кваліфікаційні вимоги») на зазначену посаду призначається особа, яка має повну вищу освіту за фаховим напрямком підготовки з освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста без вимог до стажу роботи або базову вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр зі стажем роботи за фахом не менше 2 років.

Також у матеріалах справи відсутні докази на спростування тверджень представника відповідача про те, що станом на 03.11.2023 року (на дату попередження позивача про звільнення) і з 03.11.2023 року до дати звільнення у Філії «Запорізьке лісове господарство» була відсутня робота за відповідною професією чи спеціальністю позивачки, а також була відсутня інша робота, згідно з кваліфікаційними вимогами вакантних посад.

Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

У частині другій статті 42 КЗпП України, зокрема, визначено, що при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалішим безперервним стажем роботи на цьому підприємстві, в установі, організації. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Тлумачення статті 42 КЗпП України дає підстави для висновку, що переважне право на залишення на роботі при скороченні однорідних професій та посад визначається кваліфікацією і продуктивністю праці. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП України, а також якщо це передбачено законодавством України. Застосування положень статті 42 КЗпП України можливе серед всіх працівників, які обіймають ідентичні (тотожні, однакові) посади.

Посилання ОСОБА_1 на те, що не було реалізовано її право на переважне залишення на роботі, є безпідставним, так як право на залишення на роботі, передбачене частиною першою статті 42 КЗпП України, не застосовується для працевлаштування на іншу посаду, оскільки переважне право на залишення на роботі враховуються при скороченні декількох посад, тобто інші рівнозначні посади залишаються, і тоді роботодавець застосовує переважне право та надає право на залишення на роботі (постанова Верховного Суду від 09.12.2021 року у справі № 646/2661/20).

За змістом статті 42 КЗпП України коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду (постанова Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 753/3889/17).

Згідно з штатним розписом (а.с.66-67) кількість штатних посад бухгалтер 1 категорії 1 од. Тобто, всі посади бухгалтера 1 категорії з обліку фінансових зобов`язань з обов`язками касира були скорочені, а тому не було порушено переважне право позивачки на залишення на роботі при звільненні за скороченням чисельності працівників.

Таким чином, судом не встановлено та позивачкою не доведено належними та допустимими доказами наявності у неї переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці (скорочення чисельності або штату працівників), зокрема не надано доказів наявності в неї більш високого рівня кваліфікації та продуктивності праці або підстав, визначених частиною другою статті 42 КЗпП України при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації.

Згідно з вимогами статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути здійснено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Відповідно до частин восьмої, дев`ятої статті 43 КЗпП України роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

У постанові Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 338/259/20 зазначено, що відповідно до статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, має бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Виборний орган первинної профспілкової організації повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації дав згоду на розірвання трудового договору.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 336/5828/16 дійшла висновку, що як при звільненні члена профспілкової організації без отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (стаття 43 КЗпП України), так і при звільненні члена виборного профспілкового органу без отримання попередньої згоди виборного органу, членом якого він є, а також вищого виборного органу цієї профспілки (стаття 252 КЗпП України) суд має зупинити провадження у справі та запитати відповідний орган щодо згоди на звільнення. Відсутність такого рішення під час звільнення працівника сама по собі не є безумовною підставою для його поновлення на роботі, оскільки така згода або незгода на звільнення може бути витребувана судом при вирішенні трудового спору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 462/457/16-ц.

Скасовуючи постанову Чернігівського апеляційного суду від 07.12.2022 року у справі № 750/8745/21 Верховний суд у своїй постанові від 19.07.2023 року зазначав, що суди першої та апеляційної інстанції не звернули увагу на те, що на момент звільнення пройшло більше одного місяця з дня надання профспілковим комітетом згоди на таке звільнення та не врахували, що законодавець зобов`язує суд, у разі з`ясування того, що немає згоди профспілкового органу на звільнення, зупинити розгляд справи та звернутися до такого профспілкового органу.

Ухвалою суду від 15.07.2024 року запитано згоду Пологівської районної організації профспілки працівників лісового господарства і Дніпропетровської обласної організації профспілки працівників лісового господарства на звільнення ОСОБА_1 з посади бухгалтера 1 категорії Філії «Запорізьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», у зв`язку із скороченням чисельності працівників, п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, провадження у справі зупинено до одержання згоди або відмови у надані згоди профспілкових організацій (а.с.140).

21.08.2024 року до канцелярії суду надійшов протокол засідання профспілкового комітету Пологівської районної організації профспілки працівників лісового господарства №12 від 29.07.2024 року про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади бухгалтера 1 категорії Філії «Запорізьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», у зв`язку із скороченням чисельності працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.147-149).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що звільнення позивача у зв`язку зі скороченням чисельності працівників згідно з п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України відбулося без порушення вимог законодавства про працю, а відтак відсутні підстави для задоволення заявлених вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення позивача на роботі, а також вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як похідної, відповідно до правил ст. 235 КЗпП України.

Керуючись ст.43 Конституції України, ст.ст.5-1, 40, 42, 43, 49-2 КЗпП, ст.ст.10-13, 77-80, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Східний лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про поновлення на роботі, третя особа Професійна спілка працівників лісового господарства України, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 09 грудня 2024 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков