Вирок

від 16.12.2024 по справі 688/3605/24

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/3605/24

№ 1-кп/688/260/24

Вирок

Іменем України

16 грудня 2024 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілої ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Шепетівка кримінальне провадження № 12022244000001377 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Шепетівка Хмельницької області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, з професійно-технічною освітою, одруженої, працюючої начальником швейного цеху відокремленого підрозділу підприємства - Грицівської філії Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ-1», не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України,

встановив:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, стаття закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винною у вчиненні якого визнається ОСОБА_4

ОСОБА_4 24.12.2022 відповідно до наказу № 475-К від 01.09.2016 обіймала посаду начальника швейного цеху відокремленого підрозділу підприємства - Грицівської філії Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ-1» (код ЄДРПОУ 14339624).

Відповідно до Розділу ІІІ Статуту Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ-1», затвердженого протоколом №5/2010 позачергових зборів учасників вказаного товариства від 29.08.2017, Товариство може створювати філії та інші відокремлені підрозділи на території України та за кордоном. Філії діють на підставі положень про них.

Згідно Положення про філію Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ-1», затвердженого протоколом №5/2010 позачергових зборів учасників вказаного товариства від 29.08.2017, метою створення Грицівської філії Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ-1» є виконання таких видів діяльності: виробництво взуття із шкіри та шкірозамінників; виробництво складових частин взуття; виробництво компонентів для нижньої та верхньої частин взуття; виробництво товарів народного споживання; послуги по оренді магазинів, складів та інших промислових і комерційних приміщень. Філія є підрозділом Фірми без права юридичної особи, має свій поточний рахунок та діє на підставі Положення про філію. Філія використовує Майно Фірми в межах виробничого процесу. Особою, відповідальною за виробництво, є начальник виробництва, який призначається Фірмою. Начальник виробництва вирішує всі питання виробничої діяльності Філії, крім тих, що належать до виключної компетенції Генерального Директора та загальних зборів акціонерів Фірми. Трудовий колектив Філії складають всі громадяни, які своєю працею приймають участь в її діяльності на підставі трудових договорів (контрактів), а також інших форм, які регулюють трудові відносини працівників з Фірмою.

Відповідно до посадової інструкції начальника швейного цеху відокремленого підрозділу підприємства - Грицівської філії, затвердженої 01.09.2010 наказом генерального директора підприємства, посада ОСОБА_4 належить до професійної групи «Керівники».

Зокрема, ОСОБА_4 здійснює керівництво виробничо-господарською діяльністю цеху, забезпечує технічно правильну експлуатацію устаткування та інших основних засобів і виконання графіків їх ремонту, безпечні та здорові умови праці, здійснює підбір кадрів працівників, їх розстановку і доцільне використання, контролює додержання працюючими правил і норм охорони праці, виробничої і трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку, подає пропозиції про заохочення працівників, накладання дисциплінарних стягнень на порушників виробничої та трудової дисципліни, застосування в разі потреби заходів матеріального впливу.

Окрім цього, посадовою інструкцією ОСОБА_4 передбачено, що вона, як начальник швейного цеху відокремленого підрозділу підприємства - Грицівської філії Спільного підприємства ТОВ «РІФ-1», повинна знати, в тому числі й основи трудового законодавства.

Вказаною посадовою інструкцією також визначено, що начальник швейного цеху відокремленого підрозділу підприємства - Грицівської філії Спільного підприємства ТОВ «РІФ-1» несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, що передбачені нею, за невиконання правил внутрішнього розпорядку, правил техніки безпеки, а також протипожежної безпеки.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи начальником швейного цеху відокремленого підрозділу підприємства - Грицівської філії Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ-1», є службовою особою підприємства, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та була зобов`язана, як роботодавець, дотримуватися вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці та правил техніки безпеки.

Так, згідно зі ст. ст. 4, 6 Закону України «Про охорону праці» пріоритет життя і здоров`я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці є одним із основних принципів державної політики в галузі охорони праці. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Обов`язки за дотримання правил і норм охорони праці на території відокремленого підрозділу ТОВ «РІФ-1» - Грицівської філії, покладалися на начальника швейного цеху ОСОБА_4 .

