Ухвала

від 04.12.2024 по справі 626/3781/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/3781/24 провадження № 1-кп/632/198/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року місто Златопіль

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , захисників ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , представника потерпілого ОСОБА_18 - адвоката ОСОБА_19 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду у режимі відеоконференції кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває зазначене вище кримінальне провадження.

04 грудня 2024 року прокурор подав до суду клопотання про продовження строком на два місяці запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_9 з продовженням щодо нього ряду обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 20 години до 08 години; прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час; здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Водночас прокурор подав клопотання про продовження строком на два місяці запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: квартира АДРЕСА_2 , застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_10 , з покладанням на нього ряду обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: не залишати житло цілодобово за вказаною адресою; прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного органу державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

В обґрунтування клопотань прокурор зазначив, що як ОСОБА_9 , так і ОСОБА_10 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, яке є особливо тяжким злочином, за який передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк дванадцять років з конфіскацією майна.

Також прокурор вказав, що кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було вчинено ними у складі організованої групи, з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, пошкодження та знищення їхнього майна (вимагання), що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах.

Крім того, прокурор зазначив, що підставою для продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , кожного окремо, з урахуванням даних, які їх характеризують, є наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України переховування від суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення, які ґрунтуються на тому, що обвинувачені, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути їм призначене у разі визнання їх винуватими, з метою уникнення кримінальної відповідальності можуть переховуватися від суду, впливати на потерпілого та свідків, які ще не допитані судом, вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення, у якому вони обвинувачуються.

На думку прокурора, продовження щодо ОСОБА_9 і ОСОБА_10 такого запобіжного заходу з покладанням на них певних процесуальних обов`язків забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених та запобігання зазначеним вище ризикам.

Внесення наведених клопотань обумовлено тим, що запобіжні заходи щодо обвинувачених ОСОБА_9 і ОСОБА_10 були продовжені до 09 грудня 2024 року.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з наведених у них підстав та просив їх задовольнити, оскільки вважає мету і підстави продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною ОСОБА_10 залишати житло цілодобово, а ОСОБА_9 - у певний період доби, та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо кожного із обвинувачених, законними і обґрунтованими.

Представник потерпілого ОСОБА_18 адвокат ОСОБА_19 , підтримав клопотання прокурора, оскільки вважає, що ризики на які посилається прокурор, зокрема переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого ОСОБА_18 та вчинення іншого кримінального правопорушення, продовжують існувати, жодним чином не зменшились та їм можливо запобігти лише шляхом застосування до ОСОБА_10 такого запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт, а щодо ОСОБА_9 , такого запобіжного заходу як домашній арешт із забороною залишати житло у певний період доби, з покладанням на них обов`язків про які йдеться вище.

Обвинувачений ОСОБА_9 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, оскільки вважає його необґрунтованим, а ризики такими, що не існують, оскільки на їх підтвердження жодних доказів не надано.

Крім того він тривалий час перебуває під домашнім арештом.

Разом із цим обвинувачений ОСОБА_9 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або застави.

Захисник ОСОБА_15 підтримавши позицію обвинуваченого ОСОБА_9 , проти задоволення клопотання прокурора також заперечував, оскільки вважає його незаконним та необґрунтованим.

Разом із цим захисник зазначив, що як на підтвердження висунутого ОСОБА_9 обвинувачення, так і на підтвердження наявності ризиків, жодних доказів не надано.

У той же час ОСОБА_9 тривалий час перебуває під домашнім арештом, має постійне місце мешкання, міцні соціальні зв`язки, працевлаштований.

При цьому захисник ОСОБА_15 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_10 , проти задоволення клопотання прокурора заперечував, оскільки на його думку ризики, про які зазначив прокурор, не існують, водночас він протягом тривалого часу перебуває під домашнім арештом.

З огляду на викладене ОСОБА_10 заявив клопотання про зміну умов застосованого щодо нього запобіжного заходу на домашній арешт із забороною залишати житло у нічний час доби.

Захисник ОСОБА_17 також заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо обвинуваченого ОСОБА_10 , оскільки останній тривалий час перебуває під цілодобовим домашнім арештом, зі спливом часу ризики вказані прокурором суттєво зменшилися. Даних про наявність нових ризиків прокурором не наведено.

ОСОБА_10 належним чином виконує покладені на нього процесуальні обов`язки, жодного разу не допускав їх порушення, має постійне місце мешкання.

