Ухвала

від 17.12.2024 по справі 9/41

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 9/41

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В.Г.

розглянувши заяву ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH)

про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенця В. І.

від розгляду справи № 9/41

за позовом Дрогобицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії наук України та Фізико-механічного інституту імені Г. В. Карпенка Національної академії наук України

до Українсько-німецького спільного підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл каттер манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях; Фонд державного майна України; Дрогобицьке комунальне міське "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки"

про зобов`язання повернути у власність Національної академії наук України та в оперативне управління Фізико-механічного інституту імені Г. В. Карпенка Національної академії наук України майно в натурі, передане в якості внеску до статутного фонду товариства для використання,

ВСТАНОВИВ:

Дрогобицький міжрайонний прокурор звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Національної академії наук України, Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАНУ, до Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Регіональне відділення ФДМУ по Львівській області, Фонд державного майна України, Дрогобицьке комунальне міське "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" про зобов`язання відповідача повернути у власність Національної академії наук України та в оперативне управління Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАНУ майно в натурі, передане позивачами в якості внеску до статутного фонду товариства для використання,

17.11.2021 рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 9/41, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022, позов задоволено повністю. Зобов`язано Українсько-німецьке спільне підприємство в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)" повернути у власність Національної академії наук України та в оперативне управління Фізико-механічного інституту імені Г. В. Карпенка Національної академії наук України, майно в натурі, передане в якості внеску до статутного фонду товариства для використання, а саме: адміністративно-інженерний корпус, будівлі ливарної дільниці з обладнанням, будівлі механоскладальної дільниці з обладнанням, прибудову до ливарної дільниці, обладнання лабораторії, інвентар, меблі, прилади та допоміжні засоби.

22.09.2022 постановою Верховного Суду (Кролевець О. А. - головуючий; судді: Баранець О. М., Студенець В. І.) постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41 - залишено без змін.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41, особа, яка не брала участі у справі, ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

18.01.2023 постановою Західного апеляційного господарського суду у справі № 9/41 апеляційну скаргу ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) задоволено. Скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022. Скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

20.04.2023 постановою Верховного Суду (Кролевець О. А. - головуючий; судді: Баранець О. М., Студенець В. І.) скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 та ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022. Передано справу № 9/41 до Західного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) на рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41.

23.07.2024 постановою Західного апеляційного господарського суду у справі № 9/41 рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

02.10.2024 постановою Верховного Суду (Студенець В. І. - головуючий, судді: Баранець О. М., Губенко Н. М.) скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 та ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2023 у справі № 9/41. Справу № 9/41 передано до Західного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) на рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41.

06.11.2024 ухвалою Західного апеляційного господарського суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) на рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41.

24.11.2024 ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 9/41.

25.11.2024 згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи № 9/41 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: Губенко Н. М. - головуючий; судді Кондратова І. Д., Студенець В. І.

13.12.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) надійшла заява про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенця В. І. від розгляду справи №9/41.

Заявлений відвід мотивовано пунктами 3, 4, 5 частини 1 статті 35 ГПК України.

16.12.2024 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І. заяву ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенця В. І. від розгляду справи № 9/41 визнано необґрунтованою. Передано матеріали касаційної скарги у справі №9/41, наявні в касаційній інстанції, на автоматичний розподіл для визначення судді з розгляду заяви ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенця В. І. від розгляду справи № 9/41.

16.12.2024 зазначену заяву ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенця В. І. від розгляду справи № 9/41 передано на розгляд судді Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Перевіривши доводи, викладені у заяві про відвід суддів Губенко Н. М. та Студенця В. І. від розгляду справи № 9/41, Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.

Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

За змістом статті 38 ГПК відвід повинен бути вмотивованим.

Посилаючись на пункти 3, 4, 5 частини 1 статті 35 ГПК України, ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) зазначає, що:

- при розгляді касаційної скарги Заступника керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у справі № 9/41 брали участь судді Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Студенець В. І.; постановою від 20.04.2023 касаційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у справі № 9/41 було задоволено;

- при розгляді касаційної скарги Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії наук України та Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАНУ на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 9/41 при первинному автоматизованому розподілі справи 30.08.2024 було визначено склад колегії: Студенець В. І. - головуючий; Бакуліна С. В., Кролевець О. А., однак в подальшому, всупереч вимогам закону на підставі розпорядження В. о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.09.2024 було проведено повторний автоматизований розподіл справи та визначено склад колегії: Студенець В. І. - головуючий; Губенко Н. М., Баранець О. М.

З огляду на викладене, ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) вважає, що внаслідок безпідставного повторного автоматизованого розподілу справи було сформовано склад колегії, до якої увійшли судді, які вже перебували у складі колегії, якою раніше було прийнято постанову про задоволення касаційної скарги прокурора і під час розгляду зазначеної касаційної скарги прокурора ними знову було прийнято постанову на його користь. Тобто, на даний час для розгляду касаційної скарги ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) сформовано склад колегії, до якого увійшли судді, які вже брали участь у розгляді касаційної скарги прокурора у цій же справі та ухвалювали постанову про її задоволення. При цьому, суддя Студенець В. І. вже двічі брав участь у касаційному розгляді та двічі ухвалював судові рішення на користь прокурора, що, на думку ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH), свідчить про наявність заінтересованості вказаних суддів у результатах розгляду справи та про наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, тощо.