Проте ОСОБА_4 , в порушення ст. 13 Закону України «Про охорону праці», а також ст. 153 Кодексу Законів про працю України, не створила в швейному цеху відокремленого підрозділу підприємства - Грицівської філії Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ-1» безпечні і нешкідливі умови праці та умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також не забезпечила додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Так, 17 листопада 2022 року ОСОБА_4 прийняла ОСОБА_8 на посаду кочегара (оператора котельні) вказаного швейного цеху.

При цьому, з ОСОБА_8 трудовий договір в письмовій формі не укладався, та ОСОБА_4 фактично допустила його до роботи на вказаному підприємстві.

Також у порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» з 17 листопада 2022 року по 24 грудня 2022 року контроль за додержанням ОСОБА_8 вимог нормативних актів про охорону праці під час виконання ним робіт ОСОБА_4 фактично не здійснювала та перед прийняттям на роботу не забезпечила проходження ним попереднього медичного огляду та не забезпечила йому проведення інструктажу (навчання) з питань охорони праці та протипожежної безпеки.

Таким чином, ОСОБА_4 , у період часу з 17 листопада 2022 року по 24 грудня 2022 року, будучи відповідальною особою, на яку покладено обов`язки з додержання працюючими правил і норм з охорони праці, виробничої і трудової дисципліни, незаконно допустила до приміщення котельні кочегаром (оператором котельні) ОСОБА_8 , якому не забезпечила технічно правильної експлуатації устаткування та обладнання котельні.

Окрім цього, ОСОБА_4 допустила ОСОБА_8 до виконання робіт з обслуговування (експлуатації) котлового обладнання без проходження навчання за відповідною програмою і складання екзамену кваліфікаційній комісії та отримання останнім посвідчення на право обслуговування котлів.

При цьому, начальником швейного цеху відокремленого підрозділу підприємства - Грицівської філії ОСОБА_4 порушено вимоги ст. 6 Закону України «Про охорону праці» в частині того, що умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, повинні відповідати вимогам законодавства.

Вищевказані умисні протиправні дії, які полягали в порушенні правил охорони праці під час виконання робіт кочегаром (оператором котельні) ОСОБА_8 , вчинені начальником вказаного вище швейного цеху ОСОБА_4 , тобто особою, яка зобов`язана їх дотримуватися, стали безпосередніми причинами настання смерті ОСОБА_8 за наступних обставин.

Так, 24 грудня 2022 року близько 19 години 08 хвилин, в приміщенні котельні швейного цеху відокремленого підрозділу підприємства - Грицівської філії Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ-1», який розташований за адресою: вул. Некрасова, 125, м. Шепетівка Хмельницької області, через пожежу, ймовірною причиною якої є займання газоповітряної суміші, утвореної під тиском витоку розігрітого до критичних температур компресорного мастила через розгерметизацію з`єднань гвинтового блоку компресорної установки «KAESEP SK 19», внаслідок порушень умов її експлуатації, кочегар (оператор котельні) ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків біля 90%, поверхні тіла, які утворились від високої температури полум`ям та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння по відношенню до живої людини, а в даному випадку, що призвели до смерті, яка одразу настала на місці події.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в порушенні вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, що спричинило загибель людини, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 271 КК України.

2. Позиція сторони захисту.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, кваліфікації своїх дій та доказів винуватості не оспорювала. Дала суду показання, що працює начальником швейного цеху відокремленого підрозділу підприємства - Грицівської філії Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ-1». 17 листопада 2022 року прийняла ОСОБА_8 на посаду кочегара (оператора котельні) вказаного швейного цеху. Трудовий договір в письмовій формі не укладався, та ОСОБА_8 був допущений до роботи на вказаному підприємстві, оскільки він був досвідченим кочегаром та раніше працював на цьому підприємстві. З цих же міркувань перед прийняттям на роботу ОСОБА_8 вона не забезпечила проходження ним попереднього медичного огляду та не забезпечила йому проведення інструктажу (навчання) з питань охорони праці та протипожежної безпеки. Ввечері 24 грудня 2022 року замість її чоловіка ОСОБА_9 на роботу вийшов ОСОБА_8 . Того ж вечора у приміщенні котельні швейного цеху по вул. Некрасова, 125 в м. Шепетівка, через пожежу, ймовірною причиною якої є займання газоповітряної суміші, утвореної під тиском витоку розігрітого до критичних температур компресорного мастила через розгерметизацію з`єднань гвинтового блоку компресорної установки, кочегар ОСОБА_8 отримав термічні опіки всього тіла, що призвели до смерті, яка одразу настала на місці події. У вчиненому щиро розкаялася, висловила жаль, що не дотрималася нормативно-правових актів про охорону праці. На користь потерпілих у справі відшкодувала заподіяну шкоду по 40 000 грн кожному, просила суворо не карати.