У зв`язку із цим захисник заявила клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_10 умов запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах питань, які вирішуються, суд доходить наступного.

Так, згідно із частинами 1 - 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Частинами 1, 5, 7 ст. 194 КПК України передбачено, що під часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходусуд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніхпідстав вважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбачених статтею177цього Кодексу,і наякі вказуєпрокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо підчас розглядуклопотання прообрання запобіжногозаходу,не пов`язаногоз триманнямпід вартою,прокурор доведенаявність всіхобставин,передбачених частиноюпершою цієїстатті,суд застосовуєвідповідний запобіжнийзахід,зобов`язує підозрюваного,обвинуваченого прибуватиза кожноювимогою досуду абодо іншоговизначеного органудержавної влади,а такожвиконувати одинабо кількаобов`язків,необхідність покладенняяких буладоведена прокурором,окрім інших: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатисяіз населеногопункту,в якомувін зареєстрований,проживає чиперебуває,без дозволуслідчого,прокурора абосуду; утримуватисявід спілкуванняз будь-якоюособою,визначеною слідчимсуддею,судом,або спілкуватисяз неюіз дотриманнямумов,визначених слідчимсуддею,судом; здатина зберіганнядо відповіднихорганів державноївлади свійпаспорт (паспорти)для виїздуза кордон,інші документи,що даютьправо навиїзд зУкраїни ів`їзд вУкраїну; носити електронний засіб контролю.

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_10 - у вигляді тримання під вартою, був застосований 08 вересня 2021 року.

Підставою для прийняття такого рішення слідчим суддею стала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, яка підтверджувалася зібраними у кримінальному провадженні доказами, метою - запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - переховуванню від органів досудового розслідування та/або суду; знищенню, схованню або спотворенню будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконному впливу на потерпілих та свідків; перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином; вчиненню іншого кримінального правопорушення, продовженню кримінального правопорушення, у якому підозрюється зазначена особа.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_10 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 грудня 2021 року, включно.

Підставою для прийняття такого рішення стала наявність обвинувачення у вчиненні ОСОБА_10 , кримінального правопорушення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, метою - запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зміст яких наведений вище.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 01 грудня 2021 року, постановленої під час підготовчого судового засідання, щодо обвинуваченого ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому був неодноразово продовжений судом, останній раз по 01 квітня 2023 року.

30 березня 2023 року запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_10 був змінений - на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Цей запобіжний захід в подальшому був неодноразово продовжений, останній раз до 09 грудня 2024 року.

До цієї ж дати, відносно обвинуваченого, були продовжені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, що були покладені на останнього при зміні запобіжного заходу.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24 січня 2023 року скасовано ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11 січня 2023 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у тому числі щодо обвинуваченого ОСОБА_9 .

Разом із цим зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції частково задоволено клопотання прокурора.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною останньому залишати житло у період часу з 20 до 08 години на строк до 11 березня 2023 року.

При цьому на обвинуваченого ОСОБА_9 було покладено ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України.

Підставою для прийняття такого рішення судом апеляційної інстанції стала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення - особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які станом на січень 2023 року певною мірою продовжували існувати, однак суттєво зменшились.

Також апеляційним судом було враховано дані про особу обвинуваченого ОСОБА_9 , який раніше не судимий, має постійне місце мешкання, працював до затримання, а також його роль згідно із обвинуваченням, а саме те, що він не вчиняв активних основних дій щодо інкримінованого злочину, та виконував посередницькі функції.

У подальшому згаданий запобіжний захід та обов`язки було неодноразово продовжено, останній раз до 09 грудня 2024 року.

На даній стадії суд позбавлений можливості робити будь які висновки щодо обґрунтованості підозри, оскільки з моменту надходження обвинувального акта до суду змінюється процесуальний статус підозрюваної особи на обвинуваченого (ч. 1, ч. 2 ст. 42 КПК України), і вказаній особі висувається обвинувачення відповідно до обвинувального акта (ч. 1 ст. 337 КПК України).

У свою чергу, обґрунтованість висунутого обвинувачення перевіряється судом на стадії судового розгляду шляхом дослідження доказів, на яких може ґрунтуватися, або якими може спростовуватися обвинувачення, яким за результатами судового розгляду суд надає оцінку, як кожному окремо, так і в сукупності, в нарадчій кімнаті, ухвалюючи остаточне рішення у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, суд на даній стадії судового провадження не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри шляхом надання оцінки доказам у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у вчиненні якого вони обвинувачуються.

