Рішення

від 17.05.2007 по справі 27/202

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/202

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  27/202

17.05.07

За позовом                 Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Ворд Білдінг

                                    Системс Україна»

до                                 Товариства з обмеженою відповідальністю «Юга-Груп»

про                               стягнення 39978,68 грн.

                                                                                                                     Суддя: Дідиченко М.А.

                                                                                               Секретар: Приходько Є.П.

Представники:

від позивача               Тарнавський В.В. –довіреність № 16/04/07 від 16.04.07р.

від відповідача           Шульєва Т.Л. –довіреність № 461 від 11.10.06р.  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 124 У від 29.12.03р. у розмірі 37 268,00 грн. –основного боргу та 2710,68 грн. –пені.

Ухвалою Господарського суду м. Києва  від 17.04.2007р. було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 08.05.2007р.

Позивач у судовому засіданні 08.05.07р. підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач подав клопотання про застосування строку позовної давності стосовно вимог позивача про стягнення пені.

Крім того, відповідач стверджував, що строк оплати за Договором № 124 У від 29.12.03р. не настав, оскільки, відповідно до п.5.4 вищевказаного договору, відповідач повинен був розрахуватись з позивачем протягом 5-ти банківських днів згідно виставленого рахунку. Відповідач зауважив, що позивач не направляв позивачу рахунки для оплати виконаних робіт.

08.05.07р. у судовому засіданні оголошено перерву до 17.05.07р.

Позивач у судовому засіданні 17.05.07р. надав суду пояснення на заперечення відповідача, у яких стверджував, що відповідач знав про те, що у зобов'язанні, яке виникло між сторонами на підставі Договору № 124 У від 29.12.03р., був змінений кредитор –ТОВ «Ворд Білдінг Системс Україна на ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна», оскільки перераховував кошти на підставі платіжних доручень від 19.09.06р., 21.09.06р., 04.10.06р. та 26.09.06р. саме на розрахунковий рахунок останнього.

Відповідач  надав суду копію платіжного доручення № 418 від 04.05.07р., яким перерахував позивачу 37 267,45 грн.

У судовому засіданні суд за згодою сторін оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  суд -

ВСТАНОВИВ:

            29.12.2003р. між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ворд Білдінг Системс Україна» було укладено Договір № 124 У (далі –договір), відповідно до умов якого ТОВ «Ворд Білдінг Системс Україна»зобов'язувалось виготовити металоконструкції та передати їх відповідачу, а останній зобов'язувався  їх прийняти та оплатити.

          У п.5.2 сторони встановили, що загальна вартість металоконструкцій складає 516 000,00 грн.   

          Виконуючи умови договору ТОВ «Ворд Білдінг Системс Україна»передало відповідачу продукції на загальну суму 590 868,00 грн., що підтверджується накладними № 450 від 21.04.04р., № 451 від 21.04.04р., № 458 від 26.04.04р., № 460 від 26.04.04р., № 461 від 26.04.04р., № 462 від 27.04.04р., № 467 від 28.04.04р., № 470 від 29.04.04р., № 478 від 04.05.04р., № 565 від 30.08.04р., № 568 від 10.09.04р., № 570 від 14.09.04р., № 571 від 15.09.04р.   

           Згідно п.5.3 договору, відповідач зобов'язувався сплатити ТОВ «Ворд Білдінг Системс Україна» аванс у розмірі 60% від суми договору (309 600,00 грн.) до 05.02.04р.

           Остаточний розрахунок проводиться за кожну поставлену партію продукції у розмірі 40 % її вартості згідно виставленого рахунку протягом 5-ти банківських днів з моменту поставки на будівельний майданчик відповідача (п.5.4 договору).

            Відповідач сплатив ТОВ «Ворд Білдінг Системс Україна»за виготовлені металоконструкцій 526 600,00 грн.

             За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст. 837 ЦК України).

             Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст. 854 ЦК України).

             Оскільки глава 61 Цивільного кодексу України, яка регулює загальні положення про підряд, не регулює відносини стосовно виконання робіт у більшому обсязі, ніж передбачено договором підряду, то, відповідно до ст. 8 ЦК України, вказані вище відносини регулюються тими правовими нормами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.

