Ухвала

від 13.12.2024 по справі 306/3028/23

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 306/3028/23

провадження 2/462/2373/24

У Х В А Л А

13 грудня 2024 року, суддя Залізничного районного суду м.Львова Ліуш А.І. розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про залишення без розгляду та закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

в провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , про стягнення безпідставно отриманих аліментів.

Відповідачем було направлено на адресу суду заяву про залишення позову без розгляду та закриття провадження у справі. Так, зазначає, що позивач, не володіє процесуальною дієздатністю, не сплатила судового збору за подання позовної заяви, подала позов до неналежного суду з грубим порушенням територіальної юрисдикції позовну заяву з відсутнім предметом і підставами позову, просить витребувати з чужого незаконного володіння аліменти за той час, коли вона була малолітньою і жодної участі у їх розпорядженні не приймала і не мала права приймати. Вказує, що текст позовної заяви, викладений на двох аркушах є неправдивим, сфальшованим, неприйнятного і неприпустимого змісту, що принижує її людську честь і гідність.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд приходить до переконання, про необхідність відмови в задоволенні поданої заяви, з огляду на наступне.

Підстави залишення позову без розгляду, визначені положеннями ч. 1 ст.257 ЦПК України, згідно якої, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи; у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду; між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява; провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк; позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору; позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду; після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду; між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Крім того, підстави для закриття провадження по справі визначені положеннями ст. 255 ЦПК України, згідно яких, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; відсутній предмет спору; набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

В той же час, як на підставу для залишення позову без розгляду та закриття провадження по справі, адвокат Коблик М.В., вказує, що позивач, не володіє процесуальною дієздатністю. Так, судом вже зазначалося в ухвалі від 20 листопада 2024 року, про відкриття провадження по справі, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 47 ЦПК України передбачено, що неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 18 Сімейного кодексу України, кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.

Відтак, такі твердження адвоката Коблик М.В., про які суд неодноразово вже зазначав, суд не приймає до уваги та визнає їх безпідставними.

Крім того, відповідач вказує, що підставою для залишення позову без розгляду та закриття провадження по справі є також та обставина, що позивачкою не було сплачено судового збору. Проте, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Відтак, позивачка звільнена від сплати судового збору у вказаній справі, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір». Також, суд вважає за необхідне зазначити, що адвокат Коблик М.В., як особа з вищою юридичною освітою та правом займатися адвокатською діяльністю, повинна бути обізнана з основами судового процесу, зокрема положеннями Цивільного процесуального кодексу України, оскільки несплата судового збору в будь якому разі не є підставою для залишення позову без розгляду, а є підставою для залишення позову без руху. Відтак, вказана підстава, що зазначена адвокатом Коблик М.В., для залишення позову без розгляду та закриття провадження по справі, також не приймається судом до уваги та визнається судом необгрунтованою.

Крім того,відповідач вказує,що підставоюдля залишенняпозову безрозгляду тазакриття провадженняпо справіє такожта обставина,що позовназаява подана до неналежного суду з грубим порушенням територіальної юрисдикції. В той же час, як вбачається з матеріалів справи, а саме т. 1 а.с.57, саме відповідач ОСОБА_1 , ініціювала клопотання про направлення справи за територіальною підсудністю з Свалявського районного суду Закарпатської області до Залізничного районного суду м. Львова, обгрунтовуючи вказане клопотання тим, що вказана справа має розглядатися за зареєстрованим місцем проживання відповідача в Залізничному районному суді м. Львова.

Також, суд звертає увагу на положення визначені ст.32 ЦПК України, згідно якої, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Відтак, судом не приймаються до уваги твердження ОСОБА_1 , про те, що позовна заява розглядається неналежним судом з грубим порушенням територіальної юрисдикції, оскільки вказані пояснення є безпідставними.

Крім того, відповідач вказує, що підставою для залишення позову без розгляду та закриття провадження по справі є також та обставина, що в позовній заяві відсутній предметі підставипозову оскільки позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння аліменти за той час, коли вона була малолітньою і жодної участі у їх розпорядженні не приймала і не мала права приймати. Проте, суд зазначає, що логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» у контексті п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову.

Згідно ч.1,3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Таким чином, суд вважає, що звернення позивачки є реалізацією її права на судовий захист. Водночас доводи відповідача про відсутність предмета спору не підтверджуються наданими доказами та є передчасними, оскільки такі обставини можуть бути підставою для відмови в позові за результатами розгляду справи по суті, а не для її залишення без розгляду чи закриття провадження.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що адвокат Коблик М.В., маючи свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю, зобов`язана володіти знаннями, які дозволяють правильно тлумачити та оперувати юридичними термінами. У даному випадку, адвокат зобов`язана розуміти різницю між поняттями «залишення позову без розгляду» та «закриття провадження по справі», адже ці терміни мають різну правову природу, відображають різні процесуальні наслідки та є взаємовиключними.

Відтак, оскільки ці терміни мають кардинально різні наслідки для учасників справи, суд наголошує на тому, що адвокат Коблик М.В., як особа, що позиціонує себе як професіонала з вищою юридичною освітою, повинна розуміти їхню сутність та не плутати ці поняття у процесі захисту свої прав та інтересів. Таке розуміння є основоположною вимогою до здійснення адвокатської діяльності.

Також, суд зазначає, що відповідач має повне право скористатися процесуальними можливостями, подати відзив і викласти всі свої заперечення та аргументи. Це є її процесуальним обов`язком в разі непогодження з позовними вимогами і водночас правом для захисту власних інтересів у межах судового провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання про необхідність відмови в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 , про залишення без розгляду та закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих аліментів, - за безпідставністю.

Керуючись ст. 223, 257 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про залишення без розгляду та закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих аліментів, - відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: А.І. Ліуш