3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комплексної судової пожежно-технічної експертизи та експертизи безпеки життєдіяльності від 15.02.2024 №20299/23-46, безпосередньою причиною настання нещасного випадку, який стався з громадянином ОСОБА_8 24.12.2022 в приміщенні котельні ТОВ «РІФ-1» за адресом: вул. Некрасова, 125 в м. Шепетівка, є дія на організм загиблого небезпечних чинників пожежі. До причин організаційного характеру, що пов`язані із виникненням нещасного випадку, слід віднести недотримання вимог нормативно-правових актів підприємства з охорони праці в частині порушення виробничої і трудової дисципліни оператором котельні ТОВ «РІФ-1» ОСОБА_9 та не виконання обов`язків з контролю за дотриманням трудової та виробничої дисципліни працівниками начальником швейного цеху ТОВ «РІФ-1» ОСОБА_4 . На момент нещасного випадку 24.12.2022 мало місце недотримання співробітниками ТОВ «РІФ-1» нормативно-правових актів з охорони праці, які носять організаційний характер і перебувають у причинному зв?язку з подією, а саме недотримання вимог Інструкції з охорони праці №12 для операторів котельних, які працюють на твердому паливі в частині порушення виробничої і трудової дисципліни оператором котельні ТОВ «РІФ-1» ОСОБА_9 , що обумовлено допуском до приміщення котельні сторонньої особи з метою виконання нею умов усної домовленості; недотримання положень посадової інструкції начальника швейного цеху відокремленого підрозділу підприємства - Грицівської філії начальником швейного цеху ТОВ «РІФ-1» ОСОБА_4 в частині не виконання обов`язків з контролю за дотриманням трудової та виробничої дисципліни працівником підприємства ОСОБА_9 . Відповідальна особа, начальник швейного цеху ТОВ «РІФ-1» ОСОБА_4 , на яку було покладено обов`язки з додержання працівниками правил і норм охорони праці, виробничої і трудової дисципліни, мала вжити наступні заходи, які могли унеможливити виникнення нещасного випадку: не допустити працівника, оператора котельні ТОВ «РІФ-1» ОСОБА_9 до виконання робіт з обслуговування (експлуатації) котлового обладнання без проходження навчання за відповідною програмою і складання екзамену кваліфікаційній комісії та отримання останнім посвідчення на право обслуговування котлів; скористатися правом дисциплінарного впливу до працівника, оператора котельні ТОВ «РІФ-1», ОСОБА_9 через порушення останнім виробничої і трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, яке виражалось у допуску до приміщення котельні та використання праці сторонньої особи; забезпечення технічно правильної експлуатації устаткування із обладнання котельні. На відповідальну особу, начальника швейного цеху ОСОБА_4 , покладався обов`язок здійснення контролю за додержанням працівником підприємства ОСОБА_9 виконанням робіт відповідно до вимог нормативно-правових актів підприємства.

Відповідно до висновку експерта від 05.01.2023 №231, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 виявлені такі тілесні ушкодження: термічні опіки біля 90% поверхні тіла. Дані тілесні ушкодження утворилися від високої температури полум`я, моли виникнути в строк та за обставин, вказаних в постанові, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння по відношенню до живої людини, а в даному випадку призвели до смерті. Смерть ОСОБА_8 настала від шоку, внаслідок термічних опіків біля 90% поверхні тіла, про що свідчать: наявність опіків поверхонь тіла, набряк головного мозку, набряк легенів, венозне повнокров`я внутрішніх органів, рідкий стан крові в порожнинах серця і великих судин. При судово-токсикологічній експертизі крові та сечі з трупа ОСОБА_8 виявлено концентрації етилового алкоголю: в крові - 2,9%, в сечі - 2,6% (проміле). Дана концентрація етилового алкоголю в крові може відповідати ступеню гострої алкогольної інтоксикації для живої людини.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності її позиції не має; учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковані правильно за ч. 2 ст. 271 КК України, як порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, що спричинило загибель людини.

4. Відомості, які характеризують особу обвинуваченої, обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

ОСОБА_4 не судима, працює, одружена, на утриманні має неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра, в органі пробації не перебуває.

Відповідно до досудової доповіді органу пробації від 18.10.2024 ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінюються як низькі. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 можливе без позбавлення або обмеження волі.

Обставинами, які пом`якшують покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування шкоди.

Обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

5. Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання, суд, керуючись принципами справедливості та індивідуалізації покарання, відповідно до ст. 65 КК України враховує, що вчинене діяння є тяжким злочином, непоправні наслідки у вигляді загибелі людини, тоді як відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя, здоров`я та безпека належать до найвищих соціальних цінностей.

Суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

З огляду на конкретні обставини справи, характер та спосіб вчиненого кримінального правопорушення, вчиненого за посадою, особу винної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро кається, відшкодувала шкоду, має чоловіка ОСОБА_9 , який є військовослужбовцем ЗСУ, двічі отримав поранення під час виконання бойового завдання та проходить реабілітацію, має на утриманні неповнолітню дитину, форму її вини, обставини, які пом`якшують покарання, обтяжуючу обставину, думку потерпілих, які просили не призначати покарання, пов?язаного з позбавленням або обмеженням волі, поведінку загиблої особи, в тому, що він працював в стані алкогольного сп?яніння, чим сприяв у настанні шкоди, досудову доповідь, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, а тому їй слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі з додатковим покаранням у виді позбавлення права обіймати посади щодо забезпечення дотримання правил безпеки з охорони праці, звільнивши її від відбування основного покарання з випробуванням.

Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень та, на переконання суду, повністю відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про її особу.

6. Вирішення цивільного позову.

У справі заявлено цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_4 , Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ-1» про відшкодування майнової та моральної шкоди.

В обґрунтування позову потерпіла ОСОБА_10 зазначила, що внаслідок зазначеного кримінального правопорушення їй, яка є дружиною загиблого ОСОБА_8 , завдана матеріальна та моральна шкода.

Зокрема, завдана матеріальна шкода, яка складається із витрат на поховання, а саме: на придбання ритуальних товарів, оренди ритуального транспорту (40 000 грн), обрядового обіду за упокій померлого після похорону у розмірі 10 000 грн, виготовлення надмогильного пам`ятника (з матеріалами та роботою в сумі 70 000 грн) у загальному розмірі 120 000 гривень.

Наявність моральної шкоди обґрунтовується самим фактом спричинення смерті чоловіка позивачки - ОСОБА_8 .

Після смерті чоловіка позивачка відчуває постійний душевний біль, нервові переживання, стривоженість та дискомфорт. При цьому, стали проявляться емоційні спалахи, виникає дратівливість, збудливість, внаслідок чого позивачка змушена постійно приймати заспокійливі ліки та препарати для покращення здоров`я. Заподіяну моральну шкоду позивачка ОСОБА_10 оцінює у розмірі 500 000 гривень.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, обвинувачена ОСОБА_4 з 01.09.2016 та станом на 24.12.2022 перебувала у трудових відносинах з юридичною особою СП ТОВ «РІФ-1».

В оренді СП ТОВ «РІФ-1» перебувало приміщення котельні швейного цеху у складі відокремленого підрозділу підприємства - Грицівської філії, яка розташована за адресою: вул. Пісочна (до перейменування - Некрасова), 125, у місті Шепетівка Хмельницької області, а саме обладнання котельні (котли та компресорна установка «KAESEP SK 19») є власністю указаної юридичної особи.

Ця котельня є стаціонарним джерелом забруднення атмосферного повітря і за технічними характеристиками котли та вищевказане обладнання (у т.ч. які для своєї роботи використовують вибухо- і вогненебезпечні речовини, а саме - розігріте до критичних температур компресорне мастило) належать до машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а тому перед їх використанням відповідач повинен отримати дозвіл, як це визначено частиною четвертою статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Саме внаслідок пожежі в приміщенні вищевказаної котельні, ймовірною причиною займання газоповітряної суміші, утвореної під тиском витоку розігрітого до критичних температур компресорного мастила через розгерметизацію з`єднань гвинтового блоку компресорної установки «KAESEP SK 19», кочегар (оператор котельні) ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків, що призвели до смерті.