             Відповідно до ч.3 ст. 670 ЦК України, якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

             Оскільки відповідач прийняв більшу кількість продукції, ніж було передбачено договором, то останній повинен його оплатити.

             11.07.05р. між  ТОВ «Ворд Білдінг Системс Україна»та відповідачем було укладено Договір про відступлення права вимоги № 124 У-1/д, відповідно до умов якого ТОВ «Ворд Білдінг Системс Україна»передало відповідачу право вимоги за Договором № 124 У від 29.12.03р.

             Згідно ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

             До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

             На підставі поданих позивачем доказів, судом встановлено, що на момент передачі ТОВ «Ворд Білдінг Системс Україна»права вимоги за Договором № 124 У від 29.12.03р., відповідач мав заборгованість перед останнім у розмірі 64 267,45 грн.

             Отже, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором у розмірі 64 267,45 грн.

             Листом № 29.08.06-п від 29.08.06р. ТОВ «Ворд Білдінг Системс Україна»повідомило відповідача проте, що право вимоги за договором перейшло до відповідача.

             Судом також встановлено, що відповідач після відступлення права вимоги за договором відповідачу, перерахував останньому 27 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 19.09.06р., від 21.09.06р., від 26.09.06р. та від 04.10.06р. та на момент подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становила 37 268,00 грн.

            Відповідач у судовому засіданні надав суду копію платіжного доручення  № 418 від 04.05.07р., яким перерахував позивачу 37 267,45 грн.

            Відповідно до  п.1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

            Враховуючи той факт, що відповідач погасив заборгованість перед позивачем у повному обсязі, то між сторонами відсутній предмет спору.

            На підставі вищевикладеного, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення з відповідача 37 267,45 грн.

            У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2710,68 грн.  за період з 19.09.06р. по 20.02.07р.

            Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).

            У п.8.2 договору передбачено, що у разі порушення умов остаточного розрахунку за кожну партію поставлених металоконструкцій відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від несвоєчасно сплаченої суми.

             Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

             Суд відхиляє заперечення позивача стосовно того, що строк оплати за договором не настав, оскільки у п.5.4 договору сторони встановили, що остаточний розрахунок здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту поставки металоконструкцій на будівельний майданчик відповідача, а не з моменту виставлення рахунку позивачем, як зазначає відповідач у запереченнях на позов.

            Судом встановлено, що  остання поставка продукції за договором була здійснена 15.09.04р.

            Таким чином, відповідач повинен був оплатити поставлену продукцію до 22.09.04р.     

            Відповідач у судовому засіданні клопотав про застосування строку позовної давності стосовно вимог позивача про стягнення пені.

            Згідно ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

            Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч.2 ст. 258 ЦК України).

            Як було встановлено судом, відповідач повинен був розрахуватись з відповідачем до 22.09.04р.

            Таким чином, позивач має право нараховувати пеню саме з моменту, коли зобов'язання мало бути виконано відповідачем, тобто до з 22.09.04р., а не з 19.09.06р. як зазначено у позовній заяві.

            Отже, строк позовної давності до вимог про стягнення пені сплив 22.09.05р.

            Згідно ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

            Приймаючи до уваги вищевикладене, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 2710,68 грн.

            Враховуючи те, що відповідач погасив заборгованість перед позивачем вже після порушення провадження у справі, то суд, відповідно до ст.49 ГПК України, вирішив покласти в цій частині на відповідача витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Приймаючи до уваги вищезазначене та керуючись ст.ст. 33,34,49,82-85 Господарського процесуального кодексу, ст.ст. 8,258,267,525,526,548,549,670,837,854 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

          1.    Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 37 267,45 грн. припинити.

2.   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юга-Груп»(04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 3, оф. 205, код ЄДРПОУ 32253151) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна»(01135, м. Київ, вул. Чорновола, 12-А, код ЄДРПОУ 31926769) державне мито у розмірі 372,67 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 109,99 грн.

4.    В іншій частині позову відмовити.

          5.    Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                        М.А. Дідиченко

Дата підписання рішення 04.06.07р.