Постанова

від 28.11.2024 по справі 910/19662/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2024 р. Справа№ 910/19662/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Станіка С.Р.

секретар судового засідання: Король Д.А.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 28.11.2024

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДЖЕЙНТ 8»

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024

у справі № 910/19662/23 (суддя Бондаренко - Легких Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАН ГАРБУЗ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДЖЕЙНТ 8»

про стягнення 244 483,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАН ГАРБУЗ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДЖЕЙНТ 8» про стягнення 244 483,14 грн., з них: основного боргу - 214 960,00 грн., пені - 27 597,32 грн., 3% річних - 1925,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 16 від 16.05.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/19662/23, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДЖЕЙНТ 8» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАН ГАРБУЗ» суму основного боргу у розмірі 214 960,00 грн., пеню у розмірі 27 361,76 грн., 3% річних у розмірі 1925,81 грн. та судовий збір у розмірі 3667,25 грн.

В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що позивачем доведено факт поставки товару за договором № 16 від 16.05.2023, наявність боргу у заявленому розмірі та обов`язок відповідача сплатити вказану заборгованість з урахуванням пені та 3% річних.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДЖЕЙНТ 8» та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 по справі № 910/19662/23, 12.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДЖЕЙНТ 8» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 у справі № 910/19662/23 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції без з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2024, справу № 910/19662/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Палій В.В. - головуючий суддя; судді - Яценко О.В., Сибіга О.М.

17.09.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано матеріали справи № 910/19662/23 у Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з відставкою судді Палія В.В.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024 справу № 910/19662/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Сибіги О.М., суддів Михальської Ю.Б., Кравчука Г.А.

26.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/19662/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/19662/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДЖЕЙНТ 8» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 та призначено справу № 910/19662/23 розгляду на 28.11.2024.

12.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАН ГАРБУЗ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з лікарняним судді Кравчука Г.А.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 справу № 910/19662/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Сибіги О.М., суддів Михальської Ю.Б., Станіка С.Р.

26.11.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду новоутвореною колегією прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДЖЕЙНТ 8» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 у справі № 910/19662/23.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДЖЕЙНТ 8» слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 у справі №910/19662/23 без змін, з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, 16.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАН ГАРБУЗ" (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСДЖЕЙНТ 8" (надалі - відповідач, покупець) укладено договір поставки № 16 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність покупця замінники молока, кормові добавки для СГ тварин, премікси для СГ тварин (надалі - товар), вказаний в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і своєчасно та в повній мірі здійснити його оплату.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування, асортимент, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, визначаються в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

За мовами п. 3.1., 3.6. договору поставка товару здійснюється партіями. Під партією слід розуміти ту кількість товару, яка визначена у видатковій накладній. Датою поставки товару є дата, вказана у видатковій накладній.

В п. 2.2. договору визначено, що одночасно з товаром постачальник зобов`язується передати покупцю документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром, а саме: 1) видаткова накладна (оригінал); 2) сертифікат якості (копія); 3) рахунок-фактура (оригінал).

Відповідно до п. 6.5. договору оплата партій товару, що поставляється за цим договором, здійснюється наступним чином: 1) 50% вартості партії товару оплачується на умовах передоплати на підставі рахунку наданого постачальником; 2) 50% вартості партії товару оплачується протягом 14 календарних днів з моменту поставки партії товару на склад покупця.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2023, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання. У випадку, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії договору, жодна із сторін письмово не заявить про свій намір його розірвати, договір автоматично пролонгується на кожен наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.1. договору).

На виконання умов договору поставки № 16 від 16.05.2023 позивач поставив, а відповідач прийняв товар, що підтверджується видатковою накладною № 84 від 30.06.2023 на суму 29 000,00 грн., товарно-транспортною накладною № 36 від 30.06.2023, видатковою накладною № 83 від 30.06.2023 на суму 285 960,00 грн., товарно-транспортною накладною № 35 від 30.06.2023.

На оплату поставленого товару позивач виставив відповідачу рахунки на оплату № 86 від 30.06.2023 на суму 29 000,00 грн. та № 82 від 26.06.2023 на суму 285 960,00 грн.

27.06.2023 відповідач здійснив передоплату у розмірі 100 000,00 грн. за товар, який поставлено за видатковою накладною № 83 від 30.06.2023.

За поставлений товар за видатковою накладною № 84 від 30.06.2023 на суму 29 000,00 грн. та за видатковою накладною № 83 від 30.06.2023 на суму 185 960,00 грн. (з урахуванням передоплати 100 000,00 грн.) відповідач не розрахувався.

За розрахунками позивача, вартість поставленого та неоплаченого відповідачем товару становить 214 960,00 грн.

Внаслідок неоплати поставленого товару позивач звернувся до відповідача з вимогою № б/н від 19.09.2023 про сплату заборгованості у розмірі 214 960,00 грн., у відповідь на яку відповідач листом № 42 від 02.10.2023 повідомив позивача, що поставлений товар неналежної якості та просив повернути передоплату у розмірі 100 000,00 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 214 960,00 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 27 597,32 грн. та 3% річних у розмірі 1925,81 грн.

