Рішення

від 02.12.2024 по справі 920/91/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.2024м. СумиСправа № 920/91/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/91/24

за первісним позовом Приватного підприємства «НВО Перспектива» (вул.Байкальська, буд. 9/12, м. Дніпро, 49074; код за ЄДРПОУ 37211687),

до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми «Соснівська» (вул. Бондаря, буд. 37, с. Соснівка, Конотопський р-н, Сумська обл., 41662, код за ЄДРПОУ 30490415),

про стягнення 1582533,00 грн

та

за зустрічним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Соснівська» (вул. Бондаря, буд. 37, с. Соснівка, Конотопський р-н, Сумська обл., 41662, код за ЄДРПОУ 30490415),

до відповідача Приватного підприємства «НВО Перспектива» (вул.Байкальська, буд. 9/12, м. Дніпро, 49074; код за ЄДРПОУ 37211687),

про стягнення 1525200,00 грн та зобов`язання вчинити дії

за участю представників сторін за первісним позовом:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув,

справа розглядається у порядку загального позовного провадження

установив:

31.01.2024 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просив стягнути з відповідача 165033,00 грн (сто шістдесят п`ять тисяч тридцять три грн 00 коп.), із них: 108333,00 грн (сто вісім тисяч триста тридцять три грн 00 коп.) основного боргу, 56700,00 грн. (п`ятдесят шість тисяч сімсот грн 00 коп.) пені, а також 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.) судового збору та 24000,00 грн (двадцять чотири тисячі) витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 01.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/91/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі документами; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

22.02.2024 засобами поштового зв`язку відповідач надіслав наступні документи:

-відзив на позовну заяву від 19.02.2024 №б/н (вх №970/24 від 22.02.2024), в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог; відзив долучено до матеріалів справи;

-зустрічний позов від 19.02.2024 №б/н (вх №999 від 22.02.2024) до Приватного підприємства «НВО Перспектива», в якому просить:

1)стягнути з ПП «НВО Перспектива» штраф в розмірі 5% від суми невиконаних робіт за кожен день прострочки за період прострочення грошового зобов`язання з 02.10.2022 - 01.11.2022 (31 день) в сумі 1525200,00 грн (один мільйон п`ятсот двадцять п`ять тисяч двісті гривень 00 коп);

2)стягнути з ПП «НВО Перспектива» на користь ПСП АФ «Соснівська» сплачений судовий збір в сумі 22878,00 грн (двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят вісім гривень 00 коп.);

3)зобов`язати ПП «НВО Перспектива» розблокувати податкові накладні для отримання податкового кредиту (ПДВ) ПСП АФ «Соснівська» в сумі 129277,83 грн, а саме: податкову накладну №2 від 02.01.2023 на суму 300000,00 грн в тому числі ПДВ - 50000,00 грн; податкову накладну №3 від 02.01.2023 на суму 200000,00 грн в тому числі ПДВ - 33333,33 грн; податкову накладну №4 від 02.01.2023 на суму 150000,00 грн в тому числі ПДВ - 25000,00 грн; податкову накладну №3 від 01.04.2023 на суму 125667,00 грн в тому числі ПДВ - 20944,50 грн.

23.02.2023 через систему «Електронний суд» відповідач повторно подав вищезазначені відзив на позовну заяву (вх №536) та зустрічну позовну заяву (вх №541).

Ухвалою від 26.02.2024 у справі №920/91/24 залишено без руху зустрічну позовну заяву (вх №999 від 22.02.2024 - поштою, та вх №541 від 23.02.2024 - через систему «Електронний суд») Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми «Соснівська» до Приватного підприємства «НВО Перспектива» про стягнення 1525200,00 грн та зобов`язання вчинити дії; установлено ПСП АФ «Соснівська» строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).

29.02.2024 відповідач надіслав платіжну інструкцію від 27.02.2024 №15633, як доказ сплати судового збору в сумі 3028,00 грн на виконання вимог ухвали від 26.02.2024 у справі №920/91/24. Зазначений доказ долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 06.03.2024 у справі №920/91/24 прийнято зустрічну позовну заяву (вх №999 від 22.02.2024 - поштою, та вх №541 від 23.02.2024 - через систему «Електронний суд») Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми «Соснівська» до Приватного підприємства «НВО Перспектива» про стягнення 1525200,00 грн та зобов`язання вчинити дії до спільного розгляду з первісним позовом у справі №920/91/24; об`єднано в одне провадження з первісним позовом зустрічний позов у справі №920/91/24; постановлено подальший розгляд справи №920/91/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання у справі на 10.04.2024, 10:00, з повідомленням учасників справи; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи щодо зустрічного позову.