При цьому, СП ТОВ «РІФ-1» та найманими працівниками даної юридичної особи не забезпечено використання та експлуатацію вищевказаної котельні, яка є джерелом підвищеної небезпеки, з дотриманням норм ДБН В.2.5-77:2014 «Котельні», НАПБ Б 03.002-2007 та інших нормативно-правових актів.

Таким чином, у даному випадку наявний факт встановлення вини відповідачів, а саме: дій обвинуваченої ОСОБА_4 та діяльності юридичної особи - СП ТОВ "РІФ-1" з об`єктом підвищеної небезпеки, що призвели до настання аварії котельні, внаслідок якої смертельно травмовано чоловіка позивача, і беззаперечно породжує обов`язок відшкодування цими відповідачами завданої потерпілій особі як матеріальної, так і моральної шкоди.

Зважаючи на вищенаведене та враховуючи те, що між злочинними діями ОСОБА_4 та відповідача юридичної особи - СП ТОВ "РІФ-1", працівником якого є обвинувачена, завданою позивачці шкодою є прямий причинний зв`язок.

Під час досудового розслідування СП ТОВ "РІФ-1" частково у розмірі 40 000 грн відшкодовано матеріальні витрати позивачки, пов`язані із придбанням ритуальних товарів та оренди ритуального транспорту.

Згідно даних відкритих джерел інформації встановлено, що у власності ОСОБА_4 перебувають об`єкти нерухомого майна (земельна ділянка), у власності відповідача СП ТОВ "РІФ-1" перебувають не менше 9 об?єктів нерухомого майна, 5 земельних ділянок та 21 транспортного засобу.

Просила стягнути з ОСОБА_4 та СП ТОВ "РІФ-1" солідарно на її користь 80 000 грн майнової шкоди та 500 000 грн моральної шкоди, а всього 580 000 грн.

У судовому засіданні представник цивільного позивача ОСОБА_10 відмовився від позовних вимог до ОСОБА_4 та просив в цій частині провадження у справі закрити. Підтримав позов в частині стягнення з СП ТОВ "РІФ-1" на користь ОСОБА_10 500 000 грн моральної шкоди, яка їй заподіяна внаслідок смерті її чоловіка.

Враховуючи відмову ОСОБА_10 від позову до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, суд дійшов висновку відмову від позову прийняти та закрити провадження у справі за позовом в цій частині.

Представник СП ТОВ "РІФ-1" направив до суду відзив на позов, який підтримав під час судового розгляду. У відзиві зазначив, що позивачем не доведено причинного зв`язку між моральною шкодою та протиправними діяннями саме СП ТОВ «РІФ-1». Матеріалами справи не встановлено протиправної поведінки СП ТОВ «РІФ-1», не встановлено вини з боку СП ТОВ «РІФ-1», а також не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою та наслідками саме з боку СП ТОВ «РІФ-1». Напроти, матеріалами кримінального провадження лише підтверджуються ті факти, що СП ТОВ «РІФ-1» діяло відповідно до вимог нормативних актів щодо охорони праці.

Згідно матеріалів підтверджується, що робота операторів котельні (кочегарів), протягом останніх кількох років, була суто сезонною роботою, а тому працівники на відповідні посади наймались саме на опалювальний сезон. СП ТОВ «РІФ-1», згідно штатного розкладу має 2 працівників на посаді оператора котельні (кочегарів), котрими у 2022 році були ОСОБА_9 та ОСОБА_11 .

Підприємство не мало підстав та мотивів приховувати працевлаштування ОСОБА_8 . Відповідно до наявних документів, відомо, що померлий ОСОБА_8 раніше працевлаштовувався на підприємство кочегаром, однак на опалювальний сезон 2022-2023 не наймався. Разом з тим, цей сезон вже було найнято двох операторів котельні, в число яких ОСОБА_8 не входив.

