Ухвала

від 10.12.2024 по справі 363/1366/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"10" грудня 2024 р. Справа № 363/1366/22

УХВАЛА

Іменем України

10 грудня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12022111150000297 від 09.04.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 111-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

06.09.2024 року від захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 до суду спрямовано клопотання, щодо закриття кримінального провадження за №12022111150000297 на підставі п. 10. ч. 1 ст. 284 КПК України. Так, в обґрунтування клопотання захисник посилався на те, що 10.04.2022 року ОСОБА_4 вручене повідомлення про підозру, а відтак двомісячний строк досудового розслідування в даному провадженні закінчується 10.06.2022 року о 00 год. 00 хв. ОСОБА_4 повідомлено про завершення досудового розслідування і надано матеріали для ознайомлення 04.11.2022 року. Того ж дня сторона захисту скористалась своїм правом, передбаченим ст. 290 КПК України та ознайомилася з матеріалами досудового розслідування, що підтверджується відомостями, які містяться в реєстрі матеріалів досудового розслідування, який доданий до обвинувального акту, отже, на думку сторони захисту, досудове розслідування завершено саме 04.11.2022 року. Обвинувальний акт складено, затверджено та вручено стороні захисту 04.11.2022 року. При цьому обвинувальний акт має бути переданий до суду до закінчення встановленого строку досудового розслідування, в даному випадку, він переданий до суду 07.11.2022 року, тобто поза межами строку. Адвокат вважає, що направлення прокурором обвинувального акту до суду, після закінчення строку досудового розслідування, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого та унеможливлює розгляд судом кримінального провадження по суті і тягне за собою закриття провадження на підставі п. 10. ч. 1 ст. 284 КПК України.

В судовому засіданні захисники та обвинувачений вказане клопотання підтримали та просили суд його задовольнити.

Прокурор проти клопотання захисника обвинуваченого категорично заперечувала, посилаючись на наступне: так, ОСОБА_4 в рамках зазначеного кримінального провадження за №12022111150000297 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України 10.04.2022 року, тобто строк досудового розслідування цього провадження мав закінчуватися 10.06.2022 року. 30.05.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну підозри вже за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 111-1 КК України, після чого, в цей же день, обвинувальний акт вручено ОСОБА_4 та захиснику і скеровано до Вишгородського районного суду Київської області для розгляду, який судом отримано 31.05.2022 року, тобто за 10 днів до закінчення строку досудового розслідування. За результатами підготовчого судового засідання, що відбулося 18.07.2022 року, вказаний обвинувальний акт було повернуто прокурору. Не погоджуючись із прийнятим судом рішенням, прокурором 22.07.2022 року подано апеляційну скаргу на ухвалу суду про повернення обвинувального акту, за результатами апеляційного розгляду 07.09.2022 року, ухвалу суду залишено без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення. Для усунення виявлених судом недоліків, вказаний обвинувальний акт було повернуто прокурору після апеляційного оскарження 25.10.2022 року. В подальшому, після усунення недоліків, 04.11.2022 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 повторно скеровано до суду. При цьому прокурор зазначив, що повернення обвинувального акту не призводить до відновлення досудового розслідування, а орган досудового розслідування не може вчиняти інших дій, окрім тих, що необхідні для приведення акту у відповідність до вимог КПК України. Таким чином, в даному випадку, період часу з 31.05.2022 року по час повторного направлення акту до суду 04.11.2022 року не зараховується до строку досудового розслідування у даному провадженні, а відтак акт відносно ОСОБА_4 скеровано до суду без будь-яких порушень і підстав для застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України не має.

Суд вислухавши учасників судового провадження, дослідивши заявлене захисником клопотання та заперечення прокурора з додатками, приходить до наступних висновків:

Так, положеннями п. 5 ч. 1ст. 3 КПК Українипередбачено, що досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується зокрема, направленням до суду обвинувального акта.

Відповідно до ч. 3 п. 4ст. 219 КПК України здня повідомленняособі пропідозру досудоверозслідування повиннобути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

10.04.2022 року ОСОБА_4 , в рамках зазначеного кримінального провадження за №12022111150000297, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України.

Законом Українивід 03.10.2017 року за №2147-VIIIч. 1ст. 284 КПКбуло доповнено п. 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначенийст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Так, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке якетап кримінального провадження законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкимипроти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого, а отже дійсно унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1ст. 284 КПК.

Так судом встановлено, що до Вишгородського районного суду Київської області 31.05.2022року вже надходив обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 09.04.2022 року за №12022111150000297 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18.07.2022 року зазначений обвинувальний акт повернуто прокурору.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 07.09.2022 року апеляційна скарга прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області була залишена без задоволення, а ухвала Вишгородського районного суду від 18.07.2022 року, якою обвинувальний акт, внесений до ЄРДР 09.04.2022 року за №12022111150000297 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 111-1 КК України було повернуто прокурору залишено без змін.