25.03.2024 позивач за первісним позовом подав відзив на зустрічну позовну заяву (вх №871), в якому просить відмовити у задоволенні зустрічного позову.

09.04.2024 позивач за первісним позовом надіслав наступні документи:

1) заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх №1835 від 09.04.2024), в якій позивач за первісним позовом просить стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми «Соснівська» на користь Приватного підприємства «НВО Перспектива» 108333,00 грн основного боргу та 1474200,00 грн штрафу, а також 27028,00 грн судових витрат, що складається з 3028,00 грн судового збору та 24000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу;

2) заяву про відкладення розгляду справи (вх №1065 від 09.04.2024).

Ухвалою від 10.04.2024 у справі №920/91/24 повернуто без розгляду заяву позивача за первісним позовом про збільшення розміру позовних вимог (вх №1835 від 09.04.2024); задоволено заяву позивача за первісним позовом про відкладення розгляду справи (вх №1065 від 09.04.2024); відкладено підготовче судове засідання у справі №920/91/24 на 06.05.2024.

10.04.2024 електронною поштою після підготовчого судового засідання, призначеного 10.04.2024 на 10:00, представник відповідача за первісним позовом надіслав заяву про відкладення розгляду справи (вх №2037/24).

Ухвалою від 03.05.2024 у справі №920/91/24 задоволено заяву представника Приватного підприємства "НВО Перспектива" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх №2218 від 01.05.2024) у справі №920/91/24; постановлено провести судове засідання у справі №920/91/24 призначене на 06.05.2024, 14:30, за участі представника позивача за первісним позовом - адвоката Рак Тетяни Сергіївни (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

06.05.2024 представник позивача за первісним позовом через систему «Електронний суд», використавши норму ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача за первісним позовом 108333,00 грн основного боргу та 1474200,00 грн штрафу, а також 27028,00 грн судових витрат.

06.05.2024 електронною поштою представник відповідача за первісним позовом надіслав заяву про відкладення розгляду справи (вх №2593/24).

06.05.2024 розгляд справи №920/91/24, призначений в судове засідання на 14:30, не відбувся у зв`язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 06.05.2024 у справі №920/91/24.

Ухвалою від 13.05.2024 у справі №920/91/24 продовжено строк підготовчого провадження у справі №920/91/24 на 30 днів; прийнято до розгляду заяву позивача за первісним позовом про збільшення позовних вимог (вх №2268 від 06.05.2024); призначено підготовче судове засідання у справі №920/91/24 на 06.06.2024, 10:30, в режимі відеоконференції за участі представника позивача за первісним позовом - адвоката Рак Тетяни Сергіївни, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

06.06.2024 електронною поштою представник відповідача за первісним позовом надіслав заяву №89 від 06.06.24 (вх. № 3307), в якій просить вказану справу розглядати без участі представника ПСП АФ «Соснівська», проти задоволення позовних вимог ПП «НВО Перспектива» заперечує та просить відмовити в позові з обставин, викладених у відзиві на позовну заяву; позовну заяву за зустрічним позовом ПСП АФ «Соснівська» до відповідача ПП «НВО Перспектива» задовольнити.

06.06.2024 суддя Котельницька В.Л. перебувала у відпустці, тому розгляд зазначеної справи не відбувся.

Ухвалою від 24.06.2024 у справі №920/91/24 призначено підготовче судове засідання у справі №920/91/24 в режимі відеоконференції на 17.07.2024, 12:00, за участі представника позивача за первісним позовом- адвоката Рак Тетяни Сергіївни, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

17.07.2024 електронною поштою представник відповідача за первісним позовом надіслав заяву №109 (вх №4022/24), відповідно до якої просить відкласти розгляд справи.

Ухвалою від 17.07.2024 у справі №920/91/24 відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача за первісним позовом про відкладення підготовчого засідання (вх №4022/24 від 17.07.2024); закрито підготовче провадження та призначено розгляд справ №920/91/24 по суті в судове засідання на 26.08.2024, 11:30, в режимі відеоконференції за участі представника позивача за первісним позовом - адвоката Рак Тетяни Сергіївни, з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

22.08.2024 представник відповідача за первісним позовом надіслав заяву (вх №4826/24) про відкладення розгляду справи.