Як відомо, ОСОБА_8 взагалі не мав знаходитись на території підприємства у день виникнення пожежі, оскільки СП ТОВ «РІФ-1» не укладало з ним трудового договору, адже вже найняло на посаду кочегарів двох інших працівників.

Підприємство дотримувалося та забезпечувало дотримання вимог з проведення інструктажів для працівників, про проведення яких свідчать підписи в журналі проведення інструктажів з питань охорони праці ОСОБА_9 та ОСОБА_11 (які працювали у сезон 2022-2023), а ОСОБА_8 проходив відповідні інструктажі попередні роки, коли був працевлаштований (журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, журнал інструктажів з питань охорони праці).

Окрім цього, підприємство також мало затверджені інструкції з охорони праці для працівників, у тому числі й для операторів котельнь (кочегарів), які працюють твердому паливі (інструкція з охорони праці №12 для операторів котельних, які працюють на твердому паливі).

Відповідно до експертних висновків наявних у матеріалах провадження, ОСОБА_4 є начальником швейного цеху відокремленого підрозділу СП ТОВ «РІФ-1», на яку покладались обов`язки з контролю за дотриманням трудової та виробничої дисципліни. Попри це, дії ОСОБА_4 , як відповідальної особи, мають лише опосередкований зв`язок з подією нещасного випадку на території підприємства.

Водночас дії підприємства взагалі не перебувають у причинному зв`язку з подією, яка мала місце 24.12.2022. СП ТОВ «РІФ-1», з свого боку, дотрималося всіх вимог нормативно-правових актів з охорони праці, встановило відповідні правила для працівників, затвердила необхідні для безпечних умов праці інструкції, не вчинивши жодних протиправних дій, які могли б мати причинний зв`язок з виниклим нещасним випадком.

Таким чином, в діях СП ТОВ «РІФ-1» відсутня протиправність та вина. У зв`язку з чим неможливо провести ланцюжок причинно-наслідкового зв`язку між протиправністю та наслідками, адже підприємством не було здійснено протиправних дій, що могли призвести до цих наслідків.

Оператори котельнь (кочегари) не виконували робіт, які відносяться до робіт з підвищеною небезпекою. Отже, відповідно до експертних досліджень, діяльність оператора котельні не мала ознак підвищеної небезпеки.

На підставі експертиз, проведених в межах кримінального провадження, були зроблені висновки про те, що не виключений також і той варіант, що дії ОСОБА_8 могли мати прямий причинний зв`язок з його загибеллю, у зв`язку з ігноруванням ним власної безпеки.

Відповідно до висновків судово-медичної експертизи, проведеної щодо ОСОБА_8 , серед іншого, вказувалось на те, що у його крові було виявлено концентрацію на рівні 2.9 проміле (може відповідати ступеню гострої алкогольної інтоксикації для живої людини).

Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 000 гривень не підкріплюються жодними доказами, в тому числі висновками спеціаліста/експерта. Фактично, єдиним обґрунтуванням такого розміру моральної шкоди, є твердження позивача, що після смерті чоловіка вона відчуває постійний душевний біль, нервові переживання, стривоженість та дискомфорт, у неї стали проявлятися емоційні спалахи, виникати дратівливість, збудливість, внаслідок чого ОСОБА_10 вимушена постійно приймати заспокійливі ліки та препарати для покращення здоров`я.

За даних обставин, розмір моральної шкоди, на думку відповідача, оцінено позивачем без дотримання вимог розумності та справедливості.

Додатково СП ТОВ «РІФ-1» звертає увагу, що ще на стадії досудового розслідування, частково відшкодувало витрати на поховання загиблого у розмірі 40 000 гривень.

Враховуючи всі ці обставини в сукупності, відповідальність СП ТОВ «РІФ-1» у нещасному випадку, що стався 24.12.2022, виключена. Просив відмовити у задоволенні позову.

У справі також заявлено цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_4 , Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ-1» про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову потерпілий ОСОБА_12 зазначив, що внаслідок зазначеного кримінального правопорушення йому, який є сином загиблого ОСОБА_8 , завдана моральна шкода.

Наявність моральної шкоди обґрунтовується самим фактом спричинення смерті батька позивача - ОСОБА_8 .

Після смерті батька позивач відчуває постійний душевний біль, нервові переживання, стривоженість та дискомфорт.