В свою чергу, відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що (1) директор відповідача видаткові накладні та товарно-транспортні накладні не підписував; (2) поставлений позивачем товар виявився неякісним.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України унормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вже було встановлено вище, на виконання умов договору поставки № 16 від 16.05.2023 позивач поставив, а відповідач прийняв товар, що підтверджується видатковою накладною № 84 від 30.06.2023 на суму 29 000,00 грн., товарно-транспортною накладною № 36 від 30.06.2023, видатковою накладною № 83 від 30.06.2023 на суму 285 960,00 грн., товарно-транспортною накладною № 35 від 30.06.2023.

Зазначені видаткові накладні містять найменування юридичних осіб, підписи сторін, найменування товару, його кількість, вартість та інші необхідні реквізити, тобто відповідають вимогам законодавства та є у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинними бухгалтерськими документами, які фіксують факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Наведені видаткові накладні зі сторони відповідача підписані без жодних зауважень щодо асортименту, комплектності, кількості і якості поставленого товару.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів втрати печатки та/або її неправомірного використання.

Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В пункті 6.5. договору сторони погодили, що оплата партій товару, що поставляється за цим договором, здійснюється наступним чином: 1) 50% вартості партії товару оплачується на умовах передоплати на підставі рахунку наданого постачальником; 2) 50% вартості партії товару оплачується протягом 14 календарних днів з моменту поставки партії товару на склад покупця.

Згідно виставлених позивачем рахунків на оплату № 86 від 30.06.2023 на суму 29 000,00 грн. та № 82 від 26.06.2023 на суму 285 960,00 грн., відповідач 27.06.2023 здійснив передоплату за товар у розмірі 100 000,00 грн.

Передоплата у розмірі 100 000,00 грн. врахована в рахунок поставки товару за видатковою накладною № 83 від 30.06.2023.

З огляду на положення пункту 6.5. договору строк оплати товару є таким, що настав 14.07.2023.

Станом на момент звернення до суду з даним позовом за отриманий товар у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 214 960,00 грн.

За встановлених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача 214 960,00 грн. заборгованості за поставлений за договором № 16 від 16.05.2023 товар є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 27 597,32 грн. та 3% річних у розмірі 1925,81 грн. за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати товару колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

В п. 7.1. договору визначено, що у разі прострочення грошового зобов`язання за цим договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання за весь період прострочення. Положення ч. 6 ст. 232 ГК України у даному випадку не застосовується.

Суд першої інстанції, перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку пені, дійшов вірного висновку, що розрахунок пені є арифметично неправильним та встановив, що правомірним є стягнення з відповідача пені у розмірі 27 361,76 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт не своєчасного виконання відповідачем свого обов`язку щодо оплати отриманого за договором товару, позивач, відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України, має право нарахувати на прострочену суму грошових зобов`язань 3% річних та інфляційні втрати, та звернутися за їх стягненням до суду.

З розрахунком суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 1925,81 грн. колегія суддів погоджується.

Щодо заперечень відповідача щодо витребування письмових доказів та призначення судової почеркознавчої експертизи, викладених у апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає наступне.

Так, 26.03.2024 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСДЖЕЙНТ 8" надійшов відзив на позовну заяву разом з яким подано клопотання про витребування доказів та про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСДЖЕЙНТ 8" про витребування доказів, клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи -залишено без розгляду.

В подальшому, 09.04.2024 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСДЖЕЙНТ 8" надійшло клопотання про поновлення строку для подання клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та про призначення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДЖЕЙНТ 8» про продовження процесуального строку та про призначення судової почеркознавчої експертизи повернуто без розгляду.

Колегія суддів зауважує, що оцінка застосування судом норм процесуального законодавства України при постановленні ухвали Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 про залишення без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДЖЕЙНТ 8» про витребування доказів та про призначення судової почеркознавчої експертизи була надана Північним апеляційним господарським судом за наслідками перегляду цієї ухвали в апеляційному порядку.

Щодо поданого разом з апеляційною скаргою Висновку експерта № 73/24 за результатами проведення почеркознавчої експертизи від 27.08.2024 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 та 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - відповідача).

Суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку, що відповідачем не наведено виняткових випадків ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України неможливості їх подання з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Крім того, вказані докази взагалі не існували на момент ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

В свою чергу, така обставина (тобто відсутність доказів як таких на момент розгляду спору судом першої інстанції) взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України не залежно від причин неподання відповідачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність (наведений висновок узгоджується з правовим висновком у постанові Верховного Суду від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19).

Відтак, зважаючи на вищенаведене, Висновок експерта № 73/24 за результатами проведення почеркознавчої експертизи від 27.08.2024 судовою колегією до розгляду не приймаються, оскільки він не надавався до суду першої інстанції та ним не досліджувався.

Встановивши обставини даної справи та надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.

На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Колегія суддів апеляційного суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Отже, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДЖЕЙНТ 8» слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 залишити без змін.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДЖЕЙНТ 8» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 у справі № 910/19662/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 у справі № 910/19662/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали справи № 910/19662/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 09.12.2024.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді Ю.Б. Михальська

С.Р. Станік