26.08.2024 розгляд справи, призначений в судове засідання на 11:30, не відбувся у зв`язку із відпусткою судді Котельницької В.Л.

Ухвалою від 04.09.2024 у справі №920/91/24 призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 25.09.2024, 12:00, в режимі відеоконференції за участі представника позивача за первісним позовом - адвоката Рак Тетяни Сергіївни, з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

24.09.2024 представник позивача за первісним позовом надіслав заяву (вх №2859), в якій зазначений представник просив відкласти розгляд справи.

25.09.2024 представник відповідача за первісним позовом подав заяву (вх №5472/24), за якою представник ПСП АФ «Соснівська» просив відкласти розгляд справи.

Ухвалою від 25.09.2024 у справі №920/91/24 задоволено заяву представника позивача за первісним позовом (вх №2859 від 24.09.2024) та заяву представника відповідача за первісним позовом (вх №5472/24 від 25.09.2024) про відкладення розгляду справи; відкладено розгляд справи №920/91/24 по суті в судове засідання на 06.11.2024, 10:30 в режимі відеоконференції за участі представника позивача за первісним позовом - адвоката Рак Тетяни Сергіївни (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

06.11.2024 адвокатом Антонюком П.О., як новим представником позивача за первісним позовом подані клопотання (вх №3425, 6201/24), в яких зазначено, що у позивача за первісним позовом виникла нагальна необхідність зміни представника; новим представником у справі є адвокат Антонюк Павло Олександрович. Враховуючи викладене, з метою повного та об`єктивного розгляду справи, ознайомлення представника позивача за первісним позовом з матеріалами справи та правової позиції у справі представник позивача за первісним позовом просив залучити до участі у справі адвоката Антонюка Павла Олександровича як представника Приватного підприємства «НВО Перспектива»; надати адвокату можливість ознайомитись з матеріалами справи в електронному вигляді; відкласти розгляд справи.

Ухвалою від 06.11.2024 у справі №920/61/24 задоволено клопотання представника позивача за первісним позовом (вх №3425, 6201/24 від 06.11.2024) про відкладення розгляду справи; відкладено розгляд справи по суті в судове засідання на 02.12.2024, 14:30.

27.11.2024 новим представником позивача за первісним позовом подана заява про вступ у справу як представника (вх №3700), в якій зазначено, що у позивача за первісним позовом виникла нагальна необхідність зміни представника у справі. Новим представником у справі є адвокат Шпаков Євген Олександрович (ордер серії АН №1564579). Ураховуючи вищевикладене, з метою повного та об`єктивного розгляду справи, ознайомлення представником позивача за первісним позовом з матеріалами справи, вироблення правової позиції у справі, заявник просить залучити до участі у справі як представника Приватного підприємства «НВО Перспектива» адвоката Шпакова Євгена Олександровича, надавши адвокату можливість ознайомитись з матеріалами справи в електронному вигляді, та відкласти розгляд справи на будь-яку іншу дату.

02.12.2024 електронною поштою представник відповідача за первісним позовом надіслав заяву №141 від 0602.12.2024 (вх. № 6772/24), в якій просить справу розглядати без участі представника ПСП АФ «Соснівська», проти задоволення первісних позовних вимог заперечує та просить відмовити в первісному позові з обставин, викладених у відзиві на позовну заяву та просить задовольнити зустрічну позовну заяву.

У судовому засіданні 27.11.2024 встановлено:

Представники сторін у судове засідання не прибули, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до поданої представником позивача за первісним позовом заяви (вх №3700 від 27.11.2024), заявник просить відкласти розгляд справи.,

Згідно з надісланої відповідачем за первісним позовом заяви (вх №6772/24 від 02.12.2024) останній просить здійснити розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши заяву представника позивача за первісним позовом (вх №3700 від 27.11.2024) суд зазначає, що у даній заяві представник позивача за первісним позовом просить відкласти розгляд справи у зв`язку із залученням у справу нового представника для наданням такому представнику можливості ознайомитись з матеріалами справи і формувати правову позицію у справі.