При цьому, стали проявляться емоційні спалахи, виникає дратівливість, збудливість, внаслідок чого позивач змушений постійно приймати заспокійливі ліки та препарати для покращення здоров`я. Також стали напруженими відносини на роботі та стосунки з оточуючими людьми, оскільки отриманий стрес і до цього часу зберігається в його пам?яті. Попередній стан здоров?я не відновився, оскільки через судовий процес позивач постійно переживає психологічний дискомфорт та змушений вживати додаткових зусиль для організації свого життя. Моральна шкода ще полягає в тому, що свої права він вимушений відстоювати у суді.

Заподіяну моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 500 000 гривень.

Просив стягнути з ОСОБА_4 та СП ТОВ "РІФ-1" солідарно на його користь 500 000 грн моральної шкоди.

У судовому засіданні представник цивільного позивача ОСОБА_12 відмовився від позовних вимог до ОСОБА_4 та просив в цій частині провадження у справі закрити. Підтримав позов в частині стягнення з СП ТОВ "РІФ-1" на користь ОСОБА_12 500 000 грн моральної шкоди.

Враховуючи відмову ОСОБА_12 від позову до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов висновку відмову від позову прийняти та закрити провадження у справі за позовом в цій частині.

Представник СП ТОВ "РІФ-1" направив до суду відзив на позов, який підтримав під час судового розгляду. У відзиві зазначив ті ж підстави, що викладені вище у відзиві на позов ОСОБА_10 . Додатково зазначив, що з обставин справи, кримінальне провадження розпочато 25.12.2022. За матеріалами кримінального провадження, потерпілою була вказана лише дружина загиблого - ОСОБА_13 . Лише в ухвалі Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18.09.2024 позивач ОСОБА_12 був визнаний потерпілим на підставі ч. 3 ст. 55 КПК України.

Таким чином, син загиблого більш як півтора роки (20 місяців) не заявляв про залучення себе до провадження як потерпілого, та не цікавився ходом досудового розслідування.

Підприємству не видається логічним той факт, що позивач заявляє про сильні моральні страждання у зв`язку з смертю батька, хоча ігнорував своє процесуальне право набути статусу потерпілого аж до дня подачі цивільного позову з вимогою відшкодувати 500 000 гривень моральної шкоди.

Більше того, позовною заявою навіть не доводиться факт спілкування між позивачем та загиблим, так як позивач в якості своїх контактних даних в позовній заяві наводить іноземний телефонний номер та адресу електронної пошти, що свідчить про його проживання за межами України і, як наслідок, відсутність близького спілкування з загиблим.

Просив відмовити у задоволенні позову.

Частиною 2 ст. 127 КПК України визначено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

В силу статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок з вини працівника, який виконував трудові обов`язки, відшкодовується відповідною юридичною або фізичною особою, а не безпосередньо винним працівником.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Під джерелом підвищеної небезпеки розуміється людська діяльність з певними об`єктами, яка створює небезпеку для оточуючих, а також особи, яка цю діяльність здійснює. Джерелом підвищеної небезпеки - і є поведінка / діяльність особи щодо об`єкту.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки необхідно розуміти юридичну або фізичну особу, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин з володільцем цього джерела.

Працівник (службовець), здійснюючи свої трудові (службові) обов`язки, не виступає як окремий суб`єкт права, тому заподіяна ним шкода під час виконання цих обов`язків відшкодовується роботодавцем.

Як встановлено у справі, позивач ОСОБА_10 , 1956 року народження є дружиною загиблого ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу від 30.09.1978, а позивач ОСОБА_12 є повнолітнім сином ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

В оренді СП ТОВ «РІФ-1» перебувало приміщення котельні швейного цеху у складі відокремленого підрозділу підприємства - Грицівської філії, яка розташована за адресою: вул. Пісочна (до перейменування - Некрасова), 125, у місті Шепетівка Хмельницької області, а саме обладнання котельні (котли та компресорна установка «KAESEP SK 19») є власністю указаної юридичної особи.

