Ухвала

від 09.12.2024 по справі 303/7876/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/7876/24

2/303/1603/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Варваринець Н.Я., розглянувши заяву

ОСОБА_1 про відвід судді Полянчука Б.І. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Івановецької сільської ради, Виконавчий комітет Івановецької сільської ради про визначення місця проживання дітей,

УСТАНОВИВ:

06.12.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Полянчука Б.І., яка передана для розгляду судді 09.12.2024. У заяві відповідачка зазначила, що 25.11.2024 до суду надійшла заява позивача про зміну предмета позову, по якій судом жодного процесуального рішення не приймалося. 26.11.2024 до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову у справі де предметом позову є відібрання дітей і повернення їх за попереднім місцем проживання. 28.11.2024 судом постановлено ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову у справі про визначення місця проживання дітей. Сторона відповідача участі в судовому засіданні не приймала, про судове засідання не повідомлялась, думку щодо зміни предмета позову не висловлювала, суд не забезпечив можливість надати пояснення з цього приводу, не встановив строк для подання відзиву, чим грубо порушив процесуальні права відповідача. Крім того, ухвалу про прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позу, ухвалу про відмову у прийняття такої заяви або ухвалу про повернення такої заяви позивачу матеріали справи не містять, хоча суд забезпечив позов саме по спору про визначення місця проживання дітей, тобто предмет позову вже змінений, що є грубим порушення норм процесуального права. Заява представника позивача про зміну предмета позову по суті є новим позовом, оскільки повністю змінено матеріально-правову вимогу, яка регулюється зовсім іншими нормами СК України, також у справі необхідно доводити зовсім інші обставини, оскільки відібрання дітей у матері та визначення місця проживання дітей не можуть ґрунтуватися на одних і тих же обставинах справи та доводитися однаковими доказами. Водночас суддя не надав жодної оцінки заяві позивача щодо зміни предмета позову, не заслухав думку відповідача, без винесення відповідного процесуального документу в ухвалі про забезпечення позову забезпечив зовсім інші вимоги, про які сторона відповідача не знала. Прийнятий судом вид заходу забезпечення позову наводить на думку щодо прихильності судді до сторони позивача. Зазначені дії головуючого судді сприяють тому, що відповідачка має стійкі та переконливі сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді, а також сумніви щодо справедливого, незалежного та безстороннього розгляду справи. На даний час наявні обґрунтовані підстави вважати існування особистої заінтересованості головуючого у результатах розгляду справи та обґрунтовані сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду справи. Просила відвести суддю Полянчука Б.І. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Івановецької сільської ради, Виконавчий комітет Івановецької сільської ради про відібрання дітей і повернення їх за попереднім місцем проживання.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України заяву ОСОБА_1 про відвід судді розглянуто без повідомлення учасників справи.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що відвід є необґрунтованим виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Судом не встановлено підстав, що передбачені ст. 36, 37 ЦПК України відповідно до яких суддя Полянчук Б.І. не може приймати участь у розгляді цивільної справи, а заявлені ОСОБА_1 підстави в обґрунтування відводу не викликають сумніву в об`єктивності та неупередженості судді, оскільки вони мають характер припущень і не засновані на законі та фактичних, об`єктивних обставинах.

Так, заявник посилалась на грубе порушення норм процесуального права, оскільки після подачі заяви про зміну предмета позову суд не прийняв жодного рішення з цього приводу, але суд не може погодитися із зазначеним твердженням, оскільки право позивача змінити предмет позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого судового засідання передбачено ч.3 ст.49 ЦПК України, водночас процесуальне законодавство не передбачає обов`язку суду прийняття рішення з цього приводу, а відповідно таке рішення судом не приймалося.

Таким чином, після подання заяви позивачем про зміну предмету позову з відібрання дітей і повернення їх за попереднім місцем проживання на визначення місця проживання дітей подальший розгляд справи проводиться за зміненими позовними вимогами.