Відповідно до ухвали від 17.07.2024 у справі №920/91/24 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справ по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1)неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2)перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3)виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4)необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Суд зауважує, що позивач за первісним позовом декілька раз змінював свого представника у справі, при розгляді справи по суті пунктом 1 резолютивної частини ухвали від 06.11.2024 у справі №920/91/24 судом вже було задоволено клопотання представника позивача за первісним позовом (вх №3425, 6201/24 від 06.11.2024) про відкладення розгляду справи з підстав зміни представника позивача за первісним позовом. Зміну представника позивача за первісним позовом на стадії розгляду справи по суті суд не вважає поважною підставою для повторного відкладення розгляду справи по суті, інших підстав для відкладення розгляду справи заявник не зазначає, у зв`язку з чим суд відмовляє представнику позивача за первісним позовом в клопотанні про відкладення розгляду справи, викладеному в п. 3 прохальної частини заяви (вх №2700 від 27.11.2024).

Отже, за висновком суду, відсутні підстави для відкладення розгляду справи по суті або оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті, визначені ст.216 ГПК України.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з`ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 02.12.2024 на підставі частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується як первісний позов, так і зустрічний, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

06.06.2022 між Приватним підприємством «НВО Перспектива» (далі - підрядник, позивач за первісним позовом) та Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма «Соснівська» (далі - замовник, відповідач за первісним позовом) укладено договір підряду №06-06/2022 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до умов цього договору виконати роботи, в той час як замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи підрядника.

Пунктом 1.2. договору визначено, що відповідно до даного договору підрядник зобов`язується своїми силами виконати наступні роботи: нове будівництво шатрового ангару розміром 24 м х 120 м, загальною площею 2880 м2, а саме:

-роботи з виготовлення металоконструкцій ангару 24 м х 120 м,

-роботи з монтажу металоконструкцій ангару 24 м х 120 м,

-роботи з обшивання металоконструкцій ангару 24 м х 120 м,

-роботи з улаштування опорної стіни загальною висотою 2 м з проф. листа,

-роботи з улаштування розсувних воріт розміром 6 м х 5 м,

-роботи з монтажу вентиляційних вікон 4 шт. (по 2 шт. для кожного торця).

Згідно з п. 1.3 договору підрядник має виконати роботи замовника на об`єкті за адресою: Україна, Сумська область, Конотопський район, с. Соснівка, Бондаря, 79.

Відповідно до п. 1.4 договору факт прийняття виконаних підрядником робіт посвідчується підписанням сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт до договору.

Пунктом 2.1 договору визначено, що роботи виконуються із матеріалів замовника згідно із специфікації матеріалів (Додаток №1 до цього договору). Замовник влаштовує фундамент для подальшого монтажу ангару своїми силами та за власні кошти.

Підрядник зобов`язаний виконати роботи в обсязі та в строки згідно з даним договором (п. 3.1.1 договору). Замовник зобов`язаний прийняти роботу виконану підрядником відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов Договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (п. 3.2.1 договору).

Згідно з п. 3.2.4 та 3.2.5 договору замовник зобов`язаний оплатити роботи підрядника відповідно до умов договору та підписати на надати підряднику, наданий останнім для підписання, акт приймання-передачі виконаних робіт (акт до договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору термін виконання робіт - до 1 жовтня 2022 року.

Початок виконання робіт - з моменту підписання договору (п. 4.1.1 договору) та завершення виконання робіт - не пізніше як 1 жовтня 2022 року (п. 4.1.2 договору).

Згідно з п. 5.1 договору приймання-передача виконаних робіт здійснюється сторонами за актом приймання-передачі виконаних робіт (акт до договору) протягом 2х днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до приймання. Замовник зобов`язаний підписати та надати підряднику акт приймання-передачі виконаних робіт (акт до договору).

Відповідно до п. 5.2 договору в разі виявлення недоліків та як наслідок відмова замовника від підписання акта приймання-передачі виконаних робіт замовник повідомляє про це підрядника. Даний факт фіксується шляхом складання дефектного акту (де будуть вказані недоліки та причини не підписання акту приймання-передачі виконаних робіт), що підписуються сторонами.

За пунктом 5.3 договору сторони мають право звернутися до незалежних експертів для підтвердження виконання або невиконання робіт.

Згідно з пунктом 5.4 договору якщо замовник відмовляється від підписання акту, не повертає підписаний акт, не надає аргументовану відповідь про підстави його не підписання, відмовляється складати дефектний акт, однак фактично передбачені договором роботи підрядником були виконані, то зобов`язання по виконанню робіт відповідно до умов цього договору фактично вважаються такими, що були виконані підрядником у повному обсязі та є підтвердженими, та підлягають фактичній оплаті за цим договором.

Загальна вартість робіт за цим договором та монтажу складає - 1134000,00 грн (один мільйон сто тридцять чотири тисячі грн 00 коп.) (абз. 1 п. 6.1. договору).

Пунктом 6.2 договору визначений графік фінансування, а саме:

-1 етап: за фактом виготовлення металоконструкцій на об`єкт замовника - 306000,00 грн. (триста шість тисяч грн 00 коп.) з ПДВ;

-2 етап: за фактом монтажу металоконструкцій - 306000,00 грн (триста шість тисяч грн 00 коп.) з ПДВ;

-3 етап: за фактом монтажу профільованого листа та виконання всіх робіт на об`єкті Замовника. Кінцевий розрахунок - 522000,00 грн (п`ятсот двадцять дві тисячі грн 00 коп.) з ПДВ.

Відповідно до п. 6.3 договору замовник здійснює оплату на користь підрядника за даним договором відповідно до графіку фінансування п. 6.2. та остаточний розрахунок здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 2 (двох) банківських днів з дня підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт, якщо інший порядок не визначено у відповідному графіку фінансування. Фактична вартість робіт, підлягає оплаті за відповідним актом прийому-передачі виконаних робіт.

Згідно з п. 7.1 договору у випадку порушення замовником термінів оплати робіт підрядника відповідно до умов договору, зобов`язаний сплатити на користь підрядника штраф в розмірі 5% від загальної суми договору за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 7.2 договору за прострочення термінів виконання своїх зобов`язань згідно з умовами договору підрядник зобов`язаний сплатити на користь замовника штраф в розмірі 5% від суми невиконаних робіт за кожен день прострочення.

У період з 30.08.2022 до 28.12.2022 замовник сплатив підряднику вартість виконаних робіт у розмірі 800000,00 грн, що підтверджено платіжними інструкціями: від 30.08.2022 №10740 в розмірі 150000,00 грн, від 01.11.2022 №11237 в розмірі 300000,00 грн, від 02.12.2022 №11494 в розмірі 200000,00 грн, від 28.12.2022 №11716 в розмірі 150000,00 грн.

До первісного позову доданий акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за 24 жовтня 2021 року, за яким 09.02.2023 підрядник здав, а замовник прийняв (разом з тим, зазначений акт не підписаний зі сторони замовника) наступні роботи, вартість яких склала 1134000,00 грн (в т.ч.: ПДВ 189000,00 грн), а саме:

-роботи з виготовлення металоконструкцій ангару 24 м х 120 м вартістю 306000,00 грн,

-роботи з монтажу металоконструкцій ангару 24 м х 120 м вартістю 306000,00грн,

-роботи з обшивання металоконструкцій ангару 24 м х 120 м вартістю 306000,00грн,

-роботи з улаштування опорної стіни загальною висотою 2 м з проф. листа вартістю 178000,00 грн,

-роботи з улаштування розсувних воріт розміром 6 м х 5 м вартістю 30000,00грн,

-роботи з монтажу вентиляційних вікон 4 шт. (по 2 шт. для кожного торця) вартістю 8000,00 грн.

16.02.2023 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з описом вкладення в цінний лист №4900099332340 (докази надано до первісного позову) позивач за первісним позовом направив відповідачу за первісним позовом претензію від 09.02.2023 №09/02-1, яку замовник отримав 21.02.2023, про що проставлена відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

У зазначеній претензії підрядник зауважив, що відповідно до ПП «НВО Перспектива» виконало роботи, визначені у п. 1.2 договору. На підтвердження виконання робіт ПП «НВО Перспектива» передало ПСП АФ «Соснівська» акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за 24 жовтня 2021 року на суму 1134000,00 грн. Проте, ПСП АФ «Соснівська» не повернуло ПП «НВО Перспектива» підписаними зазначений акт.

Враховуючи викладене вище, підрядник повторно направив як додаток до претензії акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за 24 жовтня 2021 року за договором у двох примірниках для підписання, та просив протягом двох днів з дня отримання даної претензії повернути один примірник підписаного акту на адресу ПП «НВО Перспектива», зауваживши про необхідність сплати заборгованості за договором, що станом на 09.02.2023 склала 334000,00 грн.

Після отримання претензії позивача за первісним позовом у період з 21.02.2023 до 31.03.2023 замовник здійснив оплату вартості виконаних підрядником робіт в розмірі 225667,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: від 21.02.2023 №12361 в розмірі 100000,00 грн, від 31.03.2023 №12786 в розмір 125667,00 грн.

Таким чином, відповідно до матеріалів справи за платіжними інструкціями від 30.08.2022 №10740, від 01.11.2022 №11237, від 02.12.2022 №11494, від 28.12.2022 №11716, від 21.02.2023 №12361, від 31.03.2023 №12786 замовник сплатив підряднику вартість виконаних робіт за договором в сумі 1025667,00 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням замовником обов`язку зі своєчасної сплати вартості виконаних підрядником робіт ПП «НВО Перспектива» звернулось до суду з позовом, щодо стягнення з замовника (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 108333,00 грн вартості виконаних робіт за договором та 1474200,00 грн штрафу, нарахованого відповідно до п. 7.1 договору.

Разом з тим, ПСП АФ «Соснівська», у зв`язку із виконанням підрядником робіт з порушенням строку, визначеного договором, звернулось до суду із зустрічним позовом про стягнення з підрядника 1525200,00 грн 5% штрафу, нарахованого на підставі пункту 7.2 договору.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Виходячи з правової природи укладеного правочину, між сторонами склались відносини з підряду, які врегульовані § 1 Глави 61 ЦК України.

За приписами частин 1-2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 849 ЦК України визначено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно із ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім`я замовника, якщо інше не встановлено договором.

Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру (ст. 857 ЦК України).

Відповідно до ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Відповідно до ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, згідно з положеннями статей 853, 882 ЦК України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.

Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

Тобто підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. Та роботи виконані за такими актами вважаються прийнятими та підлягають оплаті.

Зазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 17 серпні 2021 року у справі № 910/16308/20.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та наведених норм чинного законодавства, які регулюють правовідносини щодо виконання підрядних робіт, враховуючи відсутність письмових заперечень з боку замовника після отримання претензії та акту приймання виконаних будівельних робіт від підрядника, а навпаки наявність встановленого судом факту оплати виконаних робіт вже після отримання претензії (наявність усних заперечень до підрядника, про які зазначає відповідач за первісним позовом у відзиві та у зустрічному позові суд не приймає до уваги), суд визнає роботи, виконані за спірним актом, прийнятими замовником та такими, що підлягають оплаті. В зв`язку з наведеним, вимоги підрядника щодо стягнення заборгованості за виконані роботи за договором підряду в розмірі 108333,00 грн суд визнає правомірними, та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з цим, суд дійшов висновку, що підрядником роботи були виконані з порушенням термінів виконання робіт, встановлених договором, на 22 дні (з 02.10.2022 по 23.10.2022).

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі;

у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Відповідно до ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Боржник, який прострочив виконання господарського зобов`язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора (ст. 220 ГК України).

Статтею 221 ГК України визначено, що кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов`язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов`язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов`язання перед кредитором.

Прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих простроченням збитків, якщо кредитор не доведе, що прострочення не спричинено умисно або через необережність його самого або тих осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Після закінчення прострочення кредитора боржник відповідає за виконання на загальних підставах.

У разі якщо кредитор не виконав дій, зазначених у частині першій цієї статті, за погодженням сторін допускається відстрочення виконання на строк прострочення кредитора.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов`язань, визначається відповідним суб`єктом господарювання - господарською організацією.

Відповідно до ст. 232 ГК України якщо за невиконання або неналежне виконання зобов`язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.

Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції.

Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

За грошовим зобов`язанням боржник не повинен платити відсотки за час прострочення кредитора.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У випадках, передбачених законом, штрафні санкції за порушення господарських зобов`язань стягуються судом у доход держави.

Сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання не звільняє боржника від виконання зобов`язання в натурі, крім випадків, передбачених у частині третій статті 193 цього Кодексу (ст. 234 ГК України).

Відповідно до матеріалів справи позивач за первісним позовом просить стягнути з замовника штраф в розмірі 1474200, 00 грн, нарахований відповідно до п. 7.1. договору за період з 03.04.2023 до 28.04.2023, а позивач за зустрічним позовом просить стягнути із підрядника 1525200,00 грн штрафу, нарахованого на виконання пункту 7.2. договору за період з 02.10.2022 по 01.11.2022.