Як вже зазначалося вище, відповідно до положень ч. 1ст. 290 КПКУкраїни - досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Дії слідчого і прокурора, передбачені ч. 1 ст.291та ст.293 КПК(складення обвинувального акта, його затвердження, вручення стороні захисту і направлення до суду), є формою закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Вимоги, яким повинен відповідати обвинувальний акт, визначені уст.291КПКУкраїни.

Згідно з п. 3 ч. 3ст. 314 КПКУкраїни - у підготовчому судовому засіданні суд має правоповернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає приписам цьогоКодексу. Суд зазначає, що повернення обвинувального акта не передбачає поновлення закінченого досудового розслідування. У чинномуКПКУкраїни законодавець відмовився від інституту додаткового розслідування, який існував за КПК 1960 року. Відсутність можливості проведення додаткового розслідування після звернення до суду з обвинувальним актом очевидна з тексту самого Кодексу. Крім того, у пояснювальній записці до проєкту Кодексу зазначалося, що «одним з основних напрямів реформування … стала ліквідація можливості відправлення справи на додаткове розслідування», «підвищенню гарантій прав підозрюваних та обвинувачених сприятиме також …скасування інституту повернення справи на додаткове розслідування». Таким чином у разі повернення судом обвинувального акта, який не відповідає вимогамКПК України, повноваження прокурора обмежені лише усуненням недоліків цього обвинувального акта. Така позиція колегії суддів узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими в постановах від 26.10.2022 року у справі за №686/10785/16-к (провадження №51-1321км22), від 18.10.2022 року у справі за №753/6486/21 (провадження №51-5845км21) та від 04.10.2018 року у справі за №752/4900/15-к (провадження №51-3742км18).

07.11.2022 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 09.04.2022 року за №12022111150000297 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 111-1 КК України скеровано до суду повторно. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, після повернення обвинувального акта - дії прокурора були спрямовані саме на усунення його недоліків, про які було зазначено в ухвалі Вишгородського районного суду Київської області від 18.07.2022 року, що набула чинності 07.09.2022 року (ухвала суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду). Усунувши недоліки, 07.11.2022 року сторона обвинувачення повторно направила обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 до суду. При цьому, як вже було вказано вище, повернення обвинувального акта не передбачає поновлення закінченого досудового розслідування.

Відповідно до постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.04.2024 року - повернення обвинувального акта у зв`язку з тим, що він не відповідає вимогам КПК (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК), не відновлює досудове розслідування.

При цьому в ухвалі про повернення обвинувального акта прокурору суд першої інстанції не вправі зазначати про неповноту чи неправильність досудового розслідування, неправильність кримінально-правової оцінки діяння та про необхідність проведення органом досудового розслідування слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій.Сторона обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення прокурору обвинувального актаі до звернення до суду з обвинувальним актом, який приведено у відповідність до вимог КПК, має право виконати лише ту сукупність процесуальних дій, які є необхідними для приведення цього акта у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду. Якщо сторона обвинувачення після повернення обвинувального акта проводила слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії та/або приймала процесуальні рішення,які не є необхідними для приведення цього акта у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду,то отримані у кримінальному провадженні за результатами здійснення таких дій докази повинні визнаватись недопустимими, як отримані після закінчення досудового розслідування. Прокурор може повторно звернутися до суду із обвинувальним актом в межах розумного строку, без невиправданих затримок у часі, після закінчення виконання процесуальних дій, які були необхідними на виконання ухвали суду для приведення цього акта у відповідність до вимог КПК і подальшого звернення з ними до суду.

Таким чином, якщо сторона обвинувачення направила обвинувальний акт до суду в межах строку досудового розслідування, однак його було повернуто, то період між поверненням обвинувального акта і направленням до суду нового обвинувального акта не входить до строку досудового розслідування, адже його закінчено зверненням до суду з обвинувальним актом вперше, і не може йтися про будь-яке досудове розслідування в цей період.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що в цьому кримінальному провадженні прокурор склав і направив повторно обвинувальний акт у межах строку досудового розслідування, а повернення обвинувального акта не зумовлювало відновлення стороною обвинувачення досудового розслідування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 направлено до суду в межах строків досудового розслідування, визначених ст. 219 КПК України, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження на підставі ст. 284 ч. 1 п. 10 КПК України слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 284, 303, 369 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження за №12022111150000297 від 09.04.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.263,ч.4ст.111-1КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України залишити без задоволення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя ОСОБА_1