Ухвала

від 16.12.2024 по справі 306/3028/23

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 306/3028/23

УХВАЛА

16 грудня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі судді Бориславського Ю.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,

в с т а н о в и в:

на розгляді Залізничного районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Залізничного районного суду м. Львова від 14 листопада 2024 року визначений головуючий суддя Ліуш А.І.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20 листопада 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

13 грудня 2024 року канцелярією суду зареєстровано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ліуша А.І., яка обґрунтована тим, що суддя Залізничного районного суду м. Львова Ліуш А.І. 12.12.2024 року постановив ухвалу, якою порушив перед кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Закарпатської області питання про притягнення адвоката Коблик М.В., до дисциплінарної відповідальності за порушення правил адвокатської етики. Вказала, що суддя Ліуш А.І. отримав документ, який не мав права читати та така ухвала судді на її переконання, є проявом зловживання владою та посадовим становищем, а тому, незаконно заволодівши текстом її заяви, суддя діяв в межах конфлікту інтересів, вчинив адміністративне корупційне правопорушення, що виключає можливість його подальшої професійної діяльності.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши заяву про відвід судді, оглянувши матеріали справи № 306/3028/23, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Із змісту ч.3 ст.39 ЦПК України вбачається, що відвід повинен бути вмотивованим.

Статтею ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Відтак суд, який розглядає справу має бути безстороннім і незалежним. Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви»). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Відповідно до ч. 4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, доводи ОСОБА_1 про сумніви у неупередженості судді Ліуша А.І. у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,з підстав незгоди із процесуальним рішенням судді, не можуть бути підставою для відводу судді.

Жодними належними та обґрунтованими доказами не підтверджені припущення заявника щодо наявності сумнівів в об`єктивності, неупередженості або заінтересованості судді Ліуша А.І. у розгляді даної справи, за наведених нею мотивів, а тому такі покликання не можуть бути визнані об`єктивно обґрунтованими.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що вказані у заяві про відвід судді Ліуша А.І. припущення не ґрунтуються на вимогах ст.36 ЦПК України та зводяться до незгоди із процесуальним рішенням судді, заявником не надано належних та допустимих доказів наявності особистої заінтересованості, упередженості та необ`єктивності судді Ліуша А.І.,а тому відсутні підстави для задоволення заяви про відвід головуючого судді Ліуша А.І. у цивільній справі № 306/3028/23.

Керуючись ст. 36, 40, 258-261 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Залізничного районного суду м. Львова Ліуша Андрія Ігоровича у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Бориславський Ю. Л.