Матеріалами справи підтверджена заборгованість замовника перед підрядником за виконані роботи за договором в розмірі 108333,00 грн, що є порушенням обов`язку замовника щодо своєчасної оплати вартості виконаних робіт за договором та надає позивачу за первісним позовом право нарахувати штраф замовнику відповідно до п. 7.1 договору, а також доведено, що підрядником порушено термін виконання робіт, визначений п. 4.1 договору, на 22 дні, що надає право замовнику на нарахування штрафу, передбаченого п. 7.2. договору.

Таким чином, суд визнає обґрунтованими та правомірними:

-в повному обсязі вимоги позивача за первісним позовом в щодо стягнення 108333,00 грн заборгованості за договором та 1474200,00 грн штрафу;

- частково вимоги позивача за зустрічним позовом в частині стягнення 1082400, грн штрафу (за 22 дні за період з 02.10.2022 по 23.10.2022).

Стаття 233 ГК України передбачає, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічне положення міститься в ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір штрафу може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз наведених норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, і відповідно питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Таким чином, розмір штрафу може бути зменшений за рішенням господарського суду. При цьому, статті 551 ЦК України, 233 ГК України та положення ГПК України не містять норм, які б ставили можливість суду використати право на зменшення заявлених до стягнення з боржника штрафних санкцій в залежність від наявності відповідного клопотання з цього приводу сторони у справі. Тобто суд може реалізувати своє право та прийняти рішення про зменшення розміру штрафу за власною ініціативою.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.11.2020 у справі № 927/184/13-г.

Отже, вирішення питання про зменшення штрафу та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Загальновідомим та нормативно врегульованим є питання щодо існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на час розгляду справи не скасований.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Оскільки зменшення розміру заявленого сторонами спору до стягнення штрафу є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши матеріали справи, враховуючи співмірність негативних наслідків для відповідача з інтересом позивача як за первісним так і за зустрічним позовом, зменшує розмір штрафу за первісним позовом - до 10000,00 грн, за зустрічним позовом - до 122135,00 грн.

Щодо вимоги позивача за зустрічним позовом про зобов`язання ПП «НВО Перспектива» розблокувати податкові накладні для отримання податкового кредиту (ПДВ) ПСП АФ «Соснівська» в сумі 129277,83 грн, а саме: податкову накладну №2 від 02.01.2023 на суму 300000,00 грн в тому числі ПДВ - 50000,00 грн; податкову накладну №3 від 02.01.2023 на суму 200000,00 грн в тому числі ПДВ - 33333,33 грн; податкову накладну №4 від 02.01.2023 на суму 150000,00 грн в тому числі ПДВ - 25000,00 грн; податкову накладну №3 від 01.04.2023 на суму 125667,00 грн в тому числі ПДВ - 20944,50 грн суд зазначає наступне.

В обґрунтовування даної вимоги за текстом зустрічного позову ПСП АФ «Соснівська» посилається на норми податкового законодавства, разом з тим, не конкретизує які саме норми обґрунтовують зустрічні позовні вимоги в цій частині, не зазначає, які саме договірні зобов`язання (з посиланням на спірний договір та норми цивільного та господарського законодавства) були порушені підрядником. В зв`язку з наведеним, суд визнає позовні вимоги в цій частині такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд дійшов висновку, що відповідно до матеріалів справи позивачем за первісним позовом доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу первісного позову щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 108333,00 грн основного боргу та 1474200,00 грн штрафу. Водночас, з урахуванням наведених вище обставин зі зменшення штрафу, суд задовольняє первісні позовні вимоги в межах стягнення 108333,00 грн основного боргу та 10000,00 грн штрафу. В іншому суд відмовляє.

Позивачем за зустрічним позовом, за висновком суду, доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу зустрічного позову в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом 1082400,00 грн штрафу. Разом з тим, з урахуванням наведених вище обставин зі зменшення штрафу, суд задовольняє зустрічні позовні вимоги в межах стягнення 122135,00 штрафу, в іншій частині штрафу - відмовляє. Щодо вимоги зустрічного позову про зобов`язання підрядника розблокувати податкові накладні суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).