Розглядаючи заяву про відвід суддів Губенко Н. М. та Студенця В. І. з наведених ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) підстав, Суд виходить з наступного.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно зі статтею 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Це означає, що у межах конкретної справи суддя повинен діяти у повній мірі покладаючись на оцінку обставин конкретної справи, незалежно від оцінки, наданої ним у інших справах.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини 4 статті 38 ГПК України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Крім цього, Верховний Суд неодноразово зазначав, що судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Відповідно до частин 1-3 статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Згідно з частиною 11 статті 6 ГПК України несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в 2 статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

За приписами частини 8 статті 32 ГПК України суддею-доповідачем та головуючим суддею в колегії є суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ.

При цьому, згідно із частинами 9 та 10 статті 32 ГПК України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом. Для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів строком на один рік. Якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою з числа резервних суддів.

Підпункт 2.3.25 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), визначає, що відповідно до визначеного процесуальним законодавством принципу незмінності складу суду, розгляд справи, як правило, проводиться визначеною автоматизованою системою колегією суддів. Тимчасова відсутність судді-члена колегії, як правило, не може бути підставою для зміни складу колегії суддів. У разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів-членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді-члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення.

Пунктом 1.3. Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених Постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 № 8 встановлено, що збори суддів касаційного суду (далі - збори суддів) для здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, зокрема, визначають персональний склад судових палат та кількість суддів у судових палатах; визначають персональний склад постійних колегій суддів; визначають резервних суддів для кожної постійної колегії суддів строком на один рік, тощо.

Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених Постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 № 8 у випадках, що унеможливлюють участь судді, який не є суддею-доповідачем у справі, що може перешкодити розгляду конкретної справи у строки, встановлені процесуальним законом, повторний автоматизований розподіл здійснюється за ініціативою (повідомлення або службова записка) судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату чи заступника керівника апарату в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами.

З огляду на викладене, повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями відбувається лише у передбачених законом випадках та у разі неможливості подальшої участі, що може стати перешкодою для розгляду справи у строки, встановлені процесуальним законом.

З розпорядження В. о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.09.2024 № 32.2-01/2303, на яке посилається ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH), вбачається, що повторний автоматизований розподіл у справі № 9/41 було призначено у зв`язку із відпустками суддів Кролевець О. А. та Бакуліної С. В.

Крім того, рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 3 від 09.01.2024 викладено у новій редакції додаток до рішення зборів суддів Касаційного господарського суду № 2 від 08.01.2024 в частині визначення резервних суддів для постійних колегій суддів у складі судової палати щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів. Так, для постійної колегії Вронська Г. О., Губенко Н. М., Кондратова І. Д. визначено резервних суддів Бакуліна С. В., Баранець О. М., Кролевець О. А., Студенець В. І.

З протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 вбачається, що вибір відбувався серед суддів: Мамалуй О. О. , Бакуліна С. В. , Губенко Н. М., Студенець В. І., Кібенко О. Р., Баранець О. М., Кондратова І. Д., Кролевець О. А. та призначено головуючим суддю Губенко Н. М. Водночас також визначено суддю Кондратову І. Д., оскільки згідно із вищенаведеним суддя Кондратова І. Д. є членом постійної колегії у складі судової палати щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів разом із суддею Губенко Н. М . Водночас суддю Вронську Г. О. виключено за табелем, оскільки суддя Вронська Г. О. перебуває у відпустці для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду з 12.06.2024 до 11.12.2024 (Наказ Голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2024 №197-к). Отже вибір третього судді із вказаної колегії суддів відбувався автоматизованою системою із числа резервних суддів, а саме Бакуліної С. В., Баранця О. М., Кролевець О. А., Студенця В. І. з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Зважаючи на викладене, розподіл касаційної скарги ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 9/41 відбувся відповідно до норм ГПК України, приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010, Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу та визначення складу суду у Верховному Суду та рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 3 від 09.01.2024, які є діючими.

Разом з цим, доводи ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) про те, що судді Губенко Н. М. та Студенець В. І. вже приймали участь у розгляді справи № 9/41 та ухвалювали судові рішення на користь прокурора, не можуть бути віднесені до обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів при розгляді справи, оскільки сама по собі незгода заявника із процесуальними рішеннями суддів автоматично не свідчить про їх упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість у справі, рішення по якій ще не прийняте.

Так, частиною 4 статті 35 ГПК України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника справи можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, правова позиція яких його не влаштовує.

Таким чином, заява ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) про відвід суддів Губенко Н. М. та Студенця В. І. не містить обґрунтованих та доведених посилань на обставини, які свідчать про порушення порядку визначення суддів для розгляду справи, про заінтересованість суддів у результаті розгляду справи чи викликають сумнів у їх неупередженості або об`єктивності, а відтак, підстав для задоволення заяви про відвід суддів не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенця В. І. від розгляду справи № 9/41.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Пєсков