Ця котельня є стаціонарним джерелом забруднення атмосферного повітря і за технічними характеристиками котли та вищевказане обладнання (у т.ч. які для своєї роботи використовують вибухо- і вогненебезпечні речовини, а саме - розігріте до критичних температур компресорне мастило) належать до машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а тому перед їх використанням відповідач повинен отримати дозвіл, як це визначено частиною четвертою статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Саме внаслідок пожежі в приміщенні вищевказаної котельні, ймовірною причиною займання газоповітряної суміші, утвореної під тиском витоку розігрітого до критичних температур компресорного мастила через розгерметизацію з`єднань гвинтового блоку компресорної установки «KAESEP SK 19», кочегар (оператор котельні) ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків, що призвели до смерті.

ОСОБА_4 , яка порушила вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, що спричинило загибель людини, з 01.09.2016 та станом на 24.12.2022 перебувала у трудових відносинах з юридичною особою СП ТОВ «РІФ-1».

Таким чином, у даному випадку наявні як загальні умови деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника ОСОБА_4 ; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина ОСОБА_4 , яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою; завдання шкоди під час виконання працівником ОСОБА_4 своїх трудових (службових) обов`язків).

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч. 2 вказаної статті моральна шкода полягає, серед іншого у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Частинами 3 та 4 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачами), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю (стаття 1168 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) міститься висновок про те, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом враховується те, що не можна відшкодувати моральну шкоду в повному обсязі, так як не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір буде мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватний нанесеній моральній шкоді.

Вчинення ОСОБА_4 злочину, що спричинило раптову смерть ОСОБА_8 , який є чоловіком позивачки та батьком позивача, нанесли їм глибокі душевні страждання. Смерть найріднішої людини неминуче завдає душевних (моральних) страждань близьким родичам, що ґрунтується на загальних людських засадах, що не потребує доведення жодними додатковими доказами.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Безповоротно втративши чоловіка та батька, позивачі несуть моральні та душевні страждання, викликані необхідністю докладати зусиль для відновлення можливості вести звичний спосіб життя.

Враховуючи нематеріальність моральних страждань, відсутність чітких критеріїв майнового виразу душевного болю, суд вважає, що їм завдана моральна шкода, яка полягає у втраті душевного спокою, перебуванні у постійному стані стресу, що має триваючий характер.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1193 ЦК України, якою регламентовано, що якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК України), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).

У цьому кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_8 перебував у стані алкогольного сп?яніння.

Визначаючи суму грошового відшкодування моральної шкоди, суд керується принципами розумності, справедливості та співмірності, враховує, що життя людини є найвищою соціальною цінністю. Крім того, суд враховує грубу необережність потерпілого, який виконував роботи з джерелом підвищеної небезпеки на свій ризик в стані алкогольного сп?яніння, чим сприяв виникненню шкоди. А тому позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково, стягнувши з СП ТОВ «РІФ-1» на користь ОСОБА_10 та ОСОБА_12 по 250 000 грн.

На переконання суду такий розмір моральної шкоди, з урахування глибини страждань, а також того, що негативні наслідки вчиненого мають незворотній характер, не може вважатися завищеним або надмірним. Названа сума є достатньою сатисфакцією завданої позивачам моральної шкоди, що сприятиме відновленню порушених прав останніх.

7. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченої в силу ст. 124 КПК України. Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. Арешт, накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 271 КК України та призначити їй покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади щодо забезпечення дотримання правил безпеки з охорони праці строком на 2 (два) роки.

Згідно зі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням і встановити їй іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки та покласти на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України (періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання).

Цивільний позов ОСОБА_10 до Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ-1» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ-1» на користь ОСОБА_10 моральну шкоду у розмірі 250 000 (двісті п?ятдесят тисяч) грн. В решті позову відмовити.

Провадження за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди закрити у зв?язку з відмовою позивача від позову.

Цивільний позов ОСОБА_12 до Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ-1» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ-1» на користь ОСОБА_12 моральну шкоду у розмірі 250 000 (двісті п?ятдесят тисяч) грн. В решті позову відмовити.

Провадження за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди закрити у зв?язку з відмовою позивача від позову.

Речові докази: пожежне сміття, розетку з штекером, електропроводку з розеткою і лампою автономного освітлення, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області - знищити; CD-R диск з відеозаписом пожежі, який міститься в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 28.12.2022, скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати за проведення судових експертиз у сумі 45 428,96 грн у дохід держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_14