Як доказ сплати судового збору за звернення до суду з первісним позовом через систему «Електронний суд» ПП «НВО «Перспектива» подало платіжну інструкцію від 19.12.2023 №3795 в сумі 2684,00 грн, квитанцію від 30.01.2024 №5946-5785-5824-9955 в сумі 344,00 грн та платіжне доручення від 15.04.2024 №3888 в сумі 18242,00 грн, що разом складає 21270,00 грн.

Разом з тим, відповідно до підп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за майнову вимогу первісного позову (1582533 грн) позивач за первісним позовом мав сплатити 20038,00 грн (3028,00 грн ставка судового збору до збільшення позовних вимог, сплачена без використання норми ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», та 17010,00 грн = 1417500,00 грн х 1,5% х 0,8 ставка судового збору за збільшені позовні вимоги сплачена з використання норми ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Як доказ сплати судового збору за звернення до суду з зустрічним ПСП АФ «Соснівська» подало платіжну інструкцію від 20.02.2024 №15557 в сумі 22878,00грн, що відповідає вимогам підп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно зі п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на відповідача за первісним позовом у розмірі 20038,00грн та на відповідача за зустрічним позовом у розмірі 16236,00грн пропорційно правомірно заявленим позовним вимогам за первісним та зустрічним позовами.

Відповідно до частин одинадцятих статей 238 та 129 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи, часткове задоволення як первісного так і зустрічного позову, суд доходить висновку про здійснення зустрічного зарахування суми заборгованості та витрат по судовому збору, що підлягають стягненню за первісним та зустрічним позовами.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 238, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Соснівська» (вул. Бондаря, буд. 37, с. Соснівка, Конотопський р-н, Сумська обл., 41662, код за ЄДРПОУ 30490415) на користь Приватного підприємства «НВО Перспектива» (вул. Байкальська, буд. 9/12, м. Дніпро, 49074; код за ЄДРПОУ 37211687) 108333,00 грн (сто вісім тисяч триста тридцять три грн 00 коп.) заборгованості, 10000,00 грн (десять тисяч грн 00 коп.) штрафу, а також 20038,00 грн (двадцять тисяч тридцять вісім грн 00 коп.) судового збору.

3. В іншому в задоволенні первісного позову відмовити.

4. Зустрічний позов задовольнити частково.

5. Стягнути з Приватного підприємства «НВО Перспектива» (вул. Байкальська, буд. 9/12, м. Дніпро, 49074; код за ЄДРПОУ 37211687) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Соснівська» (вул. Бондаря, буд. 37, с. Соснівка, Конотопський р-н, Сумська обл., 41662, код за ЄДРПОУ 30490415) 122135,00 грн (сто двадцять дві тисячі сто тридцять п`ять грн 00 коп.) штрафу, а також 16236,00 грн (шістнадцять тисяч двісті тридцять шість грн 00 коп.) судового збору.

6. В іншому в задоволенні зустрічного позову відмовити.

7. У порядку статей 238, 129 ГПК України провести зустрічне зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають стягненню за первісним і зустрічним позовами.

8. Зарахувати зустрічні позовні вимоги в частині стягнення з Приватного підприємства «НВО Перспектива» (вул. Байкальська, буд. 9/12, м. Дніпро, 49074; код за ЄДРПОУ 37211687) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Соснівська» (вул. Бондаря, буд. 37, с. Соснівка, Конотопський р-н, Сумська обл., 41662, код за ЄДРПОУ 30490415) 122135,00 грн (сто двадцять дві тисячі сто тридцять п`ять грн 00 коп.) штрафу та 16236,00 грн (шістнадцять тисяч двісті тридцять шість грн 00 коп.) судового збору в рахунок погашення первісних позовних вимог про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Соснівська» (вул. Бондаря, буд. 37, с. Соснівка, Конотопський р-н, Сумська обл., 41662, код за ЄДРПОУ 30490415) на користь Приватного підприємства «НВО Перспектива» (вул. Байкальська, буд. 9/12, м. Дніпро, 49074; код за ЄДРПОУ 37211687) 108333,00 грн (сто вісім тисяч триста тридцять три грн 00 коп.) заборгованості, 10000,00 грн (десять тисяч грн 00 коп.) штрафу, а також 20038,00 грн (двадцять тисяч тридцять вісім грн 00 коп.) судового збору.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У зв`язку з відпусткою судді Котельницької В.Л. повний текст рішення складено та підписано 17.12.2024.

Суддя В.Л. Котельницька