Постанова

від 10.12.2024 по справі 120/6129/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 120/6129/22

касаційне провадження № К/990/30562/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтекс»

на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 січня 2023 року (головуючий суддя - Альчук М.П.)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Драчук Т.О.; судді - Полотнянко Ю.П., Смілянець Е.С.)

у справі № 120/6129/22

за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтекс»

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області; позивач; контролюючий орган) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтекс» (далі - ТОВ «Балтекс»; відповідач; платник) про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі відповідно до акта опису від 17 квітня 2018 року № 10.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 02 січня 2023 року адміністративний позов задовольнив.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 01 серпня 2023 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ТОВ «Балтекс» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 січня 2023 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на тому, що в оскаржуваних судових рішеннях не зазначено з посиланням на конкретні докази у справі: перелік усіх відкритих платником банківських рахунків; наявність/відсутність на рахунках відповідача грошових коштів; чи вживалися позивачем безпосередньо перед зверненням до суду заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника, чим це підтверджується та який був результат таких заходів.

Верховний Суд ухвалою від 09 жовтня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Балтекс».

19 жовтня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що за відповідачем обліковується непогашений податковий борг у розмірі 990797,41 грн, який підтверджується інтегрованою карткою платника, податковою вимогою від 05 березня 2018 року № 2983-50 та інкасовими дорученнями від 09 листопада 2021 року № 798, від 09 листопада 2021 року № 799, від 09 листопада 2021 року № 804.

Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі № 0240/2204/18-а стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ «Балтекс», податковий борг у сумі 1097293,06 грн.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року розстрочено виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі № 0240/2204/18-а щодо стягнення з ТОВ «Балтекс» податкового боргу в розмірі 1097293,06 грн на 12 місяців, з оплатою суми боргу рівними частинами щомісячно, не пізніше 30 числа кожного місяця.

З метою виконання рішення суду у справі № 0240/2204/18-а податковим керуючим ГУ ДПС у Вінницькій області здійснювалося направлення інкасових доручень до банківських установ, які обслуговують відповідача.

Однак, за результатом вжитих заходів податковий борг залишився не погашеним.

При цьому позивачем долучено до матеріалів справи рішення від 06 березня 2018 року № 6 про опис майна у податкову заставу. Майно, за рахунок якого можливе погашення податкового боргу, описано в податкову заставу згідно з актом від 17 квітня 2018 року № 10 на суму 597540,66 грн. Податкову заставу зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 18 липня 2018 року за № 55445489.

Надаючи оцінку правовідносинам, щодо яких виник спір, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковою заставою є спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

За правилами пунктів 87.1, 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 88.1, 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

За правилами пункту 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі якщо сума коштів, отримана в результаті продажу майна платника податків, є недостатньою для погашення податкового боргу платника податків, податковий керуючий здійснює додатковий опис майна у податкову заставу в порядку, визначеному статтею 89 цього Кодексу (пункт 95.24 статті 95 ПК України).

Таким чином, податковий борг платника може бути погашений за рахунок будь-якого його майна, переданого в податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, приймається на підставі рішення суду.

В свою чергу, обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків-боржника у податковій заставі.

Наведене правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 06 квітня 2023 року у справі № 440/14765/21.

Як встановлено судовими інстанціями, за відповідачем обліковується узгоджена сума податкового боргу; у платника наявне майно в податковій заставі, що підтверджено актом опису від 17 квітня 2018 року № 10; податковим керуючим здійснювалося направлення інкасових доручень до банківських установ, які обслуговують ТОВ «Балтекс», однак за результатом вжитих заходів податковий борг залишився не погашеним.

При цьому контролюючим органом здійснювалися послідовні дії (передбачені законодавством) щодо погашення податкового боргу відповідачем, які повинні передувати зверненню до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

За наведених обставин висновок судів про наявність підстав для надання дозволу на погашення боргу відповідача за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ТОВ «Балтекс» без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтекс» залишити без задоволення.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 січня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. А. Васильєва

І. Я. Олендер