Ухвала

від 05.12.2024 по справі 621/2968/17

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 621/2968/17

Провадження № 1-в/610/206/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2024 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

заявника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Балаклія Ізюмського району Харківської області заяву ОСОБА_4 про усунення протиріч під час виконання вироку суду,

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2024 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_4 , у якій він просить роз`яснити, який із вироків Балаклійського районного суду Харківської області від 07.08.2018 або від 11.03.2020, що набрав законної сили 02.11.2020, постановлених стосовно нього, підлягає примусовому виконанню у частині додаткового покарання у виді конфіскації всього майна засудженого, а також, чи виключено із переліку майна, яке підлягає конфіскації, яке призначено як додаткове покарання за вказаними вище вироками, а саме: квартира АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 .

Заявник ОСОБА_4 заяву підтримав, просив задовольнити із наведених у ній підстав.

Прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення заяви.

Заслухавши думку заявника і прокурора, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 07.08.2018 ОСОБА_4 засуджено за ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 05.11.2019 вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 07.08.2018 в частині засудження ОСОБА_4 за ч.1 ст.263 КК України скасовано та призначено новий розгляд кримінального провадження в цій частині в суді першої інстанції. Виключено з мотивувальної і резолютивної частини вироку Балаклійського районного суду Харківської області від 07.08.2018 посилання суду на призначення ОСОБА_4 покарання за сукупністю злочинів в порядку ч.1 ст.70 КК України. Ухвалено вважати ОСОБА_4 засудженим за ч.3 ст.187 КК України до 8-ми років позбавлення волі із конфіскацією майна, що є його власністю. В решті вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 07.08.2018 залишено без змін.

Ухвала Харківського апеляційного суду від 05.11.2019 набрала законної сили 05.11.2019.

Вироком Балаклійськогорайонного судуХарківської областівід 11.03.2020 ОСОБА_4 засуджено зач.1ст.263КК Українидо покаранняу виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим, призначеним вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 07.08.2018, остаточне покарання за сукупністю злочинів призначено 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю.

Вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 11.03.2020 набрав законної сили 02.11.2021.

Ухвалою Дніпровськогоапеляційного судувід 19.04.2023 задоволено клопотання засудженого ОСОБА_4 і виключено із переліку майна, що підлягає конфіскації на підставі вироку Балаклійського районного суду Харківської області від 11.03.2020, належне на праві приватної власності ОСОБА_4 , а саме: житло квартиру АДРЕСА_1 .

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованої 13.09.2024 встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10).

Зміївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області 11.11.2024 надав ОСОБА_4 відповідь №36662 на його звернення щодо виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 19.04.2023. Відповідно до наданої відповіді рішення Дніпровського апеляційного суду від 19.04.2023 передбачає виключення із переліку майна, що підлягає конфіскації за вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 11.03.2020. Рішення суду про зняття арешту за вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 07.08.2018 до виконавчої служби не надходило (а.с.9).

Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питання, передбаченого п.14 ч.1 ст.537 КПК України.

Під час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку (п.14 ч.1 ст.537 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом (ч.1 ст.62 ЗУ "Про виконавче провадження").

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця (ч.6 ст.48 ЗУ "Про виконавче провадження").

З поданоїзаяви вбачається,що ОСОБА_4 фактично оскаржуєдії державноговиконавця підчас виконаннявироку від07.08.2018в частині конфіскації майна.

Тобто ОСОБА_4 як сторона виконавчого провадження (боржник) оскаржує законність дій (бездіяльність) державного виконавця, пов`язаних з виконанням судового рішення, ухваленого за правилами КПК України.

Положеннями ст.539 КПК України визначено порядок вирішення судом питань, які виникають під час виконання вироку. Проте, зазначеною нормою закону не встановлено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні вироку.

Тобто положеннями КПК України (Розділом VIII) не встановлено порядок оскарження рішення, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб стосовно виконання судового рішення, зокрема щодо конфіскації майна у кримінальному провадженні.

Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено у Законі України "Про виконавче провадження".

Згідно з частинами першою, другою статті 74 Закону "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Разом з тим, частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Оскільки у межах виконавчого провадження з виконання вироку суду і законами України не встановлено іншого порядку оскарження цих дій, то така скарга підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки правило статті 287 КАС України є універсальним. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 у справі №586/77/17.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьомусуд зазначає,що описова,мотивувальна тарезолютивна частинивироку від11.03.2020містять викладвсіх фактичнихобставин справи,а такожрішення судущодо призначенняостаточного покарання ОСОБА_4 за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст.70 КК України.

Фактично ОСОБА_4 ,звертаючись ізданою заявоюдо суду,намагається шляхомроз`ясненнясудового рішеннявирішити спір між ним та державним виконавцем, який виник під час виконання судового рішення, що не передбачено нормами КПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 11.03.2020 є зрозумілим та додаткового роз`яснення не потребує, а відтак заява ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.

Як було зазначено вище, у випадку незгоди з діями державного виконавця під час виконання вироку суду ОСОБА_4 має право оскаржити їх в порядку адміністративного судовичнства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 537, 539 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_4 про усунення протиріч під час виконання вироку суду.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення, а заявником в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали складено і оголошено 10 грудня 2024 року о 12 годині 45 хвилин.

Суддя ОСОБА_1