Так, відповідно до п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» суд зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Враховуючи наведені вище критерії, на обґрунтованість обвинувачення для вирішення питань у цій стадії кримінального провадження, вказує те, що в результаті проведеного досудового розслідування ОСОБА_9 і ОСОБА_10 було повідомлено про підозру, а згодом висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України вимаганні, тобто вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, пошкодження та знищення їхнього майна, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, вчиненому організованою групою, на обґрунтування чого зібрані докази, про які йдеться в реєстрах матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню, які додані до обвинувальних актів.

Оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству, суд, враховуючи викладене доходить висновку про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо обвинувачених.

Так, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Вказане свідчить про те, що обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які хоча і мають постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, усвідомлюючи обсяг висунутого їм обвинувачення та покарання, яке може бути їм призначене у разі визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованого злочину, можуть вдатися до переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

До того ж суд зазначає, що даний ризик, в умовах воєнного стану, який діє в Україні, є досить вагомим.

Надаючи оцінку ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно з п. 43 рішення ЄСПЛ «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків (потерпілих) може бути визнано на початкових стадіях процесу.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими і свідками у кримінальному провадженні, в тому числі й на стадії судового розгляду - надаються усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ст. ст. 352, 353 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого і свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи обсяг висунутого обвинувачення, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, те, що потерпілий, який згідно із обвинувальним актом був безпосереднім учасником подій вчинення злочину щодо нього, судом не допитаний, як і не допитані свідки у даному кримінальному провадженні, суд доходить висновку про існування ризику незаконного впливу на потерпілого і свідків з боку обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , ступінь якого не зменшився.

Проаналізувавши наявні дані, що характеризують обвинувачених, їх соціальні зв`язки, репутацію та майновий стан, у сукупності з обставинами інкримінованого їм кримінального правопорушення, суд доходить висновку, що наведені обставини об`єктивно вказують на наявність ризику вчинення ОСОБА_10 та ОСОБА_9 іншого кримінального правопорушення, тобто на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

До того ж в іншому кримінальному провадженні ОСОБА_9 26 жовтня 2022 року повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України під час дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у даному кримінальному провадженні.

На даний час обвинувальний акт у другому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_9 перебуває у стадії судового провадження у Ленінському районному суді міста Харкова.

З огляду на викладене суд доходить висновку про доцільність продовження застосованого щодо ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною обвинуваченому залишати житло цілодобово, а до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати житло у певний період доби та покладених на них обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема про які йдеться у клопотаннях прокурора.

Крім того, суд доходить висновку, що на даний час більш м`який запобіжний захід, ніж домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово обвинуваченому ОСОБА_10 , а обвинуваченому ОСОБА_9 із забороною залишати житло у певний період доби, а також більш м`які умови цього запобіжного заходу на даному етапі судового провадження не забезпечать їх належну процесуальну поведінку.

При вирішенні питання доцільності зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на більш м`який запобіжний захід та доцільності зміни умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд враховує, що стороною захисту не надано переконливих доказів, які свідчать про неможливість перебування обвинувачених під домашнім арештом, у тому числі цілодобовим, та зменшення наявних ризиків до такого ступеню, що їм можливо запобігти шляхом застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів.

На підставі викладеного, враховуючи в сукупності зазначені вище ризики, які, на думку суду, є досить вагомими і достатніми для продовження застосованого щодо обвинувачених запобіжного заходу та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд доходить висновку, що клопотання як обвинувачених ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , так і захисників ОСОБА_15 та ОСОБА_17 - задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 177, 181, 194, 331, 369 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 та захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_17 про зміну умов запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби відмовити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу, на запобіжний захід у вигляді застави або особистого зобов`язання відмовити.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_15 про зміну запобіжного заходу, на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту щодо обвинувачених ОСОБА_10 , та ОСОБА_9 задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 20 години до 08 години, строком на два місяці, тобто по 04 лютого 2025 року, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_9 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 20 години до 08 години, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту у визначений судом час після сигналу «Відбій повітряної тривоги»;

- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: квартира АДРЕСА_2 , щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на два місяці, тобто по 04 лютого 2025 року, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_10 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 , цілодобово, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту у визначений судом час після сигналу «Відбій повітряної тривоги»;

- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_10 та ОСОБА_9 визначити по 04 лютого 2025 року, включно.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_10 і ОСОБА_9 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинувачених, які перебувають під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цих осіб, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на них зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , обов`язків покласти на прокурора.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, їх захисникам та прокурору негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3