Заявник посилається на те, що сторона відповідача участі в судовому засіданні не приймала, про судове засідання не повідомлялась, думку щодо зміни предмета позову не висловлювала, суд не надав можливість відповідачу надати пояснення з цього приводу, не встановив строк для подання відзиву, чим грубо порушив процесуальні права відповідача, але посилання заявника на зазначені порушення безпідставні виходячи з наступного.

Так, ч.1 ст.153 ЦПК України передбачає, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, відповідно неповідомлення учасників справи про судове засідання 28.11.2024, у якому вирішувалося питання про забезпечення позову відповідає вимогам процесуального законодавства.

Також процесуальний закон не передбачає обов`язку суду встановити строк для подання відзиву на заяву про зміну предмету позову, а беручи до уваги, що зміна предмета позову позивачем відбулася до закінчення підготовчого засідання і копія цієї заяви доставлена представнику позивача 25.11.2024 через її Електронний кабінет в ЄСІТС, тому позивач має право висловити свою думку щодо зміни предмета позову та надати свої пояснення з цього приводу у підготовчому судовому засіданні.

Крім того, заявник зазначає, що заява позивача про зміну предмета позову по суті є новим позовом, оскільки ним повністю змінено матеріально-правову вимогу, яка регулюється зовсім іншими нормами СК України, також у справі необхідно доводити зовсім інші обставини, оскільки відібрання дітей у матері та визначення місця проживання дітей не можуть ґрунтуватися на одних і тих же обставинах справи та доводитися однаковими доказами, але зазначене не відповідає вимогам закону та судовій практиці Верховного Суду, яка відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України підлягає врахуванню судом при застосуванні відповідних норм права.

Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 3 ст.46 ГПК України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у ст.16 ЦПК України, статті 20 ГК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: заміна одних позовних вимог іншими; доповнення позовних вимог новими; вилучення деяких із позовних вимог; пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Враховуючи викладене та аналізуючи зміст заяви про зміну предмету позову, в якій позивачем не змінено підставу позову, а змінено одні позовні вимоги на інші без зміни підстави позову, тому заява подана відповідачем відповідно до вимог ст.49 ЦПК України.

Суд також вважає необхідним зазначити, що незгода позивача з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Мироненко і Мартенко проти України», «Білуха проти України», «Рудніченко проти України» вказав на те, що наявність безсторонності (неупередженості) суду має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Таким чином, судом не встановлено обставин, відповідно до яких суддя Полянчук Б.І. не може приймати участь у розгляді цивільної справи. Незгода заявника з прийнятими суддею рішеннями не є тією обставиною, яка виключає участь судді в розгляді справи, а відповідність дій судді вимогам закону може бути перевірена під час розгляду справи в апеляційній та касаційній інстанціях.

Частина 3 ст. 40 ЦПК України передбачає, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається в порядку, встановленому частиною першою ст.33 цього Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що заявлений судді Полянчуку Б.І. відвід є необґрунтованим, заява про відвід надійшла до суду 06.12.2024, а наступне судове засідання по цій справі призначено на 19.12.2024.

Таким чином, відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Івановецької сільської ради, Виконавчий комітет Івановецької сільської ради про визначення місця проживання дітей передати апарату Мукачівського міськрайонного суду для визначення автоматизованою системою документообігу суду судді, який буде розглядати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Полянчука Б.І. від розгляду цивільної справи.

Керуючись ст. 36, 37, 40, 120, 122, 123, 124, 187, 254, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати заявлений ОСОБА_1 відвід судді Полянчука Б.І. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Івановецької сільської ради, Виконавчий комітет Івановецької сільської ради про визначення місця проживання дітей необґрунтованим.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Івановецької сільської ради, Виконавчий комітет Івановецької сільської ради про визначення місця проживання дітей передати апарату Мукачівського міськрайонного суду для визначення автоматизованою системою документообігу судді, який буде розглядати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Полянчука Б.І. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Івановецької сільської ради, Виконавчий комітет Івановецької сільської ради про визначення місця проживання дітей.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу включається до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя